Самостійна робота – 4 год.

Вивчити і законспектувати відповіді з таких питань:

1. Мета і завдання кримінального процесу.

2. Співвідношення понять «кримінальний процес», «кримінальне судочинство», «правосуддя у кримінальних справах».

3. Кримінально-процесуальна теорія, її предмет, система, метод і значення для законотворчої практики та діяльності органів кримінальної юстиції.

4. Співвідношення і взаємодія кримінального права та кримінального процесу.

5. Взаємодія кримінально-процесуального і міжнародного та адміністративного права.

6. Моральні засади кримінального судочинства.

7. Історичні типи кримінального процесу. Їх характеристика.

Теми рефератів, доповідей

1. Мета і завдання кримінального процесу.

2. Історичні типи, форми і види кримінального судочинства.

3. Кримінальний процес як юридична наука.

4. Історія вітчизняного кримінального процесу.

Література до теми:

[1, 2, 4 ‑ 7, 15, 27, 31 ‑ 33, 38, 42 ‑ 44, 46, 47, 51, 52, 55 ‑ 57, 74 ‑ 88, 93, 97, 100, 108, 111, 112, 117 ‑ 120, 130, 132, 133, 135, 137, 139, 141, 142, 144, 147, 148 ‑ 161, 168, 169, 174, 176, 184, 186 ‑ 191, 194, 199, 200, 202, 204, 205, 210, 219, 223, 224, 234, 235, 243, 251, 260, 264, 268, 270]

Тема 2. Кримінально-процесуальний закон

Семінарське заняття – 2 год.

Практичне заняття – 2 год.

Індивідуальна робота ‑ 0 год.

Самостійна робота – 4 год.

Ключові терміни та поняття до теми: Кримінально-процесуальне право; джерела кримінально-процесуального права; кримінально-процесуальний закон; кримінально-процесуальна норма; гіпотеза, диспозиція і санкція кримінально-процесуальної норми; тлумачення кримінально-процесуального закону, дія кримінально-процесуального закону у просторі, часі та щодо осіб; зворотна дія кримінально-процесуального закону; аналогія кримінально-процесуального закону.

Семінарське заняття – 2 год.

1. Поняття, сутність і значення кримінально-процесуального права.

2. Кримінально-процесуальний закон як джерело кримінально-процесуального права, його поняття і структура. Значення рішень Конституційного Суду України, постанов Пленуму Верховного Суду України та підзаконних нормативних актів для кримінального судочинства.

3. Поняття, структура і види кримінально-процесуальних норм.

4.Чинність кримінально-процесуального закону у просторі, часі та щодо осіб.

Практичне заняття – 2 год.

1. Проаналізувати нормативні положення, що закріплені в ст.ст. 84, 151, 185, 272. 403, 436 КПК України, і визначити гіпотези, диспозиції та санкції відповідних кримінально-процесуальних норм.

2. Розв`язати задачі:

2.1. У постанові про притягнення як обвинуваченого слідчий слідчого відділення відділу внутрішніх справ зробив посилання на Постанову Пленуму Верховного Суду України і наказ МВС України.

Начальник слідчого відділення вказав слідчому, що наказ МВС є відомчим документом і ним дійсно слід керуватися при розслідуванні кримінальної справи, оскільки його положення всі працівники системи МВС повинні неухильно виконувати. Що ж стосується постанов Пленумів Верховного Суду України, то вони обов`язкові лише для судів, тому в процесуальних рішеннях на них посилатися не слід.

На скільки справедливі вказівки начальника слідчого відділення?

2.2. Яким законодавством необхідно керуватися органу досудового слідства при розслідуванні в Києві злочину, який був вчинений у Мінську? Чи має право і за яких умов здійснювати розслідування даної справи в Україні слідчий слідчого управління МВС Республіки Білорусь?

2.3. До органу внутрішніх справ у Одесі звернувся представник консульства однієї з країн з усною заявою про вчинення тяжкого злочину.

Чи є можливість оформити заяву про злочин у відповідності зі ст.95 КПК України, відібрати пояснення від заявника в порядку ст.97 КПК чи допитати його як свідка? За якими правилами проводяться процесуальні дії з участю осіб, які користуються дипломатичним імунітетом?

2.4. Матроси іноземного теплохода, що зайшов до порту Іллічівськ, вчинили хуліганські дії.

Яким кримінально-процесуальним законом необхідно керуватися під час провадження розслідування і судового розгляду в цій справі?

2.5. Зміни кримінально-процесуального закону спричинили погіршення процесуального становища особи, яка бере участь у кримінальному процесі.

Чи має це положення закону зворотну дію?

2.6. Слідчий, розглядаючи повідомлення про вчинення гр-ном А. хуліганських дій, на підставі ч.4 ст.97 КПК України відібрав від нього пояснення, але при цьому використав зазначені у гл.14 цього кодексу правила допиту свідка, оскільки в законі відсутні норми, які регламентують порядок відібрання і оформлення пояснення особи в стадії порушення кримінальної справи.

Якими правилами застосування кримінально-процесуального закону вирішив скористатися слідчий в цій ситуації? Чи вдало він діяв?