2. Організація і зміст психологічної роботи у військовій частині

Психологічна робота у військових частинах і підрозділах виступає, перш за все, як система регулювання процесів особливого типу — психологічних і соціально-психологічних.

Основним змістом психологічної роботи є психологічне вивчення і психологічне управління об'єктом.

Як об'єкт психологічної роботи виступають військово-службовці і цивільний персонал військової частини, члени їх сімей, а також основні види військової діяльності.

Залежно від об'єкта виділяються наступні організаційні рівні психологічної роботи у військовій частині:

• рівень окремого військовослужбовця;

• рівень військового колективу (підрозділу);

• рівень військової частини.

Психологічне вивчення об'єкта припускає наукове дослідження, опис, пояснення і прогнозування психологічних процесів, явищ і станів окремих військовослужбовців і військових колективів на основі достовірної інформації, отриманої за допомогою надійних методів. Результатом цієї діяльності є психологічний діагноз, що припускає опис актуального і перспективного станів об'єкта вивчення, а також пропоновані заходи керівного впливу.

Психологічне управління об'єктом має на меті оптимізувати наявні умови життєдіяльності військовослужбовців із урахуванням її психологічних аспектів, на основі впровадження практичних рекомендацій і надання безпосередньої допомоги керівникам, військовим колективам, окремим військовослужбовцям, членам їх сімей і цивільному персоналу. Слід зазначити, що психологічне управління може бути прямим, що включає спеціальні психологічні методи впливу на особу, колектив, і непрямим, яке здійснюється спільними зусиллями всіх суб'єктів психологічної роботи через зміну умов життєдіяльності, підбір військовослужбовців, зміну технології і режиму діяльності.

Реалізація конкретних завдань, що відносяться до даних напрямів, здійснюється суб'єктами психологічної роботи. У військовій частині до них відноситься досить широке коло органів керівництва, що тою чи іншою мірою здійснюють психологічний вплив на військовослужбовців. Такими, зокрема, є командири, штаби, органи з гуманітарних питань, медична служба, військовослужбовці, військові колективи, громадські організації. Від узгодженості їх дій багато в чому залежить ефективність психологічної роботи в цілому.

Стисло охарактеризуємо основні функції деяких із вказаних категорій.

1. Командири всіх рівнів відповідають за організацію і керівництво психологічною роботою у ввірених підрозділах і частинах. Здійснюючи комплексний, системний підхід до вирішення різних проблем, вони ставлять завдання підлеглим посадовцям щодо організації і проведення психологічної роботи, підтриманні здорового і керованого морально-психологічного стану особового складу, об'єднання військових колективів, зміцнення військової дисципліни і правопорядку, самі безпосередньо беруть участь у реалізації основних заходів, контролюють якість їх виконання.

Командири (військові керівники) зобов'язані:

• систематично підвищувати особистий рівень психолого-педагогічних знань, вимагати цього від підлеглих;

• всебічно вивчати особовий склад шляхом особистого спілкування з ним, знати ділові і морально-психологічні якості підлеглих, повсякденно займатися їх вихованням;

• формувати і підтримувати у підлеглих високий морально-психологічний стан, моральну і психологічну готовність до захисту Вітчизни, а також якості, необхідні для виконання військового обов'язку;

• при організації бойового навчання добиватися від підлеглих посадовців використання розроблених форм і методів психологічної підготовки;

• піклуватися про об'єднання військових колективів, удосконалювати культуру міжнаціонального спілкування військовослужбовців;

• проявляти чуйність та уважність до підлеглих, не допускати у взаєминах нетактовності і грубості, поєднувати високу вимогливість і принциповість із повагою їх особистої гідності;

• у роботі з кадрами спиратися на результати професійного психологічного відбору військовослужбовців, враховувати психолого-педагогічні знання, професійні навики й уміння, здібності і досвід підлеглих посадовців при кадрових переміщеннях;

• зберігати конфіденційність отриманої психологічної інформації;

• вживати заходів щодо збереження і зміцнення психічного і фізичного здоров'я військовослужбовців, направляти військово-службовців з відхиленнями у психічному розвитку на психіатричний огляд, а при необхідності, за висновком лікаря-психіатра, і на лікування;

• керувати діяльністю психолога, систематично заслуховувати його про стан психологічної роботи, проблеми у проведенні її заходів, і вживати заходів щодо їх своєчасного рішення;

• здійснювати контроль за дієвістю заходів із психологічної роботи;

• вживати своєчасних заходи для всебічного забезпечення психологічної роботи (кадрового, науково-методичного, матеріально-технічного, фінансового).

2. Штаби, спільно з органами з гуманітарних питань, забезпечують єдність планування, узгодженість проведення заходів із психологічної роботи і взаємодію відповідальних виконавців. На основі аналізу морально-психологічного стану особового складу вносять пропозиції щодо його зміцнення і беруть участь в їх реалізації.

3. Органи з гуманітарних питань несуть відповідальність за планування, методичне забезпечення, організацію, безпосереднє проведення і дієвість заходів із психологічної роботи з військовослужбовцями, членами їх сімей і цивільним персоналом.

4. Медична служба у взаємодії з психологами, командирами і посадовцями органів із гуманітарних питань здійснює заходи щодо психогігієни і психопрофілактики з метою створення оптимальних умов для збереження психічного і фізичного здоров'я військовослужбовців, попередження психічних розладів і раннього виявлення військовослужбовців з нервово-психічною нестійкістю і психічними захворюваннями.

Володіючи необхідним рівнем професійної кваліфікації, офіцер-психолог у частині несе персональну відповідальність за зміст і наукове забезпечення заходів із психологічної роботи, а також за обгрунтованість і якість застосування методів і процедур психологічного вивчення і управління, достовірність психологічних висновків і рекомендацій. У його обов'язки входить здійснення заходів, що припускають застосування спеціальних психологічних процедур і методів, а також надання методичної допомоги іншим посадовцям.

Окрім цього, у військовій частині на нештатній основі функціонує центр (пункт) психологічної допомоги і реабілітації, який підпорядкований заступнику командира полку з гуманітарних питань. Він об'єднує у своєму складі психолога частини і офіцерів, що мають високий рівень психолого-педагогічної компетентності, а також психологічний актив із числа сержантів і рядового складу (бажано з психологічною, медичною або педагогічною освітою).

Початковим, направляючим елементом технологічного циклу психологічної роботи у військовій частині є визначення її цілей і завдань, тобто формулювання кінцевого висновку, результату, до досягнення якого прагнуть суб'єкти психологічної роботи. Мету спрямовує діяльність, примушує у процесі роботи порівнювати отримані результати з поставленими завданнями і вносити необхідні корективи.

Визначення мети залежить від багатьох чинників: від професійної компетентності та узгодженості дій посадовців із психологічної роботи, її матеріально-технічного забезпечення, специфіки завдань, що стоять перед особовим складом підрозділів, початкового рівня психологічної готовності і стійкості військовослужбовців, відповідності їх психологічних якостей вимогам військової діяльності і професії тощо.

Цілі і завдання психологічної роботи можуть бути: кінцевими і проміжними; найближчими і перспективними; короткостроковими і довгостроковими; тимчасовими і постійними; приватними і загальними та ін. Вони визначаються на різний період: на навчальний рік; на період навчання; на час виконання певного навчального або службового завдання (стрільба, пуски ракет, водіння бойових машин, парашутні стрибки, навчання, польоти, морські походи, прийом молодого поповнення та ін.).

Цілі і завдання психологічної роботи формулюються стосовно різних категорій військовослужбовців.

Важливо визначати цілі і завдання так, щоб вони були реально досяжними, враховували результати психологічної роботи попереднього етапу.

Невід'ємною складовою технології психологічної роботи є планування. Конкретне, цілеспрямоване планування дозволяє визначити головні напрями в роботі, забезпечити послідовність і спадкоємність дій усіх суб'єктів і посадовців із психологічної роботи.

Планування психологічної роботи здійснюється на основі вказівок і розпоряджень командира військової частини, вищих органів виховної роботи, виходячи з конкретної обстановки. Заходи із психологічної роботи розробляються психологом і є складовою частиною (розділом) загального плану виховної роботи (морально-психологічного забезпечення). План підписується заступником командира полку (бригади) з гуманітарних питань і затверджується командиром військової частини.

У планах обов'язково повинні визначатися цілі і завдання психологічної роботи, порядок їх реалізації посадовцями, основні заходи із психологічної роботи і відповідальні за них, а також терміни і відмітка про їх виконання. При плануванні необхідно враховувати найбільш відповідальні періоди в життєдіяльності військових колективів:

• прибуття у військову частину поповнення;

• звільнення військовослужбовців у запас;

• прибуття в полк випускників навчальних центрів;

• планові навчання;

• заступання особового складу на бойове чергування, у варту;

• отримання і освоєння нової бойової техніки і озброєння;

• передислокацію полку, організаційно-штатні зміни тощо.

Окрім плануючих документів, психолог з метою впорядкування своєї діяльності повинен вести відповідну документацію, в якій визначаються різноманітні аспекти його діяльності з різними категоріями військовослужбовців і членами їх сімей.

Матеріали вивчення особового складу, військових колективів, сформовані у справи (папки, журнали) за категоріями і підрозділами, зберігаються відповідно до вимог, що висуваються до зберігання службової документації. Відповідальність за дотримання вимог щодо ведення документів з психологічної роботи несе психолог військової частини.

Таким чином, ми бачимо, що психологічна робота є найважливішим елементом системи морально-психологічного забезпечення різних аспектів життєдіяльності військовослужбовців і здійснюється на всіх організаційних рівнях військової діяльності.

Методика планування включає ряд етапів:

1. Вивчення керівних документів та усвідомлення вихідних даних для планування, а саме:

• стан виконання завдань бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки за минулий період;

• оцінка МПС особового складу та стану військової дисципліни;

• оцінка ефективності системи виховної роботи у минулому періоді;

• стан виховної роботи з різними категоріями військово-службовців;

• рівень задоволення духовних та соціальних потреб військовослужбовців;

• вимоги керівних документів щодо організації бойової підготовки та виховної роботи;

• завдання військових частин, підрозділів на наступний навчальний рік, період навчання;

• вказівки старших начальників;

• особливості навчального року, періоду навчання;

• заходи, які проводяться старшими начальниками, побажання підлеглих командирів (начальників) та іні.

2. Визначення загальної мети та пріоритетних напрямів в організації виховної роботи на певний період, форм та методів виховної роботи, заходів, які доцільно провести з метою ефективного впливу на вирішення завдань бойової і мобілізаційної готовності, бойової підготовки, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів, термінів проведення заходів та виконавців, ін.

3. Узгодження заходів, які плануються, та термінів їх проведення зі старшим начальником. З метою організації виконання плану здійснюють:

• ознайомлення з планом усіх командирів підрозділів;

• доведення до виконавців завдань та обов'язків щодо проведення запланованих заходів;

• розпорядчу діяльність;

• методичну допомогу виконавцям у підготовці до проведення заходу;

• координацію, встановлення та підтримання взаємозв'язків між виконавцями щодо проведення запланованого заходу;

• облік та аналіз проведених заходів, оцінку їх ефективності та впливу на вирішення завдань, які стоять перед військовою частиною, підрозділом;

• контроль за організацією і проведенням виховних заходів і надання своєчасної допомоги;

• визначення заходів щодо усунення недоліків в організації виховної роботи, внесення змін та доповнень до плану виховної роботи.