- •Курс лекцій з дисципліни Основи наукових досліджень
- •2009-2010 Навчальний рік
- •Структура лекційного заняття
- •Структура лекційного заняття
- •II етап. Емпіричне обслідування та експеримент.
- •III етап. Опрацювання результатів дослідження.
- •IV етап. Практичне застосування одержаних даних.
- •1. Професійна компетентність.
- •2. Конфіденційність дослідження.
- •3. Об'єктивність дослідження.
- •4. Принцип психопрофілактичного викладення матеріалу.
- •5. Принцип обмеженого поширення спеціальних методик.
- •Структура лекційного заняття
- •Структура лекційного заняття
- •Структура лекційного заняття
- •Структура лекційного заняття
- •3. Метод тестів.
- •Структура лекційного заняття
- •Структура лекційного заняття
- •Хід лекції
- •2. Методи психодіагностики, їх класифікація.
- •3. Проективний метод психодіагностики.
- •4. Історія розвитку тесту. Види тесту.
- •IV. Тести в залежності від часових обмежень.
- •V. Тести за наочністю.
- •5. Основні вимоги до психодіагностичних методів.
- •Структура лекційного заняття
- •Програма комплексного підходу до розв'язування проблем шкільного життя дитини.
- •Додатковий матеріал
- •Зміст діагностики
- •Структура лекційного заняття
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання з курсу
- •Питання до заліку з дисципліни «Основи наукових досліджень»
- •Література
Структура лекційного заняття
І. Вступна частина
Організація студентів.
Повідомлення теми лекції.
Актуальність теми, місце лекції курсі предмету.
Категорії й поняття
Запис теми, плану, бібліографії.
ІІ. Основна частина
Викладення матеріалу у текстовій формі.
Метод експерименту, його види, особливості.
Метод опитування.
Метод тестів.
Соціометрія.
Близнюків метод.
Аналіз продуктів діяльності.
Фіксація на дошці ключових слів.
ІІІ. Заключна частина
Відповіді на запитання студентів;
Завдання для самостійної роботи. С\Р. Проведення тестування учнів початкових класів та обробка даних.
Хід лекції
Метод експерименту, його види, особливості.
Психолого-педагогічний експеримент — метод, що забезпечує спостереження за змінами психологічних характеристик дитини в процесі педагогічного впливу на неї.
Експеримент дає змогу реєструвати факти, розкривати закономірності, механізми, динаміку, тенденції психічного розвитку, становлення особистості, виявляти можливості для оптимізації цього процесу. Саме цей метод сприяє поєднанню психологічних досліджень з педагогічним пошуком.
Психолого-педагогічний експеримент передбачає такі етапи:
1. Констатуючий експеримент першого порядку. Спрямований на з'ясування характеристик та властивостей досліджуваного явища. У ньому беруть участь основна і контрольна групи. Основну групу задіюють у всіх процедурах експерименту. Контрольна група є еталоном, за яким оцінюють розвиваючий та формуючий ефект експерименту. Завдяки цьому дослідження відбувається в паралельному режимі.
2. Формуючий експеримент. Здійснюється за допомогою експериментальної моделі розвиваючих і формуючих впливів на предмет дослідження. Поєднує в собі різні процедури: навчальні, ігрові, практичні тощо. Важливою при цьому є аналітична модель “розвиваючого ефекту” експерименту — своєрідний “ідеальний образ” сподівань дослідника щодо його результатів.
3. Констатуючий експеримент другого порядку. На цьому етапі організують “контрольне” дослідження, залучивши основну та контрольну групи учасників. Його мета — фіксація показників із досліджуваного об'єкта після закінчення процедури формуючих впливів. Показники контрольної вибірки використовують як еталон для з'ясування формуючого ефекту, досягнутого при роботі з основною групою. Далі результати дослідження аналізують та використовують для обґрунтування закономірностей розвитку психологічних особливостей досліджуваних.
За місцем проведення розрізняють лабораторний і природний педагогічний експеримент. Лабораторний експеримент відбувається в штучних умовах, коли експериментатор моделює всі необхідні для його проведення умови. Він дає змогу точно враховувати досліджувані зовнішні впливи (силу, тривалість, послідовність подразників або їх комбінацій) та реакції-відповіді (дії, висловлювання) людини на ці подразники. Експеримент завжди доповнюють певними методичними засобами, що дає змогу розширити його можливості й підвищити ефект від дослідження загалом. Природний експеримент запропонований російським психологом О. Ф. Лазурським (1874 —1917). Дослідження відбувається у спеціальних умовах, відповідно до його мети, а досліджувані процеси протікають природно та послідовно, без втручання експериментатора. Він поєднує у собі позитивні риси спостереження і лабораторного експерименту, однак, порівняно з лабораторним, є менш точним і тому доповнюється ним.
Педагогічний експеримент дає змогу відокремити досліджуване явище від інших, цілеспрямовано змінювати умови педагогічного впливу на вихованців, повторювати окремі педагогічні явища приблизно в таких же умовах. Дані експерименту обробляють, перевіряють за результатами спостережень та інших методів дослідження.
Метод опитування.
Опитування — метод збору інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (інтерв'ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування дослідника і респондента шляхом реєстрації відповідей респондентів на сформульовані запитання.
Метод опитування базується на пропонуванні учаснику дослідження серії запитань, відповідаючи на які він надає досліднику деяку інформацію про себе. Опитування проводиться як в усній (бесіда), так і письмовій формі (анкета). Розрізняють два види запитань: закриті і відкриті. У першому випадку опитуваний вибирає відповідь на запитання з кількох запропонованих, у другому він сам формулює відповідь у довільній формі.
Для одержання достовірної інформації необхідно, щоб опитуваний: а) сприйняв потрібну інформацію;
б) правильно зрозумів її;
в) зміг згадати, за необхідності, події минулого;
г) обрав достеменну відповідь на поставлене запитання;
ґ) зміг адекватно висловитися.