Тема 4. Персонал підприємства та система управління ним
1. Людський капітал як соціально-економічна категорія
Людський капітал — це сформований або розвинений у результаті інвестицій і накопичений людьми (людиною) певний запас здоров'я, знань, навичок, здібностей, мотивацій, який цілеспрямовано використовується в тій чи іншій сфері суспільного виробництва, сприяє зростанню продуктивності праці й завдяки цьому впливає на зростання доходів (заробітків) його власники.
Звичайно, між речовим та людським капіталом є значні відмінності :
1. Оновлення фізичного капіталу та його функціонування можливе без участі та присутності його власника за рахунок матеріальних засобів.
2. Незалежно під джерел інвестування нарощення і використання людського капіталу визначальною мірою контролюється самою людиною.
3. Вкладення в людський капітал дають значний за обсягом. тривалий за часом і інтегральний за характером економічний та соціальний ефект.
4. Людський капітал відмінний від фізичного за ступенем ліквідності, адже, людина і її людський капітал нероздільні і не можуть бути реалізовані.
5. Інвестиційний період у фізичний капітал (в середньому 1,5—2 роки) значно коротший у порівнянні з людським.
2. Поняття і склад персоналу підприємства
Персонал підприємства - це сукупність фізичних осіб, які знаходяться з підприємством як юридичною особою у відносинах, регульованих договором найму.
На промислових підприємствах ці дві групи відповідно є:
- промислово-виробничий персонал (ПВП);
- персонал непромислового виробництва, що знаходиться на балансі підприємства.
На будівельних підприємствах розрізняють такі групи персоналу:
- персонал, зайнятий на будівельно-монтажних роботах;
- персонал, зайнятий неосновною діяльністю, у тому числі:
персонал підсобних виробництв (виробництво будівельних матеріалів, нестандартного устаткування);
персонал в обслуговуючих та інших господарствах (автотранспортне господарство, склади матеріально-технічного постачання).
З метою ефективного управління процесом формування та використання персоналу на підприємствах застосовується класифікація працівників за наступними основними ознаками:
1. За категоріями:
На промислових підприємствах в залежності від виконуваних працівниками функцій виділяють наступні категорії ПВП:
а) робітники, тобто особи фізичної праці, які, в свою чергу, є:
- основні - це працівники, які безпосередньо зайняті створенням матеріальних цінностей;
- допоміжні - це працівники, які надають виробничі та транспортні послуги;
б) керівники - це працівники з числа спеціалістів, які здійснюють загальне (лінійне) керівництво підприємством та його підрозділами;
в) спеціалісти - це працівники, які здійснюють технічне та економічне керівництво на підприємстві;
г) службовці - це працівники, які здійснюють облікові, конторські операції, діловодство.
В зарубіжній практиці керівників, спеціалістів і службовців прийнято об'єднувати в категорію службовців або працівників інформаційної сфери.
д) молодший обслуговуючий персонал (МОП) - це працівники по догляду за виробничими приміщеннями та обслуговуванню робітників і службовців;
е) працівники охорони - особи, які відповідають за збереження майна підприємства.
У фінансових організаціях прийнято виділяти:
а) персонал управління (керівники, менеджери, спеціалісти);
б) оперативний персонал (контролери, касири, оператори);
в) допоміжний персонал (прибиральники, обслуговуючі робітники).
2. За професіями.
3. За спеціальностями.
4. За рівнями кваліфікації (робітників поділяють за розрядами, спеціалістів - за категоріями).
5. За віком і статтю:
а) чоловіки: віком до 30 років; від 30 до 60 років; понад 60 років;
б) жінки: віком до 30 років; від 30 до 55 років; понад 55 років.
6. За стажем роботи: до 1 року; від 1 до 3 років; від 3 до 10 років;
понад 10 років.
7. По відношенню до власності:
а) працівники - власники майна підприємства;
б) наймані працівники.
8. За характером трудових відносин:
а) постійні працівники;
б) тимчасові працівники.
З урахуванням викладених підходів до класифікації будується процес управління персоналом підприємства.