Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
otvety_gos.doc
Скачиваний:
46
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
616.45 Кб
Скачать

7. Субьекты мп. Понятие и виды. Понятие и содержание международной правосубьектности.

Під суб'єктом міжнародного права розуміють носія міжнародних прав та обов'язків, що витікають з норм міжнародного права.

У міжнародному праві немає норми, яка 6 містила вичерпний перелік суб'єктів міжнародного права. Єдиним джерелом, в якому зга¬дуються суб'єкти міжнародного права, є стаття 3 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р., згідно з якою:«... Конвенція не застосовується до міжнародних угод, укладених між державами та іншими суб'єктами міжнародного права або між такими іншими суб'єктами міжнародного права». При цьому цих інших суб'єктів Конвенція не називає.

З наведеної статті витікає, що держави є основними суб'єктами міжнародного права. Разом з тим, визнається існування й інших суб'єктів. Окрім держав, в доктрині до суб'єктів міжнародного права відносять також міжнародні організації, нації та народи, що борються за своє національне визволення, а також державоподібні утворення.

Суб'єкти міжнародного права можуть поділятися на види за різ¬ними підставами. Кожний вид суб'єктів міжнародного права наділений характерними рисами, що притаманні лише йому. Так, одні суб'єкти міжнародного права, а саме: держави, нації та народи, що борються за своє національне визволення - користуються суверенітетом. Інші суб'єкти міжнародного права - міжнародні організації та державопо¬дібні утворення - суверенітетом не користуються. Прикладом можуть служити ООН, Ватикан.

За природою правосуб'єктності суб'єкти міжнародного права по-діляються на:

~ основні (первинні) - держави, нації та народи, що борються за своє національне визволення, їх иравосуб'єктність ґрунтується на притаманному їм державному або національному суверенітеті, а їх виникнення та існування є об'єктивною реальністю і не залежить від волі інших суб'єктів.

- похідні (вторинні) - міжнародні організації та державоподібні утворення.Міжнароднаправосуб'єктність цих суб'єктів є похідно» від волі держав, що їх засновують, тому обсяг правосуб'єктності ви-] значається наміром держав-засновників.

За обсягом правосуб'єктності суб'єкти міжнародного права поді-ляються на держави, що мають повну правосуб'єктність, та суб'єкти міжнародного права, що мають спеціальну правосуб'єктність. До них відносяться нації і народи, що борються за своє національне визволен¬ня, міжнародні організації, а також державоподібні утворення.

Поняття та зміст міжнародної правосуб'єктності

Міжнародна правосуб'єктність виражається в володінні певнимш правами та обов'язками, що виникають з норм міжнародного права.

Міжнародна правосуб'єктність складається з міжнародної право-здатності, дієздатності та деліктоздатності. Міжнародна правоздатність - це здатність володіти міжнародними правами та обов'язками, тоді як міжнародна дієздатність - це здатність набувати власними діями міжнародні права та нести міжнародні обов'язки. Під міжнародною деяіктоздатністю розуміється здатність нести міжнародно-правову відповідальність.

Зміст міжнародної правосуб'єктності залежить від виду суб,єкта міжнародного права. Найширший він у держав, міжнародна правосуб'єктність якихєуніверсальною (повною) та включає здатність до - укладення міжнародних договорів;

- підтримання дипломатичних та консульських стосунків;

- участь у міжнародних організаціях;

- звернення до мирних засобів вирішення міжнародних спорів;

- застосування самооборони;

- несення міжнародно-правової відповідальності.

Зміст міжнародної правосуб'єктності похідних суб'єктів визнача¬ється намірами суб'єктів, що їх створюють. Так, зміст правосуб'єктності міжнародних організацій витікає з положень їх статутів, у зв'язку з чим говорять про спеціальний характер правосуб'єктності міжна¬родних організацій.

В історичній ретроспективі міжнародному праву відомі декілька засобів обмеження міжнародної правосуб'єктності, а саме: відносини васалітету, колоніальні території, території домініонів і протектора¬тів, кондомініуми, несамоврядні території, підмандатні та підопічні території, а також території з невизначеним статусом. Ці території характеризувалися обмеженням або відсутністю суверенітету, а звідси - міжнародної правосуб'єктності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]