методика / Лекція 16

7

Лекція 16. Позакласна робота у навчанні ІМ.

1. Мета і завдання позакласної роботи з ІМ.

2. Принципи організації позакласної роботи з ІМ.

3. Форми позакласної виховної роботи з ІМ.

4. Заходи позакласної роботи та умови їх проведення. Проведення тижня ІМ у школі. Приклади позакласних заходів.

Основні поняття і категорії: принципи, форми позакласної роботи, гуртки, факультативи, масові форми, тиждень іноземної мови в школі

Мета позакласної роботи з ІМ. Позакласна робота являє собою частину усього навчального-виховного процесу з ІМ. Це система різноманітних освітньо-виховних заходів,

що виходять за межі обов’язкової навчальної програми.

Завдання позакласної роботи включають:

• подальше удосконалення знань, умінь, та навичок, отриманих учнями на уроках ІМ;

• розвиток творчих здібностей учнів;

• формування навичок самостійної роботи учнів;

• розширення кругозору учнів

• стимулювання інтересу, підсилення мотивації навчання;

• формування соціо-культурної компетенції

Принципи організації позакласної роботи з ІМ. Принципи визначають вимоги до

змісту, методів та організаційних форм роботи.

• добровільності та масовості;

• урахування та розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів;

• зв’язку позакласної роботи з уроками;

• комплексності, захопленості та розвитку ініціативи і самостійності

Принцип комплексності полягає у єдності і взаємозв’язку патрітотичного, морального, трудового і фізичного виховання.

Принцип захопленості пов’язаний з вибором цікавих та ефективних прийомів, які сприяють досягненню поставлених завдань, а також із змістом навчальних матеріалів, який повинен бути новим, незвичайним, захоплюючим, передусім, країнознавчого характеру.

Принцип розвитку ініціативи та самодіяльності полягає у стимулюванні ініціативи в роботі учнів – вчитель дає можливість учням самостійно використати свої знання та уміння, дозволити самим готувати позакласний захід, опосередковано керуючи цим процесом. Учитель має заохочувати учнів до ініціативних дій, щоб вони самі пропонували тематику та форми позакласної роботи.

Форми позакласної роботи. Розрізняють форми позакласної роботи – індивідуальні, групові, масові. Індивідуальна позакласна робота передбачає її проведення з окремими учнями. Учні можуть готувати повідомлення (доповіді) про країну, події, дати, видатних особистостей, виготовляють наочні посібники, розучують уривки з літературних творів тощо

Групова робота передбачає діяльність різноманітних гуртків та факультативів – усного розмовного мовлення, позакласного читання, філологічний, перекладацький, країнознавчий,

драмгурток, дискусійний клуб тощо. Кожна з цих форм роботи має свою специфіку, прийоми та методи роботи. З огляду на те, що вчитель має в розпорядженні більше часу, більший ступінь ентузіазму та вмотивованості учнів, спирається у своїй роботі на ініціативу учнів, то він може очікувати, що діяльність груп та гуртків буде характеризуватися більшою гнучкістю у виборі прийомів та методів роботи, видів діяльності тощо. Очевидно для кожного гуртка необхідно складати програму роботи, визначати цілі та завдання його функціонування, пріоритетні форми і методи роботи. У методичній літературі чітко не визначено, чи зобов’язаний вчитель мати розгорнуті плани-конспекти регулярних позакласних заходів (факультативів, гуртків), однак цілком очевидно, що вчитель не може йти на заняття без певного письмового плану, хоча б у довільній формі. Як методичну пораду можна запропонувати створення такого плану на основі певного заздалегідь визначеного шаблону (можливо, надрукованого та розтиражованого), або відвести під написання планів-конспектів спеціальний зошит великого формату. Як правило, ці питання узгоджуються та вирішуються на рівні методичного об’єднання (кафедри). Що стосується навчально-методичних матеріалів, то у роботі гуртків вчителі, як правило, не використовують підручник, адже він є основним засобом навчання на уроці. Тому виникає потреба у пошуку різноманітних ресурсів, підготовці додаткових навчальних засобів, відборі різноманітних матеріалів, зміст та номенклатура яких залежатиме від цілей та завдань певного гуртка. Принагідно визначити рекомендовану літературу (ресурси Інтернет тощо) у відповідній програмі діяльності гуртка. Вчитель разом із своїми учнями активно створює класну бібліотеку (аудіотеку, відеотеку), організує та спрямовує діяльність учнів у цьому напрямі, призначає відповідальних, сам бере активну участь у підборі матеріалів та їх упорядкуванні та координує дій учнів. Ксерокопії, газетні та журнальні вирізки, інші матеріали варто зберігати в окремих папках. Якщо існує така можливість, вчитель організує бібліотечну службу класу, тобто учні можуть під розписку брати книжки для домашнього читання, аудіо та відеоматеріали та інші матеріали для підготовки окремих заходів. У сучасних умовах діяльності школи дедалі більше з’являється можливість і потреба в створенні бази електронних документів. Якщо в школі є компьютерні класи, навчально-методичні матеріали варто зберігати на електронних носіях.

У старших класах популярним та ефективним може бути дискусійний клуб (адже основним мотивуючим і змістовим стриженем навчання у старших класах стає не тема, а проблема). Дискусійний клуб може слугувати чудовим засобом організації діалогічного та полілогічного мовлення з використанням мовних та стилістичних засобів публічної полеміки, мовленнєвих кліше та усталених фраз та словосполучень. У дискусійному клубі вчитель має змогу формувати в учнів стандарти автентичної мовленнєвої поведінки, розширювати кругозір та уявлення про оточуючий світ, усувати психологічні бар’єри учнів у спілкуванні, надавати можливість учням інтенсивної практики комунікації. Досвід роботи таких клубів засвідчує доцільність ретельної підготовки до своїх засідань як вчителя, так і учнів. Тема засідання оголошується заздалегідь, розподіляються ролі – головний доповідач, опонент, граматик (що слідкує за правильністю мовлення). Перед початком дискусії виробляється регламент для доповідачів та учасників дискусії. Презентацію теми доповіді можна здійснити з допомогою технічних засобів. З метою популяризації клубу можливо організувати відкрите засідання як масовий позакласний захід, провести його в актовому залі із запрошенням всіх учнів, батьків, вчителів.

В діяльності гуртків та факультативів тематика, хоч і корелюється з програмовою, однак є більш гнучкою, більше продиктованою інтересами і захопленнями учнів. Одне з важливих покликань групової позакласної роботи – стимулювання інтересу до англійської мови через драму, музику, художні твори та поезію, охоплення різноманітних тем і сюжетів, що викликають особливий інтерес: цікаві географічні, історичні та культурні факти, загадкове, таємне та дискусійне, контроверсійне. Наприклад, загадки давніх цивілізацій, щойно відкриті наукові факти або гіпотези, таємниці життя відомих людей, культурні особливості певних народів тощо. У молодшому шкільному віці сфера інтересів дітей охоплює мультфільми, комікси. Починаючи з середнього шкільного віку у сферу інтересів дітей дедалі більше потрапляє музика, комп’ютерні ігри, кіно. У старшому шкільному віці також ще з’являються професійні інтереси, захоплення літературою, драматургією, поезією.

Масові форми – до них відносять вечори художньої самодіяльності, фестивалі, конкурси, тематичні вечори, КВК тощо.

За змістом усі форми позакласної роботи поділяють на:

• змагальні – конкурс, гра, олімпіада, вікторина;

• засоби масової інформації – стінгазета, оголошення, бюлетень, усний журнал, дайджест;

• культурно-масові – вечір-свято, вечір, присвячений творчій діяльності, вечір-зустріч тощо;

• політико- масові – форум, фестиваль, прес-конференція, телеміст тощо;

• об’єднуючі – клуби за інтересами

Масові позакласні заходи

• Проведення свята Галовіна;

• Проведення Різдва та зустріч Нового року;

• Вечір, присвячений життю та творчості видатного діяча (письменника);

• Круглий стіл, присвячений обговоренню гострих проблем сьогодення (екологія, суспільство, міжнародна політика, освіта, демократія тощо)

• Конкурс КВК

• Конкурс кращого знавця англійської мови (конкурс команд на краще знання, вікторина)

• Олімпіада (письмовий конкурс на краще знання)

• Проведення Дня Святого Валентина (або іншого свята країни, мова якої вивчається).

Цим списком не вичерпуються масові позакласні заходи, усе залежить від фантазії вчителя та учнів, ініціативності та творчості, відданості своїй справі. Ці позакласні заходи повинні бути добре розпланованими: для цього необхідно написати сценарій позакласного заходу, визначити його цілі та завдання, пов’язати їх з чотирма цілями навчання, окреслити його хронологічні рамки, призначити відповідальних або ініціативну групу, представити на розгляд методичному об’єднанню вчителів. Масовий позакласний захід може плануватися усім методичним об’єднанням, в будь-якому випадку необхідно чітко усвідомлювати, що важливо планувати не самий захід, а його результати та дидактично-виховний ефект від цього заходу. Якщо вчитель не планує ці результати, а також якщо їх не усвідомлюють учні, то такий захід не матиме прогнозованого ефекту. Ефективність сценарію багато в чому залежить від фантазії та творчості учителя та учнів. Зразки сценаріїв можна знайти у методичний літературі, зокрема, у періодичних виданнях (Іноземні мови, ИЯШ тощо). Але важливо, щоб сам процес підготовки і написання сценарію, пошуку матеріалів, реквізиту тощо виконувався самими учнями, в противному випадку втрачається необхідний дидактично-виховний ефект від цієї діяльності, особливо, якщо вчитель нав’язує “зверху” свій варіант, а учні лише виконують ролі виконавців.

Тиждень іноземної мови у школі. Тиждень є своєрідним творчим звітом, налагодження стосунків між вчителями та батьками. Тематика заходів у рамках тижня повинна бути пов’язана з навчальним матеріалом, водночас відповідати рівню вікових можливостей та інтересам, рівню їхньої підготовки.

Етапи проведення тижня.

1) Підготовчий етап – створення оргкомітету (вчителі іноземної мови, завуч, представники батьків та учнів). Розробка програми Тижня та сценарію окремих заходів. Визначення виконавців, виготовлення костюмів та реквізиту, підготовка матеріалів, забезпечення технічними засобами.

2) Проведення тижня

3) Підсумки тижня. Випуск інформаційного бюлетеня з підсумками тижня.

Факультативне читання. Одним з головних мотивів усно-мовленнєвої діяльності учнів на факультативних заняттях є обговорення різноманітної та змістовної інформації, що вилучається з текстів різноманітних жанрів. Тексти для факультативного читання повинні бути цікавими, виховними та освітніми, різноманітного змісту.

Позакласне читання передбачає наступні види читання:

• домашнє читання адаптованої художньої літератури без словника з наступним детальним обговоренням прочитаного;

• читання текстів художньої та науково-популярної літератури, що містить 6-8 % незнайомої лексики з використанням елементів аналізу та мовної здогадки;

• короткий переказ змісту прочитаної книги (фільму, спектаклю), на основі підготовленої анотації, реферування науково-популярних статей;

• виступ з критичним аналізом змісту прочитаного, аналіз вчинків дійових осіб, обговорення ідейних та художніх якостей творів, огляд та критичні узагальнення основних питань наукових досліджень з окремих проблем.

Нижче запропонуймо декілька цікавих видів діяльності вартих використання у позакласній роботі гуртків та факультативів з англійської мови.

1. Галерея малюнків. Підберіть малюнки (ілюстрації) до літературного сюжету. Роздайте декілька малюнків групам, що складаються з трьох-чотирьох учнів. Учні повинні спочатку розпізнати епізод з книги, зображений на малюнку. Якщо вони його розпізнали, то вони пишуть на оберненому боці аркуша опис цього епізоду. Кожна група буде відповідати за певну частину сюжету. Одна група – за початок, друга група за середину, третя група – за кінцівку. Коли групи розібрали малюнки, вони намагаються розташувати їх у хронологічному порядку. Далі кожний малюнок супроводжується відповідним мовленням (мовлення персонажів, мовлення автора, коментарі). Нарешті всі групи беруть участь у створенні ілюстрованої книжки, приклеюючи свої малюнки на спільний аркуш.

2. Прес-реліз. Група ділиться на декілька підгруп. Кожна підгрупа читає лише свою частину книжки у відведений строк. Далі у призначений день члени кожної групи беруть на себе ролі ключових персонажів. Ці персонажі проводять прес-конференцію, на якій решта класу (групи), яка не читала книжки, виконують ролі журналістів, які намагаються з’ясувати, що сталося в сюжеті. Після конференції журналісти пишуть репортаж в газеті або статті. Іншим разом інша підгрупа влаштовує конференцію. Такі конференції сприяють популяризації книги, а також слугують вдосконаленню усного та писемного продуктивних умінь.

3. Настільні ігри. Настільна гра повинна відображати зміст та тему сюжету художнього твору (фільму). Для створення гри та самої гри необхідно мати гральний кубик, фішки, набір питань для кожної групи учнів. На полі настільної гри квадратики з позначкою Q позначатимуть цитати, а квадратики з позначкою F – позначатимуть факти. Якщо фішка потрапляє на поле з позначкою факту, то гравець повинен відповісти на поставлене запитання з позначкою факт на картці (причому на оберненому боці картки вказується правильна відповідь). Якщо гравець потрапляє на поле з позначкою цитати, то він повинен відповісти кому належить наступна цитата. Лише тоді гравець може рухатися далі. Для надання більшої привабливості грі, в деякі квадратики можна включити події з сюжету, супроводжені певними інструкціями для гравців – A dog attacks Lorde. Go back 3 squares.

Або – Lorde and Gladys become friends. Take another turn. Метою гри може бути або пешим дістатися фінішу, або покрити якомога більшу відстань у відведений час. Вчитель діє як спостерігач, підкажчик, інструктор. Декілька квадратиків на полі можна залишити порожніми. Нарешті, значний методичний ефект від настільної гри у контексті позакласної роботи буде, якщо учні самі виготовлять таку гру, прочитавши цікаву книгу.

4. Створення власної п’єси. Спершу вчитель вилучає з певного сюжету усі діалоги. Вчитель просить учнів поглянути на ці діалоги з іншої точки зору, а саме, з точки зору можливості їх адаптації для інсценування. Учні в парах доповнюють діалоги словами від автора, які вписуються перед кожною реплікою діалогу. Для того, щоб ця діяльність була ефективною, необхідно надати учням зразок сучасної пєси або сценарію фільму. Якщо мова йде про написання сценарію фільму, то окрім авторських вставок, необхідно описувати ситуацію, дії персонажів, їх рухи, міміку та жестикуляцію, описувати ракурс зображення. 5. Робота з газетою. Різноманітні види роботи з газетою є дуже ефективними, особливо у контексті позакласної роботи. Звичайна англомовна газета містить достатньо мовленнєвої інформації, що подається у різноманітній формі, а також мотивів для вираження своєї реакції

на прочитане. Найбільш популярними є такі види роботи:

• написання невеличких оголошень або написання листів у відповідь на оголошення;

• написання листів у газету (ведучому спеціальної колонки) або відповідь на такі листи;

• розташування фрагментів газетної статті у правильному порядку;

• знаходження відповідності між газетними статями та заголовками;

• знаходження відповідності між газетними статями та преамбулами (анотаціями) до них;

• знаходження відповідності між газетними статтями та особистими коментарями, здійсненими учнями інших груп;

• визначення міри покарання злочинцям;

• дописування незакінченої статті;

• написання статті відповідно до заголовку та фотографій;

• створення заголовку статті;

• переклад статті, написаної рідною мовою;

• аналіз різних статей, присвячених тій самій темі, в групах та обмін інформацією;

• розігрування ролей, що виконують персонажі статті певними учнями, їхні відповіді на питання інших учнів, організація рольової гри на цій основі;

• організація огляду газетних статей на певну дату (політінформації)

6. Паралельне письмо. Паралельне письмо є одним з прийомів, що поєднує репродукцію та продукцію, і таким чином є проміжною ланкою на шляху до формування усного продуктивного уміння. Паралельне письмо, на відміну від письма за шаблоном, передбачає певний ступінь свободи у викладенні. Учні, прочитавши (прослухавши) певну інформацію, мають викласти свою власну, використовуючи первісний текст (аудіотекст, відео тощо) як певний орієнтир. Один із варіантів паралельного письма – описати ту ж саму подію з точки зору іншої особи. Наприклад:

Jim arrived home and discovered that he had forgotten his door key. He rang the bell, but nobody came to open the door. He rang again, and waited, but still there was no answer. He walked round the house to see if he could find an open window, but they were all locked. It was beginning to rain and he didn’t know what to do. Dorothy, his wife, had obviously gone out, and he didn’t know where she had gone to, or when she would return. He waited for half an hour. Still nobody came. Finally, feeling wet and cold and angry, he picked up a big stone and threw it through the kitchen window. Just as he had unlocked the window and was climbing through it he

had heard the front door open. His wife had come back!

7. Використання ТЗН. В позакласній роботі зручно та ефективно використовувати магнітофон, відео, Інтернет. Якщо говорити про використання відео, то в контексті групової позакласної роботи зручно та ефективно використовувати різноманітні відеокурси, призначені для певного рівня володіння мовою. Деякі відеокурси мають яскраве країнознавче спрямування, вони можуть бути побудовані на побутовій сфері спілкування. Прикладом такого курсу є “Family Album USA”

Калинина Л.В. Самойлюкевич И.В. Использование видеокурса “Family Album USA” при формировании диалогических умений учащихся средней общеобразовательной школы // Іноземні мови - 1999. - №1. – С. 3-5.

Використання у позакласній роботі оригінальних англомовних фільмів є також дуже ефективним та природним, адже на уроці АМ вчитель не має змоги присвятити перегляду та роботі з фільмом достатню кількість часу. Це питання методики досліджувалось, але все ще залишається багато нез’ясованих питань, особливо щодо умов позакласної роботи.

(Навчання студентів мовних спеціальностей усного англійського монологічного мовлення з використанням автентичних художніх фільмів: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 [Електронний ресурс] / В.С. Пащук / Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2002. — 21 с.)

Використання Інтернету також є недостатньо вивченим, тим більше, що розвиток інформаційних технологій відбувається настільки швидко, що дослідники за ним не встигають. Якщо учні мають доступ до Інтернет ресурсів, то вони, в першу чергу, мають ефективне джерело англомовної інформації з різноманітних сфер знань та галузей. У вчителя з’являються можливості для організації індивідуальної та самостійної роботи учнів, підготовку ними доповідей, виконання певних дослідницьких проектів тощо. Завдання вчителя – контролювати цей процес, надати учням інформацію про важливі ресурси.

(Сердюков Петро Ігорович. Теоретичні основи навчання іноземних мов у мовному вузі з використанням інформаційних технологій: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.02 / Київський держ. лінгвістичний ун-т. — К., 1997. — 32 с.)

Інші види позакласної роботи включають різноманітні медіа-проекти – радіоточки, організація студентських веб-сайтів з англомовною сторінкою, створення власного інформаційного бюлетня англійською мовою. Ці види роботи мають перспективу у практиці

школи, насамперед, в спеціалізованих школах, гімназіях та ліцеях.