Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Плешивенко.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
1.61 Mб
Скачать

4.2 Розрахунок вартостей побудови мережі та одного порту

Підрахуємо вартості активного, пасивного обладнань, вартість монтажу, яка складає приблизно половину вартості пасивного обладнання, та суму капітальних витрат на побудову пасивної частити мережі. Всі дані занесемо в таблицю 4.2.

Таблиця 4.2. Вартості обладнань та монтажу.

Артикул

Вартість, грн.

Активне обладнання

40604,0

Пасивне обладнання

83237,4

Монтаж

8323,74

Капітальні витрати

132165,14

Підрахуємо вартість одного порту за наступною формулою:

(4.1)

де C–вартість порту;

Kкапітальні витрати;

N–кількість монтованих портів.

Розрахована вартість порту за статистичними показниками входить в середні значення.

Замовник має намір окупити вартість побудови мережі за рахунок економії робочого часу кожного співробітника, що стане можливим за істотним підвищенням пропускної спроможності каналів зв’язку.

5Пожежна безпека об’єкту та охорона праці на робочих місцях

5.1 Пожежна безпека об’єкту

Пожежі становлять особливу небезпеку, тому що сполучені з більшими матеріальними втратами. Характерна риса підприємства - невеликі площі приміщень. Як відомо, пожежа може виникнути при взаємодії горючих речовин, окислювання й джерел запалювання. У приміщеннях присутні всі три основні фактори, необхідні для виникнення пожежі.

Горючими компонентами є: будівельні матеріали для акустичної й естетичної обробки приміщень, перегородки, двері, підлоги, ізоляція кабелів та інші.

Протипожежний захист – це комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження його поширення, а також на створення умов для успішного гасіння пожежі.

Джерелами запалювання в ОЦ можуть бути електронні схеми, прилади, застосовувані для технічного обслуговування, пристрою електроживлення, кондиціювання повітря, де в результаті різних порушень утворяться перегріті елементи, електричні іскри й дуги, здатні викликати загоряння горючих матеріалів.

У сучасних ЕОМ дуже висока щільність розміщення елементів електронних схем. У безпосередній близькості друг від друга розташовуються сполучні проведення, кабелі. При протіканні по них електричного струму виділяється значна кількість теплоти. При цьому можливо оплавлення ізоляції. Для відводу надлишкової теплоти від ЕОМ служать системи вентиляції й кондиціювання повітря. При постійній дії ці системи являють собою додаткову пожежну небезпеку.

При поводженні обслуговуючих, ремонтних і профілактичних робіт використаються різні мастильні речовини, легкозаймисті рідини, прокладаються тимчасові електропровідників, ведуть пайку й чищення окремих вузлів. Виникає додаткова пожежна небезпека, що вимагає додаткових заходів пожежного захисту. Зокрема , при роботі з паяльником варто використати неспаленну підставку з нескладними пристосуваннями для зменшення споживаної потужності в неробочому стані.

Для більшості приміщень встановлена категорія пожежної небезпеки В.

Однієї з найбільш важливих завдань пожежного захисту є захист будівельних приміщень від руйнувань і забезпечення їхньої достатньої міцності в умовах впливу високих температур при пожежі. З огляду на високу вартість електронного встаткування, а також категорію його пожежної небезпеки, будинок повинний мати перший та другий ступені вогнестійкості.

Для виготовлення будівельних конструкцій використаються, як правило, цегла, залізобетон, скло, метал і інші негорючі матеріали. Застосування дерева повинне бути обмежено, а у випадку використання необхідно просочувати його вогнезахисними складами.

До засобів гасіння пожежі, призначених для локалізації невеликих загорянь, ставляться пожежні стовбури, внутрішні пожежні водопроводи, вогнегасники, сухий пісок, азбестові ковдри й т.п. Пожежні крани встановлюються в коридорах, на площадках сходових кліток і входів. Застосування води для гасіння пожеж через небезпеку ушкодження або повного виходу з ладу дорогого встаткування можливо у виняткових випадках, коли пожежа приймає загрозливо великі розміри.

Для гасіння пожеж на початкових стадіях широко застосовуються вогнегасники. У виробничих приміщеннях застосовуються головним чином вуглекислотні вогнегасники, достоїнством яких є висока ефективність гасіння пожежі, схоронність електронного встаткування, діелектричні властивості вуглекислого газу, що дозволяє використати ці вогнегасники навіть у тому випадку, коли не вдається знеструмити електроустановку відразу.

Для виявлення початкової стадії загоряння й оповіщення службу пожежної охорони використають системи автоматичної пожежної сигналізації (АПС ). Крім того, вони можуть самостійно пускати в хід установки пожежогасіння, коли пожежа ще не досягла більших розмірів. Системи АПС складаються з пожежних оповісників, ліній зв'язку й прийомних пультів (станцій).

Ефективність застосування систем АПС визначається правильним вибором типу оповісників і місць їхньої установки. При виборі пожежних оповісників необхідно враховувати конкретні умови їхньої експлуатації: особливості приміщення й повітряного середовища, наявність пожежних матеріалів, характер можливого горіння, специфіку технологічного процесу.

Відповідно до «Типових правил пожежної безпеки для промислових підприємств» приміщення необхідно обладнати димовими й тепловими пожежними оповісниками

Об'єкти підприємства крім АПС необхідно обладнати установками стаціонарного автоматичного пожежогасіння. Найбільше доцільно застосовувати установки газового гасіння пожежі, дія яких засновано на швидкому заповненні приміщення вогнегасною газовою речовиною з різким зниженням змісту в повітрі кисню.

На підприємстві замовника використовуються наступні нормативні документи з питань пожежної безпеки об’єкту, для якого була спроектована мережа:

  • Закон України про пожежну безпеку;

  • ДБН В.1.1.7-2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва;

  • ДБН В_2_5-13-98 Пожарна автоматика;

  • ВБН В.2.2-45-1-2004 Лінійно-кабельні споруди;

  • НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні;

  • НАПБ В.01.053-2000 ППБ в галузі зв'язку;

  • Постанова КМ №1324 від 14.11.2007 «Розподіл об'єктів по ступеням ризику»;

  • НАПБ Б.01.008-2004 Правила експлуатації вогнегасників;

  • НАПБ Б.03.002-2007 «Норми визначення категорій приміщень за вибухонебезпечністю»;

  • НАПБ 02.020-2000 «Положення про систему управління ПБ в галузі зв'язку»;

  • НАПБ Б.03.001-2004 (наказ МНС №151 02.04.2004) Типові норми належності вогнегасників;

  • Постанова КМУ від 25.02.09 №136 «Положення про ДПД»;

  • Закон №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю)»;

  • НАПБ Б.01.012-2007 Правила вогнезахисту;

  • НАПБ Б.06.004-2007 Перелік однотипних приміщень, які підлягають обладнанню АПС»;

  • ДСТУ Б В.2.5-38 2008 Улаштування блискавко захисту;

  • Зміна N 1 до ДБН В.1.1-7–2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва

  • Постанова № 1734 від 23.12.2004 Підприємства, які мають стратегічне значення;

  • Постанова КМ № 934 від 03.09.09 Норми належності вогнегасників на транспорті;

  • Постанова КМ України від 28.04.09 № 413 Критерії оцінки ступеня ризику;

  • Постанова КМ України від 30.09.09 № 1104 Коли не потрібен дозвіл на будівництво.