- •Ідейно-історичні передумови відокремлення господарського права як самостійної галузі права
- •Загальна характеристика предмету регулювання господарського права.
- •Підприємництво як предмет регулювання господарського права, його ознаки, принципи та види обмежень.
- •Метод правового регулювання господарської діяльності.
- •Джерела господарського права: поняття, види та система.
- •Господарсько-правові норми: структура, види.
- •Історія та тенденції розвитку науки господарського права. Спори навколо кодифікації господарського законодавства.
- •Методи та форми державного регулювання господарських відносин.
- •Виникнення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків — перехід від загальних приписів правових норм до конкретної моделі поведінки конкретних господарюючих суб'єктів.
- •Реалізація (фактичне застосування) суб'єктивних справ і юридичних обов'язків.
- •Положення Конституція та інших нормативно-правових актів України, що передбачають державний вплив на економіку.
- •Поняття та форми участі держави у господарських відносинах.
- •Державна регуляторна політика: поняття, значення та процедури.
- •Сутність та складові поняття легалізації (легітимації) господарської діяльності.
- •Порядок державної реєстрації суб'єктів господарювання.
- •Порядок державної реєстрації змін в установчі документи та зміни відомостей про суб'єктів господарювання.
- •Порядок державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання
- •Порядок ліцензування та патентування господарської діяльності.
- •Поняття та види суб'єктів господарського права.
- •Поняття та види підприємств, теорія "персоніфікації підприємств" ("господарчого органу").
- •Установчі документи суб'єктів господарювання.
- •Правовий статус державних, в тому числі казенних підприємств.
- •Поняття, види та історія виникнення господарських товариств.
- •Правовий статус, види та порядок створення акціонерного товариства.
- •Правовий статус товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю.
- •Правовий статус командитного та повного товариств.
- •Правовий статус господарських об'єднань, холдингів та промислово-фінансових груп.
- •Правовий статус виробничих, в тому числі сільськогосподарських кооперативів.
- •Правовий статус біржових організацій.
- •Правовий статус структурних підрозділів вітчизняних та іноземних підприємств.
- •Поняття та види правового режиму майна господарських організацій.
- •Право господарського відання та оперативного управління.
- •Право промислової власності в господарських відносинах.
- •Правовий режим інвестицій в Україні, порядок та правові наслідки реєстрації іноземних інвестицій.
- •Поняття, функції та види господарських зобов'язань та договорів.
- •Організаційно-господарські зобов'язання: поняття та види.
- •Принципи виконання господарських зобов'язань.
- •Правове регулювання господарської діяльності з постачання продукції та його договірного забезпечення.
- •Поняття, правові засади та порядок здійснення роздрібної торгівлі.
- •Порядок поставки для державних потреб та закупівель за державні кошти.
- •Порядок приймання продукції по кількості та якості при виконанні договорів поставки.
- •Правове регулювання господарської діяльності з перевезення вантажів та її договірного забезпечення.
- •Господарсько-правові умови здійснення капітального будівництва.
- •Правове регулювання договору підряду на капітальне будівництво.
- •Види, особливість укладання та виконання біржових угод.
- •Правове регулювання договору про спільну господарську діяльність.
- •Договір зберігання на товарному складі та його документальне оформлення.
- •Договір контрактації.
- •Договір енергопостачання.
- •Правове регулювання договору фінансового лізингу.
- •Співвідношення договору господарської оренди та договору загальноцивільного найму.
- •Договірні форми державно-приватного партнерства.
- •Правове регулювання комерційної концесії.
- •Правове регулювання посередницьких, а тому числі агентських відносин в сфері господарювання.
- •Правове регулювання особливих режимів господарювання.
- •Правовий режим інноваційної діяльності.
- •Господарсько-правові умови здійснення страхової діяльності в Україні.
- •Договір страхування в сфері господарювання: поняття, суттєві умови, порядок виконання.
- •Способи забезпечення виконання господарських зобов'язань.
- •Форма господарських договорів та наслідки її недодержання.
- •Підстави визнання господарських договорів недійсними.
- •Порядок укладання, зміни та припинення господарських договорів.
- •Поняття, значення та функції господарсько-правової відповідальності. Співвідношення із способами захисту порушених прав.
- •Склад господарського правопорушення.
- •Оперативно-господарські санкції, відмежування від інших способів самозахисту цивільних прав.
- •Штрафні санкції у сфері господарювання.
- •Поняття та склад збитків, що підлягають стягненню за господарські правопорушення.
- •Адміністративно-господарські санкції майнового характеру.
- •Адміністративно-господарські санкції організаційного характеру.
- •Поняття та ознаки комерційного розрахунку.
- •Поняття, причини та наслідки банкрутства. Підстави порушення справи про банкрутство.
- •Поняття і роль приватизації, державна програма приватизації. Правові способи приватизації.
- •Об'єкти та суб'єкти угод приватизації, стадії приватизаційного процесу.
- •Порядок оренди державного та комунального майна.
- •Загальна характеристика антимонопольно-конкурентного законодавства.
- •Антиконкурентні узгоджені дії: поняття та прояви.
- •Домінуюче (монопольне) становище: поняття та види зловживання ним.
- •Правове обмеження концентрації суб'єктів господарювання.
- •Недобросовісна конкуренція: поняття та прояви.
- •Поняття та види цін, порядок їх встановлення.
- •Система та повноваження державних органів по контролю за цінами.
- •Поняття та види банківської (фінансової) діяльності.
- •Суб'єкти банківської (фінансової) діяльності. Види та організаційно-правові форми банківських установ.
- •Правова природа та порядок укладання (припинення) договору на розрахунково-касове обслуговування (договору банківського рахунку).
- •Форми готівкових розрахунків та порядок касових операцій.
- •Форми безготівкових розрахунків. Вексель та акредитив.
- •Поняття та ознаки кредиту, відмежування від позики, позички, лізингу.
- •Поняття, види та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •Загальні вимоги щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності, заходи тарифного та нетарифного регулювання.
- •Базисні умови зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу згідно інкотермс: поняття та групи.
- •Механізм державного примусу для повернення в Україну валютної виручки від реалізації зовнішньоекономічних контрактів.
- •Санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.
- •Поняття, значення та основні види правової роботи у господарському комплексі.
- •Загальний порядок організації та функції юридичної служби на підприємстві (установі, організації).
- •Поняття неправомірного поглинання та захоплення підприємств (рейдерства). Антирейдерські заходи з боку юридичної служби підприємства.
- •1. Завчасна підготовка у період нормальної роботи товариства.
- •2. Робота у період загрози недружнього поглинання
- •3. Робота у період відкритого корпоративного конфлікту.
-
Поняття, причини та наслідки банкрутства. Підстави порушення справи про банкрутство.
Згідно з ч. 2 ст. 209 ГК банкрутством вважається нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури.
З економічної точки зору банкрутство – це неспроможність продовження суб’єктом господарської діяльності внаслідок її економічної нерентабельності, безприбутковості. Суб'єкт має стільки боргів перед кредиторами, зобов'язань перед бюджетом і невиплаченої зарплати що коли їхні вимоги будуть пред'явлені у визначені для цього строки, то майна суб'єкта, активів у ліквідній формі не вистачить для їх задоволення.
Юридичний аспект банкрутства полягає, насамперед, у тому, що у суб'єкта є кредитори, тобто особи, що мають підтверджені документами майнові вимоги до нього як до боржника. Це майнові правовідносини банкрутства, здійснення яких у встановленому законом порядку може призвести до ліквідації суб'єкта господарювання.
Ознаки банкрутства:
-
Застосування інституту за загальним правилом у сфері підприємницької діяльності (тобто щодо суб'єктів підприємницької діяльності, основною характерною рисою яких є функціонування з метою отримання прибутку).
-
Встановлюється господарським судом як юридичний факт, що породжує певні наслідки (тобто слід відрізняти від неплатоспроможності боржника як фактичного стану).
-
Зміст встановленого господарським судом факту банкрутства - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності повною мірою розрахуватися по своїх боргах (неплатоспроможність) у зв'язку з перевищенням пасивів (суми боргових зобов'язань боржника) над його активами (критерій неоплатності, визначений ч. 4 ст. 205 ГК).
-
Неплатоспроможність боржника має бути стійкою і не піддаватися усуненню попри здійсненим судовим заходам з відновлення платоспроможності суб'єкта, що зумовлює застосування спеціальної судової процедури - ліквідаційної процедури, спрямованої на ліквідацію заборгованості банкрута.
Провадження у справі про банкрутство порушується за наявності матеріально-правових і процесуально-правових умов.
Матеріально-правовими умовами порушення провадження у справі про банкрутство є: стійка (понад три місяці) і значна (на суму не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати) неплатоспроможність.
Процесуально-правовими умовами порушення провадження у справі про банкрутство є: подання боржником або кредитором (кредиторами) до господарського суду (за місцезнаходженням боржника) заяви про порушення справи про банкрутство з комплектом передбачених законом документів.
-
Поняття і роль приватизації, державна програма приватизації. Правові способи приватизації.
Приватизація розглядається в економічному і юридичних значеннях. В економічному значенні приватизація – це трансформація державної власності у приватну або колективну, державних засобів виробництва, переважно основних фондів у державній і на цій основі створення умов ринкової системи господарювання. У кінцевому рахунку це зменшення ролі держави у прямому безпосередньому управлінні виробництвом.
Приватизація в юридичному розумінні – це відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності на користь фізичних та юридичних осіб. Які можуть бути його покупцями. Приведене відповідає ст. 1 Закону України від 04.03.1992 р., яка передбачає, що приватизація - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Соціально – економічна роль приватизації відображена у таких принципах її проведення: законності (дотримання законів України «Про приватизацію державного майна», «Про господарські товариства», «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» і т. д.); державного регулювання та контролю за проведенням приватизації і післяприватизаційною діяльністю (в тому числі завдяки створенню відповідних державних органів, наприклад, Фонду державного майна України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та інших); платності відчуження державного майна (згідно з чинним законодавством безоплатне відчуження державного майна вже відбулося і приватизація здійснюється виключно за грошові кошти); пріоритетного права трудових колективів на придбання майна своїх підприємств (продаж акцій працівникам підприємства за власні кошти до 20% вартості підприємства зі знижкою на 30% до номіналу; для заохочення адміністрації таких підприємств в їх приватизації практикується придбання за номінальною вартістю до 5% акцій з розстрочкою платежу і т. д.); створення сприятливих умов для залучення інвестицій; додержання антимонопольного конкурентного законодавства (демонополізація підприємств); відкритості та прозорості, повного, своєчасного і достовірного інформування потенційних інвесторів про порядок та об’єкти приватизації (здійснюється через засоби масової інформації, в тому числі через «Державний інформаційний бюлетень про приватизацію», «Урядовий кур'єр», газету «Відомості приватизації», за допомогою розповсюдження буклетів, брошур і т. п.); врахування особливостей приватизації об'єктів АПК, гірничодобувної промисловості, незавершеного будівництва, невеликих державних підприємств, підприємств із змішаною формою власності та об'єктів науково-технічної сфери; використання переважно конкурентних способів (через викуп на аукціоні, за конкурсом).
Початком реформування державної власності в Україні слід вважати затвердження Верховною Радою України Постанови від 31.10.1991 р. «Про концепцію роздержавлення і приватизації підприємств, землі та житлового фонду» Вона передбачила широкомасштабну трансформацію державного сектору в ринкову економічну систему через приватизацію і створення підприємств різних форм власності. Для реалізації цієї концепції було видано Укази Президента України від з 01.01.1992 р. «Про комерціалізацію державної торгівлі та громадського харчування» від 18.04.1992 р. «Про комерціалізацію діяльності підприємств і організацій сфери послуг», а також Декрет Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 р. Відповідно до чинного законодавства було створено сотні самостійних підприємств.
Закон України від 04.031992 p. «Про приватизацію майна державних підприємств», (далі – Закон про приватизацію), встановив правові, економічні та організаційні основи приватизації підприємств загальнодержавної, республіканської (Республіка Крим) та комунальної власності з метою створення багатоукладної соціальне орієнтованої ринкової економіки України.
Правовий механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу, а також Закон України від 03.1992 р. «Про приватизаційні папери», який визначав поняття і види приватизаційних паперів, умови та порядок їх випуску, розміщення серед громадян України, обліку, використання та погашення. Було прийнято ряд законів про особливості приватизації в окремих галузях виробництва (агропромисловому комплексі, оборони) підгалузях (незавершеного виробництва) і об’єктів (підприємств акціонерної компанії «Укррудпрому», підприємств нафтопереробної промисловості тощо).
В силу різноманітності об’єктів приватизації та динамічності цього процесу вона відбувається відповідно до державних програм приватизації, які розробляє фонд державного майна України і затверджує законом Верховна Рада України перед затвердженням Державного бюджету, але до початку наступного бюджетного року. Законом України від 18.05.2000 р. «Про Державну програму приватизації» була розрахована на 2000 – 2002 роки, проте її положення чинні до прийняття нової Державної програми. При цьому заважимо, що законодавство України про приватизацію складається не тільки з законів, але й інших нормативних актів (Указів Президента, постанов Кабінету Міністрів, відомчих нормативних актів, ФДМУ, АМКУ, Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку та локальних нормативних актів комісій з приватизації окремих об’єктів тощо.
Відповідно до ст. 15 Закону про приватизацію приватизація майна державних підприємств може здійснюватися такими способами: продажу об'єктів приватизації на: аукціоні, за конкурсом, у тому числі лише із застосуванням приватизаційних паперів; продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців; продажу на конкурсній основі цілісного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій відкритого акціонерного товариства при поданні покупцем документів, передбачених ч. 1 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного майна»; викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації.