ВИПРОБУВАННЯ

Специфічна токсичність. Використовують дві групи тварин, не менше 5 здорових мишей в кожній, масою від 14 г до 16 г для введення вакцини і контролю з використанням фізіологічного розчину. Підбирають мишей однієї статі або самок і самців, рівномірно розподіляючи по групах. Кожній миші піддослідної групи внутрішньочеревно вводять по 0.5 мл вакцини, що містить кількість вакцини, еквівалентну половині однієї дози для людини. Кожній миші контрольної групи вводять по 0.5 мл стерильного розчину 9 г/л натрію хлориду Р, що переважно містить ту саму кількість антимікробних консервантів, що і випробовувана вакцина. Кожну групу мишей зважують безпосередньо перед випробуванням, через 72 год і 7 діб після ін'єкції. Вакцина витримує випробування, якщо виконуються всі три умови:

а) через 72 год після ін'єкції загальна маса вакцинованих мишей не менша маси мишей до ін'єкції;

б) через 7 діб після ін'єкції середнє збільшення маси на одну вакциновану мишу складає не менше 60 % від маси контрольної миші;

с) не більше 5 % вакцинованих мишей гине в ході випробування.

Якщо випробування проводять на 5 мишах і гине одна вакцинована миша, можна повторювати випробування, використовуючи 15 мишей, і результати двох випробувань можна об'єднувати.

Алюміній (2.5.13). Не більше 1.25 мг на одну дозу для людини, якщо як адсорбент використовують алюмінію гідроксид або гідратований алюмінію фосфат.

Вільний формальдегід (2.4.12). Не більше 0.2 г/л, де застосовно.

Антимікробні консерванти. Де застосовно, визначають кількість антимікробних консервантів підхожим хімічним методом. Вміст антимікробних консервантів має бути не менше мінімально ефективної кількості і не більше 115 % від вмісту, зазначеного на етикетці.

Стерильність (2.6.1). Вакцина має витримувати випробування на стерильність.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Кількісне визначення проводять методом визначення вакцини для профілактики кашлюку (ціль- ноклітинної) (2.7.7).

На етикетці зазначають:

—мінімальну кількість Міжнародних одиниць на одну дозу для людини;

—використаний метод інактивації;

—назву та кількість адсорбенту;

—вакцину слід струшувати перед застосуванням;

—вакцина не має бути заморожена.

ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ КОРУ (ЖИВА)

Vaccinum morbillorum vivum

MEASLES VACCINE (LIVE)

ВИЗНАЧЕННЯ

Вакцина для профілактики кору (жива) —ліофілізо- ваний препарат відповідним чином атенуйованого штаму вірусукору. Вакцину безпосередню перед застосуванням розчиняють, як зазначено в інструкції із застосування, отримуючи прозору рідину, яка може бути забарвлена, якщо доданий індикатор рН.

ВИРОБНИЦТВО

Виробництво вакцини засноване на системі посівних серій вірусу та системі банку клітин, якщо вірус розмножують у людських дипло'ідних клітинах. Слід підтвердити, що спосіб виробництва гарантує стабільний вихід вакцини з необхідною імуногенністю й безпекою для людини. Якщо немає інших зазначень і дозволів, вірус у кінцевій вакцині від головної посівної серії має пройти не більше пасажів, ніж вірус, який використовувався для приготування вакцини, що в клінічних випробуваннях продемонструвала задовільні результати з безпеки та ефективності; навіть з дозволеними виключеннями кількість пасажів зверх рівня, використаного в клінічних випробуваннях, не має перевищувати 5.

У процесі доклінічної розробки на основі наявних епідеміологічних даних про нейровірулентність і нейротропізм перш за все початкового дикого типу вірусу розглядають потенційну нейровірулентність

Вакцина для профілактики кору (жива)

штаму вакцин. У світлі цього проводять аналіз ризику. Якщо необхідно і можливо, проводять випробування штат' вакцин, використовуючи тваринні моделі, які диференціюють початковий тип і атенуйований вірус: можуть знадобитися випробування проміжних атенуйованих штамів.

Спосіб виробництва валідують для підтвердження того, що при тестуванні продукт втримуватиме випробування на аномальну токсичність (2.6.9) для імуносироваток і вакцин для застосування людиною.

СУБСТРА ТИ ДЛЯ РОЗМНОЖЕННЯ ВІРУСІВ

Вірус розмножують у людських диттощних клітинах (5.2.3) або в культурі клітин курячих ембріонів із курячих зграй, вільних від специфічних патогенів

(5.2.2).

ПОСІВНІ СЕРІЇ

Використаний штам вірусу кору слід ідентифікувати архівними записами, які містять інформацію про його походження і подальші маніпуляції з ним. Посівні серії вірусу готують у великих кількостях і зберігають при температурі нижче -20 °С, якщо вони ліофілізовані, або нижче -60 °С, якщо вони не ліофілізовані.

Тільки посівна серія, що витримує наведені нижче випробування, може використовуватися для розмноження вірусу.

Ідентифікація. Вірус кору, що міститься у кожній головній і робочій посівних серіях, ідентифікують нейтралізацією в культурі клітин сироваткою із використанням специфічних антитіл.

Концентрація вірусу. Для контролю відтворюваності виробництва визначають концентрацію вірусу в кожній головній і робочій посівних серіях.

Сторонні агенти (2.6.16). Робоча посівна серія має витримувати вимоги випробування на сторонні агенти.

РОЗМНОЖЕННЯ І ЗБІР

Усі технологічні процеси з банком клітин і далі з культурою клітин проводять в асептичних умовах на ділянці, де не обробляються інші клітини. Середовище для культивування клітин може містити підхожі сироватки тварин (але не сироватку людини), але кінцеве середовище для підтримки росту клітин при розмноженні вірусу не має містити сироватку тварин. Сироватка та трипсин, використовувані для приготування клітинної суспензії та середовиша для культивування, мають бути вільні від сторонніх агентів. Середовище для культивування клітин може містити індикатор рН, такий

як феноловий червоний, та підхожі антибіотики в найменшій ефективній концентрації. У виробництві бажано використовувати субстрати, вільні від антибіотиків. Не менше 500 мл культури клітин для виробництва вакцини відбирають як неінфіковану культуру клітин (контрольні клітини). У відповідний для використаного вірусного штаму час збирають вірусні суспензії.

Тільки одиничний збір, що витримує наведені нижче вимоги, може використовуватися для приготування кінцевої нерозфасованої вакцини.

Ідентифікація. Одиничний збір має містити вірус кору, ідентифікований нейтралізацією в культурі клітин сироваткою з використанням специфічних антитіл.

Концентрація вірусу. Концентрацію вірусу в одиничному зборі визначають, як зазначено в розділі «Кількісне визначення», для контролю відтворюваності виробництва та для визначення розведення, яке необхідне для приготування кінцевої нерозфасованої вакцини.

Сторонні агенти (2.6.16). Одиничний збір має витримувати вимоги випробування на сторонні агенти.

Контрольні клітини. Якщо для виробництва використовують людські диплоїдні клітини, контрольні клітини мають витримувати випробування з ідентифікації і вимоги випробування на сторонні агенти

(2.6.16).

КІНЦЕВА НЕРОЗФАСОВАНА ВАКЦИНА

Збори вірусів, що витримують наведені вище випробування, об'єднують й очищають, видаляючи клітини. Можуть бути додані підхожі стабілізатори, і об'єднані збори можуть розбавлятися відповідним чином.

Тільки кінцева нерозфасована серія вакцини, що витримує наведені нижче вимоги, може використовуватися для приготування кінцевої серії.

Відсутність бактерій та грибів. Кінцева нерозфасована вакцина має витримувати випробування на стерильність (2.6.1)г використанням 10 мл для кожного середовища.

КІНЦЕВА СЕРІЯ

Виходячи з результатів стабільності, встановлюють мінімальну концентрацію вірусу в момент випуску, яка забезпечить зазначену на етикетці мінімальну концентрацію вірусу в кінці терміну придатності.

Тільки кінцева серія, що витримує вимоги щодо мінімальної концентрації вірусу в момент випуску, вимоги щодо термічної стабільності та вимога кожного випробування, наведеного в розділах * Ідентифікація» і ^Випробування», може бути випущена для

застосування. Якщо для кінцевої нерозфасованої вакцини проведене випробування на альбумін бичачий сироватковий і одержані задовільні результати, це випробування можна пропустити для кінцевої серії.

Термічна стабільність. Не менше трьох флаконів ліофідізованої вакцини кінцевої серії в сухому стані витримують при температурі (37+1) °С протягом 7 діб. Паралельно проводять визначення концентрації вірусу, як зазначено в розділі «Кількісне визначення», для підігрітої вакцини та для вакцини, яку зберігають при рекомендованій температурі зберігання. Концентрація вірусу в підігрітій вакцині має бути не більше як на 1.0 log нижче концентрації вірусу в непідігрітій вакцині.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

Вакцина, розчинена відповідно до інструкції із застосування, при змішуванні зі специфічними антитілами проти вірусу кору перестає бути інфекційною для культури клітин, сприйнятливих до даного вірусу.

ВИПРОБУВАННЯ

Відсутність бактерій та грибів. Розчинена вакцина має витримувати випробування на стерильність

(2.6.1).

Альбумін бичачий сироватковий. Не більше 50 нг на одну дозу для людини. Визначення проводять підхожим імунохімічним методом (2.7.1).

Вода (2.5.12). Не більше 3.0 %. Визначення проводять напівмікрометодом визначення води.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Визначають титр інфекційного вірусу методом розведення, використовуючи не менше трьох окремих флаконів вакцини та інокулюючи відповідну кількість лунок для кожного кроку розведення. Один флакон відповідного стандартного препарату вірусу титрують у трьох повторах для валідації кожного визначення. Концентрацію вірусу в стандартному препараті перевіряють, використовуючи контрольну карту, і кожна лабораторія на основі архівних даних установлює титр. При використанні стандартного препарату підприємства встановлюють його відповідність із Фармакопейним біологічним стандартним препаратом і регулярно контролюють цю відповідність. Розраховують концентрацію вірусу в кожному флаконі вакцини і для кожного повтору стандартного препарату, а також відповідну усереднену концентрацію вакцини, використовуючи звичайні статистичні методи (наприклад, наведені в статті 5.3). Усереднена концентрація вірусу для трьох

Вакцина для профілактикикраснухи(жива)

флаконів вакцини має бути не менше зазначеної на етикетці; мінімальна концентрація вірусу, зазначена на етикетці, має бути не менше 3.0 log CCID,„ на одну дозу хтя людини.

Результати випробування вважають невірогідними, якщо:

—довірчий інтервал (Р=0.95) установленої концентрації вірусу стандартного препарату для трьох повторів більше як на (±0.3) log ССШ5Й;

—концентрація вірусу стандартного препарату відрізняється від заявленого рівня більше як на

0.5logCCID50.

Випробування повторюють, якщо довірчий інтервал (Р=0.95) усередненої вірусної концентрації вакцин и більше як на (±0.3) log ССШ50; об'єднують тільки результати вірогідних визначень звичайними статистичними методами (наприклад, наведені в статті 5.3) для розрахунку концентрації вірусу в зразку. Довірчий інтервал (Р-0.95) усередненої вірусної концентрації має бути не більше як на (±0.3) log CCID*.

ВСП вакцини для профілактики кору (живої) придатний для застосування як стандартний препарат.

В обгрунтованих і дозволених випадках можна використовувати інші варіанти кількісного визначення, що може припускати застосування критеріїв вірогідності та придатності, відмінних від наведених вище. У будь-якому разі вакцина має витримувати наведене вище випробування при тестуванні.

МАРКУВАННЯ

На етикетці зазначають:

—штам вірусу, використаного для приготування вакцини;

—тип і походження клітин, використаних для приготування вакцини;

—мінімальну концентрацію вірусів;

—слід уникати контакту між вакциною і дезинфікуючим засобом.

ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ КОРУ, ПАРОТИТУ ТА КРАСНУХИ (ЖИВА)

Vaccinum morbillorum, parotitidis et rubellae vivum

MEASLES, MUMPS AND RUBELLA VACCINE (LIVE)

ВИЗНАЧЕННЯ

Вакцина для профілактики кору, паротиту та краснухи (жива)—діофілізований препарат відповідним чином атенуйованих штамів вірусу кору, паротиту та краснухи.

Вакцину безпосередньо перед застосуванням розчиняють, як зазначено в інструкції із застосування, отримуючи прозору рідину, яка може бути забарвлена, якщо доданий індикатор рН.

ВИРОБНИЦТВО

Три компонента готують, як зазначено в статтях

«Вакцина для профілактики корі (жива)», «Вакцина для профілактики краснухи (жива)» і «Вакцина для профілактики паротиту (жива)», і вони мають витримувати вимоги, наведені в цих статтях.

Спосіб виробництва валідують для підтвердження того, що при тестуванні продукт витримуватиме випробування на аномальну токсичність (2.6.9) для імуносироваток і вакцин для застосування людиною.

КІНЦЕВА НЕРОЗФА СОВАНА ВАКЦИНА

Збори вірусів кожного компонента об'єднують і очищають, видаляючи клітини. Можуть бути додані підхожі стабілізатори, і об'єднані збори можуть розбавлятися відповідним чином. Змішують відповідні кількості об'єднаного збору кожного компонента.

Тільки кінцева нерозфасована серія вакцини, що витримує наведені нижче вимоги, може використовуватися для приготування кінцевої серії.

Відсутність бактерій та грибів. Кінцева нерозфасована вакцина має витримувати випробування на стерильність (2.6.1)-і використанням 10 мл для кожного середовища.

КІНЦЕВА СЕРІЯ

Для кожного компонента, виходячи з результатів стабільності, встановлюють мінімальну концентра-

цію вірусу в момент випуску, яка забезпечить зазначену на етикетці мінімальну концентрацію вірусу в кінці терміну придатності.

Тільки кінцева серія, що витримує вимоги щодо мінімальної концентрації вірусу в момент випуску, вимоги щодо термічної стабільності та вимоги кожного випробування, наведеного в розділах «Ідентифікація» і «Випробування», може бути випущена для застосування. Якщо для кінцевої нерозфасованої вакцини проведене випробування на альбумін бичачий сироватковий і одержані задовільні результати, це випробування можна пропустити для кінцевої серії.

Термічна стабільність. Не менше трьох флаконів ліофілізованої вакцини кінцевої серії в сухому стані витримують при температурі (37± 1) °С протягом 7 діб. Паралельно проводять визначення концентрації вірусу, як зазначено в розділі «Кількісне визначення», для підігрітої вакцини та для вакцини, яку зберігають при рекомендованій температурі зберігання. Концентрація вірусу в підігрітій вакцині має бути не більше як на 1.0 log нижче концентрації вірусу в непідігрітій вакцині.

І Д Е Н Т И Ф І К А Ц І Я

Вакцина, розчинена відповідно до інструкції з застосування, при змішуванні зі специфічними антитілами проти вірусу кору, паротиту та краснухи перестає бути інфекційною для культури клітин, сприйнятливих до даного вірусу. Вакцина, розчинена відповідно до інструкції із застосування, при змішуванні з достатньою кількістю специфічних антитіл проти будь-яких двох компонентів вакцини перестає бути інфекційною, а третій компонент вакцини інфікує культуру клітин, сприйнятливих до даного вірусу.

В И П Р О Б У В А Н Н Я

Відсутність бактерій та грибів. Розчинена вакцина має витримувати випробування на стерильність

(2.6.1).

Альбумін бичачий сироватковий. Не більше 50 нг на одну дозу для людини. Визначення проводять підхожим імунохімічним методом (2.7.1).

Овальбумін. Якщо паротитний компонент вакцини вироблений в курячих ембріонах, вона має містити не більше 1 мкг овальбуміну на одну дозу для людини. Визначення проводять підхожим імунохімічним методом (2.7.1).

Вода (2.5.12). Не більше 3.0 %. Визначення проводять напівмікрометодом визначення води.