Зміст

Вступ

Розділ 1. Обґрунтування проекту

1. Характеристика регіону і місця розміщення санаторію

2. Вивчення дислокації об’єктів готельно-ресторанного господарства у районі, їх характеристика

3. Вивчення контингенту потенційних споживачів

4. Концептуальні засади діяльності проектованого санаторію

5. Визначення структури санаторію

6. Розроблення вимог до способу організації та структурної схеми взаємозв’язку всіх груп приміщень проектованого санаторію

7. Вивчення можливості підключення проектованого санаторію до інженерних мереж

Розділ 2. Проектування приміщень санаторію

2.1 Проектування приймально-вестибюльної групи приміщень

2.2 Проектування житлової групи приміщень

2.3 Проектування ЗРГ при санаторії

2.3.1 Проектування технологічного процесу у ЗРГ при санаторії

2.3.2 Розроблення структурно-технологічної схеми виробничого процесу у ЗРГ і гарячого цеху

2.3.3 Підбір технологічного устаткування виробничих приміщень ЗРГ

2.3.4 Визначення площі цехів

2.3.5 Планувальне рішення ЗРГ з розміщенням технологічного устаткування в гарячому цеху

2.4 Проектування приміщень побутового обслуговування і торгівлі в санаторії

2.5 Проектування приміщень культурно-дозвіллєвого призначення в санаторії

2.6 Проектування адміністративних та адміністративно-побутових приміщень в санаторії

2.7. Проектування господарських і виробничих приміщень в санаторії

Розділ 3. Розроблення планувального рішення санаторію

3.1 Визначення складу і площі приміщень проектованого санаторію

3.2 Розроблення плану функціонального зонування приміщень санаторію

3.3 Розроблення планувального рішення санаторію

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Готельний бізнес є основною складовою туристичної галузі країни. Розвиток внутрішнього та міжнародного туризму значною мірою пов'язаний з рівнем матеріально-технічної бази туристичних підприємств, розгалуженістю та різноманітністю їх мережі, якістю та обсягом послуг, пропонованих готельним господарством. У сучасних умовах розвитку туризму особливої актуальності набуває питання розвитку готельної індустрії, яка виконує одну з основних функцій у сфері обслуговування туристів – забезпечує їх житлом і побутовими послугами під час подорожі. Значення готельного бізнесу полягає і в тому, що ця галузь формує об’єм робіт для туризму, транспорту, роздрібної торгівлі, суспільного харчування, страхування, культури та мистецтва, архітектури та проектування, екскурсійного обслуговування, рекламної індустрії.

Розміщення є одним із найважливіших елементів туризму. Немає розміщення (ночівлі) - немає туризму. Готельна індустрія - суть системи гостинності. Вона виходить із найдавніших традицій, характерних практично для будь-якої суспільної формації в історії людства, - поваги до гостя, святковості його прийому та обслуговування. Закладами розміщення туристів називають будь-які об'єкти, де туристам надають епізодично чи регулярно місце для ночівлі.

Дослідженню тенденцій та перспектив розвитку готельного господарства в Україні приділяється в наш час значна увага. Так розглядають проблеми та тенденції розвитку готельного бізнесу, пропонують шляхи удосконалення системи управляння готельним комплексом на базі стратегії розширення бізнесу, аналізування сучасних проблем розвитку готельного господарства, досліджують методичні засади реструктуризації підприємств готельного господарства, розглядають вплив фінансових ринків на інвестування підприємств готельного господарства.

До закладів розміщення туристів належать готелі, мотелі, кемпінги, ботелі, туристичні бази, пансіонати, ротелі, флотелі, бунгало та ін. За міжнародними рекомендаціями (ВТО), заклади розміщення поділяють на три групи:

o готелі й аналогічні заклади розміщення;

o комерційні та соціальні заклади розміщення;

o спеціалізовані заклади розміщення;

Звичайно, існували й приватні заклади (квартира у піднайм, зупинка у знайомих тощо), але в міжнародну класифікацію, на наш погляд, включати їх не потрібно.

Готелі й мотелі - основні заклади розміщення, а всі інші - додаткові.

Більшою чи меншою мірою готельні ресторани, бари та послуги можуть також вживатись і населенням, але основний функцією готелю є надання людям, що є а поза домом, нічлігу й забезпечення їхніх основних потреб.

Це основне функція готелю, яка істотно відрізняє його від інших напрямів бізнесу і ворожість до котрої я інші її функції є допоміжними. Мета інших об'єктів, де надають місце розміщувати, харчування і напої для що є а поза домом людей, наприклад лікарень, шкіл-інтернатів чи гуртожитків, все-таки спрямоване з метою, чи це лікування, або освіта, або ще. Насправді також неважко провести різницю між наданням готелями житла проживання і здаванням житла у найми з урахуванням оренди приміщення, але важче — між готелями, пансіонами та інші подібними їм установами, основна функція яких така сама, як в санаторіях. Проте задля нашої мети досить описати санаторій як установу, надає за винагороду житлі і харчування туристам і тимчасово котрі перебувають тут людям, і навіть зазвичай харчування, закуски чи інші послуги іншим клієнтам, які відвідують санаторій заради рекреаційних послуг.

В Україні санаторії відіграють істотне значення. У цьому сенсі готелю так само необхідні економіки та суспільства, як і добре організований транспорт, зв'язок і системи роздрібного розподілу різних товарів та послуг.

Використовуючи свої можливості, готелю вносять внесок у загальний обсяги виробництва товарів та послуг, що становить матеріальний добробут нації, вищі суспільства.

В багатьох областях готелю є місцем залучення приїжджих, які реалізують у яких свою купівельну спроможність населення і схильні витрачати у своїй багато грошей, ніж перебуваючи вдома. Завдяки з того що приїжджі витрачають свої гроші, перебуваючи а поза домом, готелю нерідко вносять значний внесок у місцеву економіку як безпосередньо, і побічно, завдяки наступному перерозподілу коштів приїжджих на користь інших одержувачів засобів у даної місцевості. У районах, куди приїжджають іноземці, готелю часто важливі джерелами отримання іноземної валюти отже можуть вносити значний внесок у платіжні баланси в Український бюджет.

Розвиток форми будинку готелю показує, як тісно цей вид архітектури пов'язаний із розвитком життя. У періоди її розквіту створюються будинку зі складною і багатої формою, у періоди застою майже єдиною формою є примітивне укриття.

Мета проекту – санаторій **** на 100 місць у лісовій зоні Дарницького району м. Києва.

Об’єктомкурсової роботи єcанаторій **** на 100 місць, їдальня на 90 місць, бар на 15 місць, спортивна зала на 25 місць, тренувальна зала на 25 місць.

Розділ 1. Обґрунтування проекту

1. Характеристика регіону і місця розміщення санаторію

Київ розташований у центрі Східної Європи, на обох берегах річки Дніпро. Місто має вигідне економіко-географічне розташування. Через Київ проходять Важливі залізничні, автомобільні магістралі та повітряні траси країни, що надзвичайно важливо для розвитку та інтенсифікації зовнішньоекономічних і культурних зв'язків столиці.

Площа Києва в адміністративних межах сягає 83,6 тис. га (836 кв. км), що становить 0,14% від території України. З півночі на південь місто простягнулося на 42,1 км, із заходу на схід - на 41,9 км. Понад половину території міста становлять ліси, зелені насадження загального користування та водойми.

Чисельність наявного населення м.Києва становить 2814,3 тис. осіб, від населення України це становить - 6,2%. Частка постійного населення молодше нраце здатного віку складає 14,2%, старшого за працездатний вік - 22,0%, працездатного віку - 63,8%. Трудові ресурси Києва в 2012 році складали 53,6% від загальної чисельності постійного населення

Київ — один з найбільших індустріальних центрів України. Цього року обсяг реалізованої промислової продукції місцевих підприємств становив 39 855,8 млн грн. (близько 4% від загальноукраїнського обсягу). В структурі реалізованої продукції за основними видами промислової діяльності за січень-жовтень 2014 року найбільша питома вага припадає на виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (24,4%) та на виробництво та розподілення електроенергії, газу та води (22,1%). Місто є великим центром машинобудування, в тому числі важкого-, енергомашинобудування, верстато-, судно-, приладобудування; чорної і кольорової металургії, хімічної, легкої, поліграфічної промисловості.

Істотну роль в економіці міста грає туристичний бізнес, пов’язаний з прийомом гостей з України і зарубіжних країн, а також пов'язана з цим економічна активність у сфері обслуговування. Місто володіє значною історико-культурною спадщиною, розвинутим сучасним мистецтвом ти оздоровчою базою для формування туристичного продукту, для перетворення туризму у важливу галузь міської економіки.

У Київській області працює понад 50 санаторіїв різних напрямів оздоровлення та для певного контингенту споживачів.

Санаторії розрізняються за медичним профілем, віковим складу хворих, місткості та місця розташування, що робить істотний вплив на рішення санаторного комплексу. Найбільш поширені спеціалізовані санаторії для дорослих.

Ці санаторії не вимагають проектування відд. типів будівель і можуть будуватися по одному і тому ж типовому проекту з переобладнанням групи лікувальних приміщень, у відповідності з особливостями лікування різних захворювань. Туберкульозні та дитячі санаторії (пов'язані з необхідністю проведення навчальної роботи) проектуються з урахуванням специфічних вимог лікувального режиму і потребують розробки самостійних проектів.

До складу санаторію входять наступні групи приміщень: кондиціонер, спальне, лікувальна, харчування, культурно-масового обслуговування, адм. і група госп. споруд. Всі групи приміщень повинні бути зручно пов'язані між собою і в той же час досить ізольовані один від одного, з тим щоб функціонування кожної з них не заважало процесу, що протікає в ін. групі приміщень. Найбільш короткі і зручні зв'язки повинні бути забезпечені між спальними приміщеннями та їдальні.

Група приймальних приміщень повинна бути пов'язана з під'їздом. При вестибюлі слід розташовувати реєстратуру, приміщення лікаря (для первинного огляду), кімнати для розміщення хворих з підозрою на інфекційні захворювання, перукарню та душові.

Спальні приміщення поділяються на секції, які обслуговуються лікарем-ординатором, медичною сестрою і санітарками. Місткість секцій спеціалізованих санаторіїв - 50 чол. До складу секції входять спальні кімнати, кабінет лікаря, кімната денного перебування (вітальня) і санітарні вузли. Крім того, для обслуговування хворих передбачають процедурні (одна на дві секції), приміщення побутового обслуговування: кімнати для чищення одягу і взуття (одна на дві секції) та кімнати персоналу (вони ж білизняні, одна на кожну секцію). Спальні кімнати проектують двомісними (приблизно 90% від загального кількості місць) і лише невелику частину кімнат для найбільш важких хворих (10%) - одномісними. Норма житлової площі 6 м² на 1 чол. (у двомісних кімнатах) та 9 м² (в одномісних). Кімнати обладнані умивальниками або санітарними вузлами (умивальник, душили ванна, унітаз), вбудованими шафами і необхідними меблями. Кількість кімнат, обладнаних санітарними вузлами, 15% від загальної кількості одномісних спальних кімнат.

Санаторій буде розташований у Дарницькому районі, на відстані 2 кілометрів від станції метро Бориспільська та на відстані 1 кілометру від станції метро Червоний Хутір. (Рис. 1.1)

Рис. 1.1 Місце розташування проектованого санаторію та його конкурентів в Дарницькому районі м. Києва.

Да́рницький район — район міста Києва, розташований на лівому березі Дніпра.

Загальна площа району становить 134 км²; вулиць і провулків — 204 одиниці; площа зелених насаджень становить 214 га; водного басейну — 556 га (озер — 32 одиниці; штучних водойм — 12; ставків — 8).

В районі, де мешкає 282,4 тис. осіб, сконцентрований значний економічний потенціал — багатогалузева промисловість, великий залізничний вузол, будівельний комплекс, система комунального господарства, транспортні підприємства тощо.

Промисловість представлена 35 підприємствами різних галузей. Найбільшу питому вагу в обсягах промислового виробництва займає хімічна промисловість — 60,4%, машинобудування і металообробка — 18,3%, харчова промисловість — 14,7%, промисловість будівельних матеріалів — 4,1%. Промисловими підприємствами з початку року виготовлено продукції на суму 407,0 млн гривень, що на 8,4 відсотки перевищує торішній обсяг.

Дарницький район сьогодні — це 16 відсотків загальної площі Києва. Розташований на мальовничій територіїЛівобережжя, він став провідним індустріальним, науковим і культурним осередком столиці України з розвиненою соціальною інфраструктурою, транспортом і місцями відпочинку.

Кількість наявного населення Дарницького району, за даними Всеукраїнського перепису населення 2001року, становить 282,4 тис. осіб, або 10,8% населення міста Києва. Щільність населення в районі 2113 осіб/км², в той час по місту — 3111 осіб/км². Кількість чоловіків в районі становила 133,5 тис. осіб, або 47,3%, кількість жінок — 148,9 тис. осіб, або 52,7% Загальна кількість постійного населення становить 281,0 тис. осіб в тому числі чоловіків 132,9 тис. осіб, жінок — 148,1 тис. осіб. З числа постійного населення кількість громадян України становила 279,6 тис. осіб, що становить 99,5% до загальної кількості населення району; громадяни інших країн — 1,1 тис. осіб або 0,4%. На території району проживають представники більше 100 національностей і народностей. У складі населення переважна більшість українців 240,1 тис. осіб або 85,4%, росіян 32,1 тис. осіб або 11,4%, білорусів 2,0 тис. осіб або 0,7%. Питома вага євреїв, поляків, вірменів, азербайджанців, татар та грузинів в загальній кількості постійного населення від 0,1%-0,2%.

Чисельність населення району:

• 2001— 282 359

• 2008— 302 560

Працездатне населення району налічує 196,2 тис. осіб, або 69,8% від всього постійного населення, що на 3,8 відсоткових пункти більше, ніж по Києву. Із загальної кількості населення району зайняте населення становить 44,9%.

Кількість пенсіонерів — 46,6 тис. осіб, з них: за віком — 43,4 тис. осіб, за інвалідністю — 10,6 тис. осіб, ветеранів ВВВта учасни ків бойових дій — 7,4 тис. осіб, інвалідів ВВВ — 0,8 тис. осіб.

Кількість чоловіків та жінок, які перебувають в зареєстрованому шлюбі становить 132,7 тис. осіб. В незареєстрованому шлюбі перебувають 6,9 тис. осіб. За2002 ріку районі народилися 2460 осіб, померло — 2127 осіб, приріст — 333 особи. На1 січня2003 рокупостійне населення району становило 287,6 тис. осіб, приріст 6 тис. осіб.

Для проектованого санаторію було обрано земельну ділянку в лісовій зоні Дарницького району . Прилегла територія обрана для закладу незабудована.

З вище наведених досліджень можна зробити висновок, що місце розташування обране вірно, адже навколо немає інших забудівель, а знаходиться лісова зона, яка позитивно впливатиме на відвідувачів санаторію по рекреаційним послугам.

1.2 Вивчення дислокації об’єктів готельно-ресторанного господарства у районі, їх характеристика.

Для визначення перспектив проектованого санаторію, було проведено аналіз інших закладів по наданню рекреаційних послуг Дарницького району у радіусі 5 км від планує мого місця побудови об’єкту та оформлено у вигляді табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Дислокація об’єктів готельно-ресторанного господарства в Дарницькому районі міста Києва

Діючі об’єкти готельно-ресторанного господарства	Адреса	Кількість місць, шт.	Заклади ресторанного господарства
			Кухня	Кількість місць, шт.
Готелі
Готель « Козацький стан»	Бориспільске шосе, 18-й км, 18	100	Українська Європейська	50 25
Готельно-ресторанний комплекс « Мисливський двір»	Вул.. Славгородська 49	60	Українська	40
Разом		160		115
Ресторани
Ресторан «Фісон»	Вул.. Тростянецька 6г	200	Українська Європейська	120 80

продовження табл. 1.1

Ресторан «Батьківська Хата»	Вул. Світла 3	150	Українська Європейська	60 50
Разом		350		310

Після проведеного детального аналізу закладів ресторанного господарства навколо проектованого санаторію в Дарницькому районі. Щодо закладів ресторанного господарства в мікрорайоні Дарницького району, то вони знаходяться переважно в лісових зонах і мають українську та європейську кухню. Але самим вагомим «плюсом» є те, що в Дарницькому районі знаходиться лише декілька невеликих будівель для відпочинку. Тому, на мою думку, таке розташування санаторію є дуже доцільним.

Необхідна кількість місць в мережі об’єктів готельно-ресторанного господарства району або міста визначається по формулі:

(1)

Де:

Q - коефіцієнт внутрішньоміської міграції;

N- кількість мешкаючого населення в мікрорайоні, чол.;

N₁- кількість від’їжджаючого вдень населення з мікрорайону, чол.;

N₂- кількість прибулих вдень до мікрорайону, чол.;

n - норматив місць на 1000 жителів, чол;

q-коефіцієнт, який характеризує співвідношення самодіяльного і несамодіяльного населення (самодіяльнe – це населення працездатного віку (від 16 до 60 років), у середньому він становить 06-0,65.

Коефіцієнт внутрішньоміської міграції (Q) визначається за формулою:

(2)

^місць

1.3. Вивчення контингенту потенційних споживачів

Перевагою розташування проектованого санаторію є зручне місце розташування неподалік від станцій метро Червоний хутір та Бориспільська. Також неподалік знаходиться важлива автомагістраль Київ-Бориспіль на якій знаходиться аеропорт Бориспіль. Біля санаторію розташована стоянка таксі, що дозволяє швидко дістатися до санаторію та прилеглих територій та закладів. Неподалік від санаторію налагоджений постійний автобусний рух в усі напрямки.

За даними статистичних досліджень туристичних потоків, основним контингентом відвідувачів даного туристичного регіону є відвідувачі з України, що складають 70% та 30% іноземці. (Рис. 1.2.)

Рис. 1.2. Характеристика кількості туристів в Дарницькому районі.

Також окремо можна детальніше розглянути туристів за віковою категорією. Це добре видно на рисунку 1.3, де відображено вік певних груп споживачів.

Рис. 1.3. Характеристика туристів за віком в Дарницькому районі.

В сучасних умовах ринкових перетворень, значна кількість проблем з якими стикаються українські туристичні та готельні підприємства різних регіонів нашої країни, викликана відставанням від високорозвинених країн застосуванням процесу ефективного управління. Об’єктивною причиною цього є запізніле входження економіки нашої країни в ринкову систему. Внаслідок цього, існують деякі відставання туристичних та готельних підприємств стосовно запровадження у практичну діяльність різноманітних напрямків управлінської науки, зокрема територіальний маркетинг. Одним з найважливіших його аспектів є просування території. Він сприяє підвищенню привабливості туристичної території для певних груп цільових аудиторій – туристів, клієнтів, інвесторів, трудових ресурсів, що в кінцевому випадку дозволяє сформувати основу для розвитку туризму в місті і країні в цілому.

Результати досліджень науковців і спеціалістів сьогодні дають можливість стверджувати про скорочення розриву між науковими і практичними підходами застосування положень територіального маркетингу. Але, якщо туристичні підприємства все частіше і більш активно застосовують окремі положення маркетингу на практиці, то його науково-методологічні підходи стосовно окремих місць і територій в нашій країні ще тільки формується.