- •1)Зародж та осн етапи розвитку екон теор як науки
- •2)Предмет екон теорії та евол його визначення різними школами.
- •3) Методи економічної теорії.
- •4) Економічні категорії і економічні закони. Пізнання та використання екон законів.
- •5) Функції економ теорії та її місце в сист екон наук.
- •6) Економічні потреби і інтереси: їх суть і класифікація. Закон зростання потреб.
- •7) Сутність, цілі та структурні елементи економ сист. Осн типи екон систем.
- •8) Власність, її сутність, форми та місце в екон сист.
- •9) Місце і роль людини в економ сист.
- •10) Cутність сусп. Виробництва. Матеріал і нематеріал виробн., їх взаємозв.
- •11) Осн фактори суспільного відтворення. Виробнича функція.
- •12) Ефективність суспільного виробництва: суть, критерії, економічні та соціальні показники.
- •13) Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне.
- •14) Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості.
- •15) Альтернативні теорії вартості, їх еволюція та сучасне трактування. Закон вартості: суть, функції.
- •16. Теоретичні концепції виникнення та суті грошей.
- •17. Функції грошей та їх еволюція.
- •18. Грошовий обіг і його закони. Рівняння фішера. Грошові агрегати.
- •19. Грошова система, її елементи і типи.Формування і розвиток в україні.
- •20. Інфляція. Її сутність, причини, види, наслідки і шляхи подолання.
- •21. Сутність ринку і його типи. Субєкти і обєкти ринкових відносин.
- •22. Ф-ції і структура ринку.
- •23. Закон попиту і пропозиції, сутність і механізм дії.Еластичність попиту і пропоз.
- •24. Сутність та основні елементи інфраструктури ринку.
- •25. Конкуренція, її суть, види і роль.
- •26. Основні типи ринкових структур досконалої і недосконалої конкуренції.
- •27. Причини виникнення, суть і форми монополізму.
- •28. Негативні наслідки монополізації ек.Антимоноп законодавство і політика
- •29. Сутність капіталу і генезис його трактування. Форми капіталу.
- •30. Витрати виробництва, їх суть і класифікація.Прибуток на капітал, маса і норма
- •31.Кругооборот і оборот промислового капіталу.Основний і оборотний капітал.
- •32.Фізичне і моральне зношення основного капіталу.Амортизація капіталу.
- •33. Сутність і еволюція торговельного капіталу.
- •34.Концепція витрат обігу і торговельного прибутку.
- •35.Сучасні форми торговельного підприємсництва. Товарна біржа.
- •36.Сутність і джерела позичкового капіталу.Позичковий процент і його норма.
- •37.Фінансова система: суть, структура та функції.
- •38. Бюджет і податки як інструменти фінансового регулювання економіки. Крива Лаффера
- •39; Кредит: його сутність, форми та функції
- •41. Акціонерно-корпоративний капітал. Ринок цінних паперів. Фондова біржа.
- •42.Аграрні відносини, їх зміст та специфіка. Земля.
- •43. Земельна рента, її сутність, форми і механізм формування. Ціна землі і орендна плата.
- •44. Сутність, види і джерела формування доходів. Функціональний і персональний розподіл доходів
- •45.Заробітна плата: її сутність, форми, система та рівень.
- •46. Диференціація доходів і необхідність їх перерозподілу. Крива Лоренца і коефіцієнт Джині.
- •47. Зайнятість. Безробіття: причини, види, шляхи подолання. Закон Оукена.
- •48. Необхідність , форми й методи дре
- •49.Економічні функції держави
- •50. Суспільне відтворення, його сутність, види. Основні макропоказники та методи їх обчислення.
- •51.Економічне зростання: його сутність, типи і фактори.
- •52.Природа, специфіка циклічного розвику економіки. Короткі, середні та короткі цикли.
- •53.Зміст і основні риси перехідної економіки.
- •54.Світове господарство: причини виникнення, сутність, структура. Сучасні форми міжнародних економічних відносин.
- •55.Сучасні глобальні проблеми людства: їх природа, види та шляхи вирішення.
46. Диференціація доходів і необхідність їх перерозподілу. Крива Лоренца і коефіцієнт Джині.
Доходи учасників ринкової економіки розподіляються за факторами виробництва (земля, праця, капітал, здібності до підприємництва). У ринковій економіці вважається нормальним і припустимим будь-який доход, який отримується в результаті участі у вільній конкуренції на ринках товарів і послуг, капіталів і робочої сили. Тут визначаються і високі доходи тих, хто має успіхи у підприємницькій діяльності, і низькі доходи тих, хто зазнав у ній невдачі. Причому низький доход може бути наслідком недостатніх трудових зусиль тих чи інших підприємців, працівників найманої праці, а також результатом змін кон'юнктури ринку. Основними каналами доходів населення є:
-трудові доходи робітників (заробітна плата, премія і т.д.);
-доходи від підприємництва (прибуток);
-доходи від власності (рента, відсотки і т.д.);
-доходи від індивідуальної трудової діяльності;
-інші надходження (спадщина, аліменти, гонорар).
Отже, під доходами населення розуміємо суму грошових засобів і матеріальних благ, які отримані або створені громадянами за певний проміжок часу. Роль доходів визначається тим, що рівень споживання населення прямо залежить від рівня доходів. Їх можна поділити на грошові і натуральні доходи.
Грошові доходи населення включають усі надходження грошей у вигляді оплати праці працюючих осіб, доходів від підприємницької діяльності, пенсій, стипендій, різних допоміг, доходів від власності у вигляді відсотків, дивідендів, ренти, сум від продажу цінних паперів, нерухомості, продукції сільського господарства, різних виробів, доходів від наданих різних послуг та ін. Натуральні доходи включають перш за все продукцію, вироблену домашніми господарствами для власного споживання.
Відмінності в рівні доходів на душу населення або на одного зайнятого називається диференціацією доходів. Нерівність доходів характерна для всіх економічних систем. При переході від адміністративно-командної до ринкової системи ріст диференціації доходів пов'язаний з тим, що частина населення живе за старими законами, а одночасно інша частина населення діє за законами ринкової економіки. Чим більше населення залучається до ринкових відносин, тим швидше скорочується нерівність у доходах.
Диференціація доходів складається під впливом різноманітних факторів, які пов'язані з особистими досягненнями або незалежні від них, що мають економічну, демографічну, політичну природу. Серед причин нерівномірності розподілу доходів виділяють: відмінності у здібностях (фізичних та інтелектуальних), відмінності освіти і кваліфікації, працьовитість і мотивацію, професійну ініціативність і схильність до ризику, походження, розмір і склад сім'ї, володіння власністю і становище на ринку, удачу, везіння і дискримінацію. Міру нерівності доходів відображує крива Лоренца (рис. 4), при побудові якої по осі абсцисс (х) відкладена кількість сімей (в відсотках від загального їх числа), а на осі ординат (у) - їх дохід (у відсотках).
Теоретично можливість абсолютно рівного розподілу доходу представлене бісектрисою, яка вказує на те, що будь-який даний відсоток сімей отримує відповідний відсоток доходу. Це означає, що якщо 20,40,60% сімей отримує відповідно 20,40,60% від всього доходу, то відповідні точки будуть розташовані на бісектрисі. Крива Лоренца показує фактичний розподіл доходів, будується за реальними даними. Область між лінією абсолютної рівності і кривою Лоренца вказує на ступінь нерівності у розподілі доходів. Чим більшою є ця область, тим більша нерівність розподілу доходів у суспільстві. Реальне суспільство не характеризується ні абсолютною рівністю, ні абсолютною нерівністю. Проте, чим більше вигнута крива Лоренца, тим більша нерівність розподілу доходів, а чим вона більш пряма, тим більша рівність сімей за рівнем доходів. Наближення кривої Лоренца до прямої лінії абсолютної рівності вбиває стимули до продуктивної праці, а надмірна її вигнутість може викликати соціальну напругу в суспільстві.
Національний дохід утворює два фонди:
- фонд споживання;
- фонд нагромадження.
Фонд споживання – це частина національного доходу, яку в вигляді особистих доходів громадян використовують для задоволення їх споживчих потреб.
Фонд нагромадження – це частина національного доходу, яка у вигляді капіталовкладень використовується для розширення виробництва.
Реальний розподіл, як показують реальні результати його аналізу у багатьох країнах, відбувається таким чином, що більша частина сукупного доходу розподіляється на користь меншої частини сімей. Його відображає на графіку крива Лоренца. Чим далі ця крива відхиляється від бісектриси, тим більший ступінь нерівності в розподілі доходів. Абсолютна нерівність в розподілі на графіку показана лініями ОВ і АВ, які обмежують графік внизу і справа. У цій ситуації графік розподілу співпадає з осями системи координат з вершиною в точці В. Він показує, що менше 1% сімей отримують 100% доходу, а інші - взагалі нічого не отримують.
Якщо заштриховану площу між бісектрисою і кривою Лоренца поділити на площу трикутника АОВ, отримаємо показник ступеня нерівномірності в доходах. Його називають коефіцієнтом Джині (за ім'ям італійського економіста Коррадо Джині (1884-1965 рр.), який запропонував використовувати цей коефіцієнт). Чим більший цей коефіцієнт, тим більший ступінь нерівномірності.