5.3.4. Сигнальні кольори і знаки безпеки

Сигнальні кольори і знаки безпеки суттєво підвищують безпеку виконання робіт за рахунок дохідливості, швидкості та точності зорової інформації. На цьому основане широке використання на підприємствах знаків безпеки та сигнальних кольорів, які відіграють роль закодованого носія відповідної інформації. Кольори сигнальні та знаки безпеки регламентовані «ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Відповідно до цього нормативного документа у нас, як і в багатьох інших країнах, прийняті наступні основні сигнальні кольори: червоний — «небезпека», жовтий — «увага», зелений — «безпека», синій — «інформація». За допомогою цих кольорів відбувається пофарбування інженерних конструкцій (трубопроводів та електрошин).

5.4. Питання для самоперевірки за темою 4

1. Які основні ознаки сучасних харчових технологій як складних технічних систем (ТС)?

2. Який метод використовується для вивчення ТС?

3. Назвіть основні принципи системного підходу.

4. Які основні етапи розробки технічних систем?

5. Яким чином здійснюється систематика розвитку ТС за Богомоловим О. В. і Краснобаєвим В. В.?

6. Що називають небезпечними зонами? Які існують типи небезпечних зон?

7. З якою метою на харчових підприємствах використовують дистанційне управління та індивідуальні засоби захисту?

8. Які вимоги безпеки до розміщення технологічного обладнання?

9. Які вимоги безпеки до розміщення драбин?

10. Вимоги до конструкцій технологічного обладнання.

11. Вимоги до рухомих частин обладнання.

12. Основні заходи безпеки при проектуванні, організації технологічних процесів.

6. Тема лекції №5: «ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ»

6.1. План вивчення теми

1. Актуальність теми. Основні визначення і нормативні документи.

2. Класифікація та значення чинників, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом.

3. Дія електричного струму на організм людини.

4. Основні причини і умови ураження людини електричним струмом.

5. Захист від ураження електричним струмом.

6.2. Рекомендації щодо самостійного опрацювання лекційного матеріалу

Актуальність теми. Основні визначення і нормативні документи

Електробезпека – основний напрямок безпеки праці на виробництві. Основне джерело ураження електричним cтрумом – електроустановки напругою до 1000 В. В 20-40 % ураженнях електричним струмом закінчується летальним наслідком.

Основні визначення викладені в ГОСТ 12.1.009-76 ССБТ. «Электробезопасность. Термины и определения». Основні технічні і організаційні заходи електробезпеки викладені в наступній нормативно – технічний документації: Правила устройства электроустановок (ПУЕ), НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 40.1-1.21-98, ГОСТы ССБТ, Документи Держпромгірнагляду.

Класифікація та значення чинників, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом. Класифікація: електричні, неелектричні, виробничого середовища. Електричні – це величина струму, що проходить крізь людину, напруга, під яку вона потрапляє та опір її тіла, рід і частота струму. Основні чинники неелектричного характеру – шлях струму через людину, індивідуальні особливості і стан організму людини, час, раптовість і непередбачуваність дії струму.

Чинники виробничого середовища, які впливають на небезпеку ураження людини електричним струмом – це температура повітря, наявність в повітрі хімічно-активних домішок, тощо.

Дія електричного струму на організм людини полягає в тому, що він, проходячи крізь організм людини, впливає на нього наступним чином: термічно, електролітично, біологічно. Необхідно засвоїти механізм кожного впливу і види електротравм.

Основні причини і умови ураження людини електричним струмом.

Необхідно засвоїти, що до основних причин ураження електричним струмом відносять технічні, організаційно - технічні, організаційні, організаційно – соціальні.

До технічних причин електротравм належать недосконалість конструкцій, випадкове доторкання, невідповідність будови електроустановок умовам їх застосування, поява напруги на металевих частинах обладнання. До організаційно- технічних причин входять: невиконання вимог чинних нормативно-технічних документів (НТД); помилка в знятті напруги; відсутність огороджень; плакатів. До організаційних причин відносять відсутність посадових інструкцій, недотриманя вимог щодо безпечного виконання робіт, недостатнє навчання правилам безпеки, відсутність керівництва і контролю робіт, невірна організація праці. До організаційно-соціальних причин відносять негативне ставлення до виконання роботи, змушене виконання не за спеціальністю робіт, залучення працівників до понаднормових робіт.

Студентам необхідно розуміти, що умовами ураження людини електричним струмом є включення людини в електромережу або контакт її тіла в двох точках з різним потенціалом.

Основними видами мереж є: однофазна однопровідна, однофазна двопровідна, трифазна трипровідна з ізольованою нейтраллю, трифазна чотирипровідна з глухозаземленою нейтраллю, трифазна трипровідна з глухозаземленою нейтраллю, трифазна чотирипровідна з ізольованою нейтраллю. На підприємствах харчової промисловості найбільш розповсюджені мережі трифазні трипровідні з ізольованою нейтраллю і трифазні чотирипровідні з глухозаземленою нейтраллю.

Найбільш ймовірні схеми включення людини в електричні мережі:

• між проводом і землею (однофазне);

• між двома проводами (двофазне);

• між двома проводами і землею одночасно (дво- і однофазне);

• між двома точками землі (напруга кроку).

Проаналізувати кожну схему включення і значення струму, який протікає через тіло людини.

Захист від ураження електричним струмом об’єднується наступними системами засобів і заходів: технічні, організаційно-технічні.

Технічні засоби і заходи реалізуються в конструкції електроустановок при їх розробці, виготовленні і монтажі відповідно до чинних нормативів. За своїми функціями вони розподіляються на дві групи:

- технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок;

- технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.

Перша група включаює:

- ізоляцію струмовідних частин;

- недоступність струмовідних частин;

- блокування безпеки;

- засоби орієнтації в електроустановках;

- виконання електроустановок, ізольованих від землі;

- захисне розділення електричних мереж;

- застосування малих напруг;

- компенсацію ємнісних струмів замикання на землю;

- вирівнювання потенціалів.

Друга група включаює:

- захисне заземлення;

- занулення;

- захисне відключення.

Захисне заземлення. Відповідно до ГОСТ 12.1.009-76, захисне заземлення - це навмисне електричне з'єднання з землею чи її еквівалентом металевих неструмовідних частин електроустановок, які можуть опинитись під напругою.

Захисному заземленню підлягають:

- електроустановки напругою 380 В і більше змінного струму і 440 В і більше постійного струму незалежно від категорії приміщень (умов) щодо небезпеки електротравм;

- електроустановки напругою більше 42 В змінного струму і більше 110 В постійного струму в приміщеннях з підвищеною і особливою небезпекою електротравм, а також електроустановки поза приміщеннями;

- всі електроустановки, що експлуатуються у вибухонебезпечних зонах (з метою попередження вибухів).

З а н у л е н н я. Відповідно до ГОСТ 12.1.009-76, занулення в загальному розумінні — це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих неструмовідних частин, які можуть опинитись під напругою в результаті пошкодження ізоляції.

Занулення в електроустановках — це навмисне з'єднання елементів електроустановки, які не знаходяться під напругою, з глухо-заземленою нейтраллю генератора чи трансформатора в мережах трифазного струму, з глухозаземленим вводом джерела однофазного струму, з глухозаземленою середньою точкою джерела в мережах постійного струму.

Для забезпечення ефективності захисту при застосуванні занулення необхідно, щоб струм короткого замикання відповідав струму спрацювання захисту від короткого замикання. Вимоги щодо застосування занулення залежно від величини напруги і категорії приміщень за небезпекою електротравм аналогічні вимогам до застосування захисного заземлення. За величиною напруги мережі живлення застосування занулення обмежується напругою до 1 кВ.

Захисне відключення. Відключення електроустановки при пошкодженні ізоляції і переході напруги на неструмовідні її елементи. Застосовується в доповнення до захисного заземлення (занулення) для забезпечення надійного захисту, перш за все, в умовах особливої небезпеки електротравм.

Організаційно-технічні системи засобів і заходів щодо електробезпеки включає:

- розробку посадових інструкцій;

- своєчасне навчання;

- призначення відповідальних за електрогосподарство.