- •1. Історичний розвиток форм вартості та грошей.
- •2. Суть, основні функції грошей та їх взаємозв’язок
- •3. Форми грошей та їх еволюція
- •4. Роль грошей в системі суспільного відтворення.
- •5. Основні теорії грошей.
- •6. Поняття грошового обороту.
- •7. Сукупний грошовий оборот та його структура.
- •8. Оборот грошей в межах індивідуального капіталу.
- •9. Грошові потоки та їх структура.
- •10. Грошова маса.
- •11. Закони грошового обігу.
- •12. Швидкість обігу грошей та фактори, що її визначають.
- •13. Грошовий мультиплікатор.
- •14. Суть та структура грошового ринку.
- •15. Попит на гроші та механізм його реалізації
- •16. Пропозиція грошей та механізм її формування.
- •17. Роль кредитної емісії в забезпеченні рівноваги на грошовому ринку.
- •18. Загальна характеристика суті та принципів в організації грошової системи.
- •19. Структура грошової системи.
- •20. Основні типи грошових систем.
- •21. Національно-державна обумовленість грошової системи.
- •22. Об’єктивна обумовленість, суть та соціально-економічні наслідки інфляції.
- •23. Характеристика основних форм інфляції.
- •24. Грошові реформи та їх класифікації.
- •25. Основні моделі грошових реформ.
- •26. Грошові реформи в Україні.
- •27. Цінні папери та їх види.
- •28. Курс цінних паперів. Фактори, що на них впливають.
- •29. Ринок цінних паперів.
- •30. Фондова біржа.
- •31. Сутність, функції та межі кредиту.
- •32. Кредитні відносини та їх основні типи.
- •33. Принципи кредитування.
- •34. Теорії кредиту.
- •35. Форми та види кредиту, їх характеристика.
- •36. Сутність позичкового проценту. Рівень позичкового проценту та основні фактори, що на нього впливають.
- •37. Суть банківського кредиту та характеристика окремих його видів.
- •38. Процес кредитування.
- •39. Суть, принципи побудови та основні етапи розвитку кредитної системи.
- •40. Структура кредитної системи.
- •41. Характеристика банківської системи.
- •42. Парабанківська система.
- •43. Центральний банк в загальній системі державного регулювання економіки.
- •44. Грошово-кредитна політика та основні методи її реалізації.
- •45. Нбу: завдання, функції та основні напрямки діяльності.
- •46. Суть та функції комерційних банків.
- •47. Особливості організаційної структури комерційного банку.
- •48. Класифікація комерційних банків.
- •49. Особливості сучасної діяльності комерційних банків України.
- •50. Характеристика банківських послуг та сутності банківських операцій.
- •51. Залучені кошти комерційного банку.
- •52. Кредитні та інвестиційні операції комерційного банку.
- •53. Комісійно-посередницькі банківські операції.
- •54. Сутність та основні види спеціалізованих кредитно-фінансових установ.
- •55. Загальна характеристика спеціалізованих кредитно-фінансових установ.
- •56. Суть, форми організації та основні операції страхових компаній.
- •57. Особливості функціонування пенсійних фондів.
- •58. Інвестиційні, лізингові, факторингові компанії.
- •59. Кредитні спілки.
- •60. Ломбарди.
- •61. Загальна характеристика міжнародних валютних відносин.
- •62. Валютна система та характеристика її основних елементів.
- •63. Валютний курс, його функції та основні модифікації.
- •64. Характеристика, структура та операції валютного ринку.
- •65. Основні види балансів міжнародних розрахунків.
- •Структура платіжного балансу
- •66. Світовий ринок позичкових капіталів.
44. Грошово-кредитна політика та основні методи її реалізації.
Грошово-кредитна політика - це сукупність взаємозв’язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей, заходів щодо регулювання грошового обороту, які здійснює держава через свій центральний банк. Основними стратегічними цілями грошово - кредитної політики є загальноекономічні цілі держави: економічне зростання, забезпечення високої зайнятості, стабілізація цін, збалансування платіжного балансу. Інструменти грошово - кредитної політики це: 1)інструменти прямого впливу на грошовий ринок та економічні процеси - операції на відкритому ринку, регулювання норми обов’язкового процента, процентна політика, рефінансування комерційних банків, регулювання курсу національної валюти; 2) інструменти прямого впливу - установлення прямих обмежень на здійснення емісійно-касових операцій, уведення прямих обмежень на кредитування центральним банком комерційних банків, установлення обмежень чи заборони на пряме кредитування центральним банком потреб бюджету, прямий розподіл кредитних ресурсів, що надаються комерційним банкам у порядку рефінансування, між пріоритетними галузями, виробництвами, регіонами тощо.
Держава, маніпулюючи через свій центральний банк важелями кредитного регулювання - операціями на відкритому ринку цінних паперів, зміною норми обов'язкових резервних вимог і змінної облікової процентної ставки, може здійснювати політику "дешевих" і "дорогих грошей".
Політика "дешевих" грошей має на меті зробити кредит дешевим і легкодоступним, щоб збільшити обсяг сукупних витрат і зайнятості в умовах економічного спаду чи депресії. Політика "дорогих" грошей полягає в обмеженні пропозиції грошей, щоб зменшити сукупні витрати і стримати інфляцію. У першому випадку відображається кейнсіанські уявлення про грошово-кредитне регулювання, а у другому - неокласичні (монетаристські).
Коли центральний банк проводить політику "дешевих" грошей, він намагається збільшити їх пропозицію такими діями: 1) купівля державних облігацій в комерційних банків і населення; 2) зниження резервної норми або 3) зниження облікової ставки проценту. Це зовсім не означає, що усі ці дії повинні відбуватись обов'язково і одночасно, - центральний банк може застосовувати лише один із цих важелів регулювання пропозиції грошей (як правило, це купівля державних цінних паперів). Якщо проводиться політика "дорогих" грошей, він здійснює такі заходи: 1) продає державні облігації; 2) підвищує резервну норму або 30 підвищує облікову процентну ставку.
Даний механізм діє таким чином.
В результаті політики "дешевих" грошей збільшуються надлишкові резерви системи комерційних банків, які є основою збільшення грошової пропозиції, через кредитування; тому слід очікувати зростання пропозиції грошей. Це знизить процентну ставку, викликаючи зростання інвестицій, сукупного попиту, сукупних витрат і рівноважного ЧНП залежить від ступеня зростання інвестицій і величини мультиплікатора доходів.
В умовах політики "дорогих" грошей банки виявляють, що їх резерви надто малі, щоб задовольнити передбачену законом норму обов'язкового резервного покриття, тобто їх поточні рахунки надто великі в порівнянні з їх резервами. Тому вони скорочують свої поточні рахунки, утримуючись від видачі нової позики після оплати старої. Наслідком цього буде скорочення грошової пропозиції, що викличе підвищення процентної ставки, а це, у свою чергу, скоротить інвестиції, зменшуючи сукупні витрати і обмежуючи інфляцію попиту.