- •Тернопільський національний економічний університет
- •Тема 1. Концептуальні засади гуманітарного та соціального забезпечення виховної роботи у зс України
- •1.1. Динаміка розвитку системи виховної роботи, соціальної і гуманітарної політики у Збройних Силах України
- •Основними складовими виховної роботи є:
- •2. Зміст та основні напрямки соціальної і гуманітарної політики на сучасному етапі розвитку Збройних Сил України
- •Висновки
- •Контрольні питання
- •Список використаної літератури
- •Тема 2 Планування виховної роботи та заходів соціального та гуманітарного забезпечення в частині
- •2.1. Організація і порядок планування виховної роботи в частині (підрозділі)
- •2. Методика планування та організації виконання запланованих заходів
- •3. Особливості планування мпз навчально-бойових завдань
- •Висновки
- •Контрольні питання
- •Список використаної літератури
- •Тема 3 Організація військово-соціальної роботи у Збройних Силах України
- •1. Військово-соціальна робота у зс України
- •2. Правовий і соціальний захист підлеглих як пріоритетний напрямок роботи посадових осіб військового управління
- •Висновки
- •Контрольні питання
- •Список використаної літератури
- •Тема 4. Організація та зміст інформаційно –пропагандистського забезпечення в Збройних Силах України
- •2. Організація гуманітарної підготовки у зс України
- •3. Інформування особового складу у зс України
- •Висновки
- •Контрольні питання та завдання
- •Список використаної літератури
- •Тема 5 Методи проведення занять в системі інфор-маційно-пропагандистського забезпечення
- •1. Основні методи проведення занять у системі інформаційно-пропагандистського забезпечення
- •2. Активні форми навчання під час занять із гуманітарної підготовки
- •1. "Суперечка рядів"
- •2. Викладач проти слухачів
- •3.Слухачі проти керівника
- •4. Ігрова контрольна
- •Висновки
- •Контрольні питання та завдання
- •Список використаної літератури
- •Тема 6 Організація психологічної роботи
- •1. Структура психологічної роботи й основні принципи її організації та проведення
- •2. Організація і зміст психологічної роботи у військовій частині
- •Висновки
- •Контрольні питання та завдання
- •Список використаної літератури
- •Тема 7 Методи психологічного вивчення
- •1. Методи вивчення психологічних якостей військовослужбовців
- •2. Методи вивчення соціально-психологічних явищ у військовому колективі
- •Висновки
- •Контрольні питання та завдання
- •Список використаної літератури
- •Тема 8 Психологічний відбір військовослужбовців
- •Напрямки, завдання та організація професійно-психологічного відбору
- •Основні методики щодо проведення психологічного відбору
- •Висновки
- •Контрольні питання та завдання
- •Список використаної літератури
- •Тема 9 Система морально-психологічного забезпечення адаптації молодого поповнення до умов військової служби
- •1. Суть, основні напрямки та особливості адаптації молодих солдатів до військової служби
- •2. Система морально-психологічного забезпечення адаптації молодого поповнення у військовій частині (підрозділі)
- •На другий день перебування у частині необхідно:
- •Підготовка та приведення молодого поповнення до Військової присяги
- •4. За підсумками періоду навчання відпрацювати службову характеристику на кожного солдата.
- •Висновки
- •Контрольні питання та завдання
- •Тема 10 Система морально-психологічного забезпечення військової дисципліни в частині та підрозділі
- •1. Дисциплінованість як провідна риса особистості воїна
- •2. Зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень
- •Підсумки стану військової дисципліни та ефективності роботи керівного складу щодо його зміцнення підбивати:
- •3. Система роботи командирів (начальників) щодо зміцнення військової дисципліни
- •Висновки
- •Контрольні питання та завдання
- •Тема 11 Методика індивідуально-виховної роботи в підрозділі
- •1. Сутність і зміст індивідуальної виховної роботи в підрозділі
- •2. Основні напрямки, форми і методи індивідуальної виховної роботи посадових осіб
- •Висновки
- •Контрольні питання та завдання
- •Список використаної літератури
- •Тема 12 Соціально-психологічна структура військового колективу
- •1. Сутність військового колективу та його особливості
- •2. Зміст|вміст,утримання| і структура психології військового|воїнського| колективу
- •Висновки
- •Контрольні питання та завдання
- •Список використаної літератури
- •Копаниця а.В. Рекомендації щодо системи заходів та контролю органами військового управління, командирами об’єднань, з’єднань, військових частин та підрозділів за станом військової дисципліни.
- •Тема 13 Психологія взаємовідносин серед військово-службовців
- •1. Авторитет у військовому колективі
- •2. Колективна думка у військовому колективі
- •3. Колективні настрої і традиції
- •Висновки
- •Контрольні питання та завдання
- •Список використаної літератури
- •Копаниця а.В. Рекомендації щодо системи заходів та контролю органами військового управління, командирами об’єднань, з’єднань, військових частин та підрозділів за станом військової дисципліни.
- •Тема 14 Сутність та особливості конфліктів у військових колективах
- •1. Структурна модель конфлікту
- •2. Сутність та особливості конфліктів у військових колективах
- •3. Аналіз деяких типових конфліктів у військових колективах
- •Висновки
- •Контрольні питання та завдання
- •Список використаної літератури
- •Тема 15 Конструктивне вирішення конфліктів в умовах військової діяльності
- •1. Основні форми завершення конфлікту
- •2. Стратегія виходу з конфлікту
- •3. Алгоритм роботи командирiв щодо попередження та подолання конфлiктних ситуацiй
- •Висновки
- •Контрольні питання та завдання
- •Список використаної літератури
- •Тема 16 Профілактика нестатутних взаємин у військовому колективі
- •1. Психологічна характеристика взаємин у військовому колективі
- •2. Психологічні аспекти порушень статутних правил взаємин між військовослужбовцями
- •3. Система роботи командирів (начальників) щодо профілактики порушень статутних взаємин між військовослужбовцями
- •Висновки
- •Контрольні питання та завдання
- •Список використаної літератури
- •Тема 17 Відхильна поведінка у військовослужбовців
- •1. Поняття і загальна характеристика відхильної поведінки.
- •2. Класифікація відхильної поведінки
- •3. Основні форми відхильної поведінки
- •Висновки
- •Контрольні питання
- •Копаниця а.В. Рекомендації щодо системи заходів та контролю органами військового управління, командирами об’єднань, з’єднань, військових частин та підрозділів за станом військової дисципліни.
- •Тема 18 Суїцидальна поведінка військовослужбовців
- •1. Суїцидальна поведінка.
- •2. Фактори, що впливають на самогубства серед солдатів (курсантів)
- •Причини суїциду
- •Іі. Зовнішні фактори
- •Обставини та місце скоєння суїциду
- •Рівень освіти постраждалих
- •Висновки
- •Контрольні питання та завдання
- •Список використаної літератури
- •Копаниця а.В. Рекомендації щодо системи заходів та контролю органами військового управління, командирами об’єднань , з’єднань, військових частин та підрозділів за станом військової дисципліни.
- •Тема 19 Профілактика суїцидальної поведінки
- •1. Форми попередження суїцидальних випадків
- •2. Алгоритми роботи посадових осіб щодо профілактики суїцидальних проявів
- •1. Виявлення осіб суїцидального ризику.
- •2. Оптимізація спрямованості особи, чинників середовища та життєдіяльності.
- •Висновок
- •Контрольні питання та завдання
- •Список використаної літератури
- •Копаниця а.В. Рекомендації щодо системи заходів та контролю органами військового управління, командирами об’єднань , з’єднань, військових частин та підрозділів за станом військової дисципліни.
- •Тема 20 Девіантна поведінка на війні
- •1. Сутність девіантної поведінки на війні
- •2. Характеристика видів девіантної поведінки в бойовій обстановці
- •Висновок
- •Контрольні питання та завдання
- •Список використаної літератури
- •Тема 21 Профілактика відхильної поведінки у військовослужбовців
- •1. Психогігієна і психопрофілактика в умовах військової служби
- •Висновки
- •Контрольні питання
- •Список використаної літератури
- •Копаниця а.В. Рекомендації щодо системи заходів та контролю органами військового управління, командирами об’єднань, з’єднань, військових частин та підрозділів за станом військової дисципліни.
- •Психология и педагогика. Военная психология / Под ред. А.Г. Маклакова. – сПб.: Питер, 2004. – 464с.: ил – (Серия «Учебник для вузов»).
- •„Практическая военная психология”, под ред. А.Г. Караян.
- •З м і с т
3. Алгоритм роботи командирiв щодо попередження та подолання конфлiктних ситуацiй
Робота командирiв щодо попередження та подолання конфлiктних ситуацiй має носити систематичний комплексний характер. Тiльки планомiрна, систематична виховна робота, якiсна бойова й гуманiтарна пiдготовка, статутний порядок у військових пiдроздiлах, вчасне та якісне забезпечення особового складу всіма видами постачання усуває причини виникнення конфліктних ситуацій. Безумовно, якщо ці заходи будуть проводитись з високою якістю, то здебільшого об’єктивні причини виникнення конфліктних ситуацій буде усунуто. Але через рiзноманiтні об’єктивні та суб’єктивні причини не завжди буває так. У зв’язку з цим зупинимося на системi роботи командира пiдроздiлу щодо попередження та подолання конфлiктних ситуацiй у пiдроздiлi. Ця робота повинна мати систематичний характер. В iншому випадку командир перетворюватиметься на “пожежного”, який гасить вогнища конфлiктів то в одному, то в iншому мiсцi. Ця система роботи складається з чотирьох тiсно пов’язаних послiдовних дiй: профілактика конфлiктiв; попередження конфлiктних ситуацiй; припинення конфлiктiв; лiквiдацiя наслiдкiв конфлiктiв.
Нагадаємо зміст діяльності командира щодо попередження і розв’язання конфліктів у військовому підрозділі. Тут, у першу чергу, маються на увазi змiстовний та якiсний навчально-виховний процес, широкий спектр рiзноманітних виховних заходiв, твердий статутний порядок у пiдроздiлi, спецiальнi заходи із попередження типових для даного пiдроздiлу порушень тощо.
До профiлактичних заходiв можна вiднести:
статутну органiзацiю служби, що усуває причини виникнення суперечок, невдоволення;
якiсну бойову та гуманiтарну пiдготовку, яка поряд із освітянськими функцiями виконує ефективну виховну функцiю;
пiдвищення психолого-педагогічної ерудицiї офiцерського складу, який відіграє вирiшальну роль в органiзацiї та проведеннi роботи щодо попередження конфлiктних ситуацiй;
навчання молодих командирiв практицi навчально-виховної роботи, тому що вiдсутнiсть цих навичок заважає їхній цiлеспрямованiй працi;
удосконалення всiєї виховної роботи;
проведення планових попереджувальних заходiв для запобігання типовим для даного пiдроздiлу порушенням;
формування та згуртування вiйськового колективу;
розумний розподiл особового складу за посадами та за фахом, виходячи з психологiчної сумiсностi та iндивiдуально-психологiчних особливостей;
посилення в особового складу мотивацiї до вiйськової служби, тобто необхiдно зацiкавити їх змiстом вiйськової служби, широко застосовуючи рiзнi прийоми для переконання та заохочення;
цiлеспрямовану виховну роботу з воїнами, якi мають нахил до порушення вiйськової дисциплiни, та надання їм рiзноманiтної допомоги тощо.
Безумовно, така робота, в основному, виключає умови виникнення конфлiкту. Але не завжди через рiзні обставини вдається їх уникнути. При цьому виникненню конфлiкту передує конфлiктна ситуацiя. Тому офiцер повинен добре уявляти ознаки конфлiктної ситуацiї у пiдроздiлi, сферу можливих мiжособистісних суперечностей, а також потенцiйних джерел конфлiктiв. Попереджувальна робота ведеться у бiльш вузькому напрямі та з визначеною категорiєю особового складу. Особливо необхiдна планова попереджувальна робота: по-перше, з воїнами, якi схильнi до порушення вiйськової дисциплiни; по-друге, у визначений час (наприклад, пiд час змiни особового складу в пiдроздiлi); по-третє, з конкретною категорiєю командирів (начальників, наприклад, із сержантами).
До загальних превентивних заходiв конфлiктних ситуацiй вiдносять:
з’ясування обставин та змісту розбiжностей, що виникли, їхніх причин, джерел тощо;
опитування осiб, якi мають iнформацiю про мiжособистісну суперечність, яка виникла;
проведення iндивiдуальних бесiд із воїнами, мiж якими виникли розбiжностi, з метою їх оцiнки та визначення стратегiї виховної роботи;
використовування рекомендацiй із класифiкацiї мiжособистісних конфлiктiв, аналiз реальних вiдносин мiж цими воїнами та визначення можливих наслiдків розбiжностей;
усунення психiчних бар’єрiв у взаємовідношеннях воїнiв, надання їм допомоги у з’ясуванні об’єктивних причин виникнення розбiжностей;
створення умов для визнання помилок;
внесення змiн у змiст своєї дiяльностi, а також дiяльність усiх осiб, якi були учасниками розбiжностей, протиборства;
усунення причин, умов, якi створили конфлiктну ситуацiю, з використанням засобів педагогiчного впливу тощо.
Знаючи класифiкацiю, основнi причини виникнення конфлiкту й етапи його перебігу, офіцеру доцiльно для бiльш ефективного управлiння колективом сформулювати модель процесу розгортання конфлiктної взаємодiї з конкретним указанням своїх дiй на кожному етапi. Як уже зазначалося, конфлiкт спричиняють суперечності, якi закладено у службових або мiжособистісних вiдносинах опонентiв. Вони призводять до конфлiктної ситуацiї, яка супроводжується психiчною напруженiстю. За наявностi детонуючого прецеденту виникає конфлiкт із конструктивними (позитивними) або неконструктивними (негативними) наслiдками. Така система роботи допомагає попередити конфлiкт. Проте як через об’єктивні, так i суб’єктивні причини, не завжди вдається визначити початок конфлiкту. У випадку, коли конфлiкт уже виник, командиру необхiдно:
виконати роботу щодо попередження конфліктної ситуації;
вжити заходів, якi виключають нанесення моральних або матерiальних збиткiв, можливих антисуспiльних дiй як з боку однiєї, так i з обох протидіючих сторiн;
провести розбiр (особистий, службовий, загальний) щодо змiсту мiжособистісного конфлiкту;
досягти фактичного усунення гострих суперечностей, застосовуючи передусім психолого-педагогiчнi, а якщо необхiдно, то й адмiнiстративнi засоби.
На даному етапi офiцер успiшно може застосовувати перевiренi практикою методи, за допомогою яких вдається успiшно вирiшити конфлiкт. Наприклад, американські психологи виділяють п’ять стилів розв’язання мiжособистісного конфлiкту. Дана система дає змогу офiцеру розробити оптимальний стиль вирiшення мiжособистісного конфлiкту. Стиль поведiнки у конкретному конфлiктi визначається тією мiрою, в якiй опоненти прагнуть задовольнити власнi iнтереси (дiя активна чи пасивна) й iнтереси iншої сторони (дiючи спільно або iндивiдуально). Тут ми бачимо такі стилi розв’язання конфлiктiв: конкуренцiя, ухилення, спiвпраця, пристосування та компроміс.
Стиль конкуренцiї використовується тодi, коли опонент намагається, у першу чергу, задовольнити свої інтереси всупереч інтересам інших, примушуючи їх приймати корисні для нього рішення.
Стиль ухилення використовується, коли опонент не вiдстоює свої права, не спiвпрацює нi з ким для знаходження вирiшення проблеми або просто ухиляється вiд розв’язання конфлiкту.
Стиль пристосування вiд попереднього стилю вiдрiзняється тим, що опоненти дiють разом, при цьому один із них пасивний у розв’язаннi ситуацiї та згодний робити те, чого прагне iнший опонент: вiн не вiдстоює своїх iнтересів, поступається перед опонентом.
Стиль спiвпрацi найтяжчий, проте вiн дає змогу виробити рiшення, яке цілком задовольняє обидвi сторони. Тут обидва опоненти беруть активну участь у розв’язаннi конфлiкту та вiдстоюють свої інтереси. Але при цьому вони намагаються спiвпрацювати один з одним.
Стиль компромiсу від стилю спiвпрацi вiдрiзняється тим, що компромiс досягається на бiльш поверхневому рiвнi. Опоненти не шукають прихованi потреби, як у випадку застосування стилю спiвпрацi. Тут обидвi сторони трохи поступаються своїми iнтересами, щоб задовольнити їх частково.
Таким чином, об’єктивне розв’язання конфлiкту сприяє знаходженню істини, усуненню причин, через які виник цей конфлiкт. Тому офiцер повинен вжити заходів як педагогiчного, так i організаційного характеру для лiквiдацiї наслiдкiв конфлiкту, тобто в будь-якому випадку офiцер, керуючи конфлiктом, має намагатися покласти йому край, тому що припинення конфлiкту в разi вiдмови опонентiв вiд своїх зазiхань не завжди є його закінченням.
На завершення теми зупинемося та розглянемо шляхи попередження та управлiння конфлiктом:
отримання психологiчних знань у галузi проблеми психології особистості та вiйськового колективу;
вивчення основ конфлiктологiї;
органiзацiя вивчення соцiально-психологiчного клiмату в певному вiйськовому колективi;
вжиття превентивних заходiв на стадiї виникнення суперечностей у спiлкуваннi вiйськовослужбовцiв та зростання психологiчної напруженості;
органiзацiйна змiна складу формальних та неформальних малочисельних груп з метою усунення психологiчних бар’єрiв.
З метою розв’язання та подолання конфлiктiв у вiйськових колективах офiцерам можна рекомендувати такі напрями роботи:
суворе виконання вимог статутiв усiма категорiями воїнів;
систематичне вивчення взаємовiдносин мiж рiзними категорiями особового складу;
залучення до розв’язання конфлiктiв авторитетних воїнів;
виключення упередженостi під час вивчення конфлiктiв;
всебiчне вивчення передумов, причин та умов виникнення конфлiкту;
об’єктивний аналiз поведiнки учасникiв конфлiкту, урахування їхніх психiчних станiв;
спрямування опонентiв на конструктивний пошук виходу з конфлiкту;
врахування iндивiдуально-психологiчних особливостей конфлiктуючих i насамперед тих, якi можуть посилити конфлiкт;
старанний аналiз iнформацiї, яка стосується динамiки розвитку та розгортання конфлiкту;
конфіденційність iнформацiї щодо даного конфлiкту;
вмiле використання впливу вiйськового колективу на розв’язання конфлiкту;
iндивiдуальна психологiчна допомога воїнам, якi вийшли з конфлiкту, корегування їхніх дiй, контроль та допомога.