67. Порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно із ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності:

– дійове каяття особи (ст. 45 КК України);

– примирення винного з потерпілим (ст. 46 КК України);

– передача особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації (ст. 47 КК України);

– зміна обстановки (ст. 48 КК України);

– закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 49 КК України);

– застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру (ч. 1 ст. 97 КК України).

Кожна із зазначених підстав передбачає наявність відповідних умов (вчинення злочину вперше, відшкодування завданих збитків тощо).

Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом (ч. 1 ст. 286 КПК України).

Встановивши підстави для звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз’яснено:

– сутність підозри;

– підставу звільнення від кримінальної відповідальності;

– право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Отримавши згоду підозрюваного на звільнення від кримінальної відповідальності, прокурор:

– складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності;

– ознайомлює з клопотанням потерпілого та з’ясовує його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності;

– без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає клопотання до суду.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (ч. 4 ст. 286 КПК України).

68. Звернення до суду з обвинувальним актом.

Слідчий, прокурор закінчує досудове розслідування складанням обвинувального акта тоді, коли він:

– всебічно, повно й об'єктивно дослідив всі обставини;

– зібрав докази, які переконують його у винуватості підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення;

– пересвідчився у відсутності обставин, які виключають кримінальне провадження.

Обвинувальний акт – це процесуальний документ, у якому слідчий або прокурор підводить підсумки досудового провадження й формулює обвинувачення певної особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Значення обвинувального акта полягає й у тому, що він є процесуальним документом, який оголошується на початку судового розгляду і визначає його предмет (ч. 2 ст. 347 КПК України).

Обвинувальний акт, згідно із ч. 2 ст. 291 КПК України повинен містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, що його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Одночасно із переданням обвинувального акта прокурор зобов’язаний під розписку надати:

– підозрюваному – копії обвинувального акта, цивільного позову (якщо він був пред’явлений) та реєстру матеріалів досудового розслідування;

– цивільному відповідачу – копію цивільного позову, якщо він був пред’явлений не до підозрюваного.

До обвинувального акта додається (ч. 1 ст. 291 КПК України):

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування;

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.