Структура лекційного заняття

І. Вступна частина

1. Організація студентів.

2. Повідомлення теми лекції.

3. Актуальність теми, місце лекції курсі предмету.

4. Категорії й поняття

5. Запис теми, плану, бібліографії.

ІІ. Основна частина

1. Викладення матеріалу у текстовій формі.

1. Структура курсової роботи.

2. Характеристика та внутрішня структура курсової роботи: вступ, теоретичний розділ, експериментальний розділ, висновки.

3. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи.

4. Оформлення курсової роботи.

5. Перевірка та захист курсової роботи в педагогічному коледжі.

2. Фіксація на дошці ключових слів.

ІІІ. Заключна частина

1. Відповіді на запитання студентів;

2. Завдання для самостійної роботи. Складання бібліографії.

ХІД ЛЕКЦІЇ

1. Структура курсової роботи.

Робота над курсовою роботою передбачає складання плану, який включає як обов'язкові, такі структурні частини: вступ, теоретичний розділ, експериментальний розділ, заключний.

Розділи завжди мають внутрішню структуру, відповідно до якої поділяються на параграфи, (пункти, підрозділи). Кожен з яких є самостійним блоком інформації, що розкриває важливий аспект досліджуваної проблеми. Кількість параграфів (пунктів, підрозділів) не регламентується. Як правило, назва першого, теоретичного, розділу відображає суть проблеми, що вивчається; назва другого розділу може співпадати з формулюванням теми курсової.

СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ:

ВСТУП:

- об'єкт;

- предмет;

- мета;

- задача дослідження;

- наукова новизна і практична значимість.

- формування загальної гіпотези

ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ:

- аналіз теоретичних джерел з проблеми дослідження;

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ РОЗДІЛ:

- характеристика методів психолого-педагогічних досліджень;

- перевірка гіпотези визначеними методами досліджень;

- фіксація результатів досліджень;

- обробка та аналіз результатів досліджень.

ЗАКЛЮЧНИЙ РОЗДІЛ:

- відповідність результатів висунутій гіпотезі;

- висновки.

2. Характеристика та внутрішня структура курсової роботи: вступ, теоретичний розділ, експериментальний розділ, висновки.

ВСТУП

Курсова робота починається зі вступу, який разом із заключним розділом становить 1/10 частину всієї роботи (приблизно 3-4 сторінки).

Головна мета цієї частини роботи — розкрити актуальність досліджуваної проблеми та визначити коло питань, що будуть розглядатись. Обґрунтування актуальності теми здійснюється через визначення рівня наукового вивчення та новизни даної проблеми (виділяються питання, які ще не мають належного висвітлення в науці, але мають значення для вирішення проблем навчання та виховання); розкриття зв'язку теми з важливими аспектами тих чи інших соціальних проблем сучасності, розв'язанню яких буде сприяти їх дослідження. У вступі визначається об'єкт, предмет, мета, задача дослідження та розкриваються наукова новизна та значимість роботи.

Об'єкт дослідження - це реальність, на яку направлена пізнавальна діяльність дослідника.

Предмет - це властивості, сторони, стосунки, особливості, процеси даного об'єкту, які виділяються для вивчення (в одному об'єкті дослідження може бути виділено безліч предметів дослідження). Визначення об'єкта і предмета дослідження обумовлюється метою. Основною метою с вивчення предмета з метою суттєвих закономірностей, особливостей; розробка концептуальних моделей, схем, тощо.

Гіпотеза - це припущення, що стосується фактів, зв'язків принципів, які не мають наукового обґрунтування. Основним шляхом доведення істинності гіпотези с експериментальне дослідження. Гіпотеза складається із загального припущення та окремих гіпотез. Після аналізу теоретичних джерел з досліджуваної проблеми формулюється загальна гіпотеза, а окремі - можуть з'являтися на будь-якому етапі роботи.

ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ

Аналіз теоретичних джерел з проблеми дослідження - це перший параграф теоретичного розділу. Метою аналізу літератури є опис встановлених та вивчених фактів і закономірностей, що складають теоретичну основу питання, на якому будується власне дослідження автора. Такий підхід дозволяє визначити рівень вивчення проблеми, а також ті сторони, які залишилися за межами уваги дослідників.

Кожен параграф (пункт) є логічно завершеною частиною, в якій можна виділити головну думку, закінчується висновком, що виражає основні положення, від яких відштовхується автор при проведенні власного дослідження.

При написанні теоретичного розділу слід уникати таких типових помилок:

• компіляція - подання результатів чужих досліджень без самостійної обробки;

• переписування шматків текстів з книг, журналів, що не поєднуються за смислом;

• називання літературних джерел, переказ їх змісту;

• відсутність посилань на конкретні джерела (чужі думки ''привласнюються" автором курсової роботи);

• відсутність авторської позиції (щоб уникнути такої помилки, автору слід вказати, яку точку зору він поділяє, а з ким не погоджується і чому; при розкритті точки зору автора вживається авторське «ми», «нам»);

• стилістичні недоліки (вживання виразів-штампів, надання мовленню експресивності, повтор слів та словосполучень).

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

Головною метою до даного розділу є відповідність методики (методу) дослідження меті та задачам, обґрунтування вибору і змістовність характеристики методів. У тексті курсової роботи методик називаються а організація дослідження відповідно до методу детально описуються. Описуючи методику дослідження слід вказати мету її застосування, можливості (що дає застосування даної методики), характер даних, критерії, оцінки та одиниці вимірювання (якщо методика дає кількісний матеріал). У разі використання традиційної методики в неповному об'єму, а частково, необхідно обґрунтувати доцільність такого підходу, якщо автор подає свою модифікацію традиційної методики або адаптує її. то необхідно обов'язково описати варіант запропонованої методики, вказати мету модифікації або адаптації. Застосування методик (експериментальних, анкетним і т.д.), запозичених у інших авторів не слід детально описувати. Вказуються лише вихідні дані та загальні особливості методики. У разі розробки авторських методик відповідно до мети конкретного дослідження опис методики має бути детальним (описується процедура дослідження; вказуються способи фіксації результатів; характер даних; критерії оцінки).

Аналіз даних здійснюється за етапами:

1. Для обробки результатів слід воєдино звести первинні емпіричні дані (одиничні оцінки випробовувань за використаними методиками). Дані заносяться у загальну таблицю. Зведені відомості не приводяться у тексті роботи і не обов'язково розміщувати їх у додатках.

2. Даний етап обробки даних здійснюється з метою їх узагальнення, яке робиться на основі встановлених критеріїв. Дані групуються, основними кількісними показниками с відсотки. Цей етап обробки даних має своє відображення в тексті роботи, що виражається у приведенні та описі різного роду таблиць, що містять узагальнені (а не первинні) дані.

3. Найбільш складним етапом обробки даних є статистичний аналіз, (див. статистичні методи обробки педагогічний експериментів).

Інтерпретація отриманих статистичних показників - це перехід від оперування числами до оперування поняттями (педагогічними, методичними, психологічними та ін.). Кожен математичний показник у дослідженні має певний смисл. Тому якісний аналіз даних повинен бути глибоко продуманим, логічним, коректним. Констатація тих чи інших фактів, виявлених у дослідженні, повинна здійснюватись обережно, формулювання мають бути виваженими.

ЗАКЛЮЧНИЙ РОЗДІЛ

Заключний розділ є завершенням текстової частини роботи, в якій підводяться підсумки проведеного дослідження та формулюються висновки.

На початку заключного розділу автор дає свою оцінку результативності дослідження, рівень вирішення поставлених задач. Необхідно зупинитися на узгодженості результатів досліджень з передбаченнями, висунутими в гіпотезі. Гіпотеза може бути підтверджена повністю або частково. Якщо певна частина гіпотези не знайшла підтвердження даними дослідженнями, то це слід пояснити.

Висновки складають основний зміст заключного розділу. Розміщуються в строгій логічній послідовності і, як правило, нумеруються. Кожен висновок формулюється чітко та коротко. Зміст висновків охоплює як теоретичну, так і експериментальну частину. Формулювання мають бути виваженими та обґрунтованими. У них констатуються тільки ті факти і закономірності, які були отримані у ході дослідження. У висновках необхідно стверджувально констатувати тільки ті положення, які перевірені на істинність. Якщо дослідження містить факти, які можна пояснити, передбачувані, то на цьому слід зупинитися по-особливому. Необхідно назвати ті теорії, методи, наукові підходи чи концептуальні положення, з якими узгоджуються результати даної роботи. Це ж саме слід зробити, якщо авторські результати суперечать певним загальновизнаним положенням.

Стосовно об'єму курсових робіт не існує міцно встановлених норм. І все ж слід орієнтуватися на 20-40 сторінок машинописного тексту, враховуючи те, що сам по собі об'єм не завжди визначає якість виконаної роботи. роботи.

3. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи.

1. Вибір теми - перший і дуже відповідальний момент під час виконання курсової роботи.

Студентам надається право вибирати тему роботи серед тематики, запропонованої керівником курсової роботи. В окремих випадках студент може запропонувати власну тему, але вона повинна бути узгоджена з керівником і затверджена на засіданні предметної комісії.

Обґрунтування актуальності та значення обраної теми подається у такій послідовності:

• сутність проблеми

• соціальний запит

• запит та потреби практики виховання

• розробленість проблеми у психолого-педагогічній науці

• ідея дослідження та вихід на формулювання мети власного наукового дослідження.

Вибір теми дослідження тісно пов'язаний з визначенням об'єкта та предмета дослідження.

Об'єкт дослідження — це частина об'єктивної педагогічної реальності, що протистоїть суб'єктові (дослідникові) у його пізнавальній діяльності.

Предмет дослідження — це елемент об'єкту дослідження, що включає сукупність його властивостей, відношень і вивчення якого збагачує об'єкт в цілому.

Наведемо приклади визначення об'єкта та предмета дослідження.

1. Тема дослідження: "Роль ігор - драматизації у сфері формування гуманних взаємовідносин у дітей б р. ж.

Об'єкт дослідження: процес формування гуманних взаємовідносин у дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження: педагогічні умови та чинники формування гуманних взаємовідносин у дітей дошкільного віку в іграх - драматизаціях.

2. Тема дослідження: "Виховання наполегливості у старших дошкільників у сюжетно-рольових іграх".

Об'єкт дослідження: навчально-виховний процес дошкільного закладу, що забезпечує виховання особистості дитини.

Предмет дослідження: педагогічні шляхи виховання наполегливості у дітей 6 р. ж. у сюжетно-рольових іграх.

Після обґрунтування теми та вибору об'єкта дослідження формулюється його "мета." Мета та тема тісно пов'язані між собою, їх об'єднують два співпадаючих елемента: об'єкт та кінцевий результат дослідження. Проте мета містить ще й третій елемент — шлях досягнення кінцевого результату.

Розглянемо це на прикладі.

Тема дослідження: Педагогічні умови активізації ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ дітей 6 року життя.

Об'єкт дослідження : ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ дітей дошкільного віку.

Мета дослідження: визначення ефективних умов активізації ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТ дітей б року життя.

Примітка: різними шрифтами виділені елементи теми та мети дослідження, що співпадають.

Метою педагогічного дослідження в її найбільш загальному вигляді є, як правило:

• перевірка (або уточнення) розроблених теоретичних положень, які описують структуру, зв'язки, розвиток об'єкту дослідження;

• встановлення закономірностей, відображаючих специфіку явища чи процесу, що вивчається;

• визначення показників ефективності використання результатів проведеного дослідження;

• встановлення особливостей застосування зазначених результатів на практиці та ін.

2. Починаючи наукову розробку теми, слід провести аналіз стану питання, що досліджується, тобто вивчити теорію та історію питання відповідно до мети та проаналізувати передовий педагогічний досвід.

Пошук наукової інформації бажано проводити у такій послідовності:

1. Накопичення загальної інформації з проблеми за допомогою підручників, довідників, словників та ін.

2. Ознайомлення зі змістом монографій, де найбільш глибоко систематизовано викладаються загальні результати наукових досліджень. Як правило, монографії містять список найбільш значущої літератури, що відкриває нові можливості для продовження пошуку інформація.

3. Робота з періодичними виданнями (журнали "Педагогіка та психологія", "Початкова школа", "Освіта","Питання психології"", "Дошкільне виховання", та ін.) та пошук статей, які розкривають вузькі питання або результати досліджень з даної проблеми. Аналогічну інформацію можна отримати, опрацювавши автореферати дисертацій.

4. Вивчення статей з досвіду роботи, методичних рекомендацій, які висвітлюють кращі надбання практики.

Вивчення теоретичного матеріалу передбачає його систематизацію та фіксацію. Досліднику-початківцю необхідно володіти найбільш доступними способами фіксації та збереження наукової інформації.

Вихідним способом вивчення літературних джерел є створення власної біографічної картотеки, тобто фіксування на окремих картках назв джерел та складання анотацій до них. Анотування — це найбільш загальний та стислий виклад основного змісту роботи. (Виписуються назви розділів, параграфів, розкриваються .основні ідеї)..

До найбільш поширених способів стислого фіксування наукової інформації також належать тезування, цитування та конспектування.

Тезування — це складання нотаток про найбільш суттєві ідеї, висновки наукового тексту та викладення їх своїми словами. Якщо текст відтворюється точно, без змін, то така форма його вивчення називається цитуванням. Під час конспектування зберігається основний зміст наукової публікації.

Уся отримана інформація полягає аналізу, на основі якого визначаються вихідні теоретичні положення, формулюється гіпотеза дослідження та його завдання.

Гіпотеза яка е формою наукового передбачення, посідає у дослідженні щільне місце. Вона виступає у вигляді припущення, що пояснює сутність, структуру, зв'язки, рушійні сили педагогічного явища. Гіпотеза повинна відповідати меті та висвітлювати конкретний предмет дослідження.

Наведемо приклад гіпотези наукового дослідження до теми "Роль ігор - драматизацій у формуванні гуманних взаємовідносин у дітей 6 року життя

Формування гуманних взаємовідносин дітей під час підготовки та проведення ігор-драматизацій здійснюється успішно, якщо створити такі педагогічні умови:

• забезпечення конкретизації уявлень дітей про еталон гуманності, формування мотиваційної установки, оволодіння емпатійними, альтруїстичними діями;

• опанування дітьми засобами емоційного вираження гуманності;

• поєднання гри-драматизаііїї з іншими видами діяльності дітей;

• особистісно - орієнтована взаємодія педагога з вихованцями.

Для реалізації обраної мети та перевірки достовірності гіпотези визначаються завдання дослідження.

Завданнями дослідження є питання, відповіді на які необхідні для досягнення мети. Ці питання виникають на основі аналізу стану проблеми, Ідо досліджується і стосуються подальшої розробки окремих її аспектів.

Наприклад, мета дослідження — науково обґрунтувати, розробити та експериментальна перевірити методику виховання відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку, простежити особливості проявів відповідальності в різних умовах взаємовідносин дошкільників з оточуючими.

Завдання дослідження:

1. З'ясувати стан проблеми в теорії та освітній практиці.

2. Визначити педагогічні умови підвищення ефективності процесу формування відповідальної поведінки.

3. Розробити та експериментальна перевірити експериментальну методику формування у дітей старшого дошкільного віку основ відповідальної поведінки.

Аналіз стану проблеми, що досліджується дає можливість реалізувати ще один важливий момент у написанні наукової роботи — скласти її план.

План повинен відображати структуру роботи. Чим більше чіткості, логіки у складеному плані, тим легше автору виконувати наукове дослідження.

Одним з недоліків студентських наукових робіт є непропорційність у розмірах параграфів. З огляду на це, важливо визначити розміри кожної частини майбутнього дослідження та їх взаємозв'язок. Під час виконання роботи план може удосконалюватись та набути кінцевого вигляду на останньому етапі опрацювання обраної теми

План дає можливість розпочати написання теоретичної частини курсової роботи, зміст якої складає систематизований та узагальнений варіант зібраної наукової інформації.

Теоретична частина психолого-педагогічного дослідження, як правило, складається з 2 (3) параграфів. Виклад матеріалу повинен будуватися за принципом: від загального до конкретного, тобто від висвітлення загальних аспектів проблеми до аналізу експериментальних досліджень в галузі педагогіки та психології.

Наприклад:

Розділ 1. Аналіз психолого-педагогічних досліджень з проблеми волі.

І. 1. Сутність волі та характер Ті прояву.

1. 2. Особливості вольового розвитку дітей дошкільного віку.

1.3. Формування вольової поведінки дітей у сюжетно-рольовій грі.

або

1. 1. Особливості вольового розвитку дітей дошкільного віку.

І. 2. Формування вольової поведінки дітей у сюжетно-рольовій грі.

3. Вивчивши теоретичний стан проблеми, студент переходить до здійснення дослідно-експериментальної роботи. Цей етап передбачає добір і розробку методики експериментального дослідження.

Методика дослідження: - це опис сукупності методів, що застосовуються для вивчення будь-якого явища або процесу. Вона відповідає на питання: як, яким чином здійснюється дослідження.

Найбільш поширеними методами наукового дослідження в педагогіці є спостереження, експеримент, методи опитування, методи вивчення результатів продуктивної дитячої діяльності та документації Навчально-виховних установ, математичні методи.

Кожен з названих методів використовується для вирішення певних завдань дослідження. Так, для отримання первинної інформації про предмет дослідження доцільно використовувати метод спостереження та опитувальні методи ( бесіди, інтерв'ю, анкетування).

Щоб визначити картину зростання педагогічного явища, встановити його особливості та чинники розвитку, слід удатися до методів вивчення документальних джерел та продуктів дитячої діяльності.

Вищеозначені методи, передусім, дають можливість вивчити стан проблеми у педагогічній практиці.

З метою здійснення активного впливу на педагогічне явище шляхом створення спеціальних умов застосовується метод педагогічного експерименту, який забезпечує наукову перевірку та доказ гіпотези, висунутої на початку дослідження.

Педагогічний експеримент має комплексний характер, оскільки передбачає використання цілої групи методів: спостереження, бесід, текстових завдань, створення спеціальних ситуацій та ін.

Отримані за допомогою різних методів експериментальні дані підлягають кількісному аналізу за допомогою методів математичної стати стики.

4. Експериментальне дослідження здійснюється за вибраними методиками, з дотриманням відповідних інструкцій і методичних рекомендацій щодо їх проведення. Як правило, воно складається з трьох етапів: констатуючого, формуючого, та контрольного але деякі теми передбачають проведення тільки констатуючого експерименту.

5. Загальні висновки курсової роботи відображають кількісний та якісний аналіз результатів в цілому та містять методичні рекомендації для практичних працівників ( батьків).

4. Оформлення курсової роботи.

Курсова робота в оформленому вигляді повинна складатися з таких структурних компонентів: титульної сторінки, плану, вступу, теоретичної частини, експериментальне - практичної частини, висновків, списку літератури, додатків.

Титульна сторінка оформляється відповідно вимог.

План відображає зміст і структуру роботи

Вступ розкриває актуальність вибраної теми. В ньому визначається об'єкт та предмет дослідження, мета та завдання, гіпотеза. В курсовій роботі вказується практична значущість дослідження. Обсяг вступної частини повинен становити 1/10 всієї курсової роботи ( 1,5-2 сторінки).

Теоретична частина - викладаються основні положення, подається огляд та аналіз наукової та методичної літератури.

Літературне оформлення тексту потребує дотримання певної логіки викладу. Слід пам'ятати, що при прямому запозиченні тексту з літературного джерела необхідно в квадратних дужках вказувати порядковий номер у списку літератури даного джерела, на якій міститься використана цитата. Приклад [5,20 -21]. Якщо в тексті є посилання на різні літературні джерела, то у квадратних дужках слід вказати порядковий номер використаних джерел, розмежовуючи їх крапкою з комою.

В кінці кожного параграфу теоретичної частини повинні робитися стислі висновки.

Експериментально - практична частина містить у собі уточнення мети та завдань експериментальне — дослідницької роботи, виклад методики її проведення, опис експерименту, фіксацію і аналіз отриманих результатів, висновки.

Спочатку описується констатуючий експеримент. Це здебільшого робиться у першому параграфі розділу за такою послідовністю:

• завдання констатуючого експерименту;

• термін та база його проведення;

• кількість дітей, що брали участь в експерименті (визначення контрольної та експериментальної групи)

• зміст методик констатацій (для найбільш відомих методик достатньо вказати назву та критерії оцінки; маловідомі, оригінальні методики описуються повністю);

• результати констатації ( таблиці, графіки, діаграми) та їх аналіз;

• висновки ( стан проблеми у практиці роботи дитячих садків та школи; вихідні рівні розвитку дітей ЄГ та КГ).

Другий параграф присвячується опису формуючого експерименту. Вказуються термін та методика його проведення. Методика формуючого експерименту повинна розкривати шляхи реалізації мети дослідження ( зазначаються використані засоби, її форми та система їх планування, описуються методи та прийоми формування та іл.)

За результатами формування проводиться контрольний експеримент.

Послідовність його опису така:

1. Вказуються контрольні методики ( якщо вони аналогічні до методик констатуючого експерименту, то достатньо вказати їх назву; якщо в них внесені зміни, то розкривається характер цих змін та причини їх внесення; якщо застосовано нові методики, то вони описуються, включаючи критерії оцінки).

2. Наводяться результати контрольного експерименту у порівнянні з даними констатуючого ( порівняльні таблиці, графіки, діаграми) та подається їх кількісний та якісний аналіз.

3. Робляться висновки щодо показників приросту отриманих даних.

Текст роботи може ілюструватися діаграмами, таблицями тощо. Кожна таблиця (діаграма) повинна мати заголовок, який відтворює її зміст та порядковий номер. Заголовки розміщуються над таблицями (діаграмами).

Праворуч над заголовком з великої літери пишуть слово "Таблиця" ("Діаграма") та вказують її порядковий номер.

Висновки наприкінці роботи повинні мати узагальнюючий характер. Необхідно вказати, якою мірою власне експериментальне дослідження підтверджує положення педагогічної науки та визначену дослідницьку гіпотезу. Наводяться розроблені автором рекомендації та поради.

Бібліографія (список використаної літератури) оформлюється відповідно до вимог.

Список використаних літературних джерел складається в алфавітному порядку. Про кожне джерело необхідно вказати таку інформацію: прізвище та ініціали автора, повну назву книги, місце видання, назву видавництва, рік видання, кількість сторінок. Про статті з періодичних видань необхідно вказати: прізвище та ініціали автора, назву статті, назву журналу або газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети, сторінки, на яких міститься стаття.

Додаток може вміщувати різноманітні дослідницькі матеріали: протоколи спостережень, бесід, таблиці обстежень, схеми, графіки, діаграми, конспекти занять, малюнки дітей тощо.

Якщо в роботі два або більше додатків, їх послідовно нумерують. Посилання на додатки в текстовій частині роботи є обов’язковим.

Кожний розділ курсової роботи має самостійне значення та виконує певні функції. Проте всі розділи повинні бути взаємозв'язані між собою та підпорядковуватися основній меті та завданням.

Оформлення роботи передбачає нумерацію сторінок. Вона розпочинається з титульного аркуша, та на ньому номер сторінки не вказується. На наступній сторінці проставляється "2" і т.д. Виклад матеріалу кожного розділу розпочинається з нової сторінки. Тексти параграфів продовжують один одного. З нової ж сторінки подаються висновки, бібліографія та додатки.

Назви розділів та параграфів, що вказуються у плані, повинні відповідати їх назвам у тексті роботи.

Курсова робота може бути друкованою або рукописною. Проте текст повинен бути написаний чітко, розбірливо, без помилок та виправлень, пастою чорного кольору.

Для написання курсової роботи слід використовувати стандартний білий папір формату А-4. Сторінка з текстом повинна мати поля: ліворуч - 30мм, зверху - 20мм, праворуч – 10 мм, знизу - 25мм.

Курсова робота повинна бути прошита та мати тверду( або пластикову) обкладинку.

При друкуванні курсової роботи слід використовувати 14 - друкарський шрифт, назви розділів та параграфів друкувати 16 шрифтом. Число знаків у рядку не повинно перевищувати 60 .

Обсяг курсової роботи не повинен становити більше 30-35 друкованих сторінок тексту.

5. Перевірка та захист курсової роботи в педагогічному коледжі.

1. Виконану та оформлену згідно з вимогами курсову роботу студент здає в установлений термін керівнику. Науковий керівник перевіряє курсову роботу, складає відгук на неї та призначає дату захисту.

Захист складається з таких етапів:

• доповідь студента з викладом змісту курсової роботи ( 8-10 хв.);

• відповідь студента на запитання наукового керівника та присутніх студентів;

• виступ наукового керівника з аналізом - характеристикою змісту курсової роботи та оцінки ставлення студента до її написання;

• виставлення оцінки.

Оцінка курсової роботи враховує не лише якість самої роботи, володіння матеріалом і переконливість студента під час публічного захисту, але і її оформлення та своєчасність виконання як окремих етапів, так роботи в цілому.

У разі невідповідності курсової роботи вимогам, вона повертається студенту на доопрацювання.

2. Результати захисту курсової роботи фіксуються у протоколі.

Лекція 5. Характеристика методів наукових досліджень

ПЛАН

1. Класифікація методів наукових досліджень: теоретичні, емпіричні методи, аналітичні, організаційні.

2. Емпіричні методи: бесіда, інтерв’ю, анкетування,спостереження.

3. Метод спостереження, його види, вимоги до нього; фіксація та аналіз результатів спостереження.

ОПП: метод науково-педагогічного дослідження, методика дослідження, методи теоретичного дослідження: моделювання, реконструкція, типізація; методи емпіричного дослідження: спостереження, експеримент, опитування, бесіда, тести, аналіз продуктів діяльності; аналітичні методи: якісні та кількісні методи; методи організації дослідження: лонгітюдний та порівняльний методи;

Література:

1. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2002. – С.63-79.

2. Пілюшенко В.Л., Шкрабак І.В., Славенко Е. І. Наукове дослідження: організація, методологія, інформаційне забезпечення: Навчальний посібник. – К.: Лібра, 2004. – 344 с.

3. Цехмістрова Г.С. Методологія наукових досліджень. Навчальний посібник. – К.: Видав. дім «Слово», 2008. – 280. - С.101-135

4. Ю.Сурмін. Майстерня вченого: Підручник для науковця. – К.: Навч.метод центр освіти в Україні, 2006. – С.120-207.