38. Правовий статус учасників військових дій. Комбатанти та некомбатанти. Розвідники та шпигуни. Парламентери. Найманці.

Під час збройних конфліктів населення, що проживає на території Держави, поділяється на дві групи: таке, що відноситься до збройних сил, і таке, що не відноситься до збройних сил (цивільне населення). Першу групу поділяють на дві категорії осіб: комбатанти і некомба-танти.

Комбатанти - це особи, що входять до складу збройних сил вою¬ючих сторін та безпосередньо ведуть бойові дії проти ворога зі зброєю в руках.

Некомбатанти - це особи, що входять до складу збройних сил та безпосередньо не беруть участь в бойових діях. Це - військові ко¬респонденти, юристи, духівництво, інтенданти, медичний персонал. Некомбатанти можуть мати особисту зброю для самозахисту. У разі участі в бойових діях вони отримують статус комбатантів.

Відповідно до Женевських конвенцій 1949 р. до комбатантів від¬носяться:

1) особовий склад регулярних збройних сил;

2) ополчення, добровольчі загони, як ті що входять, так і не входять до складу регулярних збройних сил;

3) особовий склад рухів опору і партизанських формувань;

4) особи, що надають допомогу збройним силам, але участі в бо¬йових діях не беруть;

5) члени екіпажів торгових суден і цивільних літаків, що надають допомогу тим, що воюють;

6) населення, яке при наближенні противника взялося за зброю, якщо воно відкрито носить зброю і дотримується законів і звичаїв війни.

Для визнання комбатантами партизани повинні належати до орга¬нізованого загону на чолі з особою, відповідальною за своїх підлеглих перед своїм урядом, особою, що забезпечує дисципліну і дотримання прав міжнародного гуманітарного права. Партизани повинні відкри¬то носити зброю перед початком і під час битви і мати певні відмінні знаки.

Необхідно розрізняти такі категорії, як військовий шпигун і вій¬ськовий розвідник. Військовий шпигун (лазутчик) - це згідно ст. 29 додатку до IV Гаазької конвенції 1907 р. «така особа, яка, діючи таємни м чином або під помилковими приводами, збирає або прагне зібрати відо¬мості в районі дій одного з воюючих з наміром повідомити їх стороні противника». Стаття 46 Додаткового протоколу І,уточнюючи правовий статус військового шпигуна, закріплює норму, згідно з якою особа зі складу збройних сил, що «потрапляє під владу сторони противника в той час, коли вона займається шпигунством, не має права на статус військовополоненого, і з нею можуть поводитися як із шпигуном».

Військовий розвідник - це особа, що збирає відомості в районі дії противника і відкрито носить форму своєї армії,тобто не приховує своєї справжньої особи. У випадку, якщо ця особа потрапить до рук проти-вника, на неї повинен поширюватися режим військового полону.

Наёмники — лица, действующие в целях получения материального вознаграждения, не являющиеся гражданами ни одной из сторон конфликта, не проживающие постоянно на их территории и не являющиеся лицами, направленными для исполнения служебных обязанностей, не могут претендовать на статус комбатанта и военнопленного. В ряде стран наёмничество признаётся преступлением и подлежит уголовному преследованию. Следует проводить различие между наёмниками и добровольцами: последние участвуют в конфликте по идейным соображениям и являются комбатантами. Согласно Первому Дополнительному Протоколу к Женевским Конвенциям наёмники не получают статуса комбатанта и военнопленного, но тем не менее с ними необходимо обращаться гуманно согласно ст. 3 общей для всех Женевских Конвенций.

Особый правовой статус имеют парламентеры. Парламентером называется лицо, уполномоченное военным командованием на ведение переговоров с военным командованием неприятеля. Согласно IV Гаагской конвенции 1907 года, как сам парламентер, так и сопровождающие его - трубач, горнист или барабанщик, лицо, несущее флаг, и переводчик, - пользуются правом неприкосновенности. Отличительным знаком парламентера является белый флаг. Парламентер может быть принят противником или отослан обратно, но в любом случае ему должна быть обеспечена безопасность возвращения в расположение своих войск. Нарушение неприкосновенности парламентеров, их убийство является видом военных преступлений.