Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОНД 2.doc
Скачиваний:
150
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
864.26 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський педагогічний коледж

Дніпропетровського національного університету

імені Олеся Гончара

Циклова комісія шкільної педагогіки, психології та окремих методик

Курс лекцій з дисципліни Основи наукових досліджень

Шкільне відділення

Повна загальна середня освіта

Початкове навчання № 5.010102

Копаєва Є.В. – викладач ДПК ДНУ імені Олеся Гончара психолого-педагогічних дисциплін

Розглянуто і ухвалено

на засіданні циклової

комісії шкільної педагогіки,

психології та окремих методик.

Протокол № 1 від 31.08.2009

Голова ц\к

_______________Л.М.Сохач

2009-2010 Навчальний рік

Лекція 1. Методологія, типологія та етапи наукового дослідження

План

  1. Предмет і задачі дисципліни «Основи наукових досліджень».

  2. Поняття про методологію наукових досліджень.

    1. Наука як соціальний інститут.

    2. Методологічні основи наукового дослідження

    3. Рівні психолого-педагогічних досліджень.

ОПП: Наука, наукознавство, об’єкт науки, предмет науки, наукове дослідження, метод, методологія, методична основа.

Література:

  1. Введение в научное исследование по педагогике/ Ю.К. Бабанский и др. – М., 1988.

  2. Основы научных исследований/ В.И.Крутов и др. – М., 1989.

  3. Чкалов О.Н. Основы научных исследований. – К., 1978.

  4. Кочетов А.И. Культура педагогического исследования. – Минск, 1996.

  5. Корольчук М.С., Психодіагностика. – К., 2004.

Структура лекційного заняття

І. Вступна частина

  1. Організація студентів;

  2. Повідомлення теми лекції.

  3. Актуальність теми, місце лекції курсі предмету.

  4. Категорії й поняття

  5. Запис теми, плану, бібліографії.

ІІ. Основна частина

  1. Викладення матеріалу у текстовій формі.

  1. Предмет і задачі дисципліни «Основи наукових досліджень».

  2. Поняття про методологію наукових досліджень.

    1. Наука як соціальний інститут.

    2. Методологічні основи наукового дослідження

    3. Рівні психолого-педагогічних досліджень.

  1. Фіксація на дошці ключових слів.

ІІІ. Заключна частина

  1. Відповіді на запитання студентів;

  2. Завдання для самостійної роботи: Огляд та аналіз наукових статей (тип дослідження, принципи дослідження, етапи).

Хід лекції

  1. Предмет і задачі дисципліни «Основи наукових досліджень».

Згідно до вимог професіограми спеціаліста у галузі “ Початкове навчання”, студент повинен оволодіти не лише змістом фундаментальних та фахових дисциплін, але й опанувати навичками здобуття нових знань, засвоїти методику процесу наукового пізнання.

Залучення студентів до наукової роботи впродовж усього періоду навчання запобігає пасивному накопиченню інформації, сприяє формуванню аналітичного підходу до вивчення та прогнозування явищ педагогічної дійсності.

Задачі курсу “Основи наукових досліджень” :

  • Розвиток у майбутніх педагогів схильності до науково-пошукової діяльності студентів;

  • Ознайомлення із різними формами наукового викладу дослідницьких матеріалів;

  • Ознайомлення із логікою та етапністю процесу дослідження, його категоріальним апаратом;

  • Формування основних гностичних, дослідницьких вмінь, навичок роботи із літературою;

  • Формування умінь і навичок застосування дослідницьких вмінь для здійснення практичних задач.

Об’єктом науки є процес наукового дослідження у його цілісності, тобто вся науково-пізнавальна діяльність в органічній єдності її складових частин.

Предметом науки є самі знання, їх генезис, способи отримання і практичного застосування.

Методологія педагогіки визначає загальні підходи до пізнання і використання закономірностей навчання, виховання і розвитку особистості.

Об’єктом методології педагогіки є пізнання явищ навчання, виховання і розвитку особистості, а її предметом – закономірності процесу формування нової людини – всебічно розвиненої особистості.

  1. Поняття про методологію наукових досліджень.

    1. Наука як соціальний інститут.

Виникнення науки в Європі сягає 6-5 століття до н.е. Одним з головних ареалів її виникнення була Давня Греція. Соціально-економічні, культурні, духовні умови, що склалися у містах-державах, сприяли зруйнуванню міфологічних систем. Рівень розвитку виробництва, соціально-економічних відносин спричинив розділення розумової та фізичної праці. Окремі елементи наукових знань існували і в більш давньому суспільстві, але вони мали розрізнений характер.

Функції науки змінювалися й розвивалися протягом історії людства, як і сама людина.

Можна виділити три групи соціальних функцій науки:

  • культурно-світоглядна;

  • функція науки як безпосередньої виробничої сили;

  • функція науки як соціальної сили.

У різні епохи ці функції були представлені по-різному, наприклад, у середньовіччі культурно-світоглядні проблеми в суспільстві обговорювалися у теології. В епоху Відродження право формування світогляду у значній мірі стала відвойовувати наука. Для сучасного виробництва характерним є широке застосування наукових знань.

Складність науки обумовила розмаїтість визначень її предмету. Вихідною основою розуміння науки є сама наукова діяльність, наукова творчість, а також вивчення загальних та специфічних законів природи і суспільства.

Поняття наука формується на основі єдиного гносеологічного і соціологічного підходу до розкриття її природи. З огляду на принципове значення цього поняття в методології наукового пізнання наведемо деякі типові визначення науки.

Наука - це сфера дослідницької діяльності, що спрямована на виробництво нових знань про природу, суспільство і процеси мислення.

Вона містить у собі всі умови і моменти цього виробництва. А саме: учених з їх знаннями і здібностями, кваліфікацією і досвідом, з поділом і кооперацією наукової праці, наукові установи, експериментальне і лабораторне устаткування, методи науково-дослідної роботи, поняття і категоріальний апарат, систему наукової інформації, а також усю суму знань, які виступають як попередні посилання, або засоби чи результати наукового пізнання.

Характерні риси науки:

  • чергування періодів її розвитку;

  • діалектичне поєднання процесів диференціації та інтеграції наукових знань;

  • розвиток фундаментальних та прикладних досліджень.

Функції науки

  • пізнавальна — задоволення потреб людей у пізнанні законів природи, суспільства, мислення;

  • практично-дієва — постійне вдосконалення виробництва і системи суспільних відносин як безпосередньої виробничої сили;

  • культурно-виховна — розвиток культури, гуманізація процесу виховання та формування нового покоління, сприяння подальшому розвитку і самовдосконаленню людини як індивіда і суспільства в цілому.

В історії людства відбувалися закономірні зміни щодо «спокійних» і революційних періодів розвитку науки, яка знаходилася в єдиному потоці процесів, що відбувалися та відбуваються в суспільстві. Тому слід підкреслити, що наука, її історія, не можуть бути відокремленими від розвитку суспільства в цілому.

Вищими формами організації науки в Україні є Національна Академія наук (НАН), та галузеві академії (Академія сільськогосподарських наук, Академія педагогічних наук, Академія медичних наук та ін.).

Наука має складну ієрархічну систему структурних підрозділів, що забезпечують виконання її внутрішніх і соціальних функцій. У рамках зазначених організаційних форм науки здійснюються такі функції, які пов'язані з керуванням науковою діяльністю.

Суттєвими пізнавальними елементами науки є:

  • наукові ідеї,

  • гіпотези,

  • факти,

  • засоби матеріалізації наукових ідей (книги, карти, графіки, креслення, таблиці)

  • методики і відповідні матеріальні засоби спостереження у процесі проведення експерименту,

  • методи фіксації результатів дослідження тощо.

Символічні засоби науки утворюються за допомогою наукової термінології, системи мір, наукової символіки, різноманітних форм «технічної мови» (графіки, таблиці, тощо).

Зростання ролі науки в суспільстві пов'язане з ускладненнями її внутрішньої структури, диференціацією на велике число конкретних дисциплін, інтеграцією, індустріалізацією наукової праці, зростанням капіталовкладень на її розвиток, збільшенням чисельності науковців, створенням нових наукових підприємств тощо. За такими обставинами виникла необхідність створення нової соціальної дисципліни – науки про саму науку, що одержала назву – наукознавство.

Наукознавствоце одна з галузей досліджень, що вивчає закономірності функціонування та розвитку науки, структуру і динаміку наукової діяльності, взаємодію науки з іншими соціальними інститутами і сферами матеріального і духовного життя людства.

Наукознавство всебічно відбиває ті загальні і суттєві процеси, явища, які характерні для різноманітних сторін науки, їх взаємозв'язку, а також для визначення співвідношення між наукою, з одного боку, і технікою, виробництвом і суспільством – з іншого.

Наукознавство, як і будь-яка інша галузь знання, виконує функції, що пов'язані з одержанням і накопиченням матеріалів, фактів, їх систематизацією і теоретичним узагальненням, прогнозуванням і розробкою практичних рекомендацій.

Наукове дослідження є основною формою здійснення і розвитку науки.

Наукове дослідженняце особлива форма процесу пізнання, систематичне, цілеспрямоване вивчення об’єктів, в якому використовуються засоби і методи науки і яке завершується формування знання про досліджуваний об’єкт.

    1. Методологічні основи наукового дослідження

Основою розробки кожного наукового дослідження є сукупність пізнавальних засобів, методів, прийомів і певна їх послідовність.       Метод (слово грецького походження - шлях до чого-небудь) - у найбільш загальному випадку означає спосіб досягнення мети, певним чином впорядкована діяльність.

Науковий метод - це спосіб пізнання явищ дійсності, їх взаємозв'язку і розвитку.

Метод як засіб пізнання є спосіб відтворення в мисленні досліджуваний предмет.

Аналізом та вивченням наукових методів займається методологія науки.

З одного боку, методологія розуміється як певна система методів, які застосовуються в процесі пізнання в межах тієї або іншої науки, тобто методологія розглядається як частина конкретної науки.

З іншого боку, методологія виступає як сукупність основних філософських положень, які відображають первинні гносеологічні концепції формування й аналізу наукового знання. В цьому визначенні підкреслюється філософський характер розуміння методології.

  У загальному плані розрізняють філософську і спеціально-наукову методологію.       Методологічна основа – це науковий фундамент, з позиції якого дається пояснення основних наукових явищ і розкриваються їх закономірності.

Лекція 2. Методологія, типологія та етапи наукового дослідження

План

  1. Підготовка та проведення психолого-педагогічного дослідження.

  2. Логіка проведення психолого-педагогічного дослідження.

    1. Етапи психолого-педагогічного дослідження;

    2. Алгоритм психолого-педагогічного дослідження.

  3. Професійно-етичні аспекти наукових досліджень.

ОПП: Наукове педагогічне дослідження, рівні досліджень, емпіричне дослідження, теоретичне дослідження, наукова проблема , тема дослідження, науковий напрямок дослідження, об'єкт, предмет, мета та гіпотеза дослідження, програма дослідження.

Література:

  1. Введение в научное исследование по педагогике/ Ю.К. Бабанский и др. – М., 1988.

  2. Основы научных исследований/ В.И.Крутов и др. – М., 1989.

  3. Чкалов О.Н. Основы научных исследований. – К., 1978.

  4. Кочетов А.И. Культура педагогического исследования. – Минск, 1996.

  5. Корольчук М.С., Психодіагностика. – К., 2004.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]