42. Валідність тесту. Види валідності.

Валідність - відповідність тесту психічній властивості, що вимі­рюється. Питання про валідність методики — це питання про те, які і наскільки обґрунтовані висновки можуть бути зроблені на основі тестових оцінок. Питання, що відносяться до валідності, можуть бу­ти зведені до двох запитань: 1) які висновки можна зробити про те, що вимірювалося тестом? 2) які висновки можуть бути зроблені про реальну поведінку людини на відміну від тієї, що спостерігається при тестуванні?

Відповідь на перше запитання дозволяє з’ясувати внутрішню природу виміру. Тест, як вимірювальний інструмент, є операціоналізацією психічної властивості чи специфічної області уміння (знання). У цьому плані істотною проблемою є одержання висновків про пов­ноту відображення тестовими показниками цієї області, і в цьому змісті варто говорити про внутрішню (конструктну) валідність.

Відповідаючи на друге запитання, ми дізнаємося про корисність тестового виміру як провісника поведінки. У цьому плані істотною проблемою є отримання висновку про те, наскільки тестові показ­ники пов’язані з деякою іншою діяльністю, і в цьому сенсі варто го­ворити про зовнішню (критеріальну) валідність.

Види валідності залежать від видів висновків, що бажано отри­мати з тестових оцінок. Традиційно описують кілька взаємозалеж­них типів інтерпретації висновків, що узагальнюють переважну більшість можливостей застосування тестів: валідність за крите­рієм, змістовна і конструктна. Валідність за критерієм може бути прогнозуючою і конкурентною.

Важливо відзначити, що в залежності від виду валідності вона або обчислюється, або про неї тільки судять. У рекомендації до те­сту можуть бути наведені як коефіцієнти валідності, так і обґрун­товані висновки про валідність методики. Але в цілому про валід­ність тесту для конкретного його використання судять по всьому набору наданих рекомендацій до нього. Отже, валідність ~ це така психометрична властивість, що дозволяє виносити задовільне чи незадовільне судження стосовно отриманих результатів. Оскільки на валідність також впливають випадкові фактори, то в психомет- риці прийнято основну нерівність: валідність < надійність. На

відміну від надійності, крім випадкових факторів, на валідність впли­вають систематичні фактори.

Варто пам’ятати, що не існує тестів, валідних для всіх цілей чи у всіх ситуаціях, а також для всіх груп індивідів. Будь-яке визна­чення валідності відноситься до окремих з можливих застосувань чи видів тестів. Як і для надійності, користувач тесту повинен вра­ховувати склад і розмір вибірки, на якій проводилася валідизація тесту: чим менший обсяг цієї вибірки, тим менш надійні статистичні дані.

43. Валідність за критерієм. Класифікація критеріїв валідності.

Валідність за критерієм показує, наскільки за результатами тесту можна судити про цікавий для нас аспект поведінки індивіда тепер або в майбутньому.

Щоб визначити ЇЇ, виконання тесту зіставляють із критерієм, тобто з безпосередньою І незалежною мірою того, що повинен передбачити тест. Наприклад, для тесту технічних здібностей критерієм може бути подальша робота на виробництві; для тесту готовності до навчання - оцінки, отримані в коледжі; для тесту на невротизм - відгуки колег досліджуваного або інші доступні дані про його поведінку за різних життєвих обставин.

Конструктна валідність показує, наскільки результати тесту можуть розглядатися як міра певного теоретичного конструкта, або властивості. Прикладами таких конструктів є інтелект, розуміння просторових співвідношень, плавність мовлення, швидкість ходи, невротизм і тривожність.

Будучи націлена на обширні, тривкі та більш абстрактні описи типів поведінки, ніж попередньо розглянуті типи валідності, конструктна валідність передбачає поступове накопичення інформації з різних джерел. Тут підходять будь-які дані, що кидають промінь на природу досліджуваного явища, на умови, від яких залежать його розвиток і прояв.

У дослідженні конструктної валідності тесту використовуються такі критерії й чинники, як вікова диференціація, кореляція з іншими аналогічними тестами, факторний аналіз (статистичний метод визначення психологічних властивостей), внутрішня узгодженість тесту та ін.