9.1. Методика виконання роботи, етапи виконання.

Контрольний метод найбільш простий, придатний для визначення грубих дефектів поля зору. Хворий і лікар сідають один навпроти одного на відстані 0,5 м, причому хворий – спиною до світла. Хворий закриває ліве око, лікар – праве при дослідженні правого ока хворого (при дослідженні лівого ока – навпаки). Лікар повинен мати нормальні межі поля зору. Дослідник робить на периферії свого поля зору невеликі рухи пальцями по середній лінії між собою та хворим, поступово наближаючи руку до центра поля зору. Хворий вказує момент появи в полі зору руки лікаря. Якщо рухи руки відмічаються одночасно з лікарем, значить його поле зору має нормальні межі в цьому напрямі. Те ж повторюють в 4-8 меридіанах, складаючи уявлення про межі поля зору.

Точно визначити межі поля зору можливо при проекції їх на сферичну поверхню. Хворого саджають зручно перед апаратом, пропонують дивитися на білу фіксаційну точку, розташовану в центрі дуги периметра. Лікар пересуває по дузі периметра від периферії до центру один з об’єктів. Хворий повинен відмітити момент появи рухомого об’єкта, дивлячись на фіксаційну точку нерухомо.

Положення в межах, в якому об’єкт був помічений, відмічають на спеціальних схемах. Розмір об’єкта залежить від гостроти зору.

Більш довершеним приладом для дослідження поля зору є проекційний периметр. Він ґрунтується на принципі проекції світлового об’єкта на дугу периметра. Це дозволяє легко змінити його яскравість, розміри та колір. Принцип роботи той самий, що описаний вище.

Для точного визначення центральних, парацентральних скотом краще користуватися кампіметричним методом (дослідження на площині). Хворого розташовують на відстані 1 м під чорною градуйованою дошкою (кампіметр). У центрі дошки для фіксації служить знак білого кольору. Дослідження проводять об’єктом білого кольору (коло, діаметром 1 або 3 мм). Об’єкт ведуть в різних напрямах, відмічаючи момент зникнення об’єкта. Досліджується окремо кожне око.

9. Матеріали для самоконтролю оволодіння знаннями, вміннями, навичками, передбаченими даною роботою.

1. Укажіть, що виконує головну роль у зоровому акті:

А. Заломлюючі середовища.

Б. Фоторецептори.

В. Зоровий нерв.

Г. Захисний апарат ока.

Д. Усе перераховане вище.

Правильна відповідь: Б.

2. За якими основними ознаками дихромат визначає колір?

А. Тон, яскравість

Б. Насиченість, яскравість

В. Яскравість

Г. Насиченість

Д. Тон, яскравість, насиченість

Правильна відповідь: А.

3. Як називається відсутність сприйняття одного з основних кольорів спектру?

А. Дейтераномалія

Б. Протаномалія

В. Тританомалія

Г. Дихромазія

Д. Монохромазія

Правильна відповідь: Г.

4. З заданої відстані оптотип таблиці повинен бути видним під кутом:

А. 1 хвилина.

Б. 2 хвилини.

В. 3 хвилини.

Г. 4 хвилини.

Д. 5 хвилин.

Правильна відповідь: Д.

5. З заданої відстані деталь оптотипу таблиці повинна бути видна під кутом:

А. 1 хвилина.

Б. 2 хвилини.

В. 3 хвилини.

Г. 4 хвилини.

Д. 5 хвилин.

Правильна відповідь: А.

6. Гострота зору визначається за формулою:

А. Ньютона.

Б. Паскаля.

В. Снеллена.

Г. Дондерса.

Д. За формулою не визначається.

Правильна відповідь: В.

7. Формула Снеллена:

А. Vіsus = d : D.

Б. Vіsus = D : d.

В. Vіsus = 1 : D.

Г. Vіsus = 1 : d.

Д. Vіsus = d • D.

Правильна відповідь: А.

8. Якщо гострота зору дорівнює 0,005, з якої відстані хворий розрізняє оптотипи?

А. 1 м.

Б. 2 м.

В. 0,25 м.

Г. 4 м.

Д. 0,5 м.

Правильна відповідь: В.

9. Як називається стан, коли хворий бачить навколишні предмети у зеленому кольорі:

А. Хлоропсія.

Б. Цианопсія.

В. Ксантопсія.

Г. Протанопсія.

Д. Тританопсія.

Правильна відповідь: А.

10. Як називається стан, коли хворий бачить навколишні предмети у жовтому кольорі:

А. Хлоропсія.

Б. Цианопсія.

В. Ксантопсія.

Г. Протанопсія.

Д. Тританопсія.

Правильна відповідь: В.