2.3 Напрями вдосконалення оцінки активів і пасивів комерційного банку

Діяльність банків України в сучасних ринкових умовах обтяжена багатьма економічними, політичними і структурними процесами, що відбуваються в державі. Така ситуація потребує від керівників банків глибокого розуміння міри впливу кожного соціально-економічного явища на результати їхньої роботи.

А ще важливо передбачити розвиток подій, які в майбутньому можуть потребувати зміни стратегії управління банком, його структурними підрозділами. Таке завдання не до снаги найосвіченішому, найпрофесійнішому керівникові банку, якщо його не оточує команда професіоналів-практиків і теоретиків, озброєна сучасними технологіями менеджменту на основі економіко-математичних методів і моделей для оцінки ефективності діяльності банку.

У такій команді мають бути й експерти з оцінювання економічного середовища, в якому перебуває банк. Вплив середовища функціонування банку на його діяльність спричиняє вироблення коротко - та довгострокової стратегій управління установою.[17]

Діяльність сучасних банків визначається взаємодією сотень, а то й тисяч параметрів, значення яких швидко змінюється. Тому своєчасна і правильна оцінка цих змінних параметрів дає змогу звести до мінімуму фінансові втрати, викликані ризиками, яким піддається банківська діяльність.

Ефективність діяльності банку залежить від уміння керівництва успішно управляти активами та пасивами банку. Це завдання, у свою чергу, передбачає вироблення управлінських рішень щодо оптимізації структури активів і пасивів та їхнього ціноутворення, підтримки ліквідності й платоспроможності банку, досягнення максимального прибутку.

Сучасні умови ведення банківського бізнесу характеризуються ускладненням взаємозв'язків клієнтських, регіональних та макроекономічних фінансових потоків, швидкою зміною факторів екзогенного середовища, падінням дохідності традиційних банківських інструментів, що в сукупності із процесами концентрації банківського капіталу призводить до зростання ціни помилкового управлінського рішення. Покладатися на інтуїтивні підходи до управління за таких обставин було б, меншою мірою, легковажно. Тому удосконалення системи управління фінансовою діяльністю, всебічний науково обґрунтований аналіз та інтегрований підхід до оперативного управління фінансовими потоками в сучасних умовах розглядаються як найважливіші завдання та запорука стабільного розвитку кожного комерційного банку.[31]

Аналіз, як невід'ємна складова управлінського процесу, відіграє особливо важливу роль у формуванні системи управління комерційним банком, а підвищення ефективності економічної роботи банку до рівня, якого вимагають ринкові відносини, неможливе без застосування сучасного аналітичного інструментарію. Водночас слід зазначити , що у вітчизняній науці аналізу фінансових аспектів діяльності банку та його підрозділів у контексті здійснення управлінського процесу належної уваги донедавна не приділялось. Більш докладно прикладні аспекти аналізу висвітлені в роботах зарубіжних авторів, але й там теоретичні положення не доведені до робочого методичного інструментарію.

Отже, дослідження та розробка аналітичного інструментарію управління фінансовою діяльністю кредитних установ на сучасному етапі розвитку банківської системи України залишається досить актуальною науковою та практичною проблемою.

Вважаю, що в процесі удосконалення системи управління фінансами комерційного банку важливо врахувати наступні принципові положення.

1. Під час формування аналітичного інструментарію має бути здійснений перехід від традиційного одно векторного аналізу, в процесі якого оцінюється тільки прибуток, до аналізу управлінських рішень в координатах "дохідність - ризик ".В сучасному світі, де ризиковість діяльності повсякчас зростає, такий підхід до визначення ефективності управлінських рішень знайшов широке застосування у міжнародній банківській практиці.

2. Методологія аналізу фінансових потоків банку має ґрунтуватися на концептуальних засадах скоординованого (інтегрованого) підходу до управління активами і пасивами.

У сучасній міжнародній практиці управління активами і пасивами є одним із фундаментальних понять фінансового менеджменту банку і представляє собою складну та багатопланову проблему.[30]

Спираючись на теоретичні засади системного підходу, вважаємо найбільш обґрунтованим розглядати управління активами і пасивами як загальну методологічну концепцію, згідно з якою формується, образно кажучи, філософія управління сучасним банком. Сутність даної концепції полягає в скоординованому управлінні фінансами банку, в процесі якого через узгодження управлінських рішень та досягнення певних пропорцій між активними і пасивними операціями досягається декілька цілей, таких, як підвищення прибутку, зниження ризиків, аналіз і контроль за ліквідністю, управління спредом тощо. В подібному трактуванні концентровано відображається внутрішня єдність всіх аспектів фінансової діяльності банку, коли жодна мета, наприклад, зниження ризику чи підвищення прибутків, жодна фінансова операція не може розглядатися ізольовано, оскільки є елементом інтегрованої системи управління. Концепція інтегрованого управління активами і пасивами надає реальні можливості вирішення проблеми оптимізації співвідношення між прибутковістю і ризиком, яка в сучасній банківській справі є, по суті, наріжним каменем всього процесу управління банком.

У найбільш широкому розумінні інтегрований підхід до управління активами і пасивами включає не тільки концептуальні засади, а й систему категорій, аналітичні показники, інструменти, техніку та методику аналізу, засоби прогнозування та планування, стратегію і тактику управління, що ґрунтуються на фундаментальній ідеї спільного регулювання грошових потоків і об'єднують управління банківськими портфелями в один узгоджений процес. Концепція реалізується через сукупність таких методів фінансового управління банком, як структурне балансування, управління гепом, управління ліквідністю, валютний метчинг, імунізація, хеджування, страхування, управління спредом та ін. Застосування кожного із методів передбачає наявність певного аналітичного інструментарію досліджень, до складу якого включаються категоріальний апарат, система аналітичних показників, моделі факторного аналізу та кількісні методи аналізу.

РОЗДІЛ 3