- •Ідейно-історичні передумови відокремлення господарського права як самостійної галузі права
- •Загальна характеристика предмету регулювання господарського права.
- •Підприємництво як предмет регулювання господарського права, його ознаки, принципи та види обмежень.
- •Метод правового регулювання господарської діяльності.
- •Джерела господарського права: поняття, види та система.
- •Господарсько-правові норми: структура, види.
- •Історія та тенденції розвитку науки господарського права. Спори навколо кодифікації господарського законодавства.
- •Методи та форми державного регулювання господарських відносин.
- •Виникнення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків — перехід від загальних приписів правових норм до конкретної моделі поведінки конкретних господарюючих суб'єктів.
- •Реалізація (фактичне застосування) суб'єктивних справ і юридичних обов'язків.
- •Положення Конституція та інших нормативно-правових актів України, що передбачають державний вплив на економіку.
- •Поняття та форми участі держави у господарських відносинах.
- •Державна регуляторна політика: поняття, значення та процедури.
- •Сутність та складові поняття легалізації (легітимації) господарської діяльності.
- •Порядок державної реєстрації суб'єктів господарювання.
- •Порядок державної реєстрації змін в установчі документи та зміни відомостей про суб'єктів господарювання.
- •Порядок державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання
- •Порядок ліцензування та патентування господарської діяльності.
- •Поняття та види суб'єктів господарського права.
- •Поняття та види підприємств, теорія "персоніфікації підприємств" ("господарчого органу").
- •Установчі документи суб'єктів господарювання.
- •Правовий статус державних, в тому числі казенних підприємств.
- •Поняття, види та історія виникнення господарських товариств.
- •Правовий статус, види та порядок створення акціонерного товариства.
- •Правовий статус товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю.
- •Правовий статус командитного та повного товариств.
- •Правовий статус господарських об'єднань, холдингів та промислово-фінансових груп.
- •Правовий статус виробничих, в тому числі сільськогосподарських кооперативів.
- •Правовий статус біржових організацій.
- •Правовий статус структурних підрозділів вітчизняних та іноземних підприємств.
- •Поняття та види правового режиму майна господарських організацій.
- •Право господарського відання та оперативного управління.
- •Право промислової власності в господарських відносинах.
- •Правовий режим інвестицій в Україні, порядок та правові наслідки реєстрації іноземних інвестицій.
- •Поняття, функції та види господарських зобов'язань та договорів.
- •Організаційно-господарські зобов'язання: поняття та види.
- •Принципи виконання господарських зобов'язань.
- •Правове регулювання господарської діяльності з постачання продукції та його договірного забезпечення.
- •Поняття, правові засади та порядок здійснення роздрібної торгівлі.
- •Порядок поставки для державних потреб та закупівель за державні кошти.
- •Порядок приймання продукції по кількості та якості при виконанні договорів поставки.
- •Правове регулювання господарської діяльності з перевезення вантажів та її договірного забезпечення.
- •Господарсько-правові умови здійснення капітального будівництва.
- •Правове регулювання договору підряду на капітальне будівництво.
- •Види, особливість укладання та виконання біржових угод.
- •Правове регулювання договору про спільну господарську діяльність.
- •Договір зберігання на товарному складі та його документальне оформлення.
- •Договір контрактації.
- •Договір енергопостачання.
- •Правове регулювання договору фінансового лізингу.
- •Співвідношення договору господарської оренди та договору загальноцивільного найму.
- •Договірні форми державно-приватного партнерства.
- •Правове регулювання комерційної концесії.
- •Правове регулювання посередницьких, а тому числі агентських відносин в сфері господарювання.
- •Правове регулювання особливих режимів господарювання.
- •Правовий режим інноваційної діяльності.
- •Господарсько-правові умови здійснення страхової діяльності в Україні.
- •Договір страхування в сфері господарювання: поняття, суттєві умови, порядок виконання.
- •Способи забезпечення виконання господарських зобов'язань.
- •Форма господарських договорів та наслідки її недодержання.
- •Підстави визнання господарських договорів недійсними.
- •Порядок укладання, зміни та припинення господарських договорів.
- •Поняття, значення та функції господарсько-правової відповідальності. Співвідношення із способами захисту порушених прав.
- •Склад господарського правопорушення.
- •Оперативно-господарські санкції, відмежування від інших способів самозахисту цивільних прав.
- •Штрафні санкції у сфері господарювання.
- •Поняття та склад збитків, що підлягають стягненню за господарські правопорушення.
- •Адміністративно-господарські санкції майнового характеру.
- •Адміністративно-господарські санкції організаційного характеру.
- •Поняття та ознаки комерційного розрахунку.
- •Поняття, причини та наслідки банкрутства. Підстави порушення справи про банкрутство.
- •Поняття і роль приватизації, державна програма приватизації. Правові способи приватизації.
- •Об'єкти та суб'єкти угод приватизації, стадії приватизаційного процесу.
- •Порядок оренди державного та комунального майна.
- •Загальна характеристика антимонопольно-конкурентного законодавства.
- •Антиконкурентні узгоджені дії: поняття та прояви.
- •Домінуюче (монопольне) становище: поняття та види зловживання ним.
- •Правове обмеження концентрації суб'єктів господарювання.
- •Недобросовісна конкуренція: поняття та прояви.
- •Поняття та види цін, порядок їх встановлення.
- •Система та повноваження державних органів по контролю за цінами.
- •Поняття та види банківської (фінансової) діяльності.
- •Суб'єкти банківської (фінансової) діяльності. Види та організаційно-правові форми банківських установ.
- •Правова природа та порядок укладання (припинення) договору на розрахунково-касове обслуговування (договору банківського рахунку).
- •Форми готівкових розрахунків та порядок касових операцій.
- •Форми безготівкових розрахунків. Вексель та акредитив.
- •Поняття та ознаки кредиту, відмежування від позики, позички, лізингу.
- •Поняття, види та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •Загальні вимоги щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності, заходи тарифного та нетарифного регулювання.
- •Базисні умови зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу згідно інкотермс: поняття та групи.
- •Механізм державного примусу для повернення в Україну валютної виручки від реалізації зовнішньоекономічних контрактів.
- •Санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.
- •Поняття, значення та основні види правової роботи у господарському комплексі.
- •Загальний порядок організації та функції юридичної служби на підприємстві (установі, організації).
- •Поняття неправомірного поглинання та захоплення підприємств (рейдерства). Антирейдерські заходи з боку юридичної служби підприємства.
- •1. Завчасна підготовка у період нормальної роботи товариства.
- •2. Робота у період загрози недружнього поглинання
- •3. Робота у період відкритого корпоративного конфлікту.
-
Поняття та види підприємств, теорія "персоніфікації підприємств" ("господарчого органу").
Домінуюче місце серед суб'єктів господарювання належить підприємствам.
Поняття «підприємство» є узагальнюючим. Воно, по-перше, визначає підприємства як суб'єкти господарського права стосовно всіх форм і видів власності в Україні (організаційні форми і види підприємств). По-друге, це поняття є загальногалузевим, тобто взагалі визначає промислові (фабрики, заводи, шахти), будівельні, транспортні, сільськогосподарські, торговельні та інші підприємства.
Згідно з ч. 1 ст. 62 ГК підприємство — це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГК та іншими законами.
Отже, по-перше, підприємство є самостійним суб'єктом. Самостійність у прийнятті господарських рішень є однією з основних і необхідних умов діяльності підприємства як товаровиробника. Юридичний аспект такого визначення полягає в тому, що підприємство при здійсненні своєї господарської діяльності має право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, що не суперечать законодавству України.
По-друге, закон визначає, що підприємство — це суб'єкт господарювання. Суть визначення «суб'єкт господарювання» полягає в тому, що підприємство є товаровиробником, трудовий колектив якого на професійній основі (промисел) виробляє і реалізує свій товар з метою одержання прибутку. Як господарюючий суб'єкт підприємство здійснює виробничу, науково-дослідну, торговельну та іншу господарську діяльність. Як правило, підприємства належать до комерційних, спрямованих на прибуток, організацій (на відміну від неприбуткових організацій — релігійних, об'єднань громадян тощо), хоч можуть створюватися і для некомерційної діяльності (ч. 2 ст. 62 ГК).
Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Воно є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Підприємство не може мати у своєму складі інших юридичних осіб.
Підприємства можуть бути різних видів та організаційно-правових форм. Відповідно до ст. 63 ГК України, підприємства класифікуються за різними ознаками:
1. Залежно від форм власності в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).
2. За критерієм наявності в статутному фонді підприємства іноземної інвестиції та розміру останньої ч. 2 ст. 63 ГК розрізняє: підприємства з іноземними інвестиціями (в статутному фонді такого підприємства іноземна інвестиція має становити не менше ніж 10%); іноземні підприємства (в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить 100%).
3. Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік, відповідно до ч. 7 ст. 63, підприємства бути можуть віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств:
• малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні;
• великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну 5 млн. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні;
• усі інші підприємства вважаються середніми (середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік від 50 до 1000 осіб; обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік у межах гривневого еквівалента суми від 500 тис. євро до 5 млн. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні).
• Залежно від способу утворення (заснування), формування статутного фонду та порядку управління підприємством розрізняють унітарні підприємства та корпоративні підприємства (частини 3-5 ст. 63 ГК України):
• унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника;
• корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів і ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
Підприємства, що використовують закріплене за ними майно на праві господарського відання чи оперативного використання, є залежними від власника майна (засновника) підприємства. Проте і підприємства-власники, попри наявність у них майна на праві власності, можуть опинятися в організаційній та/або економічній залежності від іншого суб'єкта. Зазначена обставина зумовила ще одну класифікацію підприємств, що закріплена в ст. 126 ГК України: за критерієм залежності від іншого суб'єкта господарювання або можливості впливу на інше підприємство розрізняють асоційовані підприємства двох видів: залежне підприємство (контрольним пакетом акцій або відповідною часткою в майні чи голосів на загальних зборах якого володіє інший суб'єкта господарювання); контролююче підприємство (підприємство, яке здійснює вирішальний вплив на інше підприємство через володіння контрольним пакетом акцій чи відповідною часткою в майні залежного підприємства, або на підставі володіння більшістю голосів у загальних зборах чи в інших органах управління залежного підприємства).
Творці і прихильники теорії "персоніфікації підприємства" бачать у власникові підприємства лише "першого слугу підприємства". Французький юрист М. Деспакс у праці "Підприємство і право" прагне довести, що підприємство має свої власні інтереси, відмінні від інтересів його власника, і останній змушений поступитися частиною своїх благ для забезпечення належного функціонування підприємства. Правомочності власника підприємства, вважає Деспакс, є скоріше теоретичними, тому що численні законодавчі обмеження, насамперед податкові, утрудняють використання майна підприємства його власником на свій розсуд.
Практична мета цієї теорії — обмежити відповідальність власника підприємства за борги останнього розмірами майна самого підприємства. Однак для досягнення її в західних країнах використовуються вже апробовані конструкції, в тому числі інститут юридичної особи у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, довірчої власності. Як ми вже переконалися, сучасне цивільне право держав Заходу легалізувало і компанію однієї особи, що також широко використовується в зазначених цілях.