Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України

Кіровоградський національний технічний університет

Факультет економіки та менеджменту

Кафедра економіки праці та менеджменту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Економіка праці та соціально трудові відносини»

на тему:

Аналіз трудових ресурсів підприємства ВАТ «Кіровоградолія»

(за матеріаломи ВАТ «Кіровоградолія»)

Виконала :

Студентка групи УП-09

Дануца І.П.

Науковий керівник:

Доцент., к.е.н.

Сибірцев В.В.

Кіровоград

2012

ЗМІСТ

ВСТУП стор.

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ. № 7-9

1.1. Організація трудових ресурсів. № 9-13

1.2. Формування,використання поділу ресурсів. № 13-16

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ПО ВАТ

«КІРОВОГРАДОЛІЯ» № 17

2.1. Оцінка ефективності господарської діяльності підприємства. № 17-24

2.2. Використання трудових ресурсів по підприємству. № 24-29

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ

ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ПО ВАТ «КІРОВОГРАДОЛІЯ» № 30-34

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Найбільш активною частиною населення є трудові ресурси. Це - населення у працездатному віці (чоловіки 16-60 років та жінки 16-55 років), крім інвалідів І і ІІ груп, а також підлітки та пенсіонери, які працюють. Вони є основною продуктивною силою суспільства, одним з головних чинників його територіальної організації. Але позаяк одні і ті самі трудові і ресурси в різних умовах можуть виробляти різну кількість продукції з неоднаковою якістю, тим самим по різному впливаючи на соціально-економічний розвиток регіону; можливості людей щодо праці можуть бути різними в умовах неоднакових виробничих відносин. Тому поряд з поняттям “трудові ресурси” вживають термін “трудоресурсний (або працересурсний) потенціал”. Під останнім розуміють поряд з трудовими ресурсами можливості людей до праці. Працересурсний потенціал визначається як кількістю та якістю (статево-віковий, професійний склад) трудових ресурсів, так і особливостями соціально-економічного розвитку території, впровадженням досягнень науково-технічного прогресу, матеріальними і духовними потребами населення регіону, екологічними особливостями її діяльності. Людей із їх знаннями, професійною підготовкою і навичками до праці ще називають “трудовим капіталом” або “людським капіталом”.

Результати господарської діяльності залежать передовсім від ефективності використання живої праці — найбільш активного і, власне, вирішального фактора виробництва. Забезпеченість підприємства необхідними трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці сприяють збільшенню обсягів виробництва продукції, ефективному використанню обладнання, машин, механізмів, зниженню собівартості та зростанню прибутку.

Слід зауважити, що з переходом до ринкової економіки аналіз трудових ресурсів набирає більшої ваги, оскільки робоча сила має вартісну оцінку, є конкурентною на ринку праці. Економічні й соціальні гарантії праці, з одного боку, і жорсткі умови трудової діяльності, з іншого, формують сферу глибоких аналітичних досліджень кадрового потенціалу підприємства.

Одним із найважливіших завдань аналізу є контроль за правильним і ефективним використанням трудових ресурсів.

Аналіз забезпеченості робочою силою та її використання проводиться в тісному зв’язку з аналізом обсягу виробництва продукції, продуктивності праці, трудомісткості та використання робочого часу.

Основними показниками використання трудових ресурсів є дані про чисельність персоналу різних категорій і професій, його кваліфікацію та освітній рівень, про витрати робочого часу в людино-днях, людино-годинах, кількість виробленої продукції або виконаних робіт, а також відомості про рух особового складу підприємства.

Зміни особового складу працівників підприємства відображаються в первинних док ументах: наказах та розпорядженнях про приймання, переведення, звільнення, надання відпусток.

Аналіз чисельності і структури працівників починається з оцінки їх відповідності трудомісткості виробничої програми та встановлення відхилень фактичної чисельності проти розрахункової чи проти минулого періоду.

Розрахункову чисельність працівників (особовий склад) визначають за планово-нормативними розрахунками самого підприємства; фактичну чисельність беруть за даними облікового складу, які наявні в службі (відділі) кадрів.

Працівники підприємства за характером участі у виробничому процесі розподіляються на працівників основної діяльності, які зайняті безпосередньо виготовленням продукції, і невиробничий персонал, що зайнятий в обслуговуючих та інших господарствах.

До працівників основної діяльності (ПОД) відносять такі категорії працівників: робітники, учні, інженерно-технічний персонал, службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОП) і персонал охорони.

Для аналізу трудових ресурсів використовується інформація звітних форм 2-ПВ «Звіт із праці», 1-п «Звіт підприємства з продукції», 6-ПВ «Чисельність окремих категорій працівників підприємства і підготовка кадрів», а також дані планово-нормативної, облікової та оперативної інформації зі звітів підрозділів підприємства, інші оперативні дані.

Проблема руху трудових ресурсів є актуальною в наш час, звільняється більше ніж приймається на роботу. Тому я обрала цю тему щоб дослідити її на підприємстві ВАТ «Кіровоградолія».

Розділ 1 сутність трудових ресурсів

Трудові ресурси являють собою категорію, що займає проміжне положення між економічними категоріями «населення» і «сукупна робоча сила». Стосовно наявного складу до трудових ресурсів входить усе працездатне населення, зайняте незалежно від віку в сферах суспільного господарства й індивідуальної трудової діяльності (рис.1). До їхнього складу включаються також особи працездатного віку, потенційно здатні до участі в праці, але зайняті в домашньому і особистому підсобному господарстві, на навчанні з відривом від виробництва, на військовій службі. Трудові ресурси - це частина населення країни, що за своїм фізичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями здатна працювати в народному господарстві.

Трудові ресурси

Стать

Вік

Освіта

Суспільні групи

Місце проживання

Професія

Національність та мова

Релігія

Зайнятість за сферами

Рис. 1.1.Структура трудових ресурсів

Поняття «трудові ресурси» ширше,ніж поняття «економічно активне населення»,оскільки включає ще і працездатних непрацюючих людей та тих,що навчаються на денному відділенні. Реально за поняттям «трудові ресурси» стоїть кількість населення, яку можна примусити працювати, тобто яка фізично здатна працювати. Поняття ж «економічно активне населення» - це та реальна частина трудових ресурсів, що добровільно працює або хоче працювати. Оскільки Україна обрала курс на побудову вільного демократичного суспільства і в її Конституції проголошена заборона примусової праці, поняття «трудові ресурси» поступово втрачає своє економічне значення. Адже ресурсами можна назвати лише реальні джерела задоволення споживання ( у даному випадку – споживання робочої сили).

До трудових ресурсів в Україні відносяться: а) населення в працездатному віці, за винятком непрацюючих інвалідів праці і війни І і ІІ груп і непрацюючих осіб працездатного віку, що одержують пенсії по старості на пільгових умовах; б) населення молодше і старше працездатного віку, зайняте в народному господарстві.

Провідну роль у трудових ресурсах відіграє населення працездатному віці.

Працездатне населення – це сукупність осіб, переважно працездатного віку, здатних за своїми психофізіологічними даними до участі в трудовій діяльності.

На практиці розрізняють загальну і професійну працездатність. Загальна працездатність припускає наявність у людини фізичних, психофізіологічних, вікових даних, що визначають здатність до праці і не зумовлюють необхідність спеціальної підготовки. Професійна працездатність - це здатність до конкретного виду праці, що здобувається в процесі спеціального навчання.

Чисельність трудових ресурсів може бути збільшена за рахунок природного приросту населення в працездатному віці, скорочення частки непрацездатних серед осіб працездатного віку, перегляду вікових меж працездатності.

У сучасних умовах основними джерелами поповнення трудових ресурсів є : молодь, котра вступає в працездатний вік; військовослужбовці, що вивільняються зі збройних сил у зв’язку зі скороченням чисельності армії; вимушені переселенці з країн Балтії, Закавказзя , Середньої Азії [5].

Вимір трудових ресурсів

Кількість зміни чисельності трудових ресурсів характеризується такими показниками, як абсолютний приріст, темпи росту і темпи приросту.

Абсолютний приріст визначається на початок і кінець розглянутого періоду.

Звичайно це рік чи більш тривалий відрізок часу.

Темп росту обчислюється як відношення абсолютної чисельності трудових ресурсів наприкінці даного періоду до їхньої величини на початку періоду. Якщо розглядаються темпи за ряд років, то середньорічний темп визначається як середня геометрична за формулою :

= , (1.1)

е - середньорічний темп росту; n- кількість років ; - чисельність відповідно на початку і наприкінці періоду. Темп приросту розраховується за формулою:

= -1, (2.1)

де - середньорічний темп приросту.

Кількісна оцінка тенденцій стану і використання трудових ресурсів дозволяє враховувати і визначати напрямки підвищення їх ефективності [3].