Vikova_Psyhologiya_Sergienkova2011

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

341

РОЗДІЛ 3

Перенесіть відповіді у бланку відповідно до п’яти сфер діяльності людини, далі знайдіть алгебраїчну суму по кожній сфері. Переважаюча кількість балів за певною сферою показує схильність до цього напрямку діяльності.

Бланк відповідей

В останні три рядки бланку заносимо 1) кількість балів за позитивно оцінені сфери діяльності, 2) кількість балів за негативно оцінені сфери діяльності, 3) алгебраїчну суму балів за двома вищеозначеними показниками

Приклади професій відповідно до сфер професійної діяльності

342

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

Завдання 3

Теми: психологічні особливості раннього дорослого віку, психологія середньої дорослості.

Мета: виявлення базових особистісних якостей представників ранньої та середньої дорослості, їх диференціація.

Форма роботи: модифіковане анкетування.

Обладнання: по два екземпляри аркушів з формами для анкетування.

Хід дослідження

Запропонуйте одному представнику ранньої дорослості та ще одному – середньої дорослості – скласти своєрідний герб своєї особистості, почергово заповнивши питання анкети:

Три ваші найважливіші особистісні риси:

-------------------------------------------------------

Три ваші найважливіші життєві цінності:

-----------------------------------------------------

Три ваші найвагоміші життєві досягнення:

------------------------------------------------------

Три ваші найважливіші задуми на майбутнє:

--------------------------------------------------------

343

РОЗДІЛ 3

Після заповнення дорослими анкети, проаналізуйте записи та співставте їх, визначивши спільні та відмінні психологічні прояви представників різних вікових періодів.

344

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

Література до розділу

1.Байярд Р.Т., Байярд Д. Ваш беспокойный подросток. – М., 1991.

2.Берн Ш. Гендерная психология. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001.

3.Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. – М.: Про- гресс, 1986.

4.Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. – К.: ІЗМН, 1998.

5.Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. – СПб.: Питер, 2009.

6.Вікова психологія / За ред. Костюка Г.С. – К.: Радянська школа, 1976.

7.Вікова та педагогічна психологія / За ред. Скрипченка О.В.

–К.: Просвіта, 2001.

8.Говорун Т.В., Кікінежді О.М. Гендерна психологія. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006.

9.Деркач А.А. Акмеологические основы развития профессионала. – М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: НПО «МОДЭК», 2004.

10.Зеер Э.Ф. Психология профессий. – М.: Академический проект; Фонд «Мир», 2006.

11.Ильин Е.П. Дифференциальная психология мужчины и женщины. – СПб.: Питер, 2006.

12.Кле Мишель. Психология подростка: психосексуальное развитие. – М., 1999.

13.Коляда М. Шпаргалка для родителей. Что делать, если подросток говорит: «Нет, не хочу, не буду!»? – Донецк, 1988.

14.Кон И.С. Психология ранней юности. – М.: Просвещение,

1979.

15.Колесов Д.В., Мягков И.Ф. Учителю о психологии и физиологии подростка. – М.: Владос, 1994.

16.Кон И.С. Психология старшеклассника. – М.: Просвещение,

1981.

17.Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2002.

18.Крюкова Т.Л., Сапоровская М.В., Куфтяк Е.В. Психология семьи:жизненныетрудностиисовладаниесними.–СПб.:Речь,2005.

345

РОЗДІЛ 3

19.Леви В. Нестандартный ребенок. – М., 1992.

20.Маркова А.К. Формирование мотивации учения. – М.: Просвещение, 1990.

21.Немов Р.С. Психология: В 3 кн. – 3-е изд. – М.: Владос, 1999.

–Кн.2: Психология образования.

22.Орлов Ю.М. Восхождение к индивидуальности. – М., 1991.

23.Орлов Ю.М. Самопознание и самовоспитание характера.

–М., 1987.

24.Основи практичної психології / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін. – К.: Либідь, 2006.

25.Подмазин С.И., Сибиль Е.А. Как помочь подростку с трудным характером. – К.: НПЦ Перспектива, 1996.

26.Психология возрастных кризисов: хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. – Мн.: Харвест, 2003.

27.Психология и психоанализ любви / Под ред. Райгородского Д.Я. – Самара: Издательский Дом Бархат-М, 2007.

28.Психология зрелости / Под ред. Райгородского Д.Я. – Самара: Издательский Дом Бархат-М, 2003.

29.Психология человека от рождения до смерти. Психологический атлас человека / Под ред. А.А. Реана. – СПб.: ПраймЕВРОЗНАК, 2007.

30.Психология старости / Под ред. Райгородского Д.Я. – Самара: Издательский Дом Бахрат-М, 2004.

31.Психотерапия семейных отношений / Под ред. Райгородского Д.Я. – Самара: Издательский Дом Бархат-М, 2004.

32.Рабочая книга школьного психолога / Под ред. Дубровиной И.В. – М.: Просвещение, 1991.

33.Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. – СПб.: Питер, 2000.

34.Родители и дети: хрестоматия / Под ред. Райгородского Д.Я. – Самара: Издательский Дом Бархат-М, 2003.

35.Рыбалко Е.Ф. Возрастная и дифференциальная психология. – СПб.: Питер, 2001.

36.Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія. – К.: Академвидав, 2006.

37.Сатир В. Вы и ваша семья. Руководство по личностному росту. – М.: ИОИ, 2007.

38.Сатир В. Как строить себя и свою семью. – М.: ИОИ, 2007.

346

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

39.Стюарт-Гамильтон Я. Психология старения. – СПб.: Питер, 2005.

40.Сысенко В.А. Супружеские конфликты. – М., 1980.

41.Толочек В.А. Современная психология труда. – СПб.: Питер, 2008.

42.Трудный подросток: причины и следствия / Под ред. Татенко В.А.– К.: Радянська школа, 1985.

43.Франкл В. Человек в поисках смысла. – М.: Прогресс, 1990.

44.Фридман Л.М., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя. – М.: Просвещение, 1991.

45.Шахманов Н.Ф. Психическое старение: счастливое и болезненное. – М., 1996.

46.Шеффер Д. Дети и подростки: Психология развития. – СПб.: Питер, 2003.

47.Шнейдер Л.Б. Семейная психология. – М.: Академический проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2006.

48.Целуйко В.М. Психология современной семьи. – М.: Владос,

2006.

49.Эйдемиллер Е.Г., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи. – СПб.: Питер, 2000.

50.Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. – М.: Прогресс,

1996.

347

СЛОВНИКНИК

Аа

Абстрактне мислення – один із найскладніших, специфічно людських видів мислення, що передбачає розуміння та використання понять, термінів та інших абстрактних категорій.

Автоевтаназія – дії приреченої людини, спрямовані на прискорення власної смерті.

Агресивність – емоційний стан або особистісна риса людини, що характеризується грубістю, нестриманістю, прагненням невмотивовано заподіяти шкоду іншим людям.

Агресія – дії чи наміри людини заподіяти навмисну шкоду іншим чи собі, прояви ворожості, нападу тощо.

Адаптація – в широкому розумінні – пристосування до подразників, зовнішніх умов існування. Найчастіше проявляється в людини як сенсорна – зміна чутливості як реакція пристосування аналізатора на подразник, і соціальна – процес та результат активного пристосування людини до нових умов соціального середовища.

Адаптація (як механізм соціалізації) – пристосування дитини до вимог дорослого, ототожнення з ним та наслідування його поведінки.

Адекватність – філософське поняття, що вживається в психології як відповідність суб’єктивних образів психіки людини об’єктивній дійсності (наприклад, сприймання, уяви, самооцінки). Також вживається у виявленні співвідношення рівня психічного розвитку певного індивіда віковим нормам.

Акме (в психології) – вершина розвитку особистості, досягнення найвищої точки її розквіту.

Акселерація – явище прискорених темпів фізичного розвитку та фізіологічного дозрівання дітей та підлітків, що вивчається з ХХ століття.

Активність (як фактор психічного розвитку) – умова і результат психічного розвитку індивіда, що виявляється в його діяльності.

Активність особистісна – здатність особистості до виконання певного виду діяльності та цілеспрямованого перетворення нею навколишнього середовища і самої себе.

348

СЛОВНИК

Акцентуація рис характеру – надмірне посилення окремих рис характеру людини, крайній варіант норми, що може викликати особистісні проблеми.

Амнезія дитинства – феномен психіки людини, що виявляється в забуванні подій перших 3-4 років життя.

Анальна стадія (за Фройдом) – друга стадія психосексуального розвитку, впродовж якої чуттєва насолода дитини пов’язана з процесами дефекації.

Амбівалентність емоційна – суперечливе переживання людиною двох протилежних емоцій чи почуттів одночасно до одного об’єкту (любові і ненависті, радості і суму), поведінкова

– прагнення до одночасних дій в двох протилежних взаємовиключних напрямках.

Андрогінність – поєднання в психіці людини водночас жіночих та чоловічих властивостей. Андрогінна особистість вбирає в себе кращі статеворольові ознаки, тому має високі показники психологічної гнучкості та адаптивності.

Анкетування – метод психологічного чи соціального дослідження, що здійснюється на основі письмового опитування значної кількості людей за певним підбором запитань – анкетою.

Аутосоціальність – перша стадія соціального розвитку, в якій дитина задовольняється грою наодинці.

Афект неадекватності – негативний емоційний стан, переживання суб’єктом уявної несправедливості і неадекватної образи в ситуації невдачі при запереченні власної провини та відповідальності.

Бб

Базова довіра (за Е.Еріксоном) – позитивне емоційне ставлення дитини до оточуючого соціального світу, що формується при наявності психологічної атмосфери любові, тепла і підтримки зі сторони дорослих.

Бесіда (як діагностичний психологічний метод) – метод отримання інформації на основі усного спілкування із досліджуваним за гнучким планом.

Білінгвізм дитячий – одночасне оволодіння дитиною двома мовами.

Біографічнийметод–методпсихології,щобазуєтьсяназ’ясуванні впливу життєвих подій на психологічні якості особистості.

349

СЛОВНИК

Біологічний фактор психічного розвитку – базові індивідні властивості людини, що виступають основою, вихідним чинником становлення особистості.

Близькість (за Е.Еріксоном) – тип тісних позитивних емоційних стосунків особистості з іншою людиною, що приносить взаємне задоволення, сприяє формуванню ідентичності та збереженню індивідуальності.

Бондінг – підтримуючий емоційно-тілесний контакт батьків з новонародженим, спрямований на подолання почуття самотності і незахищеності малюка внаслідок різкої зміни середовища його існування.

Вв

Важковиховуваність – явище несприймання чи опору дитини виховному впливу дорослих, що має стійкий характер і потребує спеціальних корекційних психолого-педагогічних заходів.

Вербальний – словесний, мовний.

Вередливість дитяча – один із проявів неслухняності, що виявляється у швидкій та недоречній зміні бажань дитини.

Вибір професії – свідоме формування людиною власних професійних інтересів для оптимальної самореалізації в трудовій діяльності.

Вік – 1) тривалість життя живої істоти; 2) конкретний період цього життя.

Вік психологічний – конкретний, обмежений в часі етап психічного розвитку індивіда, що характеризується сукупністю закономірних типових психологічних змін та якостей.

Віковий годинник – внутрішній часовий графік життя особистості, за яким вона визначає відповідність своїх життєвих подій ключовим соціальним подіям періоду дорослості.

Вікова психологія – галузь психологічної науки, що вивчає закономірності розвитку та функціонування психіки людини на всіх етапах її онтогенезу. Внутрішні етичні інстанції (як новоутворення дошкільного віку) – засвоєні дошкільником моральні норми, які регулюють його поведінку у відповідності до соціальних вимог і діють у дитини й при відсутності контролю дорослих.

350