3. Об'єктивність дослідження.

Дослідження повинно бути цілком неупередженим. На психодіагноста не повинні справляти вплив загальне враження про особис­тість обстежуваного: симпатія чи антипатія, власний психічний стан чи настрій, заангажованість на отримання певного результату і т. ін.

4. Принцип психопрофілактичного викладення матеріалу.

При повідомленні результатів самому обстежуваному необхідно дотримуватися певних запобіжних заходів, спрямованих проти їх неправильного використання, неправильної інтерпретації чи можли­вої появи невротично-депресивних реакцій. Таким чином, психодіагностичні результати не повинні травмувати психіку і самооцінку обстежуваного.

Якщо обстежуваний наполягає на тому, щоб «переробити» тес­тові завдання, то психолог повинен мати варіант еквівалентної ме­тодики, щоб переконати останнього в правильності використання запропонованої методики.

5. Принцип обмеженого поширення спеціальних методик.

Сертифіковані товариством психологів психодіагностичні мето­дики повинні поширюватися тільки серед атестованих спеціалістів. Цей принцип має на меті попередження неправильного використан­ня оригінальних методик. Доступ до таких методик повинен бути обмеженим, вони мають бути доступні тільки для спеціалістів, які будуть проводити такі дослідження, і відповідати за достовірність результатів.

Звичайно, що різні ситуації обстеження і застосування окремих видів психодіагностичних засобів поєднані зі специфічними профе­сійно-етичними нормативами, правилами і прийомами. Тому, всі зазначені вимоги в першу чергу пред'являються до професійного, психолого-педагогічного, клінічного консультування, експертизи, дослідження з метою добору та розстановки персоналу тощо.

Лекція 3. Методика підготовки, оформлення та захисту курсової роботи

План

1. Наукова робота студента.

2. Мета та завдання курсової роботи в педагогічному коледжі.

3. Вимоги до написання курсової роботи.

4. Індивідуальна картка студента з підготовки курсової роботи.

5. Етапи підготовки курсової роботи.

ОПП: реферат, курсова робота, дипломна робота, магістерська робота, об’єкт дослідження, предмет дослідження, гіпотеза дослідження.

Література:

1. Введение в научное исследование по педагогике/ Ю.К. Бабанский и др. – М., 1988.

2. Основы научных исследований/ В.И.Крутов и др. – М., 1989.

3. Чкалов О.Н. Основы научных исследований. – К., 1978.

4. Методика написання курсової роботи в педагогічному коледжі. ПУ ДНУ. – Д.: 1996

Структура лекційного заняття

І. Вступна частина

1. Організація студентів.

2. Повідомлення теми лекції.

3. Актуальність теми, місце лекції курсі предмету.

4. Категорії й поняття.

5. Запис теми, плану, бібліографії.

ІІ. Основна частина

1. Викладення матеріалу у текстовій формі.

   1. Мета та завдання курсової роботи в педагогічному коледжі.

   2. Вимоги написання курсової роботи.

   3. Структура курсової роботи.

   4. Характеристика та внутрішня структура основних розділів курсової роботи: вступ, теоретичний розділ, експериментальний розділ, висновки.

   5. Оформлення курсової роботи.

   6. Перевірка та захист курсової роботи в педагогічному коледжі.

2. Фіксація на дошці ключових слів.

ІІІ. Заключна частина

1. Відповіді на запитання студентів;

2. Завдання для самостійної роботи. С/Р Підготувати титульну сторінку курсової роботи, орієнтовного плану.

Хід лекції

1. Наукова робота студента.

Науковий пошук студентів характеризується різним ступенем та рівнями щодо глибини і складності. Його здійснюють різні люди, які мають різну кваліфікацію, підготовку та дослідницькі можливості, елементи наукового пошуку використовують уже під час навчального процесу в загальноосвітніх школах. Планка вимог до наукового пошуку зростає у вищому навчальному закладі. Види навчально-дослідної роботи студента: реферат, курсова робота (реферативна, дослідницька), дипломна робота (синоніми — дипломний проект, дипломний твір), магістерська робота.

Реферат—доповідь на певну тему, що передбачає огляд відповідних літературних та інших джерел або виклад змісту наукової роботи, статті.

Курсова робота — це робота на певну тему, яка передбачає опрацювання наукових, законодавчих, навчальних джерел, забезпечує їх об’єктивний виклад на основі відповідного аналізу та засвідчує суб'єктивний ступінь самостійності, уміння застосовувати добуті знання та набуті навички, розвиває дослідницькі вміння та здібності.

Дипломна робота — це спеціальна форма наукової роботи, яка передбачає опрацювання наукових, законодавчих, навчальних, архівних джерел, забезпечує їх об'єктивний виклад на основі відповідного аналізу та засвідчує суб'єктивний ступінь самостійності, має свої кваліфікаційні ознаки, яку виконує студент-випускник для отримання диплома (свідоцтва) про закінчення навчального закладу.

Магістерська робота — післядипломна форма наукової роботи, яка передбачає опрацювання наукових, законодавчих, навчальних, архівних (у тому числі рукописних) джерел на вищому, у порівнянні з дипломною роботою, рівні, забезпечує об'єктивний виклад опрацьованого матеріалу на основі відповідного аналізу та засвідчує суб'єктивний ступінь самостійності, має свої кваліфіка­ційні ознаки.

Специфіка навчання в педагогічному коледжі полягає, насамперед, у тому, що воно потребує обміркованої організації самостійної роботи студентів, що забезпечує успішне оволодіння не тільки програмовим матеріалом, але й навичками дослідження, творчої діяльності.

У світі цього положення виключно важливе має такий вид самостійної діяльності студента як виконання курсових робіт, яке практикується на завершальній стадії підготовки сучасного спеціаліста у навчальному закладі.

2. Мета та завдання курсової роботи в педагогічному коледжі.

Курсова робота у коледжі – самостійна робота студента, кінцевий етап навчального процесу у підготовці молодого фахівця

Виконання курсової роботи передбачає вироблення навичок самостій­ної роботи з науковими джерелами і оволодіння методикою досліджень, а також здатність обрати і проаналізувати наукову або практичну проблему робо­ти, самостійно узагальнити опрацьований матеріал, обґрунтувати висновки.

Метою написання курсової роботи є:

• Систематизувати і розширити теоретичні знання;

• Закріпити практичні вміння, одержані студентами під час навчання;

• Визначити рівень сформованості вміння використовувати теоретичні знання в практичній діяльності;

• Виділити в процесі синтезу знань істотних зв'язків між досліджуваним об'єктом і навколишнім середовищем;

• Пояснити й узагальнити результати емпіричного дослідження;

• Виявити загальні закономірності.

Завданнями курсової роботи є:

• Узагальнення результатів дослідження,;

• Знаходження загальних закономірностей шляхом обробки і інтерпретації дослідних даних;

• Поширення результатів дослідження на ряд подібних об'єктів без повторення всього обсягу досліджень;

• Вивчення об'єкта, неприступного для безпосереднього дослідження;

• Підвищення надійності експериментального дослідження об'єкта (обґрунтовування параметрів і умов нагляду, точності вимірювань).

3. Вимоги до написання курсової роботи.

• актуальність тематики, відповідність її сучасному стану та перспективам розвитку даної галузі науки (на розгляд виносяться питання та проблеми недостатньо розроблені в науці, які мають важливе значення для майбутньої професійної діяльності);

• наявність теоретичного, експериментального та заключного розділів;

• вивчення та характеристика історії проблеми та її практичного стану, а також вивчення передового педагогічного досвіду;

• глибоке вивчення та критичний аналіз монографічної та періодичної літератури з теми курсової роботи;

• чітка характеристика предмета, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених експериментів;

• наукова новизна та практична значимість проведених досліджень (студентські роботи не претендують на фундаментальні наукові відкриття, але все ж не слід ставити за мету уточнення, доповнення наукових відомостей з даної теми, спонукати студентів нехай до елементарного, але наукового пошуку; практична значимість визначається можливістю використання результатів досліджень в практичній діяльності);

• узагальнення результатів досліджень, обґрунтування висновків та практичних рекомендацій.

Основні вимоги до програми соціально-педагогічного дослідження.

Перша вимога — необхідність чіткої, конкретної, аргументованої програми. Дослідження без програми взагалі нагадує пошук методом спроб і помилок: розтрати енергії часто не виправдовують, не дають ні пізнавального, ні взагалі бажаного ефекту. В процесі дослідження виявляється, що поняття «покриваються емпіричними даними», при відсутності гіпотез неясно, як опрацьовувати матеріал: факти, дані, аналіз подій, явищ. Спроби сформувати питання на стадії аналізу даних, фактів веде до зневір'я: матеріал (факти, дані) зібрано неповністю, відбір не задовольнив потреби, завдання дослідження, одержані відповіді не на ті питання, що передбачались напочатку. Нарешті, дослідники приходять до висновку, що в процесі проведеного дослідження зроблено не все і не так, як планувалось, передбачалось, що тепер зробили б все зовсім інакше. Попередній висновок нерідко виникає і при старанно, детально розробленій програмі. Але тут сумніви і нові питання мають інший характер — досягнення бажаних результатів, ефективності. Виникають більш обґрунтовані гіпотези, що вимагають спеціальної, цілеспрямованої переробки за новою програмою. Таке незадоволення досягнутими результатами — плоди творчого пошуку, тоді як раніше — факти невикористаних можливостей.

Друга вимога — ясність і точність, деталізація програми. Всі її позиції і положення мають бути чіткими,, всі елементи продумані відповідно з логікою дослідження і ясно сформульовані. При відсутності ясно вираженої програми учасники дослідження втрачають спільну мову, витрачають час на уточнення, вивірку питань, що не виникли б, будь у них спільна програма.

Третя вимога — логічна послідовність всіх елементів, ланок програми. Неможна починати вибір плану, не уявляючи мети і завдання дослідження. Бездумно намагатися формулювати окремі гіпотези не уявляючи об'єкту. Програма — чітко і логічно сформульовані мета, завдання, орієнтири, об'єкти, предмети дослідження, способи, методи дослідження тощо.

Четверта вимога — гнучкість програми. Здається, що це суперечить логічності, послідовності вивчення об'єкту. А в дійсності гнучкість програми підкреслює зв'язаність всіх її ланок і елементів в динаміці розвитку процесу дослідження, зобов'язує систематично оглядати всі розділи, а виявивши окремі помилки, негайно ж усувати. Підготовка програми психолого-педагогічного дослідження — справа не проста, вимагає значних затрат часу і зусиль. Практика показує, що розробка формулювання програми забирає більше часу, аніж сам процес її реалізації. Старанно продумана програма дослідження — неодмінна умова її успішної реалізації, високий рівень науковості.

Практичні поради щодо розробки програми дослідження.

Перша. Не починайте розробку програми, поки не з'ясували, в чому головна мета дослідження, його практичний сенс.

Друга. Обдумайте і обговоріть з іншими дослідниками: чи є проблема досить значима і теоретично, і практично, щоб тратити зусилля на її дослідження, чи нема уже готових аналогів вирішення, реалізації проблеми, чи не є вона частиною іншої, більш загальної. Обдумайте, чи не буде дослідження теоретико-прикладним або практично-прикладним, а потім вирішіть: чи маєте достатні ресурси (знання, джерела додаткової інформації, матеріальні засоби, кошти) для проведення дослідження. Подбайте в попередньому варіанті програми, як деталізувати дослідження, намітьте об'єкт і уточніть предмет досліду і знову подумайте, які практичні труднощі можуть виникнути в якій мірі доступні об’єкти досліду, чи отримаєте підтримку від відповідальних осіб, зацікавлених у вивченні і реалізації проблеми?

Третя. Важливо чітко, конкретно сформулювати мету дослідження, на яке основне питання передбачається одержати відповідь і наскільки детальним має бути, стосовно до обраного чи передбачуваного об’єкту. Встановлюються певні взаємозв'язки і залежності, розробляються різні варіанти практичних рішень певних проблем. Остаточно визначивши, до якого типу належить дослідження, розгортайте системи проблем. Доцільно зробити ескізи, проекти мети, тобто завдань і шляху їх реалізації, безпосередньо або побіжно, або і зовсім не зв'язано з основною метою дослідження проблеми і її реалізації. Важливо скласти особливий перелік і пізніше вирішити, чи можна реалізувати завдання, здійснити мету досліду, користуючись інформацією, потрібною для вирішення, реалізації основного дослідження. Рекомендується скласти алгоритм питань для з'ясування особливостей предметної сфери і об'єкта вивчення: що читати? яку інформацію використати? з ким консультуватися? тощо.

Четверта. Не шкодуйте часу на «самоосвіту», звертайтесь до новітніх відкриттів джерел інформації, літератури з предмету та ін. В них знайдете посилання на фундаментальні праці і досвід, консультуйтесь з доступними і відомими спеціалістами. Визначить принциповий план дослідження і, якщо це буде дослідження за планом, програмою (що в основному уже реалізовано), приступайте, починайте деталізацію програми по фрагментах. Зробить перший начерк, накидок основних структурних компонентів зв'язків об'єкту вивчення, виділивши предмет аналізу відповідно меті і основним завданням дослідження. Одночасно формулюйте основні гіпотези і уточнюйте змістовний сенс основних понять, що стали елементами формувань гіпотез.

П'ята. Обговоріть з іншими дослідниками напрямки дослідження і ще раз зверніться за порадою, консультацією до спеціалістів дослідників, до практиків та тільки тоді починайте систематизоване опрацювання понять загальної концепції формулювання робочих гіпотез. Варто тут пам'ятати і діяти за прислів'ям: сім раз відміряй, а один раз відріж. Оформіть програму як окремий документ дослідження: це знадобиться не тільки в здійсненні, реалізації дослідження, але і при підготовці підсумкового звіту.

Вирішення, реалізація тієї чи іншої проблеми соціальної або наукової — завжди спрямовано на досягнення тієї або іншої конкретної мети, конкретного завдання, визначення ефективності.

4. Індивідуальна картка студента з підготовки курсової роботи.

Відповідно до Положення про написання курсових робіт в ДПК ДНУ викладачі певних предметних комісій визначають тематику курсових робіт, яка щорічно поновлюється та затверджується на засіданні предметної комісії. Тематика курсових робіт, яка розробляється на предметних комісіях, є орієнтованою як за змістом, так і за формулюванням. Студенти можуть уточнювати формулювання вибраних тем з урахуванням конкретних умов, можливостей та інтересів, Формулювання теми курсової роботи не повинно бути дуже вузьким або, навпаки, широким.

Закріплення за студентом теми курсової роботи оформлюється відповідним наказом по училищу. Після цього студент отримує завдання, складене керівником курсової роботи та затверджене на засіданні п/к. з визначенням термінів закінчення студентом роботи.

Нижче приводиться орієнтовна форма такого завдання з підготовки курсової роботи.

5. Етапи підготовки курсової роботи.

1. Вибір теми дослідження та її обґрунтування. Визначення об'єкта та предмета дослідження. Постановка мети.

2. Добір літератури до обраної теми, її глибоке вивчення та систематизація матеріалу. Вивчення педагогічного досвіду. Визначення вихідних теоретичних положень. Формулювання на цій основі гіпотези дослідження та визначення його завдань.

3. Добір і розробка методики експериментального дослідження та обробки експериментальних даних.

4. Проведення дослідно-експериментальної роботи (констатуючий, формуючий та контрольний експерименти) та аналіз її результатів.

5. Кількісний та якісний аналіз результатів дослідження в цілому, формулювання висновків та практичних рекомендацій.

6. Літературне оформлення курсової роботи.

Орієнтовна форма індивідуальної картки студента

Дніпропетровський педагогічний коледж Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара "Затверджено" Голова п/к комісії _________________ Індивідуальна картка студента з підготовки курсової роботи Відділення Спеціальність Дисципліна Прізвище, ім'я студента Група Тема курсової роботи Терміни здачі роботи: чернетка: чистовик: Строки виконання окремих етапів роботи (календарний план) Орієнтовний перелік графічного матеріалу Дата отримання завдання: Керівник /підпис/ Студент /підпис/

Лекція 4. Методика підготовки, оформлення та захисту курсової роботи

План

1. Структура курсової роботи.

2. Характеристика та внутрішня структура курсової роботи: вступ, теоретичний розділ, експериментальний розділ, висновки.

3. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи.

4. Оформлення курсової роботи.

5. Перевірка та захист курсової роботи в педагогічному коледжі.

ОПП: структура курсової роботи: вступ, теоретичний розділ, практичний розділ, висновки,

Література:

1. Введение в научное исследование по педагогике/ Ю.К. Бабанский и др. – М., 1988.

2. Основы научных исследований/ В.И.Крутов и др. – М., 1989.

3. Чкалов О.Н. Основы научных исследований. – К., 1978.

4. Методика написання курсової роботи в педагогічному коледжі. ПУ ДНУ. – Д.: 1996