12. Швидкість обігу грошей та фактори, що її визначають.

Швидкість обігу гр. характеризує частоту, з якою, кожна 1 наявних в обороті грошей ( гривня, долар тощо) використ. в середньому для реалізації товарів і послуг за певний період ( рік, місяць, квартал) Величину швидкості обігу грошей можна визначити з відомого рівняння обміну І. Фішера , де V - швидкість обігу грошей, P- сер. рівень цін на товари та послуги, Q - фіз. обсяг товарів та послуг, що реалізовані в даному періоді, M- сер. маса грошей, що перебуває в обороті за даний період. З наведеної формули випливає, що величина швидкості обігу грошей прямо пропорційно пов’язана з номінальним обсягом виготовленого НП (P*Q) й обернено пропорційно - з обсягом маси грошей, що є в обороті. На швидкість обігу грошей впливає багато чинників: 1 група - ті, що діють на боці платоспроможного попиту.2_ ті, що діють на боці пропозиції.

На швидкість обігу грошей впливають загальноекономічні фактори, тобто циклічний розвиток виробництва, темпи його зростання, рух цін, а також грошові (монетарні) фактори, тобто структура платіжного обороту (співвідношення готівкових і безготівкових грошей), розвиток кредитних операцій і взаємних розрахунків, рівень процентних ставок за кредит на грошовому ринку, а також впровадження комп'ютерів для операцій в кредитних установах і використання електронних грошей в розрахунках. Крім цих загальних факторів, швидкість обігу грошей залежить від періодичності виплати доходів, рівномірності витрат населенням своїх коштів, рівня заощадження і накопичення.

Але так як швидкість обігу грошей обернено пропорційна кількості грошей в обігу, прискорення їх оборотності означає збільшення грошової маси. Збільшена грошова маса при тому ж обсязі товарів і послуг на ринку призводить до знецінення грошей, тобто в кінцевому підсумку є одним з факторів інфляційного процесу.

13. Грошовий мультиплікатор.

Грошовий мультиплікатор - процес створ. нових банк. депозитів ( безгот. гр.) при кредитуванні банками клієнтів на основі вільних резервів, що надійшли в банк з обігу.Існує:1) загально-банківський резерв - це сума грош. коштів, які є в даний момент у розпорядженні банку і на використання для акт. операцій. 2) обов’язковий резерв- це частина загального резерву, яку банки повинні зберігати в грошовій формі і не використовувати для поточних потреб. Обсяг його визначається на підставі нори обов’яз-кового резервування, які становлять у НБУ у% до банківських пасивів3) вільний резерв - це сукупність гр. коштів у КБ, які є в розпорядженні банку і використовуються ним для операцій . Наявність вільного резерву свідчить:1) Про стан поточної ліквідності банку, тобто його спроможність виконувати свої зобов’язання перед клієнтами.2) Про стан його поточного кредитного потенціалу. Коеф. грош. мультиплікатора показує роботу комерц. банку по створ. ГМ, максимальна кількість нових кредитних грошей, яку утворює кожна 1 вільного резерву при даній величині обов’язкового резерву, де r-обов’язковий резерв

Капітал банку, Зк - залучені банком кошти, Мбк- сальдо заборгованості банку. ВСФ- відрахування до ЦСФ,А0-вклад банку в операцію, ОР- обов’язковий резерв.