- •Ідейно-історичні передумови відокремлення господарського права як самостійної галузі права
- •Загальна характеристика предмету регулювання господарського права.
- •Підприємництво як предмет регулювання господарського права, його ознаки, принципи та види обмежень.
- •Метод правового регулювання господарської діяльності.
- •Джерела господарського права: поняття, види та система.
- •Господарсько-правові норми: структура, види.
- •Історія та тенденції розвитку науки господарського права. Спори навколо кодифікації господарського законодавства.
- •Методи та форми державного регулювання господарських відносин.
- •Виникнення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків — перехід від загальних приписів правових норм до конкретної моделі поведінки конкретних господарюючих суб'єктів.
- •Реалізація (фактичне застосування) суб'єктивних справ і юридичних обов'язків.
- •Положення Конституція та інших нормативно-правових актів України, що передбачають державний вплив на економіку.
- •Поняття та форми участі держави у господарських відносинах.
- •Державна регуляторна політика: поняття, значення та процедури.
- •Сутність та складові поняття легалізації (легітимації) господарської діяльності.
- •Порядок державної реєстрації суб'єктів господарювання.
- •Порядок державної реєстрації змін в установчі документи та зміни відомостей про суб'єктів господарювання.
- •Порядок державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання
- •Порядок ліцензування та патентування господарської діяльності.
- •Поняття та види суб'єктів господарського права.
- •Поняття та види підприємств, теорія "персоніфікації підприємств" ("господарчого органу").
- •Установчі документи суб'єктів господарювання.
- •Правовий статус державних, в тому числі казенних підприємств.
- •Поняття, види та історія виникнення господарських товариств.
- •Правовий статус, види та порядок створення акціонерного товариства.
- •Правовий статус товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю.
- •Правовий статус командитного та повного товариств.
- •Правовий статус господарських об'єднань, холдингів та промислово-фінансових груп.
- •Правовий статус виробничих, в тому числі сільськогосподарських кооперативів.
- •Правовий статус біржових організацій.
- •Правовий статус структурних підрозділів вітчизняних та іноземних підприємств.
- •Поняття та види правового режиму майна господарських організацій.
- •Право господарського відання та оперативного управління.
- •Право промислової власності в господарських відносинах.
- •Правовий режим інвестицій в Україні, порядок та правові наслідки реєстрації іноземних інвестицій.
- •Поняття, функції та види господарських зобов'язань та договорів.
- •Організаційно-господарські зобов'язання: поняття та види.
- •Принципи виконання господарських зобов'язань.
- •Правове регулювання господарської діяльності з постачання продукції та його договірного забезпечення.
- •Поняття, правові засади та порядок здійснення роздрібної торгівлі.
- •Порядок поставки для державних потреб та закупівель за державні кошти.
- •Порядок приймання продукції по кількості та якості при виконанні договорів поставки.
- •Правове регулювання господарської діяльності з перевезення вантажів та її договірного забезпечення.
- •Господарсько-правові умови здійснення капітального будівництва.
- •Правове регулювання договору підряду на капітальне будівництво.
- •Види, особливість укладання та виконання біржових угод.
- •Правове регулювання договору про спільну господарську діяльність.
- •Договір зберігання на товарному складі та його документальне оформлення.
- •Договір контрактації.
- •Договір енергопостачання.
- •Правове регулювання договору фінансового лізингу.
- •Співвідношення договору господарської оренди та договору загальноцивільного найму.
- •Договірні форми державно-приватного партнерства.
- •Правове регулювання комерційної концесії.
- •Правове регулювання посередницьких, а тому числі агентських відносин в сфері господарювання.
- •Правове регулювання особливих режимів господарювання.
- •Правовий режим інноваційної діяльності.
- •Господарсько-правові умови здійснення страхової діяльності в Україні.
- •Договір страхування в сфері господарювання: поняття, суттєві умови, порядок виконання.
- •Способи забезпечення виконання господарських зобов'язань.
- •Форма господарських договорів та наслідки її недодержання.
- •Підстави визнання господарських договорів недійсними.
- •Порядок укладання, зміни та припинення господарських договорів.
- •Поняття, значення та функції господарсько-правової відповідальності. Співвідношення із способами захисту порушених прав.
- •Склад господарського правопорушення.
- •Оперативно-господарські санкції, відмежування від інших способів самозахисту цивільних прав.
- •Штрафні санкції у сфері господарювання.
- •Поняття та склад збитків, що підлягають стягненню за господарські правопорушення.
- •Адміністративно-господарські санкції майнового характеру.
- •Адміністративно-господарські санкції організаційного характеру.
- •Поняття та ознаки комерційного розрахунку.
- •Поняття, причини та наслідки банкрутства. Підстави порушення справи про банкрутство.
- •Поняття і роль приватизації, державна програма приватизації. Правові способи приватизації.
- •Об'єкти та суб'єкти угод приватизації, стадії приватизаційного процесу.
- •Порядок оренди державного та комунального майна.
- •Загальна характеристика антимонопольно-конкурентного законодавства.
- •Антиконкурентні узгоджені дії: поняття та прояви.
- •Домінуюче (монопольне) становище: поняття та види зловживання ним.
- •Правове обмеження концентрації суб'єктів господарювання.
- •Недобросовісна конкуренція: поняття та прояви.
- •Поняття та види цін, порядок їх встановлення.
- •Система та повноваження державних органів по контролю за цінами.
- •Поняття та види банківської (фінансової) діяльності.
- •Суб'єкти банківської (фінансової) діяльності. Види та організаційно-правові форми банківських установ.
- •Правова природа та порядок укладання (припинення) договору на розрахунково-касове обслуговування (договору банківського рахунку).
- •Форми готівкових розрахунків та порядок касових операцій.
- •Форми безготівкових розрахунків. Вексель та акредитив.
- •Поняття та ознаки кредиту, відмежування від позики, позички, лізингу.
- •Поняття, види та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •Загальні вимоги щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності, заходи тарифного та нетарифного регулювання.
- •Базисні умови зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу згідно інкотермс: поняття та групи.
- •Механізм державного примусу для повернення в Україну валютної виручки від реалізації зовнішньоекономічних контрактів.
- •Санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.
- •Поняття, значення та основні види правової роботи у господарському комплексі.
- •Загальний порядок організації та функції юридичної служби на підприємстві (установі, організації).
- •Поняття неправомірного поглинання та захоплення підприємств (рейдерства). Антирейдерські заходи з боку юридичної служби підприємства.
- •1. Завчасна підготовка у період нормальної роботи товариства.
- •2. Робота у період загрози недружнього поглинання
- •3. Робота у період відкритого корпоративного конфлікту.
-
Правовий статус структурних підрозділів вітчизняних та іноземних підприємств.
Відокремлений підрозділ (філія, представництво, структурна одиниця) господарської організації (ВП) - це суб'єкт внутрішньогосподарських відносин без прав юридичної особи, що створюється за рішенням організації, до структури якої входить, і діє в межах повноважень, закріплених у положенні, затвердженому організацією-засновником.
Характерними рисами цих категорій суб'єктів внутрішньогосподарських відносин є:
• спеціальне регулювання: ст. 64 ГК України; ст. 95 ЦК України; закони: «Про господарські товариства» (ст. 9), «Про банки і банківську діяльність» (статті 23-25) та ін.;
• наявність у ВП статусу суб'єкта внутрішньогосподарських відносин і, відповідно, відсутність прав юридичної особи;
• наявність статусу юридичної особи у господарської організації (ГО), що створила ВП;
• належність ВП до організаційної структури ГО, що його створила;
• визначення повноважень ВП в установчому та внутрішніх документах ГО, до організаційної структури якої належить ВП;
• обсяг повноважень ВП визначається в положенні про нього, що затверджується ГО, яка його створила;
• керівництво ВП здійснюється одноособовим керівником, який у зовнішніх відносинах може діяти від імені ГО, до організаційної структури якого він належить, у межах і на підставі довіреності, підписаної керівником цієї ГО;
• майнова основа діяльності ВП - майно, закріплене за ним ГО, що відображається в актах бухгалтерського обліку та інвентаризації;
• залежність ВП у майновому та організаційному відношенні від ГО, до структури якої він входить і за рішенням якої створюється;
• територіальна відокремленість ВП від ГО, до структури якої він входить;
• діє на підставі положення, що затверджується організацією, складовою якої є і за рішенням якої створюється ВП;
• здійснення господарської діяльності ВП від імені ГО, до структури якої він входить;
• відповідальність за зобов'язаннями ВП несе зазвичай ГО, до структури якої входить ВП;
• ліквідація ВП здійснюється за рішенням ГО, до структури якої він входить.
-
Поняття та види правового режиму майна господарських організацій.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Господарського кодексу України, майном у сфері господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються та використовуються у діяльності суб'єктів господарських відносин і відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
Основним правовим режимом майна господарських організацій є право власності.
Відносини власності - це суспільні відносини, що виникають у зв'язку і з приводу привласнення матеріальних благ. Сутність відносин власності у сфері економіки полягає в належності наявних засобів виробництва і продуктів праці, що отримуються від їх експлуатації, певним суб'єктам.
Власність в економічному розумінні - це економічне панування суб'єкта над об'єктом, що належить йому, використання суб'єктом цих об'єктів своєю владою й у власних інтересах.
Право власності передбачає можливість вільного, але в межах закону, використання власником свого майна у власних інтересах. Правомочності власника щодо його майна, яке використовується у сфері господарювання, складні: крім відомої з часів римського права тріади (володіння, користування та розпорядження), до їх складу входять: засновницькі (щодо заснування інших суб'єктів господарювання та наділення їх відповідним майном), регулятивні (щодо визначення меж використання майна, яке передається власником іншим суб'єктам господарювання на похідних від права власності правових титулах), оперативно-управлінські (щодо управління створеним власником суб'єктом господарювання), контрольні (щодо контролю за використанням майном, яке на певному, зазвичай похідному від права власності, правовому титулі закріплюється за іншим суб'єктом господарювання) та охоронні (щодо охорони прав власника від посягань інших осіб на його майно та захисту прав і законних інтересів власника у разі їх порушення іншими особами) повноваження. Засновницькі, регулятивні, оперативно-управлінські, контрольні, охоронні повноваження забезпечують власнику реалізацію однієї з основних його функцій - функцію управління своєю власністю.
Зазначені положення (щодо повноважень власника майна у сфері господарювання) віддзеркалені в статтях 134 і 135 ГК України. Відповідно до ч. 1 ст. 134, суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГК.
Похідними правами від права власності у господарському праві є:
а) право довірчої власності; б) право господарського відання; в) право оперативного управління; г) право користування (в тому числі оренди). Всі вони є похідними від права власності й залежними від власника (первісного власника). В межах закону, що вимагає зміст кожного з цих інститутів, власник, залежно від мети передачі майна, тією чи іншою мірою «підрегульовує» свої відносини з відповідним суб'єктом.
Право довірчої власності було започатковано 19.06.2003 р. (шляхом внесення відповідних змін до Цивільного кодексу України) у зв'язку з прийняттям двох законів: «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» (19.06.2003 р.) і «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (19.06.2003 р.). Відповідно до ч. 2 ст. 316 ЦК України, право довірчої власності визнається особливим видом права власності, яке виникає на підставі закону або договору управління майном.
Право користування широко використовується як додатковий правовий титул майна суб'єктами господарських правовідносин, що виникає на договірних засадах (на підставі договору оренди та інших видів договорів, що передбачають користування чужим майном - договір лізингу, концесійний договір та ін.), в тому числі у результаті внесення учасником господарської організації корпоративного типу (господарського товариства, кооперативу, добровільного господарського об'єднання) свого вкладу/паю у формі права на користування певним майном (земельною ділянкою, іншими об'єктами нерухомості, устаткуванням) без передання права власності на таке майно господарській організації за участь/членство в ній.