Таблиця 2.5 розрахунок розподілу транспортно-заготівельних витрат між товарами реалізованими і залишком нереалізованих товарів

№ з/п	Показники для розрахунку	Сума, грн
1	Сума транспортно-заготівельних витрат на початок місяця (сальдо рахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати»)	20 000
2	Сума відображених транспортно-заготівельних витрат за місяць (оборот по дебету рахунку 289 «Транспортно-за­готівельні витрати»)	100 000
3	Разом (рядок 1 + рядок 2)	120 000
4	Вартість реалізованих протягом місяця товарів за обліковими цінами (оборот по дебету рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів»)	600 000
5	Залишок нереалізованих на кінець місяця товарів (дебетове сальдо рахунку 281 «Товари на складі»)	200 000
6	Разом (рядок 4 + рядок 5)	800 000
7	Середній процент транспортно-заготівельних витрат (рядок 3 : рядок 6  100)	15 %
8	Сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до товарів реалізованих (рядок 4  рядок 7 : 100)	90 000
9	Сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до залишку нереалізованих на кінець місяця товарів (рядок 5   рядок 7 : 100)	30 000
10	Разом (рядок 8 + рядок 9)	120 000

Сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до реалізованих товарів, списується з кредиту рахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати» на дебет рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» (чим коригується покупна вартість реалізованих товарів до фактичної собівартості їх придбання).

Транспортно-заготівельні витрати, що відносяться до залишку нереалізованих товарів, при складанні балансу додаються до залиш­ку цих товарів за обліковими (покупними) цінами (що забезпечує відображення в балансі товарних запасів за фактичною собівартістю їх придбання).

2.1.5. Облік надходження товарів з інших джерел

Товари, що надійшли в торгове підприємство в порядку внеску до статутного капіталу, оцінюються за вартістю, узгодженою засновниками (учасниками). В даному випадку узгоджена замовниками (учасниками) вартість буде справедливою вартістю товарів.

У бухгалтерському обліку на справедливу вартість товарів, внесених засновниками до статутного капіталу торгового підприємства, здійснюється запис по дебету рахунку 281 «Товари на складі» і кредиту рахунку 40 «Статутний капітал».

Товари, отримані безоплатно від інших юридичних осіб (наприклад, зразки товарів з метою реклами), за справедливою вартістю зараховуються до складу інших доходів від операційної діяльності записом по дебету рахунку 281 «Товари на складі» і кредиту рахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

2.1.6. Організація обліку товарних запасів на складах і в бухгалтерії

В процесі діяльності на складах оптових підприємств зосереджуються значні запаси товарів, необхідні для формування торговельного асортименту і забезпечення роздрібної торгової мережі та інших споживачів необхідними товарами. Важливим завданням бухгалтерського обліку є правильна організація обліку товарних ресурсів за місцями їх зберігання і в бухгалтерії. В оптових підприємствах облік товарів може здійснюватися попартіонним або оперативно-бухгалтерським методом.

При попартіонному методі кожну партію товарів, що надходить за одним документом, зберігають і обліковують окремо. На кожну партію товарів виписують товарний ярлик, який розмі- щують при товарах, а на кожне тарне місце стійкою фарбою наносять номер партії. Цей номер в подальшому вказують на всіх видаткових документах, якими оформляють відпуск товарів. Одночасно в товарному ярлику записують номер видаткового документа і кількість відпущеного товару.

На кожну партію товарів відкривають окрему картку, записи в якій на підставі відповідних прибутково-видаткових документів здійснюють за найменуваннями товарів, що входять до даної партії. Після кожного запису виводять залишок.

Із закінченням реалізації товарів даної партії в товарному ярлику і в картці підводять загальні підсумки, які разом з товарним звітом здають в бухгалтерію матеріально відповідальними особами.

В бухгалтерії аналітичний облік товарів при попартіонному методі ведуть в порядку аналогічному, як і по місцях зберігання — в окремих картках, що відкриваються на кожну партію товарів. При реалізації товарів в упаковці постачальника рух кожного тарного місця в картці записується із зазначенням його номера, кількості і вартості товарів, що значаться в тарному місці. В кінці місяця за даними карток складають оборотну відомість із зазначенням номера партії, кількості тарних місць і вартості товарів і звіряють з даними синтетичного обліку.

Перевагою попартіонного методу зберігання й обліку товарів є те, що при цьому методі забезпечується контроль за строками реалізації товарів кожної партії і виявляють товари, що не користуються попитом споживачів; а також більш оперативно виявляють товарні втрати при зберіганні (якщо вони мали місце), оскільки вони встановлюють після реалізації кожної партії товарів.

Оперативно-бухгалтерський (сальдовий) метод обліку застосовується при великій номенклатурі товарних запасів на складах і базах оптових підприємств. При цьому методі кількісно-сортовий облік товарів на складах ведуть в картках складського обліку, які відкриваються на кожний номенклатурний номер товарів. Записи в картках здійснюються щоденно матеріально відповідальними особами на підставі прибутково-видаткових документів по надходженню і видатку товарів з виведення залишку після кожного запису (для забезпечення контролю за дотриманням норми запасу).

Бухгалтерія здійснює постійний контроль за правильністю ведення складського обліку товарів. Для цього працівник бухгалтерії, який веде облік товарів, у встановлені строки (щонайменше одного разу на тиждень) в присутності матеріально відповідальної особи перевіряє правильність виконаних нею записів і виведених залишків у картках складського обліку. Після цього за реєстром він приймає прибутково-видаткові документи, підтверджу­ючи факт отримання документів та правильність записів своїм підписом на картках складського обліку (в графі «Контроль»).

В результаті такої перевірки картки складського обліку перетворюються з регістрів оперативного обліку в регістри оперативно-бухгалтерського обліку. В зв’язку з цим відпадає необхідність вести в бухгалтерії паралельну картотеку аналітичного обліку товарів.

Аналітичний облік товарів в бухгалтерії здійснюється лише в грошовому вимірнику за групами товарів і місцями їх зберігання (матеріально відповідальними особами).

Для ув’язки кількісного складського обліку з вартісним бухгал­терським обліком товарів для кожного складу (матеріально відповідальної особи) відкривають сальдову відомість (або книгу залишків товарів). Ці відомості (книги) кожного першого числа місяця бухгалтерія передає на склади для перенесення в них матеріально відповідальними особами з карток складського обліку залишків кожного виду і сорту товарів на початок нового місяця. В бухгалтерії такі залишки товарів оцінюються за прийнятими обліковими цінами, підводяться підсумки вартості їх за групами й складами в цілому, а потім звіряються з даними бухгал­терського обліку. При виявленні розходжень по тій або іншій групі товарів помилки виявляються і виправляються до складання балансу.

Перевагою оперативно-бухгалтерського методу бухгалтерського обліку товарів є тісний взаємозв’язок між складським кількісним та бухгалтерським вартісним обліком, завдяки чому значно спрощується і прискорюється ведення аналітичного обліку товарів. Бухгалтерія, замість дублювання обліку й складання громіздких сортових оборотних відомостей, має можливість більше зосередити увагу на контролі за якістю ведення складського обліку.

На малих підприємствах при незначній кількості товарів і відсутності складів, замість карток, облік товарів у коморах може вестися в матеріальних звітах, де показуються залишки товарів (за назвами та сортами) на початок місяця, їх надходження і видаток протягом місяця й залишок на кінець місяця. Матеріальні звіти з доданими прибутково-видатковими документами здаються матеріально відповідальними особами в бухгалтерію і після перевірки використовуються для записів у бухгалтерському обліку.

В бухгалтерії аналітичний облік товарів ведеться в картках (або книгах) за кількістю і вартістю, за даними яких у кінці місяця складаються оборотні відомості по аналітичних рахунках та звіряються з даними синтетичного обліку товарів.

При автоматизованому обліку товарів з використанням комп’ютера на підставі даних прибутково-видаткових документів складається машинограма — сортова оборотна відомість, у якій по кожній групі і найменуванню товарів повністю відображаються дані про залишки на початок звітного періоду (в натуральному і грошовому вимірниках), їх надходження, вибуття та залишки на кінець звітного періоду. Машинограми складаються по кожному складу (матеріально відповідальній особі) та оптовому підприємству в цілому. Крім того, в них вводяться дві додаткові графи: норматив запасу і відхилення від норм, що забезпечує автоматич­ний контроль за станом товарних запасів на складах.