Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОНД 2.doc
Скачиваний:
181
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
864.26 Кб
Скачать

Зміст діагностики

СУБТЕСТ 1. Нісенітниці

Стимульний матеріал — це картинка, що містить безліч явних «безглуздостей», тобто речей, які у реаль­ному житті неможливі і смішні (див. додаток 2). «Нісенітниці» пропонуються як перше завдання, оскільки в ході обговорення картинки дитина, як правило, розкріпачується і заспокоюється.

Основним результатом даного субтесту є здатність малюка емоційно відгукуватися на «безглуздість» малюнка и уміння пояснити значеннєві помилки зображення. Це відповідає можливостям здорової дитини даного віку.

Інструкція

Картинка пропонується дитині зі словами: «Подивися, яка у мене картинка». Якщо дитина розглядає її мовчки (чи взагалі ніяк не реагує), педагог може запитати: «Ти розглянула картинку? Смішна картинка? Чому вона смішна? Що тут намальовано неправильно?» При цьому кожне запитання є допомогою у виконанні зав­дання і впливає на отриману дитиною оцінку.

Критерії оцінювання:

  • Малюк отримує 2 бали, якщо він реагує на кар­тинку жваво, безпосередньо, без втручання дорослого. Картинка смішить його, викликає посмішку. Він з легкістю вказує на всі «безглуздості».

  • 1 бал — якщо його реакція менш спонтанна, але він самостійно чи з незначною допомогою — 1 чи 2 за­питання — знаходить безглузді місця.

  • 0 балів — якщо емоційно ніяк не реагує на кар­тинку і тільки за допомогою педагога знаходить невідповідності в ній. Своє ставлення до зображеного ніяк не виявляє.

СУБТЕСТ 2. Просторово-арифметичний диктант

Це завдання дозволяє діагностувати як сформованість навичок лічби, так і деякі психологічні характе­ристики: вміння дитини орієнтуватися в просторі (пра­воруч — ліворуч, верх — униз), уміння діяти за правила­ми, розуміти усну інструкцію і утримувати її в пам'яті. Варіант стимульного матеріалу, необхідного для проведення цього субтесту, наведений у додатку.

Інструкція

Таблиця демонструється дитині зі словами: «Подивися, тут намальована дівчинка». Далі ставляться наступні запитання:

    • Якщо вона зі своєї клітинки піде праворуч на одну клітинку, то де вона опиниться? Що вона там знайде? Скільки?

    • Далі вона з цієї клітинки піде вверх теж на одну клітинку, де вона опиниться? Скільки в неї тепер стало морквин?

    • Тепер вона йде на одну клітинку ліворуч. Де вона тепер буде? Скільки тепер у неї морквин?

    • Дівчинка йде ще на одну клітинку ліворуч. Де вона опиниться тепер? Тут зайчик попросив у неї 2 морквини. Скільки в неї залишилося морквин?

    • Вона йде ще на одну клітинку вниз. Де вона опиниться? Скільки в неї тепер морквин? Що-небудь змінилося?

    • Дівчинка йде вниз. Кого вона зустріла? Вона відає йому 2 морквини. Скільки в неї залишилося?

Якщо на перших запитаннях педагог бачить, що малюк ніяк не реагує на них і не може відповісти,і при цьому є підозри, що він просто не зрозумів інструкцію чи занадто скутий, то він може дозволити малюку паль­цем рухатися по таблиці услід за інструкцією. Сам пе­дагог нічого не показує. Критерії оцінювання

  • Виконання дитиною цього субтесту оцінюється 2 балами, якщо вона правильно виконала 5—6 дій з 6 можливих.

  • 1 бал—якщо вона правильно виконала 3—4 дії з 6 можливих.

  • 0 балів—якщо вона правильно виконала 1—2 дії з 6 можливих.

У протоколі тестування необхідно визначати правильність виконання потенційним школярем як арифметичної дії, так і просторового орієнтування. Для цьо­го в клітинці, що відповідає кожному «кроку», треба позначати знаком «+» чи «-» у лівій верхній частинці клітинки — правильність лічби, у нижній правій частині — правильність напрямку. Докладне ведення протоколу необхідне для подальшого консультування, яке може знадобитися за умови недостатньо високих набраних балів.

СУБТЕСТ 3. Послідовні картинки

Аналогічний субтест застосовується в тестах Біне-Симона і Векслера, він дозволяв виявити рівень сформованості в дитини причиново-наслідкових, просторово-часових, логічних зв'язків, а також рівень розвитку монологічного мовлення (уміння побудувати зв'язну послідовну розповідь). Пропонується набір із 6 картинок (див. додаток 4), оскільки дітям цього віку скласти роз­повідь за 7—8 картинками занадто складно, а менш ніж за шістьма — дуже просто.

Інструкція

Загальну картку зі стимульним матеріалом необхідно розрізати на частики і, перемішавши їх, покласти перед дитиною зі словами: «У мене є картинки. Вони усі переплуталися. Спробуй розкласти їх одну за од­ною перед собою на столі, а потім розкажи за ними якусь історію (склади розповідь)».

Критерії оцінювання

  • Якщо малюк самостійно правильно і логічно визначає послідовність картинок і складає зв'язну роз­повідь, то він отримує 2 бали.

  • Якщо помиляється в послідовності, але виправляє помилку (сам чи за допомогою дорослого) чи якщо його розповідь уривчаста і викликає труднощі, то він отримує 1 бал.

  • Якщо порушує послідовність, не може зрозуміти помилок чи його розповідь зводиться до описування окремих деталей картинок, то в цьому випадку він отримує 0 балів.

СУБТЕСТ 4. Геометричні фігури

Цей субтест дозволяв не тільки побачити, наскільки дитина знайома з геометричними фігурами, але і продіагностувати рівень и образного мислення, уміння діяти за зразком аналізувати простір. Для цього субтесту використовуються фігурки, вирізані з білої картки, як зразок використовується кольорова картка (додаток).

Інструкція

На стіл перед дитиною кольоровою стороною дого­ри викладаються геометричні фігурки і зразок. Дитині пропонується розглянути зразок і поруч на столі скласти точно таку саму фігуру з окремих частин.

Критерії оцінювання

  • Малюк отримує 2 бали, якщо правильно зібрав усю фігуру.

  • 1 бал — якщо правильно зібрав «тулуб, голову і ноги» геометричної людини.

  • 0 балів — якщо фігура зовсім не вийшла.

СУБТЕСТ 5. Аналоги

Завдання спрямоване на дослідження мислення, а саме: дозволяв побачити ступінь сформованості в ди­тини здатності робити умовиводи за аналогією.

Інструкція

«Я називатиму тобі три слова. Два з них підходять одне до одного, є парою. Тобі треба буде придумати слово, що підходить за змістом до третього слова, тобто знайти йому пару.

Слова такі:

— окунь —риба, а ромашка —... (квітка);

— морква — город, а гриби— ... (ліс);

— годинник — час, а градусник —... (температура);

— око — зір, а вуха—... (слух);

— добро —зло, а день—... (ніч);

  • праска—прасувати, а телефон—... (телефонувати).

Інші варіанти:

— голуб — птах, а волошка — ... (квітка);

— огірки — грядка, а шишки — ... (ліс);

— літак — пілот, а автомашина —... (водій, шофер);

— радіо — слух, а телебачення —... (зір, дивитися);

— день — ніч, а біле — ... (чорне);

— заєць — тварина, а щука —... (риба);

— гриби — ліс, а пшениця — ... (поле)

— школа — учитель, а лікарня – … (лікар)

— ліхтар — світити, а олівець — ... (малювати);

— книга — читати, а музика — ... (слухати, грати, складати);

—довге — коротке, а літо —... (зима).

У дужках наведені очікувані правильні відповіді іноді діти відповідають зненацька, дотепно і правильно за змістом, але не тим словом, що очікується. Наприклад, у парі «градусник — температура» деякі діти говорять не «температура», а «хвороба», і така відповідь є пра­вильною за змістом, хоча и не точною копією того, що припускається. Такі відповіді можна зараховувати як правильні и особливо визначати в протоколі.

Критерії оцінювання

  • Відповідь дитини оцінюється 2 балами, якщо вона знайшла правильне слово в 5—6 випадках з 6 можливих.

  • 1 бал — якщо вона знайшла правильне слово в 3—4 випадках з 6 можливих.

  • 0 балів — якщо вона знайшла правильне слово в1—2 випадках з 6 можливих.

СУБТЕСТ 6. Логопедичний

Мета цього тесту — у загальному вигляді оцінити особливості звуковимови і фонематичного слуху (звукобуквеного аналізу) дитини. Субтест складається з двох частин.

Інструкція

Частина 1. «Зараз я говоритиму тобі слова, а ти повинен поділити їх на частин і, плескаючи в долоні».

Слід продемонструвати малюку, як це робиться: учи­тель вимовляє по складах-слово, наприклад крокодил, супроводжуючи кожен склад ударом у долоні а потім просить його зробити те саме з запропонованими сло­вами:

— самовар;

— подушка. Ці слова можна замінити на інші трискладові.

Частина 2. Назви перший останній звуки в словах:

— берет;

— хвиля;

— отаман;

  • арка.

Слова можна змінювати, враховуючи, що вони підібрані таким чином: у першому слові перший і останній звуки приголосні, у другому — перший — приголосний, останній — голосний, у третьому — перший —голосний, останній — приголосний, у четвертому — обидва звуки голосні.

Критерії оцінювання

  • Дитина отримує 2 бали, якщо вона правильно вимовляє всі звуки, правильно поділяє слова на частини, правильно називає звуки (чи помиляється, але виправляє помилку самостійно).

  • 1 бал — якщо вона 2—3 звуки вимовляє з перекручуваннями чи помиляється при виконанні першої або другої частики завдання.

  • 0 балів — якщо вона багато звуків вимовляє не­правильно чи має значні труднощі під час виконання завдання, сама помилки не виправляє, їй постійно потрібна допомога дорослого.

СУБТЕСТ 7. Заборонені .слова

За результатами цього субтесту можна робити висновки про сформованість довільності в малюка, а також про розвиток його мовлення і загальної поінформованості.

Інструкція

Педагог говорить дитині «Я пропоную тобі пограти в гру «Так чи ні не казати і кольору не називати». Я ставитиму тобі запитання, а ти відповідатимеш. Прави­ла гри такі: треба правильно відповісти на запитання, але при цьому не можна вимовляти слова «Так» і «Ні» і не можна називати жодних кольорів.

  1. Кішки живуть у воді?

  2. Улітку небо яке?

  3. Вода мокра?

  4. Дорослі люблять грати?

  5. Ти хлопчик?

  6. Які ти любиш яблука?

  7. У мене очі які?

  8. Сніг який?

  9. Улітку трава яка?

  10. Крокодили літають?

Педагоги можуть змінювати запитання, залишаючи незмінною їх кількість — десять.

Критерії оцінювання

  • Якщо малюк приймає правила гри і дотримується їх, відповідає швидко і правильно на 9—10 запитань. то він отримує 2 бали.

  • Якщо у дитини виникають труднощі з відповідями, вона більш мовчить, насилу знаходить правильні відповіді на 4—8 запитань, то вона отримує 1 бал.

  • Якщо порушує правила, даючи (в основному не замислюючись) у більшості випадків заборонені відповіді, чи дотримується правила, але при цьому її відповіді неправильні за змістом, правильно відповідає усього на 1—3 запитання, то вона отримує 0 балів.

NВ! В анкеті-протоколі необхідно кожну відповідь позначити знаком «+» чи «-».

СУБТЕСТ 8. Ключі

Це завдання дає можливість сильним, розвиненим дітям виявити свої здібності. Оскільки цей субтест досить складний, його можуть виконати далеко не всі діти. Він спрямований на діагностику сформованості в дити­ни уміння виявляти закономірності і використовувати їх. До того ж за результатами виконання цього субтес­ту педагог може зробити висновок про розвиток тонкої моторики в дитини і про можливу лівшість.

Як стимульний матеріал використовується картка з зображенням на ній предметів (ключ)в), що змінюються за чотирма ознаками: формою головки ключа (трикутна, квадратна, кругла), формою борідки (прямокутна, із двома зубчиками, із трьома зубчиками), за кількістю смужок на борідці (одна, дві, три) і за кількістю трикутників на борідці (один, два і три) (додаток).

Інструкція

Педагог демонструє майбутньому школяреві картку з намальованими на ній ключами і говорить при цьому: «Подивися, які тут намальовані ключики. Бачиш, вони різні, але при цьому все-таки повторюються. Поміркуй і спробуй відгадати, який ключик не домальований, якого ключика тут не вистачає. Тобі потрібно буде домалювати його ось тут (дати Анкету-протокол з недомальованим шаблоном — див. Анкету для дитини, «Місце для малюнків дитини»).

Критерії оцінювання

  • Якщо на тестовому малюнку дитина правильно позначила 3 чи 4 ознаки, що змінюються, то її резуль­тат оцінюється в 2 бали.

  • Якщо малюк правильно позначив 1 чи 2 ознаки, що змінюються, то його результат оцінюється в 1 бал.

  • Якщо не позначено правильно жодної з ознак, що змінюються а ключах, то результат оцінюється в 0 балів.

СУБТЕСТ 9. Питання

Педагоги початкової школи вважають за необхідне знати початковий рівень володіння грамотою в дітей, що йдуть до школи. Для цього субтесту стимульний матеріал може бути двох видів: у вигляді простих текстів — для дітей, що вміють читати, и у вигляді букв — для дітей, що не вміють читати.

Інструкція

Педагог запитує в дитини, чи вміє вона читати. Якщо та відповідає ствердно, то має сенс запропонувати їй текст із проханням прочитати його, якщо ні, то варто показати картку з буквами і попросити їх назвати.

Критерії оцінювання

  • Дитина отримує 3 бали, якщо вона читав швид­ко, словами.

  • 2 бали — якщо вона читає по складах, розуміючи прочитане.

  • 1 бал — якщо знає хоча б 10 з показаних букв.

  • 0 балів — якщо знає менше 10 з показаних букв. Це єдиний субтест, що оцінюється за чотирибальною шкалою.

СУБТЕСТ 10. Малюнок людини

Тест «Малюнок людини» дозволяє виявити сформованість образних і просторових уявлень у дитини і рівень розвитку а тонкої моторики. Малюнок людини дає та­кож загальне уявлення про інтелект дитини в цілому.

Інструкція

Педагог дає дитині Анкету для дитини і, показавши їй місце для малювання, просить: «Намалюй, будь лас­ка, тут людину».

Критерії оцінювання

Завдання оцінюється відповідно до зразка:

1 2 3 4 5 6

  • Якщо малюнок дитини схожий на зразки, позна­чені № 1 і 2, то дитина отримує за цей субтест 2 бали.

  • Якщо малюнок дитини схожий на зразки, позначені № 3 і 4, то дитина отримує за цей субтест 1 бал.

  • Якщо малюнок дитини схожий на зразки, позна­чені № 5 і 6, то дитина отримує за цей субтест 0 балів.

Отже, ми отримуємо заповнену анкету-протокол співбесіди з дитиною, у якому позначена знаком «+» кількість балів, набраних нею за виконання кожного з 10 субтестів. Суму балів можна повідомити батькам, обов'язково дати позитивну оцінку того, як дитина працювала, відзначити її сильні сторони.

Якщо за сумою балів результат дитини виявляється нижчим від норми, то батьки одержують рекомендацію звернутися до психолога чи до шкільного логопеда (нижче 16 — бажано, нижче 10 балів — обов'язково).

Таким чином, дана методика і технологія прийому першокласників:

  • дозволяє проводи масове обстеження дітей, що йдуть до школи;

  • припускає активну участь учителів початкової школи в наборі перших класів;

  • дає можливість досить об'єктивно оцінити рівень підготовленості дітей, спрогнозувати можливі труднощі навчання и адаптації до школи;

  • дозволяв виявляти необхідність корекційного на­вчання з першого року;

  • допомагає формувати за умови достатніх ресурсів школи різнорівневі класи;

  • дозволяє забезпечувати за необхідності психологічну підтримку дитини з перших и кроків у новому шкільному житті.

Список додатків

1. Анкета для дитини і протокол тестування (зі зворотного боку).

2. Нісенітниці.

3. Просторово-арифметичний диктант.

4. Послідовні картинки.

5. Геометричні фігури.

6. Ключі.

7. Анкета для батьків.

Додаток 1

Анкета дитини

  1. Як тебе звати? Назви ім'я, по батькові і прізвище________________________________

  2. Скільки тобі років?________________________________________________________

  3. Коли ти народився? _______________________________________________________

  4. 3 ким разом ти живеш? Назви членів своєї родини. _____________________________

  5. Як звуть маму? Ким і де вона працює? _______________________________________

  6. Як звуть тата? Ким і де він працює? __________________________________________

  7. Де ти живеш? Назви адресу. ______________________________________________

  8. Чи відвідуєш ти дитячий садок? _____________________________________________

  9. Чи займаєшся ти в якійсь секції чи гуртку? ___________________________________

  10. Ким ти хочеш бути \ чому? _________________________________________________

Місце для малюнків дитини

Лекція 9. Наукове дослідження дітей молодшого шкільного віку

План

    1. Діагностика рівня розвитку пізнавальних психічних процесів.

    2. Методи вивчення особистості молодшого школяра, міжособистісних взаємин учнів.

Література:

  1. Альбуханова – Славская К.А. Особенности типологического подхода метода исследования личности // Принцип системности в психологических исследованиях / под ред. Д.Н.Заваплишной, В.А. Барабанщикова. – М., 1990.

  2. Анастази А. Психологическое тестирование / под ред. К.М. Гуревича, В.Лубовского. – М.,1982, - Кн. 1,2.

  3. Андреева Г.М. Лекции по методике конкретных социальных исследований. – М., 1975.

  4. http://osvita.ua

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]