Структура курсової роботи:
титульний аркуш ;
зміст роботи;
вступ;
І розділ - теоретичний (його підрозділи);
висновки до І розділу;
II розділ - експериментальний (його підрозділи);
висновки до ІІ розділу;
загальні висновки;
список використаних джерел;
додатки (при необхідності).
Титульний аркуш курсової роботи оформляється відповідно до Додатку А.
Зміст подають на початку курсової роботи (Додаток Б). Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, пунктів зокрема, вступу, висновків, додатків, списку використаних джерел та ін.
Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значущість, обґрунтування необхідності проведення дослідження, а також подають загальну характеристику курсової роботи.
У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, значення досліджуваної проблеми, розкривається мета (яка тісно пов’язана з назвою дослідження) та основні завдання курсової роботи, подається узагальнений опис методів та організації дослідження, загальна характеристика курсової роботи
Актуальністьо теми (обґрунтування доцільності роботи). Актуальність та ступінь дослідженості проблеми розкривається шляхом стислого аналізу наукових доробок учених із даного питання і порівняння існуючих розв’язків проблеми. На основі визначених протиріч виділяється проблема, на розв’язання якої і будуть спрямовані дослідження. Опис актуальності – обсягом 1,5 – 2 сторінки.
Об’єкт дослідження – частина об’єктивної (психологічної, педагогічної та ін.) реальності, яку потрібно дослідити.
Предмет дослідження – якийсь конкретний бік, аспект, властивість або відношення об’єкта дослідження. Об’єкт – це ціле; предмет – якась його частина. Предмет наукового дослідження міститься в межах об’єкта як вузька, чітко окреслена частина реальності, яка безпосередньо досліджується.
Мета дослідження є лаконічним вираженим орієнтиром на те, що буде досягнуто в результаті дослідження. Вона полягає у встановленні, виявленні наукових фактів, формулюванні закономірностей, обґрунтуванні найбільш ефективних шляхів навчання й виховання. Тому в ній вживаються такі терміни: “визначити”, “дослідити”, “виявити”, “встановити”, “обґрунтувати”, “довести”, “перевірити”, "розробити" тощо.
Завдання – це послідовні етапи дослідницької роботи, тобто конкретні способи досягнення мети. Сформульовані завдання мають давати уявлення про те, що саме необхідно зробити в ході дослідження для отримання конкретних результатів і досягнення поставленої мети.
Методи дослідження. В курсовій роботі подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети.
При проведенні психолого-педагогічних досліджень частіше використовуються наступні методи:
• теоретичні: індукція та дедукція, аналіз і синтез; порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація; узагальнення, формалізація, моделювання: наочно-образні, вербальні, знакові (символічні) та математичні (перфокарти, графіки) та інші моделі;
• емпіричні методи: педагогічне спостереження; усне опитування: бесіда, інтерв’ю; письмове опитування: анкетування, тестування, рейтинг; педагогічний експеримент, узагальнення незалежних характеристик, аналіз документів і продуктів діяльності, узагальненння передового педагогічного досвіду.
Основна частина поділяється на теоретичний і практичний розділи. У теоретичному – розкриваються методологічні основи проблеми дослідження, висвітлюються основні теоретичні положення, дається аналіз сучасних психолого-педагогічних джерел відповідно до завдань дослідження, а також накреслюються перспективи подальших дослідницьких пошуків. В практичному розділі описуються результати спостережень, методики вивчення окремих понять, тем, результати анкетувань, бесід та ін., проводиться їх аналіз, а також узагальнюються практичні висновки і рекомендації.
Наприкінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. Кожний розділ починають з нової сторінки (пункти та підпункти розміщують, не починаючи нових сторінок).
Висновки повинні містити в собі синтез “наскрізних” висновків за розділами, оцінку повноти вирішення поставлених завдань. У висновках узагальнюються викладені в розділах теоретичні та практичні матеріали як результат розв’язку поставлених задач (завдань).
Висновки повитті бути чіткими, виразними, дійсно випливати з реальних результатів роботи над завданнями теми курсової роботи. Висновки можуть містити практичні рекомендації щодо розглянутих і вирішених в роботі задач (завдань). У висновках слід визначити ще не опрацьовані питання, що охоплюються даною темою, і пояснити, чому вони не розглянуті в роботі.
У додаток, при необхідності, можна включити допоміжний матеріал, наприклад:
- анкети;
таблиці додаткових цифрових даних;
інструкції, методики, опис реалізації програм;
текст розроблених програм;
інструментарій дослідження;
ілюстрації допоміжного характеру (в тому числі описи досліджених випадків).
Вимоги до оформлення
Курсову роботу друкують за допомогою комп'ютерного набору на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210 мм х 297 мм) з міжрядковим інтервалом 1,5 до тридцяти рядків на сторінку. Шрифт Times New Roman розміром 14.
Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – не менше за 20 мм, правий – не менше за 10 мм, верхній – не менше за 20 мм, нижній – не менше за 20 мм.
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Заголовки структурних частин роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", “РОЗДІЛ”, "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.
Приклад оформлення заголовків структурної частини курсової роботи
|
51 ВИСНОВКИ
1. У роботі увага була зосереджена на шляхах формування відповідального ставлення старшокласників до свого здоров’я
|
Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять.
Приклад оформлення заголовків підрозділів курсової роботи
|
1.2. Розвиток та функціонування студентських організацій (громад) у ВНЗ
|
Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.
Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.
Приклад оформлення відстані між заголовком і подальшим текстом
|
21 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
1.1. Теоретичні засади виникнення та функціонуваннягромадських організацій
|
Ілюстрації (рисунки, схеми, графіки та ін.) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.
Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл. 1.2”.
Правила цитування та поклики на використані джерела. При написанні курсової роботи потрібно робити покликання на використані джерела, ідеї і висновки, на яких розроблюється проблема і вирішуються завдання дослідження, а також на рисунки, таблиці, матеріали додатка, які наводяться в самій роботі. Це дає змогу відшукати документи і перевірити достовірність цитованих відомостей, допомагає краще з'ясувати зміст тексту курсової роботи.
Загальні вимоги до цитування такі:
а) текст цитати починають і закінчують лапками і наводять у тій граматичній формі, в якій його подано у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;
б) цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора; пропуск окремих слів при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками;
в) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути дуже точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів;
г) кожна цитата і непряме цитування обов'язково супроводжуються покликанням на джерело за його порядковим номером у «Списку використаних джерел», наприклад, [5], [34]. Якщо використовують відомості з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати також номери сторінок із джерела, на яке дано посилання в роботі, наприклад, [6, с. 15], [17, с. 123-125].
Вимоги до оформлення списку використаних джерел. У списку використаних джерел подається перелік підручників, посібників, статей із журналів, брошур, довідників, інтернет-посилань і т.д., що використовувались у час виконання роботи (не менше 20 найменувань), який укладається відповідно до вимог оформлення списку бібліографічних джерел.
Список джерел виконують в алфавітному порядку.