6. Закономірності розміщення продуктивних сил і регіональної економіки як форма вияву економічних законів суспільства.

Закономірності розміщення продуктивних сил – найзагальніші відносини між продуктивними силами і територією. Закономірності РПС виявляються у відношенні між виробничою діяльністю людей і територією, на якій вони діють.

Основні закономірності: прод.сил

З. територ. поділу праці. Країни і регіони дуже відрізняються за економічними, природно-ресурсними, соціальними та історичними умовами і особливостями, рівнями економічного розвитку тощо. Саме диференціація цих умов лежить в основі територіального поділу праці. Кожен регіон може формувати свою спеціалізацію економіки і на основі економічних зв’язків обмінюватися продукцією з іншими регіонами. 

З. територ. Комплексності ПС. В основі даної закономірності покладено взаємозв’язки між спеціалізуючими, допоміжними і обслуговуючими галузями, природними ресурсами та виробництвом району, між трудовими ресурсами і виробництвом, невиробничою та виробничою сферами, між виробництвом і територією. Поєднання закономірностей територіальної комплексності та концентрації призводить до формування територіально-виробничий комплексу.

З. територ. Концентр. ПС полягає у зосередженні виробництва й населення у найвигідніших місцях регіону, що забезпечує вищий (ніж середній для регіону) рівень життя та ефективність виробництва.  Дана закономірність виявляється у формуванні промислових чи виробничих (агропромислових) центрів, вузлів, агломерацій, технополісів, урбанізованих зон. Надмірна концентрація продуктивних сил у ряді вузлів чи регіонів призводить до зниження ефективності суспільного виробництва, надмірного техногенного наван-таження на природу, може перетворити територію в зону екологічного лиха (Донбас, Нижнє Придніпров’я).

З. територ. диференціації ПС . Суть цієї закономірності полягає в тому, що регіон, зберігаючи цілісність, має певні внутрішні відмінності в природних, економічних, соціальних умовах і об’єктивно диференціюється на ділянки, що найбільш придатні для певного різновиду діяльності. На одних ділянках вигідніше збудувати металургійний комбінат, на інших – лісо-переробний. 

З. територ. ефективності при розміщ. ПС є найзагальнішою територіальною закономірністю, бо вона частково охоплює сферу впливу інших закономірностей, які їй підпорядковуються. В основу цієї закономірності покладено економічний закон – економії суспільної праці. Його сутність полягає в забезпеченні максимальної продуктивності праці за умови подолання просторових розривів між сировиною, паливом, енергією та споживачем. За цією закономірністю відношення між економікою та територією такі, що найбільш можливий ефект забезпечується найменш можливими витратами на розміщення об’єкта.

6. Регіональні особливості розвитку залізничного транспорту світу.

Ефективний розвиток і діяльність залізничного транспорту та його вплив на комплексний розвиток господарств регіонів в значній мірі залежить від стану навколишнього природного середовища.

Враховуючи важливу роль залізничного транспорту в комплексному розвитку регіонів та те, що в останні роки спостерігається поступове погіршення всіх показників його діяльності, доцільним є перегляд основних принципів його функціонування, розробка та впровадження комплексу заходів, які б забезпечили адаптацію галузі до ринкових умов розвитку, реформування управління, корінну зміну організаційної структури.

Залізничний транспорт надзвичайно важливий для внутрішніх перевезень. У багатьох країнах галузь залізничного транспорту належить до найважливіших інфраструктурних галузей економіки, ефективне функціонування яких є запорукою успішного розвитку економіки в цілому. Довжина залізниць світу становить приблизно 1,3 млн км. Залізничний транспорт діє у 140 країнах світу. Останнім часом загальна протяжність залізниць зменшується. Більше половини експлуатаційної довжини припадає на розвинені країни і лише 1/5 – на ті, які розвиваються. Відповідно, у першому випадку щільність доріг набагато вища, ніж у другому. Найбільш висока вона у Бельгії, Німеччині, Швейцарії. Є країни, які не мають залізниць: Кіпр, Лаос, Нігер, Чад, Бурунді, Ісландія тощо. Максимальна густота залізниць у Європі та Японії.

За довжиною залізниць США випереджає інші країни світу, на 2 місці – Росія.

Залізнична мережа розвинених країн вирізняється високою пропускною здатністю. Цей показник залежить від кількості прокладених ліній. Більша частина доріг – одноколійна; двоколійні та багатоколійні становлять приблизно 1/7 загальної довжини залізниць світу. Багатоколійні дороги розташовані на підходах до великих залізничних вузлів. Іноді у потужних індустріальних районах між постачальником та споживачем сировини прокладається декілька шляхів для безперебійної поставки вугілля, залізної руди тощо.

Характерною особливістю цього виду транспорту є наявність великих за довжиною трансконтинентальних доріг. У Європі це Брест (Франція) – Париж – Берлін – Варшава – Москва – Єкатеринбург, Копенгаген – Гамбург – Франкфурт-на-Майні – Мілан – Рим – Реджо-ді-Калабрія, Амстердам – Брюссель – Париж – Мадрид – Кадіс та багато інших, що перетинають континент у різних напрямках. Працює багатофункціональна тунельна дорога під Ла-Маншем, що з’єднала Францію та Англію.