- •2Визначення філософської антропології
- •3Постановка питання «людина» у західно-європейській філософії
- •4Визначення соціальної філософії
- •5Визначення суспільства
- •6Характеристика філософії історії, її предмету
- •7Провідні кола ідей, що визначають класичне поняття «людина» (м. Шелер)
- •9Провідні риси агресії , запропоновані теоретичними дослідженнями 20 ст. (е.Фромм)
- •10Небезпека злоякісної деструктивної агресії
- •11Основні характеристики понять «спільнота» і «суспільство».
- •12Поділ соціальних груп на два типи (ф. Теніс)
- •13Визначення поняття «суспільство» (ф. Теніс)
- •14Основна думка праці «Ерос і цивілізація» (за г. Маркузе).
- •15Характеристика «осьового часу» (к. Ясперс)
- •16Характеристика «трьох хвиль» Тофлер
- •17«Демасифікація» змі і культури (Тоффлер)
- •18Характеристика «особистості майбутнього» е. Тоффлера
- •19Поняття «електронний котедж» е. Тоффлер
- •20Характеристика конфігуративного я в концепції е. Тофлера
- •21. Двозначність поняття людини та проблематичність її ідей
- •22 Метафізичне становлення людини
- •23. Сфера свободи людини як духовної істоти
- •24. Ідеї людини як аскета життя
- •25. Еволюція поняття деструктивність
- •28. «На захист життя» в суспільстві достатку
- •29. Феномен інтелектуальної відмови
- •32. Можливість застосування структури суспільства
- •33. Потреба дослідити вісь світової історії
- •34. Духовні зміни в людському бутті спричинені осьовим часом
- •35. Характеристика особливості кожної з хвиль
- •36. Зміни в суспільстві 3-ї хвилі
- •37. Поняття кліп-культура
- •38. Феномен нуклеарної сім*ї
- •39. Можливість повернення до нуклеарної сім*ї
- •40. Оптимістичний погляд на суспільство 3-ї хвилі
10Небезпека злоякісної деструктивної агресії
"злоякісна" агресія - це деструктивність та жорстокість, що властиві тільки людині і яких немає в інших ссавців; вона не має філогенетичної програми, не є засобом біологічного пристосування і не має жодної цілі. У тому-то й справа, що людина відрізняється від тварин саме тим, що вона вбивця. Це єдиний представник приматів, який без біологічних та економічних причин мучить і вбиває своїх одноплемінників, і ще й отримує від цього задоволення. Це та сама біологічно аномальна і філогенетично незапрограмована "злоякісна" агресія, що становить справжню проблему та небезпеку для виживання людського роду. За Фроммом, різні способи задоволення екзистенціальних потреб виявляються в таких пристрастях, як любов, ніжність, прагнення до справедливості, незалежності і правди, в ненависті, садизмі, мазохізмі, деструктивності, нарцисизмі. Саме пристрасті є основою мотиваційної сфери людини. Таким чином, "злоякісна" агресія, за Фроммом, є ірраціональною (неконструктивною) варіантом відповіді на екзистенціальні потреби.
11Основні характеристики понять «спільнота» і «суспільство».
Отже, за Тенісом, спільнота – це сукупність індивідів, у якій усі знають один одного, постійно зустрічаються, часом є близькими чи далекими родичами. Ознаки спільноти більш властиві сім’ї. Сімейне спілкування і повсякденне життя родичів значною мірою підпорядковані емоціям, перед якими відступають практичні або доцільні міркування, поведінка перебуває під впливом настрою, пристрастей, потягів. Тут добровільно взяті зобов’язання домінують над розрахунком й ефективністю, а підпорядкованість без користі та сподівань на винагороду грунтується на довірі й повазі. Утворення, подібні до сім’ї, – це теж спільноти. У суспільстві (Gescllschaft) життя анонімніше, особисте знайомство не є обов’язковим та, мабуть, і можливим. Уміння знаходити найкращі засоби та найкоротші шляхи до мети, орієнтація на мінімізацію витрат, дотримання усталених правил і норм, лояльність щодо влади за умови чіткого усвідомлення вигідності цього, невпинне піклування про симетричність будь-яких обмінів – ось що заохочується в суспільстві й часто приречене на успіх. Раціональність тут явно домінує над почуттями. Подібними „суспільствами” є сучасне індустріальне суспільство, держава, промислове підприємство, велика установа, політична партія тощо.
12Поділ соціальних груп на два типи (ф. Теніс)
Теніс розрізняв чисту, прикладну і емпіричну соціологію. Перша аналізує суспільство в стані статики, друга - динаміки, третя досліджує факти життя сучасного суспільства на основі статистичних даних. Емпіричну соціологію називав соціографія.
Виділяв два типи суспільства, два типи громадських зв'язків - громадські і суспільні, і три типи форм соціального життя:
соціальні відносини;
групи;
корпорації або об'єднання.
По головній концепції Тенісу суспільство містить в собі різні відносини і об'єднання людей і є, таким чином, продуктом людської волі. Індивідуальні вираження волі об'єднуються в колективну волю і тим самим у соціальну структуру.
Теніс розрізняє "волю" двох типів:
природну - основу "гемейншафта" (спільності);
раціональну - основу "Гезельшафт" (суспільства).
Перша характеризує, перш за все, традиційне суспільство, а друга - індустріальне. Такі суспільства відрізняються один від одного на основі домінуючих у них норм.
"Спільність" характеризує традиційне суспільство, яке грунтується на тісних сімейних відносинах, на нормах любові, взаєморозуміння і захисту. Соціальні зв'язки базуються на спорідненості, спільності локусу і мови.
Таку організацію спільного життя можна назвати "природним" суспільством, що базується на "природною волі"."Товариство" представлено в сучасному індустріальному суспільстві, яке базується на економічних, безособових і штучних відносинах, на нормах економічної цінності, праці і споживання, а також на зв'язках, які відносяться до суспільного класу і економічним угодам.