16Характеристика «трьох хвиль» Тофлер

Виділяються три основні стадії («хвилі») розвитку людства: аграрна, індустріальна, постіндустріальна. Перша хвиля цивілізації почалася близько 10 тисяч років тому з переходом до осілості, прирученням (одомашнюванням) тварин, початком вирощуванняовочів та зернових культур, що призвело до створення аграрної (до-індустріальної) цивілізації. Характерними рисами першої хвилі є:

• вкрай повільне економічне зростання;

• повільне, але невпинне зростання кількості населення;

• низький рівень споживання у переважної більшості населення — на межі фізіологічного мінімуму;

• поділ праці існував у досить простих формах, хоча й виділилося до 300І специфічних ремесел;

• основним видом енергії була сила м'язів людини та тварини;

• головним засобом виробництва була земля, яку обробляли 80—97% населення;

• основний соціальний конфлікт — навколо проблем землеволодіння таї землекористування;

• структура суспільства була жорстко ієрархічною і задавалася переважно неекономічними факторами — походженням, належністю, силою, владою, авторитетом тощо;

• соціальна та просторова мобільність практично були відсутні.

Друга хвиля цивілізації почала підійматися в XVI ст. і привела до створення у другій половині XIX ст. індустріальної цивілізації. її кодами, згідне з Е. Тоффлером, стали:

• стандартизація — уніфікація виробничих процесів та продукції;

• вузька спеціалізація;

• синхронізація процесів у часі;

• концентрація виробництва та капіталу;

• максимізація обсягів виробництва;

• централізація управління.

Третя хвиля цивілізації почала підніматися в середині XX ст. Вона призведе (а в деяких країнах вже призвела) до формування постіндустріальної (інформаційної) цивілізації. Суспільство третьої хвилі характеризується такими ознаками:

• суттєво знижуються темпи економічного зростання, але воно стає більш рівномірним;

• різко знижуються темпи зростання населення, а в окремих країнах, наприклад в Україні та інших пострадянських державах, навіть є від'ємні;

• рівень споживання передусім у високорозвинених країнах характеризується переходом від «кількості» до «якості» життя, від «суспільства масового споживання» до пошуку шляхів якісного вдосконалення умов життя людини;

• знижується рівень спеціалізації, і дедалі більший попит мають спеціалісти «широкого профілю»;

• основний вид енергії поки що важко визначити, але зрозуміло, що це буде один із нетрадиційних, альтернативних видів — ядерна (а можливо й не обов'язково), сонячна, геотермальна, енергія вітру, хвиль, припливів-відпливів або ще будь-яка інша, поки що невідома;

• головним засобом виробництва стають наукові знання, інформація, де буде зайнято від 55 до 75 відсотків працездатного населення;

• основний конфлікт — між знанням та некомпетентністю;

• паралельно змінюються і соціальна структура суспільства — на місце класового поділу приходить професійний;

• соціальна та просторова мобільність багаторазово зростає.

17«Демасифікація» змі і культури (Тоффлер)

В эпоху Второй волны средства массовой информации захватывали все большую и большую власть. Сейчас же происходят поразительные перемены. Когда подобно грозе нагрянула Третья волна, никто не ожидал, что средства массовой информации вместо того, чтобы расправить крылья, будут вынуждены поделиться своим влиянием. Они потерпели поражение сразу на нескольких фронтах от явления, которое я называю "демассификацией масс-медиа".

Первый пример дают нам газеты…

Такие потери объясняются не только расцветом телевидения. Каждая массовая ежедневная газета встречает все большую конкуренцию со стороны набирающих силу малотиражных еженедельников, газет, выходящих два раза в неделю, так называемых "газет для потребителей", служащих не для столичного потребительского рынка, а округе и общинам внутри него и дающих более узкую рекламу и новости. Полностью насытив рынок, крупные столичные ежедневники находятся в глубоком кризисе, менее массовые издания заменяют их…

Но значение Третьей волны в массовых коммуникациях не сводится лишь к печати. В период между 1950 и 1970 гг. число радиостанций в США выросло с 2336 до 5359….

Увеличился также предложенный выбор; различные радиостанции обращаются к своей собственной аудитории, а не к безликой общей массе, как раньше. Станции, передающие общие новости, вещают для образованных взрослых людей среднего класса. На разные группы молодежи ориентируются радиостанции, по которым "гоняют" различные типы рок-музыки: хард-рок, софт-, панк-, кантри- и фолк-рок…

Новые формы аудиокоммуникации забирают себе то, что осталось от массовой аудитории…

В любом случае сдвиг в сторону разнообразия печатной продукции произошел параллельно с изменением в сфере радиовещания. И та, и другая сферы теряют свою аудиторию (демассифицируются).

Но только в 1977 г. средства массовой информации Второй волны потерпели свое самое значительное поражение. Для целого поколения самым мощным и самым массовым средством информации было, конечно же, телевидение. В 1977 г. оно начало "мигать"…

…Третья волна в средствах массовой информации подрывает господство магнатов Второй волны во всех областях…

…домашние спутниковые антенны позволяют индивидуальным телестанциям формировать временные мини-сети для специализированного программирования и посылать сигналы повсюду и отовсюду за минимальную цену, тем самым разрушая существующие телесети…

…На первый взгляд все это кажется набором не соотносящихся между собой событий, однако на деле является процессом взаимосвязанных перемен, которые маячат на горизонте средств информации, начиная с газет, радио и кончая журналами и телевидением. Средства массовой информации находятся под атакующим огнем. Бурно растут новые, демассифицированные средства информации, которые бросают вызов, а иногда и сменяют средства массовой информации, господствовавшие во всех обществах времен Второй волны.

Таким образом, Третья волна начала совершенно новую эпоху - эпоху не массовых средств информации. Наряду с новой техносферой появляется новая инфосфера, и это будет иметь далеко идущие последствия во всех сферах жизни, включая наше сознание. Вместе взятые, эти перемены революционизируют наши представления о мире и наши способности его познания.