Зміст
Вступ
Розділ 1. Обгрунтування проекту
Характеристика регіону і місця розміщення закладу
Вивчення дислокації об’єктів готельно-ресторанного господарства у районі, їх характеристика
Вивчення контингенту потенційних споживачів
Концептуальні засади діяльності проектованого закладу
Визначення структури закладу
Розроблення вимог до способу організації та структурної схеми взаємозв’язку всіх груп приміщень проектованого закладу
Визначення можливості підключення проектованого закладу до інженерних мереж
Розділ 2. Проектування приміщень закладу
2.1 Проектування приймально-вестибюльної групи приміщень
2.2 Проектування житлової групи приміщень
2.3 Проектування ЗРГ при готелі
2.3.1 Проектування технологічного процесу у ЗРГ при готелі
2.3.2 Розроблення структурно-технологічної схеми виробничого процесу у ЗРГ і гарячого цеху
2.3.3 Підбір технологічного устаткування виробничих приміщень ЗРГ
2.3.4 Визначення площі цехів
2.3.5 Планувальне рішення ЗРГ з розміщенням технологічного устаткування в гарячому цеху
2.4 Проектування приміщень побутового обслуговування і торгівлі в закладі
2.5 Проектування приміщень культурно-дозвіллєвого призначення в закладі
2.6 Проектування адміністративних та адміністративно-побутових приміщень в закладі
2.7 Проектування господарських і виробничих приміщень в закладі
Розділ 3. Розроблення планувального рішення закладу
3.1 Зазначення складу і площ приміщень проектованого закладу
3.2 Розроблення плану функціонального зонування приміщень закладу
3.3 Розроблення планувального рішення закладу
Висновки і пропозиції
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Готельне господарство є невід’ємною частиною індустрії туризму. Ця сфера в комплексі туристичних послуг світового господарства являється найбільш важливим сектором, оскільки є основною складовою індустрії туризму за обсягом матеріальних і фінансових ресурсів, кількістю зайнятих робітників, обсягом доходів.
Розвиток внутрішнього та міжнародного туризму значною мірою пов'язаний з рівнем матеріально-технічної бази туристичних підприємств, розгалуженістю та різноманітністю їх мережі, якістю та обсягом послуг, пропонованих готельним господарством. У сучасних умовах розвитку туризму особливої актуальності набуває питання розвитку готельної індустрії, яка виконує одну з основних функцій у сфері обслуговування туристів – забезпечує їх житлом і побутовими послугами під час подорожі. Значення готельного бізнесу полягає і в тому, що ця галузь формує об’єм робіт для туризму, транспорту, роздрібної торгівлі, суспільного харчування, страхування, культури та мистецтва, архітектури та проектування, екскурсійного обслуговування, рекламної індустрії.
Розміщення є одним із найважливіших елементів туризму. Немає розміщення (ночівлі) - немає туризму. Готельна індустрія - суть системи гостинності. Вона виходить із найдавніших традицій, характерних практично для будь-якої суспільної формації в історії людства, - поваги до гостя, святковості його прийому та обслуговування. Закладами розміщення туристів називають будь-які об'єкти, де туристам надають епізодично чи регулярно місце для ночівлі.
Дослідженню тенденцій та перспектив розвитку готельного господарства в Україні приділяється в наш час значна увага. Так розглядають проблеми та тенденції розвитку готельного бізнесу, пропонують шляхи удосконалення системи управляння готельним комплексом на базі стратегії розширення бізнесу, аналізування сучасних проблем розвитку готельного господарства, досліджують методичні засади реструктуризації підприємств готельного господарства, розглядають вплив фінансових ринків на інвестування підприємств готельного господарства.
До закладів розміщення туристів належать готелі, мотелі, кемпінги, ботелі, туристичні бази, пансіонати, ротелі, флотелі, бунгало та ін. За міжнародними рекомендаціями (ВТО), заклади розміщення поділяють на три групи:
o готелі й аналогічні заклади розміщення;
o комерційні та соціальні заклади розміщення;
o спеціалізовані заклади розміщення;
Звичайно, існували й приватні заклади (квартира у піднайм, зупинка у знайомих тощо), але в міжнародну класифікацію, на наш погляд, включати їх не потрібно.
Готелі й мотелі - основні заклади розміщення, а всі інші - додаткові.
Більшою чи меншою мірою готельні ресторани, бари та послуги можуть також вживатись і населенням, але основний функцією готелю є надання людям, що є а поза домом, нічлігу й забезпечення їхніх основних потреб.
Це основне функція готелю, яка істотно відрізняє його від інших напрямів бізнесу і ворожість до котрої я інші її функції є допоміжними. Мета інших об'єктів, де надають місце розміщувати, харчування і напої для що є а поза домом людей, наприклад лікарень, шкіл-інтернатів чи гуртожитків, все-таки спрямоване з метою, чи це лікування, або освіта, або ще. Насправді також неважко провести різницю між наданням готелями житла проживання і здаванням житла у найми з урахуванням оренди приміщення, але важче — між готелями, пансіонами та інші подібними їм установами, основна функція яких така сама, як в санаторіях. Проте задля нашої мети досить описати санаторій як установу, надає за винагороду житлі і харчування туристам і тимчасово котрі перебувають тут людям, і навіть зазвичай харчування, закуски чи інші послуги іншим клієнтам, які відвідують санаторій заради рекреаційних послуг.
В умовах конкурентного ринку послуг гостинності підприємства готельного бізнесу повинні не лише забезпечувати високий рівень надаваних послуг, але й постійно підвищувати рівень сервісного обслуговування клієнтів та впроваджувати сучасні ефективні моделі управління підприємством в цілому і його окремими елементами. Підтримання конкурентоспроможності готельних послуг підприємства на ринку і високої якості обслуговування не можливе без раціональної організації праці працівників.
У наш час можна спостерігати стійку тенденцію до появи та використання альтернативних методів організації праці, що зазвичай базуються на творчих і новаторських підходах в управлінні. Ефективна організації праці працівників перетворилася на одну з найважливіших функцій управління готельним бізнесом. При плануванні діяльності підприємства не лише готельної сфери, а й будь-якої галузі суспільного життя, не можливо ігнорувати підвищення значущості персоналу, його обов’язків та взаємозв’язків між працівниками.
Мета проекту – Туристичний готель **** на 220 місць з організацією роботи нічного клубу в м. Моршин Львівської області.
Об’єктом курсової роботи єТуристичний готель **** на 150 номерів (220 койко-місць), ресторан української та європейської кухні на 120 місць, бар на 30 місць та нічний клуб.
Розділ 1. Обгрунтування проекту.
1.1. Характеристика регіону і місця розташування
Моршин - місто обласного підпорядкування, всесвітньовідомий бальнеологічний курорт, розташований серед прикарпатських заповідних лісів на висоті 340 м над рівнем моря на території Львівської області, в 14 км від м. Стрия, 95 км від Івано-Франківська та 82 км від обласного центру - міста Львова. Завдяки цілющим мінеральним джерелам та праці лікарів-дослідників він перетворився в справжню карпатську перлину.
Перша письмова згадка про Моршин датована 2 січня 1482 року в судовому записі, де згадувалось, що село Моршин належало шляхтичу Юрію (Юхну) Нагваздану та входило до складу Польського королівства. На той час це було невеличке село, котре налічувало 12 дворів. Однак вже в ті часи селяни в Моршині використовували джерела ропи для виварювання солі. Топонімічні назви «баня», які й досі зустрічаються в назвах населених пунктів чи частини міста, свідчать про використання спеціального приміщення - «бані» або «жупи», в яких і випарювали з ропи сіль. Оскільки в часи середньовіччя сіль добували в малій кількості, вона була доволі прибутковим товаром, то ж займатись солеварними промислами було вигідно і прибуткове. Однак промисел в Моршині не виправдав себе - моршинська сіль була гіркою та непридатною для вживання, то ж не могла конкурувати з сіллю з інших міст. Соляні промисли приходять в занепад. А гіркого смаку солі додавав мірабіліт -глауберова сіль. Тільки через століття Глаубер добув мірабіліт хімічним способом, який в Моршині добували натуральним способом. А вже в XIX столітті моршинські джерела використовували як лікувальний засіб для лікування органів травлення.
У 1875 році, з будівництвом через Моршин залізниці Стрий-Станіслав, життя міста значно пожвавилось. Тогочасний господар Моршина купець Боніфацій Штіллер - за походженням німець - привертав увагу людей до живописної місцевості, з якою тепер було добре сполучення. В газетах за 1877 рік було розміщено повідомлення про те, що в Моршині відкривається кліматичний курорт для хворих туберкульозом легенів.
Моршин став відомим, про нього знали не тільки в Австро-Угорщині, а й за її межами. В рекламних проспектах, що виходили перед першою світовою війною, Моршин порівнювали найпопулярнішимй" європейськими курортами, називали його "галицьким Спа" та "галицьким Карлсбадом". Про лікувальні властивості моршинської ропи в ті роки писали багато дослідників, прирівнюючи її з водами відомих в той час німецьких, угорських та чеських курортів. Моршинська ропа експортувалась в США, Англію, Італію, Румунію та інші країни.
В 1930 роках на курорті були збудовані водолікарня, грязелікарня, інгаляторій та бювет мінеральних вод - "грибок", котрий став символом міста. В 1935 році, за проектом інженера Никодимовича, Товариством галицьких лікарів почалось будівництво "Курортного дому" - нині санаторій "Мармуровий палац". З приходом радянської влади приватні пансіонати були об'єднані в санаторії, котрих на початок 50-х років було дев'ять. В 1957 році почала функціонувати моршинська курортна поліклініка. В 1960 році курорт був переданий в управління профспілкам. В 1965-1975 роках на курорті було збудовано їдальню на 800 місць, відділення зв'язку, кінотеатр та Будинок культури. Побудовано сучасний бювет мінеральних вод, розрахований на 6000 людей одночасного відвідування. В 1979 році на курорті збудовано новий санаторний комплекс "Пролісок" для батьків з дітьми. Останній крупний санаторій - "Лаванда" - було збудовано в 80-х роках ХХ століття. Популярність курорту зростає. В 1964 році курорт відвідало 42221 осіб, в 1973 році -59288 осіб, в 1977 році - 67137 осіб. Моршин став курортом всесоюзного значення.
Сьогодні основу містоутворюючої бази міста складає курортне господарство, в якому в даний час зайнято 2630 працюючих. Доповнюють господарський комплекс міста Моршина промисловість, будівництво, транспорт, зв'язок, торгівля, установи і організації регіонального значення тощо. Загальна кількість працюючих в місті складає 4100 працівників.
Курорт Моршин - це один з найвідоміших гастроентереологічних курортів не тільки в Україні, а й за її межами, завдяки його унікальним джерелам мінеральних вод, вдалому розміщенню, доступному сполученню і чистому довкіллю.
Його чудові природні лікувальні фактори, що мають значну терапевтичну цінність, висока медична і соціально-економічна ефективність від їх застосування з лікувальною метою дозволяють зберегти впевненість, що Моршин з часом займе заслужене місце серед кращих лікувальних курортів Європи.
Важливим природним фактором курорту є клімат з його особливостями, які відзначаються географічним розташуванням Моршина. Кліматичні умови курорту дозволяють на протязі року добре використовувати природні фактори, що доповнює загальний комплекс лікувальних заходів. По багаторічних метереологічних даних, клімат Моршина помірно континентальний, вологий. Середньорічна сума опадів, які випадають в Моршині та його околицях, складає 759-820 мм, незначно перевищуючи суму опадів на цих же курортах. Найбільша кількість опадів випадає в кінці весни та літом, особливо в червні і липні, найменше - зимою. Для Моршина характерна висока вологість повітря: зимою - 73-81%, літом - 83%. Самі вологі місяці - серпень-листопад, сухі - квітень-травень. Помітно висока вологість відзначається зранку та увечері, вдень вона наближається до оптимальної, тому нерідко, не дивлячись на високу температуру повітря, зранку та ввечері він здається прохолодним. Найбільш жаркі місяці - липень, серпень. Середньомісячна температура липня +18,5°С, серпня +18°С. Самий холодний місяць - січень -4°С. Весняні місяці порівняно теплі. Осінь - не холодна. Атмосферний тиск в Моршині дещо знижений (731,3 мм рт.ст.) і на протязі року коливається в межах 725 - 742 мм рт.ст. Максимальна хмарність спостерігається в листопаді, мінімальна - в липні-вересні. Таким чином, кліматичні умови курорту дозволяють на протязі року добре використовувати природні чинники, що доповнить загальний комплекс лікувальних заходів.
Місцем відпочинку мешканців і відпочиваючих Моршина, як і раніше, залишаються ліс, що оточує місто з усіх боків, та паркова зона міста, в якій встановлені малі архітектурні форми, а також проводиться регулярне прибирання території.
Готель буде розташований по вул. І. Франка 36 в м. Моршин на відстані в 300 м. від залізничного вокзалу та 500 м. від центральної автостанції.
Рис. 1.1 – місце
розташування проектованого готелювм. Моршин Львівської області