- •1 Вопрос: Термін та поняття "культура". Функції культури.
- •3 Вопрос: самобутні риси духовної культури українського народу
- •4 Вопрос: Ранні форми культури на українських землях (від найдавніших археологічних культур до антів)
- •5 Вопрос: Особливості культури Кукутень-Трипілля.
- •6 Вопрос: особливості скіфської культури, її вплив на культуру давніх словян.
- •7 Вопрос: Міфологія давніх словян: культи, обряди, свята.
- •8 Вопрос: Грецька колонізація північного Причорноморя та її культурно-історичне значення.
- •9 Вопрос: Культура і релігія дохристиянської Русі. Перша релігійна реформа київського князя Володимира Великого.
- •10 Вопрос: Запровадження християнства і його вплив на розвиток культури Київської Русі.
- •11 Вопрос: Візантія й Київська Русь - взаємозвязок культурних традицій.
- •12 Вопрос: Література Київської Русі.
- •13 Вопрос: Архітектура Київської Русі. Собор Святої Софії.
- •14 Вопрос: Образотворче мистецтво Київської Русі: іконопис, фреска, мозаїка.
- •15 Вопрос: Становлення освіти і наукових знань в Київській Русі. Організація книжкової справи.
- •16 Вопрос: Музична творчість Київської Русі.
- •17 Вопрос: Характеристика культурної та соціально-політичної ситуації в Галицькій і Волинській землях у XII-XIII століттях.
- •18 Вопрос: Розвиток освіти, літератури та книжкової справи в Галицько-Волинському князівстві.
- •19 Вопрос: Особливості архітектури, живопису і художніх ремесел у Галицько-Волинському князівстві.
- •20 Вопрос: Поширення католицизму на українських землях в польсько-литовську добу. Берестейська церковна унія. Полемічна література.
- •21 Вопрос: Церковні братства та їх роль в розвитку української культури.
- •22 Вопрос: Освітні процеси в Україні в польсько-литовську добу. Книгодрукування.
- •23 Вопрос: Мистецтво українського ренесансу (XV - перша половина XVII ст.).
- •24 Вопрос: Українська полемічна література XVI - першої половини XVII ст. Творчість і. Вишенського.
- •25 Вопрос: Козацтво як феномен української культури. Культура Запорозької Січі.
- •29 Вопрос: Церковна та культурно-просвітницька діяльність п. Могили.
- •30 Вопрос: Літописання й історична література часів козацької державності.
- •31 Вопрос: Києво-Могилянська академія - духовний центр східноєвропейського православного регіону.
- •34 Вопрос: Еволюція образотворчого та музичного мистецтва. А. Ведель, м.Березовський, д. Бортнянський.
- •35 Вопрос: Театральне мистецтво XVII-XVIII ст., види театральних вистав.
- •36 Вопрос: Філософська та літературна творчість г.Сковороди.
- •37 Вопрос: Становлення нової української літератури. Творчість і. Котляревського.
- •38 Вопрос: Галицьке відродження. "Руська трійця".
- •39 Вопрос: Заснування та розвиток Харківського та Київського університетів у першій половині XIX ст.
- •40 Вопрос: Особливості романтизму в українській художній культурі.
- •41 Вопрос: Тенденції розвитку української літератури у першій половині XIX ст.
- •42 Вопрос: Розвиток української літератури у другій половині XIX ст.
- •43.Український живопис другої половини хіх ст.
- •44. Тарас Шевченко як художник.
- •1832 Року пан віддав Шевченка на навчання в майстерню одного з найкращих художників в. Ширяєва, законтрактувавши його на чотири роки.
- •45.Архітектура України хіх ст.
- •46.Українська драматургія і театр в Україні хіх ст. Театр корифеїв.
- •47.Українське музичне мистецтво хіх ст.
- •48.Українська культура на початку хх ст.(1900-1920). Феномен українського авангарду.
- •49. «Розстріляне Відродження»: поезія, драматургія, проза. Провідні діячі та їхній внесок в культурне життя України 20-х – початку 30-х років хх ст.
- •50. Політика українізації і головні напрями її здійснення в Україні.
- •51. Образотворче мистецтво України у 1920 – 1980 роки.
- •52. Українська культура періоду Великої Вітчизняної війни.
- •53. Розвиток літератури в україні у другій половині хх.Ст. Рух шістдесятників.
- •54.Розвиток архітектури у другій половині хх ст.
- •55. Музична культура в Україні у хх ст.
- •56. Український театр у хх ст.
- •57. Тенденції розвитку української кінематографії у хх ст. Феномен українського поетичного кіно.
- •58.Українська література постмодерну.
- •59. Модерні та постмодерні пошуки в українському театрі та кінематографії в 90-х роках хх та на початку ххі ст.
- •60. Проблеми розвитку культури в незалежній Україні.
17 Вопрос: Характеристика культурної та соціально-політичної ситуації в Галицькій і Волинській землях у XII-XIII століттях.
У XII—XIII ст. у Південно-Західній Русі підносяться Галицьке та Волинське князівства. Галицько-Волинське князівство розташовувалося в лісовій та степово-лісовій смугах. проживало чисельне сільське населення, яке займалося орним землеробством (сіяли жито, овес, менше — ячмінь і пшеницю), тваринництвом, рибальством, бджільництвом, мисливством (шкіри й хутра диких звірів використовувалися для виробництва одягу, бойового спорядження). Особливого значення набуло видобування солі з підкарпатських соляних джерел.
У Галицько-Волинській землі було чимало великих міст — торговельно-ремісничих центрів: на Волині — Володимир, Белз, Кременець, Луцьк, Пересопниця, Берестя, Дорогобуж, у Галичині — Перемишль, Звенигород, Теребовль, Галич. Гончарництво, обробка хутра і шкіри, ливарництво, ювелірне виробництво досягли тут високого рівня. Галицько-Волинська земля вела жваву торгівлю із західноєвропейськими та придунайськими країнами. В Галичині й на Волині сходилися важливі торговельні шляхи. Господарські центри, що до них «тягнули» навколишні «городки» і села, стали основою численних «волостей»-уділів, на які розпадалися Волинь та Галицька земля. Так, на Волині існувала Володимирська, Луцька, Дорогобузько-Пересопницька, Болохівська, Берестейська, Холмська, Червенська, Белзька землі, в Галичині — Перемишльська, Звенигородська, Теребовлянська й Галицька.
У XII—XIII ст. ускладнювалася соціальна структура населення Галицько-Волинської землі. Соціальна верхівка складалася з великих землевласників — князів, бояр, вищого духовенства. Великі князі розпоряджалися «княжими», або доменіальними, землями, а також власними. Бояри успадковували землю (принцип «батьківщини») або одержували її від князів. Так, Данило Галицький, зайнявши Галицьку землю, «роздав городи боярам і воєводам». Серед боярства існувала верхівка — «луччі», «великі» й «нарочиті» — та досить значна верства малоземельних, дрібних бояр. «Великі» мали привілейоване становище при великих князях, служили в княжій «старшій» дружині, а їхні сини обіймали посади «двірних слуг» на княжому дворі. Провідну роль у суспільстві відігравало також вище духовенство: єпископи, ігумени монастирів.
Здобувши Київ 1240р., кочовики рушили на Галицько-Волинську землю. Долаючи відчайдушний опір русичів, вони зруйнували міста Волині — Кам'янець, Ізяслав, Колодяжин, Луцьк, Володимир, а жителів хан Батий «взя и копьем и избил не щадя». Під Галичем орди з'єдналися, після триденної облоги оволоділи містом і знищили його.
Отже, Галицько-Волинське держава – це друга велика держава на українській землі, яка зуміла об’єднати біля себе більшу частину української етнографічної території свого часу, яка проіснувала з кінця ХІІ ст. До середини ХIV ст. Півтора століття її існування не проминули безслідно як для подальшої долі українського народу, так і його культури. Власне ця держава, на думку багатьох учених, зберегла самобутність України перед передчасним опануванням і асиміляцією з боку Польщі. Ця держава, перейнявши культурно-національні традиції Київської Русі, розвивалася під сильним впливом Європи і залишила по собі значний культурний слід.