Література

1. Безпалько О.П., Бойчук М.К., Жовтобрюх М.А., Cамійленко С.П., Тараненко І.Й. Історична граматика української мови. – К., 1962.- §89-95.

2. Жовтобрюх М.А., Волох О.Т., Cамійленко С.П., Слинько І.І. Історична граматика української мови. – К., 1980.- §43-50.

3. Чапля І.К. Прислівники в українській мові. –Х., 1960.

Для закріплення і перевірки знань з курсу “Історична граматика ” рекомендуємо плани практичних занять і завдання до них.

***

Заняття №1

Тема: Історична граматика української мови як частина загального

курсу української мови

Теоретичні питання

1. Предмет, завдання і значення курсу.

2. Зв’язок історії мови з іншими науками.

3. Джерела історії української мови.

4. Мовна спорідненість слов’янських народів.

5. Виникнення і розвиток письма у східних слов’ян.

6. Пам’ятки письма давньоруської мови та давньої української мови.

Література

За конспектом лекції.

Заняття №2

Тема: Голосні і приголосні давньоруської мови. Звукові зміни спільнослов’янського і східнослов’янського періодів.

Теоретичні питання

1. Система голосних фонем давньоруської мови.

2. Система приголосних фонем давньоруської мови.

3. Структура складу давньоруської мови.

4. Носові голосні спільнослов’янської мови, зміни їх у східнослов’янських діалектах у неносові.

Література

За конспектом лекції.

Завдання

1. Назвіть, які приголосні давньоруської мови були тільки твердими, а які – тільки м’якими.

2. Поясніть, які фонетичні процеси пов’язані з діянням закону відкритого складу.

3. Поясніть історичні чергування в коренях слів: жати-жну, м’яти-мну, дути-дну, ім’я-імені, путо-опона.

4. Назвіть голосні переднього ряду в давньоруській мові. Які приголосні (тверді чи пом’якшені) стояли перед голосними переднього ряду в давньоруській мові XI ст.?

5. До поданих давньоруських слів напишіть старослов’янські відповідники і поясніть походження голосних у, а (‘а).

Девять, рука, память, жати, мяти, начати.

Заняття №3 Тема: Голосні і приголосні давньоруської мови. Звукові зміни спільнослов’янського і східнослов’янського періодів

Теоретичні питання

1. Зміни праслов’янського ~ в о східнослов’янських мовах.

2. Найдавніші зміни h.

3. Палаталізація приголосних перед голосними переднього ряду.

4. Зміна у східнослов’янських мовах спільнослов’янських звукосполучень ор, ер, ол, ел в оро, оло, ере, еле.

5. Зміни *dj, tj у східнослов’янських мовах.

Література

За конспектом лекції.

Завдання

1. Укажіть на різні типи пом’якшення задньоязикових у наведених словах і поясніть історичну природу цих чергувань.

Стьготи – стьжька, стьгати – стаза, зорокъ – съзьрцати, льгота – польза, ликъ – лице, скука – скуцh, рогъ – рози, вълкъ – вълчькъ.

2. Поясніть, на місці яких приголосних уживаються шиплячі в поданих словах:

Сhча, плачу, мажу, ночь, пишу, плачу.

3. Від поданих гіпотетичних праслов’янських форм утворіть відповідні форми слів давньоруської і старослов’янської мов.

*vorna, *norvos, *kolti, *serda, *zolto, *borda, *solta.

*korva, *storna, *storqja, *mozos, *sormos.

4. Відтворіть праслов’янські архетипи до наведених

д – р ст. – слов.

чєрєво чрhво

городъ градъ

сєрєда срhда