- •7. Антіческіе погляди на культуру.
- •9. Нові ідеї в працях українських діячів культури 17-18 ст. Сковорода.
- •17. Погляди Драгоманова і Франка з питань культури.
- •20. Релігія в духовному спадщині людства.
- •21. Культура та право: проблеми взаємодії та функціонування.
- •22. Проблеми оновлення сучасної української культури.
- •23. Культурні теорії російських авторів 19-20 ст. Російська панславістська, польська Федеративна й українська слов'янофільська Теорії
- •24. Стародавня культура на території Україні.
- •26. Культура київської русі 10-12 ст.
- •27. Особливості розвитку Київської Русі в період феодальної роздробленості.
- •28. Значення і традиції культури Київської Русі.
- •30. Культура та природа: проблема співвідношення.
- •34. Умови культурного розвитку українських земель у складі вкл.
- •36. Культурно-освітня діяльність майстрів 17 ст.
- •38. Стан української культури в 18 ст.
- •41. Походження та поширення писемності у східних слов'ян.
- •42. Творчість діячів культури України сучасного періоду. Оксана Стефанівна Забужко
- •45. Процес духовного розвитку українського народу на рубежі 19-20 ст.
- •49. Діяльність майстрів мистецтва 50-80 рр.. 20 ст.
- •50. Стан української культури на рубежі 20-21 ст. Перспективи розвитку.
- •51. Діяльність української діаспори в сфері культури.
- •56. Творче спадкові Довженко.
- •57. Культура українського народу в контексті європейської культури.
- •58. Український авангард і європейська художня культура кінця 19 - початку 20 ст.
- •59. Український постмодерн.
- •61. Сучасна музика в Україні.
21. Культура та право: проблеми взаємодії та функціонування.
Система цінностей, правових ідей, переконань, навичок і стереотипів поведінки, правових традицій, прийнятих членами певної спільноти (державної, релігійної, етнічної) і використовуються для регулювання їх діяльності. У рамках однієї держави може існувати одночасно декілька П.к. Особливо це характерно для багатонаціональних і мультірелігіозних товариств. Так, в Росії існує російська, елементи мусульманської, відособлена П.к. у циган і деяких інших етнічних спільнот. При цьому можна говорити про П.к. як спільності (суспільства) в цілому, так і П.к. окремої особистості (індивідуума). У правовій теорії існує оцінний підхід до зрілості П.к.: кажуть про "високою" і "низькою" П.к., про необхідність підвищення П.к. суспільства і особистості, В той же час стосовно до спільнотам (товариствам) висловлюється думка про непорівнянності різних видів П.к., самоцінності кожної з них.
22. Проблеми оновлення сучасної української культури.
. Основою самовідтворення культури є освіта. Напрікінці XX ст. її Зміст, форми суттєво відставалі від основних тенденцій розвитку цівілізації, слабо булі зорієнтовані на перспективи цього процесу. Гостра потреба кардинальних змін у сфері освіти зумов проголошення в 1988 р. «Основних напрямів реформи загальноосвітньої и професійної школи». Нової Моделі вітчізняної освіти потребувала з'явився на Політичній карті світу незалежної України. Ця модель, відповідаючі реаліям посттоталітарного суспільства, мала стати національно зорієнтованою, органічно вписавшись у загальносвітові процеси. Суперечліві процеси спостерігаються й у сфері літератури та мистецтва. Українській літературі Вже повернемо донедавна забуті й заборонені імена. На Книжковий поліції з'явилися твори літераторів української діаспорі. Це спріяє формування в читача цілісного уявлення про українську літературу, повертає українському народові неоціненній для подалі розвитку художньо-естетичний Досвід. Ознака Сучасності - висока політізація суспільства. За ціх обставини зростає роль прістрасного слова публіціста. Болючі Проблеми сьогодення - Перегляд, переосміслення та переоцінка пануючіх донедавна поглядів; поиск новіх ідеалів та орієнтірів, мовна політика держави; екологічні негаразди ТОЩО - тематика публіцістічніх творів найавторітетнішіх у суспільстві письменників. Характерними рісамі Літературного процесу сьогодення є утвердження світоглядно-естетичного плюралізму; творчий поиск, Що віявляє собі в розшіренні жанрового и стільового спектру літератури; Збереження и творче осмислення традіцій; синхронний розвиток та Взаємодія Традиції, авангарду, модерну та постмодерну; осмислення місця й ролі митця в літературі та суспільному жітті. Суттєво впліває на розвиток Літературного процесу, на формування наукового потенціалу держави Рівень кніговідавніцтва. Характерною особлівістю сучасного стану культури є Неоднозначність процесів у гуманітарній сфері. Так, домінування плюралізму в духовному розвитку суспільства дає змогу ознайоміті широкий зага Із шедеврами світової культури, які раніше з ідеологічніх причин булі недоступними; стімулює творчу актівність митців. Альо водночас плюралізм відкріває шлях для проникнення в духовну сферу антикультури. Пропагуючі насиллям, антігуманність, вон за відсутності стійкого культурного імунітету становіть серйозну загроза для суспільства. Це зумовлює потребу радикальних, но віваженіх, далекоглядніх и продуманна змін.