Одеський національний медичний

УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ОФТАЛЬМОЛОГІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

з дисципліни “Офтальмологія”

для студентів 4 курсу медичного факультету

МОДУЛЬ № 1 “ОФТАЛЬМОЛОГІЯ”

Змістовний модуль №2

Практичне заняття №6 «Захворювання рогівки та склери»

Практичне заняття обговорено на

на методичній нараді кафедри

«_____»______________ 2010 р.

Зав. кафедрою_______проф. Венгер Г.Ю.

ОДЕСА-2010

1.Тема практичного заняття: ЗАХВОРЮВАННЯ РОГІВКИ ТА СКЛЕРИ – 3 год.

2. Актуальність теми: Захворювання фіброзної оболонки ока (рогівки та склери), а особливо рогівки яка перебуває на межі внутрішнього й зовнішнього середовища, завжди були актуальною проблемою офтальмології через високу захворюваність (близько25%)та інвалідність (зниження або втрата зору майже в 50%), що приводить до сліпоти осіб працездатного віку.

Як у минулому, коли ураження рогівки ( при травмах і як ускладнення віспи, гонореї, трахоми) були поширеними, так і зараз при перевазі ендогенних інфекцій (як ускладнення герпесу, туберкульозу, сифілісу й ін.) і дистрофій , тільки комплексний підхід до діагностики й лікування при активній участі лікарів різного профілю може зменшити відсоток захворюваності та інвалідності.

3. Цілі заняття:

3.1. Загальні цілі: ознайомитися із сучасним станом проблеми патології рогівки, навчитися виявляти її основні захворювання, надавати невідкладну допомогу, здійснювати профілактику й лікування ускладнень.

3.2. Виховні цілі: ознайомитися із внеском вітчизняних учених у вивченні й рішенні проблем захворювань рогівки та їх наслідків, уміти пояснити хворим необхідність правильного поводження при лікуванні й реабілітації.

3.3. Конкретні цілі: у результаті проведеного заняття необхідно

знати:

1. анатомо-фізіологічні особливості рогівки і її вікові зміни;

2. методи дослідження рогівки;

3. основні симптоми уражень рогівки (кератитів, дистрофій, дегенерацій, помутнінь, аномалій розвитку);

4. класифікацію, сучасні методи діагностики, лікування й профілактики кератитів й їхніх ускладнень;

5. сучасні методи діагностики, профілактики, лікування й реабілітації наслідків кератитів та дистрофій рогівки.

3.4. На основі теоретичних знань по темі необхідно

вміти:

1. обстежити рогівку методом бокового фокального освітлення та визначити її основні властивості;

2. дослідити чутливість рогівки;

3. діагностувати кератит;

4. провести диференціальну діагностику інфільтратів і помутнінь;

5. призначити лікування кератиту;

6. діагностувати перфоративну виразку рогівки й дати невідкладні лікувально-організаційні рекомендації;

4. Матеріали доаудиторної підготовки (міждисциплінарна інтеграція).

Дисципліни	Знати	Уміти
Попередні: Анатомія 2.Гістологія 3. Фізіологія	Будову рогівки Гістологічну будову й ембріологію рогівки Функції рогівки	Описати особливості будови Назвати й намалювати особливості будови Пояснити властивості
Наступні дисципліни Педіатрія 2.Терапія 3.Інфекційні хвороби	Захворювання, пов'язані з природженою патологією Захворювання й синдроми, які приводять до патології Захворювання, які ускладнюються кератитами	Назвати Назвати. Розповісти особливості
Внутрішньопредметна інтеграція Анатомія 2.Методи дослідження 3. Курація	Клінічна анатомія органу зору Методи дослідження органа зору План обстеження очного хворого	Пояснити скарги хворого Обстежити очного хворого Встановити діагноз і призначити лікування

5. Зміст теми: представлено у вигляді структурно-логічної схеми та коментарю по основних вузлових питаннях.

Звернути увагу, що кератити завжди супроводжуються рогівковим синдромом який складається із триади захистних симптомів (світлобоязнь, сльозотеча, блефароспазм), почервонінням (перікорнеальна ін'єкція) та ураженням рогівки, представленного при кератитах інфільтратом який суттево відрізняється від звичайної ерозії чи помутніння.

Свіжий інфільтрат буває сірим, жовтим, чи білуватим, контури його нечіткі, має періфокальний набряк, поверхня шорсткувата, можуть проходити (вростати) судини.

При ерозії прозорість рогівки залишаеться, але втрачується блиск та дзеркальність, виникає феномен фарбування флюоресцеїном.

Помутніння (більмо) виникає при дегенераціях чи як результат рубцьової зміни інфільтрату і має світлий білувато-сірий колір, поверхня блискуча, межі чіткі, око спокійне.

Також треба звернути увагу на ускладнення кератитів у вигляді виразки рогівки коли прогресують деструктивні процеси і яка в свою чергу може ускладнюватись перфорацією та втратою ока.

При ускладненні у вигляді увеїта коли прогресує поширення запального процесу на райдужку та війкове тіло: звужується зіниця, змінюється кольори радужки, з'являються преципітати, ексудат і тоді вже такий кератоувеїт може ускладнюватись ендофтальмітом (гнійне переродження склистого тіла) та панофтальмітом (залучення всіх очних оболонок у процес запалення), що може привести до втрати ока, орбітальних чи внутрикраніальних ускладнень.

При лікуванні таких наслідків кератитів як прості та ускладнені більма (які виникають при ускладненнях кератитів, як наприклад, зрощене більмо рогівки виникае коли після перфорації рогівки до більма притиснута райдужка), треба пам”ятати що вони (як і дегенерації та деякі види дистрофій) потребують сучасних засобів хірургічної реабілітації у вигляді різноманітних видів кератопластики (в розробці яких видатну заслугу має академік В.П.Філатов та його школа) та реконструктивних операцій.