- •Методи регулювання в земельному праві.
- •Принципи земельного права: загально-правові та спеціально-правові принципи.
- •Співвідношення земельного права із суміжними галузями права.
- •Система сучасного земельного права.
- •Розвиток земельного законодавства і права в Україні після 1917 року.
- •Сучасний період розвитку земельного законодавства і права в Україні.
- •Поняття і класифікація джерел земельного права.
- •Конституційні основи земельного права і їх значення для розвитку земельного законодавства.
- •Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори як джерела земельного права.
- •Закони України як основні джерела земельного права.
- •Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права.
- •Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
- •Поняття та види земельних правовідносин.
- •Суб'єкти, об'єкти та зміст земельних правовідносин.
- •Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.
- •Поняття та основні ознаки права земельної власності.
- •Зміст права власності на землю.
- •Право приватної власності на землю.
- •Право комунальної власності на землю.
- •Право державної власності на землю.
- •Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.
- •Право спільної часткової та спільної сумісної власності на земельну ділянку та особливості їх здійснення.
- •Основні права й обов'язки власників земельних ділянок та межі їх належного здійснення.
- •Поняття, особливості та принципи права землекористування.
- •Право постійного землекористування.
- •Право орендного землекористування. Умови та порядок укладення договору оренди земельної ділянки.
- •Права та обов'язки землекористувачів та межі їх належного здійснення.
- •Земельні сервітути, їх юридична природа та засади правового регулювання.
- •Поняття і зміст добросусідства в земельному праві.
- •Поняття і види обмежень прав на землю у публічно-правових та приватноправових інтересах.
- •Правовий режим зон, що підлягають спеціальній охороні як вид обмеження прав на землю.
- •Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами та юридичними особами. (Розділ 4, глава 19 зку).
- •Особливості набуття прав на землю територіальними громадами і державою за чинними земельно-правовими нормами.
- •Умови і порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянам.
- •Виникнення, посвідчення і реєстрація прав на земельні ділянки та їх юридичне значення.
- •Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок.
- •Правове регулювання договору купівлі-продажу земель ділянки.
- •Умови та порядок продажу земельних ділянок на конкурент засадах.
- •Правове регулювання договорів міни та дарування земель ділянок.
- •Правове регулювання застави земельних ділянок.
- •Підстави, умови та порядок припинення права власності на земельну ділянку.
- •Загальна характеристика гарантій прав на землю.
- •Правове забезпечення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
- •Причини виникнення, основні види та правові засади вирішення земельних спорів.
- •Органи, що вирішують земельні спори, порядок їх розгляду та вирішення.
- •Повноваження органів загального державного управління в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •Повноваження органів спеціального державного управління в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •Умови та порядок встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень.
- •Планування використання і охорони земельних ресурсів: загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель.
- •Правові засади районування земель.
- •Правові засади зонування земель.
- •Поняття і зміст землеустрою.
- •Види землеустрою, система землевпорядних органів та їх функцій. Землевпорядний процес.
- •Державний земельний кадастр та значення його ведення.
- •Державний контроль за використанням і охороною земель.
- •Самоврядний та громадський контроль за використанням і охороною земель.
- •Моніторинг земельних ресурсів та його значення.
- •Поняття і зміст правової охорони земельних ресурсів.
- •Правова охорона ґрунтів: стандартизація та нормування в галузі охорони ґрунтів; відтворення родючості ґрунтів та рекультивація порушених земель.
- •Правовий режим екологічно уражених земель.
- •Правові вимоги щодо консервації деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель.
- •Правова характеристика змісту економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
- •Правові засади проведення оцінки земель.
- •Правові засади плати за землю: вплив плати за землю на раціональне використання та ефективну охорону земельних ресурсів.
- •Умови та призначення відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
- •Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •Кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства.
- •Можливості застосування дисциплінарної та матеріальної відповідальності за правопорушення у земельних відносинах.
- •Землі сільськогосподарського призначення як об'єкт правового регулювання.
- •Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення.
- •Суб'єктний склад власників та користувачів земель сільськогосподарського призначення.
- •Поняття та склад земель житлової та громадської забудови.
- •Правові вимоги щодо використання земельних ділянок для індивідуального житлового, господарського і гаражного будівництва.
- •Використання земельних ділянок для кооперативного житлового і гаражного будівництва.
- •Поняття і склад земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •Правовий режим земель природно-заповідного фонду.
- •Правовий режим земель водно-болотних угідь міжнародного значення.
- •Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення.
- •Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони земель оздоровчого призначення.
- •Поняття і склад земель рекреаційного призначення.
- •Правовий режим земель рекреаційного призначення.
- •Поняття і склад земель історико-культурного призначення.
- •Правовий режим земель історико-культурного призначення.
- •Поняття і характеристика правового режиму земель лісогосподарського призначення.
- •Особливості загального і спеціального використання лісових ресурсів на землях лісогосподарського призначення.
- •Поняття, склад та характеристика правового режиму земель водного фонду.
- •Правове регулювання використання земель водного фонду.
- •Особливості правового режиму прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів.
- •Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів.
- •Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
- •Правовий режим земель промислових підприємств: порядок надання та вилучення земель, умови використання промислових земельних ділянок.
- •Правовий режим земель транспорту: правова регламентація транспортного землекористування в залежності від видів транспорту.
- •Правовий режим земель енергетичної системи та електрозв'язку.
- •Правовий режим земель, наданих для потреб забезпечення оборони країни та іншого призначення.
-
Повноваження органів спеціального державного управління в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
Органи управління у галузі використання та охорони земель мають розгалужену систему, яка діє у межах повноважень, визначених земельним та іншими галузями права України. Зазначена система функціонує як єдиний взаємопов'язаний механізм.
Систему органів управління та охорони земель поділяють на два види: органи загальної компетенції та органи спеціальної компетенції. Особливістю управління у галузі використання та охорони земель органами загальної компетенції є те, що вони здійснюють зазначену діяльність і разом з тим вирішують інші завдання, віднесені до їхньої компетенції, - розвиток економіки, соціальної сфери, національної безпеки та оборони тощо. На відміну від них, для органів спеціальної компетенції управління у галузі використання та охорони земель є головним або одним з головних напрямів їхньої діяльності.
До системи органів загальної компетенції, які здійснюють управління у галузі використання та охорони земель, належать: Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві органи виконавчої влади.
Систему органів управління спеціальної компетенції у даній сфері становлять: Міністерство екології та природних ресурсів України, Держземагентство.
Відповідно до ст. 75 Конституції України основними повноваженнями Верховної Ради України у галузі управління використання та охорони земель є: прийняття законів у галузі регулювання земельних відносин; визначення засад державної політики у галузі використання та охорони земель; затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель; встановлення і зміна меж районів і міст; погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) особливо цінних земель; вирішення інших питань у галузі земельних відносин згідно з Конституцією України.
За ЗК України до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі використання та охорони земель на території республіки належить низка напрямів діяльності, пов'язаних з реалізацією загальнодержавної політики у сфері земельних відносин і захисту земельних прав громадян, юридичних осіб, територіальних громад і держави в цілому. Серед них: розпоряджання землями, що перебувають у спільній власності територіальних громад; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводять органи виконавчої влади; координація контролю за використанням та охороною земель.
Повноваження Кабінету Міністрів України у галузі земельних відносин визначено ЗК України (ст. 13 та ін.). Зокрема, відповідно до п. 2 ст. 84 ЗК України він здійснює повноваження власника щодо земель державної власності згідно з законом у межах і порядку, визначених Кодексом; за погодженням з Верховною Радою України має повноваження на продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави, іноземним державам та іноземним юридичним особам (п. 1 ст. 129 ЗК України); уповноважений надавати у постійне користування земельні ділянки із земель державної власності юридичним особам у випадках, визначених статтями 9 і 150 ЗК України (п. 7 ст. 122); має право приймати рішення щодо вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, для суспільних та інших потреб (п. 2 ст. 149); визначає порядок встановлення та зміни цільового призначення земель (ч. 3 ст. 20 ЗК); надає дозвіл на проведення розвідувальних робіт на землях заповідників, національних природних парків, дендрологічних і ботанічних садів, археологічних пам'яток (п. 3 ст. 97); затверджує методику грошової та експертної оцінки землі (п. 8 ст. 128); здійснює інші повноваження.
Органи місцевого самоврядування (обласні, Київська і Севастопольська міські, районні, районні у містах, сільські, селищні та міські ради) виконують управлінські функції у сфері земельних відносин відповідно до статей 8-12 ЗК України, законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року (з відповідними змінами), "Про столицю України - місто-герой Київ" від 15 січня 1999 року. До їхніх повноважень належать: розпоряджання землями територіальних громад; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводять органи виконавчої влади; встановлення та зміна меж відповідних адміністративно-територіальних одиниць; організація землеустрою; забезпечення реалізації державної політики у галузі використання та охорони земель та інші.
Повноваження місцевих державних адміністрацій визначено в ст. 17 ЗК України та Законі України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 року (з відповідними змінами). Вони, зокрема, розпоряджаються землями державної власності у межах, визначених ЗК України; беруть участь у розробці та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних програм з питань використання та охорони земель; координують здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; готують висновки щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуповують земельні ділянки; викуповують земельні ділянки для суспільних потреб у межах, визначених ЗК України; готують висновки щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст.
Серед повноважень Міністерства екології та природних ресурсів України як центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у галузі земельних відносин ст. 14 ЗК України виділяє: участь у розробці та реалізації загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель; організація моніторингу земель; участь у розробці нормативних документів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів; здійснення державної екологічної експертизи землекористування; внесення пропозицій щодо формування державної політики у галузі охорони та раціонального використання земель; міжнародне співробітництво з питань охорони земель тощо.
Повноваження Держземагентства (витяг з ПОЛОЖЕННЯ про Державне агентство земельних ресурсів України затв. Указом Президента України від 8 квітня 2011 року №445): реалізацію державну політики у сфері земельних відносин, розробляє та подає для затвердження Міністру план заходів щодо реалізації основних напрямів та стратегічних цілей діяльності Держземагентства України; вносить у встановленому порядку пропозиції щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин; бере участь у розробленні та виконанні державних, галузевих, регіональних та місцевих програм з питань регулювання земельних відносин, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, у проведенні моніторингу земель, веденні та адмініструванні державного земельного кадастру і територіальному плануванні; бере участь за погодженням із Міністром у підготовці міжнародних договорів, вносить пропозиції щодо їх укладення та денонсації, укладає в межах своїх повноважень такі договори у сфері земельних відносин, використання та охорони земель; забезпечує підготовку та здійснення організаційних, економічних, екологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання та охорону земель, їх захист від шкідливого антропогенного впливу, дотримання режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, інших територій та об'єктів екомережі; здійснює у порядку, встановленому Міністром, організацію проведення робіт, пов’язаних із реалізацією земельної реформи; бере участь у підготовці та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель; готує в межах своїх повноважень і подає Міністрові пропозиції щодо формування інвестиційної політики у сфері використання та охорони земель, виходячи з пріоритетів структурного реформування економіки, а також пропозиції до проектів загальнодержавної програми економічного та соціального розвитку України і Державного бюджету України, Національної програми інформатизації та інших програм; організовує професійну підготовку оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, веде Державний реєстр оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, яким видано кваліфікаційне свідоцтво, готує пропозиції щодо вдосконалення методики та порядку виконання робіт з грошової оцінки земель; проводить відповідно до законодавства моніторинг земель та охорону земель.
Систему органів управління спеціальної компетенції у зазначеній сфері становлять: Міністерство екології та природних ресурсів України, Державне агенство земельних ресурсів України.
Серед повноважень Міністерства екології та природних ресурсів України як центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у галузі земельних відносин ст. 14 ЗК України виділяє: участь у розробці та реалізації загальнодержавних і регіональних програм вико-ристання та охорони земель; організація моніторингу земель; участь у розробці нормативних документів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів; здій-снення державної екологічної експертизи землекористу-вання; внесення пропозицій щодо формування державної політики у галузі охорони та раціонального використання земель; здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони земель тощо.
Повноваженнями Держземагенства є: координація робіт з проведення земельної реформи; участь у розробці та реалізації загальнодержавних, регіональних програм використання та охорони земель; ведення державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстрації земельних ділянок і державного контролю за використанням та охороною земель; розробка економічного та правового механізму регулювання земельних відносин тощо.