52.Принципи побудови механізму фінансового забезпечення інноваційної діяльності

Інноваційною діяльністю в Україні займаються як підприємства інноваційної сфери, так і всі інші підприємства, що впроваджують нову техніку, технології, вирішують проб- леми комплексної механізації та автоматизації, займаються організаційно-управлінськими та інфраструктурними нововведеннями. Адже інновації - це категорія не тільки науково- технічної діяльності, але всілякої підприємницької діяльності. Вони можуть здійснюватись в різних секторах економіки. Тому основний принцип побудови механізму фінансування інноваційних процесів полягає в тому, щоби забезпечити величину прибутку на капітал в кожному виді діяльності не менше, ніж загалом в Україні.

Система фінансування інноваційної діяльності є складової частиною державної інно- ваційної політики. Вона повинна забезпечувати вирішення таких завдань: 1) створення необхідних передумов для швидкого та ефективного впровадження технічних новинок в усіх ланках народногосподарського комплексу держави, забезпечення її структурно-технологічної перебудови; 2) збереження і розвиток стратегічного науково-технічного потенціалу в пріоритетних напрямах розвитку; 3) створення необхідних матеріальних умов для збереження кадрового потенціалу науки і техніки, недопущення еміграції висококваліфікованих наукових кадрів. Для реалізації поставлених завдань необхідно забезпечити якомога більший перелік джерел надходження грошових коштів, механізм їх акумулювання та вкладання в іннова- ційні проекти, а також систему контролю за ефективністю використання та повернення кош- тів. Тобто необхідно вирішити ряд проблем, що забезпечать розв'язання поставлених завдань. По-перше, необхідно проаналізувати структуру джерел коштів та механізм фінан- сування інноваційної діяльності підприємств всіх форм власності, щоби з’ясувати, чи поставлені завдання забезпечені відповідним фінансовим механізмом реалізації. По-друге, необхідно визначити механізм державної підтримки підприємств, а також окремих науково-технічних програм через різні фінансові джерела. По-третє, треба визначити ефективність стимулюючої функції, що спрямована на збільшення коштів на підтримку інноваційної діяльності з різних позабюджетних джерел

53. Міжнародні інвестиції в готельному господарстві

Готельне господарство є однією з головних складових туристичної індустрії України. Проте, сьогодні можна констатувати про відсутність висококонкурентних позицій у цьому секторі національної економіки. Інфраструктура закладів розміщення в Україні не відповідає міжнародним нормам проживання та відпочинку: недостатня кількість готельних підприємств, у структурі готельних підприємств низька частка закладів високої категорії, матеріально-технічна база застаріла та потребує модернізації, відсутні сучасні засоби зв'язку та інформаційних комунікацій, ефективні та надійні системи захисту, які є передумовою високого рівня якості послуг

Фактором розвитку вітчизняного готельного господарства є інвестування. За даними Держкомстату на 01.01.2008 року обсяг прямих іноземних інвестицій у розвиток діяльності готелів та інших місць для тимчасового проживання становив 183,0 млн. дол. США, що склало 0,9% від загального обсягу прямих інвестицій в економіку України. Найбільшу роль в інвестуванні готельного господарства України відіграють Кіпр, Російська Федерація, Швейцарія, США, Великобританія, Латвія, Казахстан та Австрія

Приплив іноземних інвестицій на ринок готельної нерухомості однаково вигідний і приватному бізнесу, і державі. Разом з фінансовими вливаннями іноземні інвестиції приносять нові технології організації готельного бізнесу, нові стандарти якості, методи управління, робочі місця, вони приводять з собою нових міжнародних клієнтів і сприяють налагодженню міжнародних зв'язків. Окрім високих доходів розвинена готельна галузь позитивно впливає на імідж країни у світі, супутній їй мультиплікативний ефект сприяє розвитку інфраструктури і підвищенню якості життя населення країни. Основна проблема полягає в тому, що, не маючи якісної і доступної готельної пропозиції, украй складно створити якісний конкурентоздатний на світовому ринку туристичний продукт і, отже, забезпечити стабільний платоспроможний туристичний попит.

Створення якісної і доступної готельної пропозиції безпосередньо залежить від об'єму інвестицій, що притягаються в галузь. Таким чином, розуміння інтересів і стратегій іноземних інвесторів, що вкладають в український ринок готельної нерухомості, а також інших чинників, що роблять безпосередній вплив на потік інвестицій у вітчизняну готельну нерухомість, представляється украй важливим для розробки адекватного інструментарію регулювання їх діяльності і використання його в національних інтересах.