
- •ДОДАТКИ ДО ДІЮЧИХ ТЕКСТІВ ДФУ
- •4. РЕАКТИВИ
- •4.1. РЕАКТИВИ, ЕТАЛОННІ РОЗЧИНИ, БУФЕРНІ РОЗЧИНИ
- •ЗАГАЛЬНІ СТАТТІ
- •2. МЕТОДИ АНАЛІЗУ
- •2.1. ОБЛАДНАННЯ
- •2.1.6. ІНДИКАТОРНІ ТРУБКИ
- •2.2.20. ПОТЕНЦІОМЕТРИЧНЕ ТИТРУВАННЯ
- •2.2.32. ВТРАТА В МАСІ ПРИ ВИСУШУВАННІ
- •2.2.34. ТЕРМІЧНИЙ АНАЛІЗ
- •2.2.41. КРУГОВИЙ ДИХРОЇЗМ
- •2.2.42. ГУСТИНА ТВЕРДИХ РЕЧОВИН
- •2.2.48. РАМАНІВСЬКА СПЕКТРОМЕТРІЯ
- •2.2.54. ІЗОЕЛЕКТРОФОКУСУВАННЯ
- •2.4.8. ВАЖКІ МЕТАЛИ
- •2.4.14. СУЛЬФАТНА ЗОЛА
- •2.5.24. ДІОКСИД ВУГЛЕЦЮ В ГАЗАХ
- •2.5.25. ОКСИД ВУГЛЕЦЮ В ГАЗАХ
- •2.5.31. РИБОЗА В ПОЛІСАХАРИДНИХ ВАКЦИНАХ
- •2.5.33. ЗАГАЛЬНИЙ БІЛОК
- •2.5.35. ЗАКИС АЗОТУ У ГАЗАХ
- •2.5.36. АНІЗВДИНОВЕ ЧИСЛО
- •2.7. БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ
- •2.7.2. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АНТИБІОТИКІВ МІКРОБІОЛОГІЧНИМ МЕТОДОМ
- •2.7.5. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ГЕПАРИНУ
- •2.7.6. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВАКЦИНИ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ДИФТЕРІЇ (АДСОРБОВАНОЇ)
- •2.7.7. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВАКЦИНИ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ КАШЛЮКУ (ЦІЛЬНОЮПТИННОЇ)
- •2.7.24. ПРОТОЧНА ЦИТОМЕТРІЯ
- •2.6.2. МІКОБАКТЕРІЇ
- •2.6.9. АНОМАЛЬНА ТОКСИЧНІСТЬ
- •2.6.12. МІКРОБІОЛОГІЧНА ЧИСТОТА НЕСТЕРИЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ: ВИЗНАЧЕННЯ ЧИСЛА МІКРООРГАНІЗМІВ
- •2.6.21. МЕТОДИ АМПЛІФІКАЦІЇ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ
- •2.8. МЕТОДИ ФАРМАКОГНОЗІЇ
- •2.8.18. ВИЗНАЧЕННЯ АФЛАТОКСИНУ В, У ЛІКАРСЬКІЙ РОСЛИННІЙ СИРОВИНІ
- •2.9.45. ЗМОЧУВАНІСТЬ ПОРИСТИХ ТВЕРДИХ РЕЧОВИН І ПОРОШКІВ
- •ЗАГАЛЬНІ СТАТТІ
- •5.1. ЗАГАЛЬНІ ТЕКСТИ З МІКРОБІОЛОГІЇ
- •5.1.3. ЕФЕКТИВНІСТЬ АНТИМІКРОБНИХ КОНСЕРВАНТІВ
- •5.1.5. ЗАСТОСУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ F„ ПРИ ПАРОВІЙ СТЕРИЛІЗАЦІЇ ВОДНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
- •5.1.8. МІКРОБІОЛОГІЧНА ЧИСТОТА РОСЛИННИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ОРАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
- •5.1.9. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ВИПРОБУВАННЯ НА СТЕРИЛЬНІСТЬ
- •5.1.10. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ВИПРОБУВАННЯ НА БАКТЕРІАЛЬНІ ЕНДОТОКСИНИ
- •5.2. ЗАГАЛЬНІ ТЕКСТИ НА БІОЛОГІЧНІ ПРОДУКТИ
- •5.2.2. КУРЯЧІ ЗГРАЇ, ВІЛЬНІ ВІД СПЕЦИФІЧНИХ ПАТОГЕНІВ, ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ТА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ВАКЦИН
- •5.2.7. ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВАКЦИН ТА ІМУНОСИРОВАТОК ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ У ВЕТЕРИНАРІЇ
- •5.14. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ПЕРЕНОСНИКИ ГЕНІВ, ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЛЮДИНОЮ
- •5.N.1. ЕКСТЕМПОРАЛЬНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ
- •5.N.1.4. ПОРОШКИ ЕКСТЕМПОРАЛЬНІ
- •ЗАГАЛЬНІ МОНОГРАФІЇ
- •ЛІКАРСЬКА РОСЛИННА СИРОВИНА
- •МОНОГРАФІЇ НА ВАКЦИНИ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЛЮДИНОЮ
- •ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ГЕПАТИТУ В (рДНК)
- •ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ДИФТЕРІЇ (АДСОРБОВАНА)
- •ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ДИФТЕРІЇ ТА ПРАВЦЯ (АДСОРБОВАНА)
- •ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ КОРУ (ЖИВА)
- •ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ КРАСНУХИ (ЖИВА)
- •ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ПАРОТИТУ (ЖИВА)
- •ІМУНОСНРОВАТКА ПРОТИ ОТРУТИ ГАДЮКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ
- •СИРОВАТКА ПРОТИБОТУЛІНІЧНА
- •СИРОВАТКА ПРОТИДИФТЕРІЙНА
- •СИРОВАТКА ПРОТИДИФТЕРІЙНА
- •СИРОВАТКА ПРОТИПРАВЦЕВА
- •АРНІКИ НАСТОЙКА
- •АРТИШОКУ ЛИСТЯ
- •БЕЛАДОННИ ЛИСТЯ НАСТОЙКА СТАНДАРТИЗОВАНА
- •БЕРЕЗИ ЛИСТЯ
- •БУРКУН
- •БУРКУНУ ТРАВА
- •ВЕРБЕНИ ТРАВА
- •ВІТЕКСА СВЯЩЕННОГО ПЛОДИ
- •ГАМАМЕЛІСУ ЛИСТЯ
- •ДУБА КОРА
- •ДУРМАНУ ЛИСТЯ
- •ЗІРЧАСТИЙ АНІС
- •ІМБИР
- •КАСКАРА
- •КОЛА
- •КОРИЧНИК
- •КОРИЧНИКА НАСТОЙКА
- •КОРІАНДР
- •КРУШИНИ КОРА
- •КУРКУМА ЯВАНСЬКА
- •МИРРА
- •МИРРИ НАСТОЙКА
- •МУЧНИЦІ ЛИСТЯ
- •НАГІДОК НАСТОЙКА
- •НАПЕРСТЯНКИ ЛИСТЯ
- •ПЕРСТАЧ ПРЯМОСТОЯЧИЙ
- •ПЕРСТАЧУ ПРЯМОСТОЯЧОГО НАСТОЙКА
- •ПОЛИН ГІРКИЙ
- •ПРИВОРОТЕНЬ
- •РАТАНІЇ КОРЕНІ
- •РАТАНІЇ НАСТОЙКА
- •РИМСЬКОЇ РОМАШКИ КВІТКИ
- •РУСКУС ШИПУВАТИЙ
- •СТРУЧКОВИЙ ПЕРЕЦЬ
- •СТРУЧКОВОГО ПЕРЦЮ НАСТОЙКА
- •ТИРЛИЧА КОРЕНІ
- •ТИРЛИЧА НАСТОЙКА
- •ХІННОГО ДЕРЕВА КОРА
- •ЦИТРОНЕЛОВА ОЛІЯ
- •ШАВЛІЇ ЛИСТЯ
- •ШАВЛІЇ НАСТОЙКА
- •МОНОГРАФІЇ
- •АМІТРИПТИЛІНУ ГІДРОХЛОРИД
- •АМОКСИЦИЛІН НАТРІЮ
- •АМПІЦИЛІН БЕЗВОДНИЙ
- •АМПІЦИЛІН НАТРІЮ
- •АТЕНОЛОЛ
- •ВАЗЕЛІН
- •ВОДА ВИСОКООЧИЩЕНА
- •ВОДА ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •ВОДА ОЧИЩЕНА
- •ГЕПАРИН КАЛЬЦІЮ
- •ГЕПАРИН НАТРІЮ
- •ГЕПАРИНИ НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНІ
- •ДИПІРИДАМОЛ
- •ІНСУЛІН АСПАРТАТ
- •ІНСУЛІН БИЧАЧИЙ
- •ІНСУЛІН ІЗОФАНОВИЙ ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •ІНСУЛІН ЛЮДСЬКИЙ
- •ІНСУЛІН РОЗЧИННИЙ для ІН'ЄКЦІЙ
- •ІНСУЛІН СВИНЯЧИЙ
- •ІНСУЛІНУ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •ІНСУЛІНУ ЦИНКОВА СУСПЕНЗІЯ
- •КАПТОПРИЛ
- •КЛОНІДИНУ ГІДРОХЛОРИД
- •ЛІДОКАЇНУ ГІДРОХЛОРИД
- •ПОВІТРЯ МЕДИЧНЕ
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛ НАТРІЮ СУКЦИНАТ
- •ЦЕФРАДИН
- •АМБРОКСОЛУ ТАБЛЕТКИ
- •АМОКСИЦИЛІНУ ПОРОШОК ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •АМОКСИЦИЛІНУ ПОРОШОК ДЛЯ ОРАЛЬНОЇ СУСПЕНЗІЇ
- •АМОКСИЦИЛІНУ ТАБЛЕТКИ
- •АМПІЦИЛІНУ КАПСУЛИ
- •АМПІЦИЛІНУ ТАБЛЕТКИ
- •БРОМГЕКСИНУ ТАБЛЕТКИ
- •ДИПЇРИДАМОЛУ ТАБЛЕТКИ, ВКРИТІ ОБОЛОНКОЮ
- •ІБУПРОФЕНУ ТАБЛЕТКИ, ВКРИТІ ОБОЛОНКОЮ
- •КАЛЬЦІЮ ГЛЮКОНАТУ ТАБЛЕТКИ
- •КАПТОПРИЛУ ТАБЛЕТКИ
- •КАРБАМАЗЕПІНУ ТАБЛЕТКИ
- •КИСЛОТИ АСКОРБІНОВОЇ РОЗЧИН ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ, 50 МГ/МЛ
- •КИСЛОТИ АСКОРБІНОВОЇ ТАБЛЕТКИ
- •ЛІДОКАЇНУ РОЗЧИН ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •МЕТРОНІДАЗОЛУ КАПСУЛИ
- •МЕТРОНІДАЗОЛУ ТАБЛЕТКИ
- •НАПРОКСЕНУ ТАБЛЕТКИ
- •НІСТАТИНУ МАЗЬ
- •ОКСАЗЕПАМУ ТАБЛЕТКИ
- •ПАРАЦЕТАМОЛУ КАПСУЛИ
- •РАНІТИДИНУ РОЗЧИН ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •ФЛУОКСЕТИНУ КАПСУЛИ
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛУ КАПСУЛИ
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛУ ТАБЛЕТКИ
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛУ ПОРОШОК ДЛЯ КРАПЕЛЬ ОЧНИХ
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛУ МАЗЬ ОЧНА
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛУ КРЕМ
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛУ НАТРІЮ СУКЦИНАТУ ПОРОШОК ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •ЦИПРОФЛОКСАЦИНУ ТАБЛЕТКИ
Created for http://www.uapf.com.ua
Атенолод
N. олїгомери пеншилоїнових кислот ампіциліну.
АТЕНОЛОЛ
Atenololum
ATENOLOL r
н. он
і енантїомер
C14H22N20, |
М.м. 266.3 |
[29122-68-7] |
|
2-[4- [(2/?5)-2-Гідрокси-3-[(1 -метилетил)аміно]про- покси]феніл]ацєтамід. А
Вміст: не менше 99.0 % і не більше 101.0 %, у перерахунку на суху речовину.
ВЛАСТИВОСТІ
Опис. Порошок білого або майже білого кольору.
Розчинність. Помірно розчинний у воді Р, розчинний в етанолі Р, мало розчинний у метиленхлориді Р.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
Перша ідентифікація: С. Друга ідентифікація: А, В, D.
A. Температура плавлення (2.2.14). Від 152 °С до
155 °С.
B.Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій і видимій областях (2.2.25).
Випробовуваний розчин. 0.100 г субстанції розчиняють у метанолі Рі доводять об'єм розчину тим самим
розчинником до 100 мл. 10.0 мл одержаного розчину доводять метанолом Р до об'єму 100 мл.
Область довжин хвиль: від 230 нм до 350 нм.
Абсорбційні максимуми: за довжин хвиль 275 нм і 282 нм.
Відношення оптичних гххтин: АГ5/А„2: від 1.15 до 1.20.
C. Абсорбційна спектрофотометрія в інфрачервоній області (2.2.24).
Відповідність: спектру ФСЗ атенололу.
D. Тонкошарова хроматографія (2.2.27).
Випробовуваний розчин. 10 мг субстанції розчиняють в 1 мл метанолу Р.
Розчин порівняння. 10 мг ФСЗ атенололу розчиняють в 1 мл метанолу Р.
Пластинка: ТШХ пластинка із шаром силікагелю силанізованого F254 P.
Рухома фаза:розчин аміаку концентрований РІ - метанол Р (1:99).
Об'єм проби, що наноситься: 10 мкл. Висушування: на повітрі.
Виявлення: переглядають в УФ-світлі за довжини хвилі 254 нм.
Результати: на хроматограмі випробовуваного розчину має виявлятися основна пляма на рівні основної плями на хроматограмі розчину порівняння, відповідна їй за розміром.
ВИПРОБУВАННЯ
Розчин S. 0.10 г субстанції розчиняють у воді Рі доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 10 мл.
Прозорість розчину (2.2.1). Розчин S має бути прозорим.
Кольоровість розчину (2.2.2, метод II)- Забарвлення розчину S має бути не інтенсивнішим за еталон 6 шкали найбільш підхожого кольору.
Оптичне обертання (2.2.7). Від +0.10° до -0.10°. Визначення проводять для розчину S.
г Супровідні домішки. Рідинна хроматографія
(2.2.29).
Випробовуваний розчин. 50 мг субстанції розчиняють у 20 мл рухомої фази та доводять об'єм розчину рухомою фазою до 25.0 мл.
Розчин порівняння (а). 2 мг ФСЗ атенололу для перевірки придатності хроматографічної системи (містить домішки В, F, G, І та J) розчиняють в 1.0 мл рухомої фази.
ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 1.4
Created for http://www.uapf.com.ua
Атенолол
Розчин порівняння (b). 1.0 мл випробовуваного розчину доводять рухомою фазою до об'єму 100.0 мл. 1.0 мл одержаного розчину доводять рухомою фазою до об'єму 10.0 мл.
Каюнка:
—розмір: 0.125 м х 4.0 мм;
— нерухома фаза: сшікаге/іь ендкепований октадецилсишьний д.ія хроматографії Р(5 мкм).
Рухома фаза: 1.0 г натрію октансульфонату Рі 0.4 г
тетрабути.іамонію гідросульфату |
Р розчиняють в |
|
1 л суміші тетрагідрофуран |
Р - метанол Р2 - розчин |
|
3.4 r/л калію дигідрофосфату |
Р (20:180:800); рН до- |
|
водять до 3.0 кислотою фосфорною |
Р. |
Швидкість рухомої фази: 0.6 мл/хв.
Детектування: спектрофотометрично за довжини хвилі 226 нм.
Об'єм інжекції: 10 мкл.
Час хроматографування: у 5 разів більше часу утримування атенололу.
Ідентифікація домішок: використовують хроматоіраму, що додається до ФСЗ атенололу для перевірки придатності хроматографічної системи та хроматограму розчину порівняння (а) для ідентифікації піків домішок В, F, G, І та J.
Відносні часи утримування до атенололу (час утримування атенололу близько 8 хв): домішки В — близько 0.3; домішки J — близько 0.7; домішки І — близько 0.8; домішки F — близько 2.0 (два піки); домішки G — близько 3.5.
Придатність хроматографічної системи: розчин порівняння (а):
— коефіцієнт розділення: не менше 1.4 для піків домішок J (неідентифікована домішка) та І.
Нормування:
—поправковий коефіцієнт: для розрахунку вмісту множать площу піка домішки І на 1.5;
—домішка В: площа піка не має перевищувати 2 площі основного піка на хроматограмі розчину порівняння (Ь) (0.2 %);
—домішки F, G, І: площа піка кожної домішки не має перевищувати 1.5 площі основного піка на хроматограмі розчину порівняння (Ь) (0.15 %);
—неспецифіковані домішки: площа піка кожної домішки не має перевищувати площу основного
піка на хроматограмі розчину порівняння (Ь)
(0.10%);
—сума домішок: сума площ піків не має перевищувати 5 площ основного піка на хроматограмі розчину порівняння (Ь) (0.5 %);
—не враховують: піки, площа яких становить 0.5 площі основного піка на хроматограмі розчину порівняння (Ь) (0.05 %).А
Хлориди (2.4.4). Не більше 0.1 %.
50 мг субстанції розчиняють у суміші 1 мл кислоти азотної розведеної Рі 15 мл води Р. Одержаний
розчин має витримувати випробування на хлориди без подальшого додавання кислоти азотної розведеної Р.
Втратав масі при висушуванні (2.2.32). Не більше 0.5 %. 1.000 г субстанції сушать при температурі 105 °С.
Сульфатна зола (2.4.14). Не більше 0.1 %. Визначення проводять з 1.0 г субстанції.
КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ |
|
0.200 г субстанції розчиняють у 80 мл кислоти |
оцто- |
вої безводної Р і титрують 0.1 М розчином |
кислоти |
хлорної потенціометрично (2.2.20). |
|
1 мл 0.1 Мрозчину кислоти хлорної відповідає 26.63 мг
C14H22N2O3. |
|
г Д О М І Ш К И |
|
Специфіковані |
домішки: В, F, G, І. |
Інші домішки, |
що виявляються (дані домішки, якщо |
вони наявні у достатній кількості, можуть визначатися тим або іншим випробуванням монографії. їх вміст нормується загальноприйнятими критеріями для інших/неспецифікованих домішок і/або статтею «Субстанції для фармацевтичного застосування». Тому немає необхідності їх ідентифікувати, щоб показати відповідність вимогам. Див. також (5.10.) «Контроль домішок у субстанціях для фармацевтичного застосування»): A, D, Е, Н.
о
H2N
A.R - H : 2-(4-гідроксифеніл)ацетамід,
н он ОН і енантіомер
В. 2-[4-[(2&£>2,3-дигідроксипропокси]феніл]аце- тамід,
Н, РН |
і енантіомер |
|
D. 2-[4-[(2і?5)-3-хлор-2-гідроксипропокси]феніл] ацетамід,
он
E. 2,2'-[(2-гідроксипропан-1,3-діїл)біс(окси-4,1 -фе- нілен) ]діацетамід,
„CHS
F. 2,2'-Ц(1 -метилетил)іміно1бісі(2-гідроксипропан- 3,1 -діїд)оксм-4,1 -фенілені ідіацетамід.
378 |
ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ і'КРАЇНИ 1.4 |
|
|
Created for http://www.uapf.com.ua |
|
|
Атенолод |
|
J ^ / С Н з |
•і ОН н |
|
ІЄНаНТ,0МвР |
|
|
|
і енантіомер |
нОгС^ ^Ч ^ |
сн3 |
2-(4-1(2Л5УЗ-(етиламіно)-2-гшроксипропокси| |
|
|
фе н іл |а цстамід. л |
G. 2-|4-1(2Л5)-2-гідрокси-3-|(1-метилетил)аміно1 |
||
пропокси]феніл]оцтова |
кислота, |
|
н |
рн |
|
|
Т |
і енантіомер |
|
СН3 |
|
H. 2-[4-1(2Я5)-2-гшрокси-3-[(1-метилетил)аміно| пропокси І феніл]ацетон ітрил,
ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 1.4
Created for http://www.uapf.com.ua