3.2. Демонстраційні методи.

Цей .метод є одним з найважливіших засобів реалізації при наочності навчання. Навчальна демонстрація включає в роботу органи чуття, зір, слух, нюх, дотик, смак, за допомогою яких учнів виникають уявлення про реальні предмети і явища. На уроках трудового навчання демонстрація є не лише засобом наочної навчання, а й джерелом знань, об’єктом вивчення школярами. Учитель не тільки пояснює, а й показує учням, як підготував робоче місце до заняття, як розташувати матеріали, інструменти пристрої, прилади. Підготовне вчителем робоче місце учні використовують як взірець.

Повідомляючи тему та мету уроку, вчитель показує учням виріб, який вони виготовлятимуть. Під час інструктажу він демонструє матеріал, з якого виготовлятимуть виріб, інструменти прийоми роботи, а також ілюструє цей процес наочними посібниками.

На уроках трудового навчання в початкових класах використовують різні види демонстрації, які можна об'єднати в такі групи:

- демонстрація об’єктів і процесів, що вивчаються в натуральному виді (натуральні наочні посібники);

- демонстрація картин і графічних зображень (образотворчі наочні посібники);

- демонстрація кінофільмів, діапозитивів і діафільмів;

- демонстрація прийомів роботи.

До натуральних наочних посібників відносяться: інструменти, зразки виробів, матеріали, моделі, макети тощо. До образотворчих - картини, креслення, технологічні картки, діаграми. Наочні посібники можуть бути як заводськими так і саморобними, але повинні відповідати дидактичним і технічним вимогам: наочні посібники повинні відповідати змістові навчального матеріалу віковим особливостям учнів, мати естетичний вигляд.

Прийоми роботи, прийоми трудових дій, що демонструються учителем під час інструктажу повинні забезпечувати швидке й точне засвоєння учнями вмінь і навичок необхідних для обробки матеріалів та виготовлення виробів. Демонстрування прийомів роботи проводиться в такій послідовності: цілісний показ в робочому темпі; сповільнений показ, що супроводжується поясненням; знову цілісний показ в робочому темпі. Потім одному або декільком учням пропонується по черзі виконати трудову дію. При виконанні їх учні можуть допускати помилки. В цьому випадку учитель пояснює, показує правильні прийоми виконання трудових дій.

Демонстрування та ілюстрування треба поєднувати з поясненням. Це дає можливість зробити навчання більш зрозумілим, підвищує зацікавленість учнів до завдання, збуджує у них творчу ініціативу.

Важливим засобом наочності при поясненні є виконання учителем найпростіших рисунків на дошці. Застосування їх можливості формування в учнів наочних уявлень про речі і процеси. Основна перевага рисунку на дошці – послідовне виконання його вчителем на очах в учнів. Тому готові плакати не можуть замінити зарисовки на дошці, в ході яких учитель дає відповідні пояснення, робить надписи і необхідні позначення на рисунках.

Зарисовки на дошці застосовуються, наприклад, при поясненні учням послідовності розмітки виробів, що будуть виготовлятись. Рисунок на дошці виконується збільшеним планом. Всі його лінії і позначення повинні бути чіткими і добре видимими учням. Необхідно дотримуватись правильних пропорцій розмірів окремих частин рисунку. На заняттях з трудового навчання в початкових класах часто використовуються технічні рисунки, ескізи, креслення, технологічні картки. Застосування цих документів допомагає визначити технологічну послідовність виконання операцій і правильно спланувати роботу учнів по виготовленню виробу. При використанні графічних документів на уроках трудового навчання необхідно враховувати доступність їх для учнів, відповідно рівню їх підготовки.

Зразком таких технологічних документів можуть бути посібники для учнів почати, цих класів І.Т.Міщенко "Умілі руки".

Досить часто на уроках трудового навчання застосовується демонстрація навчальних діафільмів і діапозитивів, складених за програмою трудового навчання початкових класів. Кінофабриками України випускались такі діафільми як "Робота з папером", Елементи графічної програми в трудовому навчанні", "Робота з конструктором", "Робота з природними матеріалами", "Глина і її властивості" тощо.

Цінність навчальних діафільмів і діапозитивів безперечна. Але не всяка демонстрація дає необхідний ефект. Тому при виборі окремих наочних посібників необхідно враховувати вимоги:

- діафільм за своїм змістом повинен відповідати темі уроку і його навчальній і виховній меті, зміст діафільму повинен відповідати рівню підготовки учнів.

Готуючись до уроку, учитель відбирає діафільми і діапозитиви для показу з урахуванням вище зазначених вимог. Він повинен особисто переглянути діафільми і встановити, на якому етапі уроку доцільно його демонструвати. Демонстрації, які проводяться на уроках, не самоціллю. Це лише один із засобів вирішення навчального завдання. Відбір демонстрацій залежить від матеріалу, мати його навчання, досвіду і рівня підготовки учнів. На уроках не слід захоплюватись показом великої кількості наочних посібників, а тим більш тих, які не відносяться до теми заняття.

Навчальні плакати, таблиці і інші графічні посібники повинні відображати найбільш суттєві ознаки процесів і явищ, що вивчаються. На них не повинно бути нічого зайвого, що може відволікати увагу учнів. Якщо необхідно показати декілька наочних посібників, то демонструвати по мірі необхідності, щоб не розпорошувати увагу учнів. Використані посібники зразу прибираються.

Важливою умовою ефективного використання демонстраційного матеріалу є керівництво з боку учителя сприймання учнями демонстраційних об'єктів, трудових дій, зображень Для перевірки правильності сприймання, розвитку спостережливості і пізнавальної активності учитель задає учням запитання. В ході бесіди учні самостійно формулюють висновки на основі спостереження.