Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

математика 1874

.pdf
Скачиваний:
7
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
530.12 Кб
Скачать

61

1

n=1 (n + 2)ln(3n)

Розвязання.

Використаємо ознаку порівняння 2), порівнюючи даний ряд з рядом

1

n=1 n ln 3n

Знаходимо:

lim un

n→∞ vn

 

1

 

1

 

 

= lim

 

:

 

 

= 1

 

 

n→∞

(n + 2)ln 3n n ln 3n

 

і робимо висновок, що обидва ряди або збігаються, або розбігаються одночасно.

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

Застосовуємо до

ряду

 

 

інтегральну ознаку. Нехай

n ln 3n

 

 

 

 

 

n=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)=

1

 

розглянемо невласний інтеграл

x ln(3x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

d(ln 3x)

= ln ln(3x)

 

 

 

 

=

 

 

 

= ∞ .

 

x ln(3x)

ln(3x)

 

 

 

 

 

 

1

 

1

 

1

 

 

 

 

Інтеграл розбігається, значить обидва ряди теж розбігаються.

Інтегральна ознака збіжності ряду

Якщо функція f (x)0 неперервна і не зростає на проміжку

[0;+ ), то інтеграл f (x)dx і ряд

0

f (n)= f (0)+ f (1)+ ... + f (n)+ ...одночасно збігаються або

n=0

розбігаються. ( Тут всі члени ряду un = f (n)) .

Зауваження. Твердження справедливе, якщо всі умови виконані на проміжку [n; + ∞ ).

Приклад 10. Дослідити на збіжність ряд

62

1

n=2 n ln n

Розвязання. Розглянемо функцію

f (x)= 1 x ln x

( в загальному члені ряду п замінимо на х). Ця функція задовольняє всім умовам інтегральної ознаки: вона додатня, неперервна і не зростає на проміжку [2;+∞) і un = f (n)для п =2, 3,… .

Розглянемо невласний інтеграл

 

 

dx

=

d(ln x)

= ln ln x

 

= lim ln ln x ln ln 2 = ∞

 

 

 

2 x ln x

2 ln(x)

 

x→∞

 

2

Інтеграл, а значить і ряд, розбігаються.

Звернемо увагу на те, що в цьому прикладі загальний член ряду прямує до 0, тобто, виконується необхідна умова збіжності, але ряд розбігається.

Приклад 11. Дослідити на збіжність ряд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розвязання.

 

 

 

 

n=2 n ln

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо функцію

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)=

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x ln3 x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ця функція задовольняє всім умовам інтегральної ознаки:

функція f (x)

додатня,

неперервна, не зростає на проміжку [2;+∞)

і

un

= f (n) для п =2,3,… .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обчислимо невласний інтеграл

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

d(ln x)

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

= −

 

ln2 x

 

= lim

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

=

 

 

 

.

 

 

 

3

 

 

3

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

2

 

 

2 x ln

 

x

2 ln

 

x

 

2

 

 

2

x→∞

 

 

2 ln

 

x

 

2 ln

 

2

2 ln

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтеграл, а значить і ряд, збігаються.

63

2. ЗНАКОЗМІННІ РЯДИ

Перейдемо до вивчення рядів, членами яких є дійсні числа будьякого знаку. Частинним випадком знакозмінного ряду є знакопочережний ряд, тобто ряд виду

(1)n1 un = u1 u2

+ u3 u4 + ... + (1)n1 un + ... (un > 0)

 

(2.1)

n=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знакозмінний ряд

un (2.2)

називається абсолютно

збіжним,

 

 

 

 

n=1

 

 

 

 

 

якщо збігається ряд

 

un

 

(2.3),

складений із абсолютних величин

 

 

n=1

членів ряду (2.2).

При дослідженні знакозмінних рядів на збіжність важливими теоремами є теорема про збіжність абсолютно збіжного ряду ( теорема 1) і ознака Лейбніця. (теорема 2).

Теорема 1. Якщо збігається ряд (2.3), то збігається і ряд (2.2). Теорема 2. (Лейбніця). Якщо в знакопочережному ряді (2.1) члени

такі, що

u1 u2 u3 ...un ...

(2.4)

lim un = 0

(2.5)

n→∞

 

то ряд (2.1) збігається.

Ряди виду (2.1), що задовольняють умовам (2.4) і (2.5), називаються рядами Лейбніця.

Враховуючи ці дві теореми, можна запропонувати наступну схему дослідження на збіжність знакозмінного ряду (2.2).

Потрібно скласти ряд (2.3) з модулів членів даного ряду і дослідити знакододатній ряд (2.3) на збіжність по одній із ознак, викладених вище.

При цьому може виникнути одна із наступних ситуацій.

1Ряд (2.1) збігається. Тоді по теоремі 1 збігається і ряд (2.2). (Має місце абсолютна збіжність ряду (2.2)).

2Ряд (2.3) розбігається, причому

lim un 0

n→∞

64

Цей факт можна встановити або безпосередньо, або, наприклад, застосуванням ознаки Даламбера, або радикальної ознаки Коші. В цьому випадку і для ряду (2.2) необхідна умова також не виконується, із чого випливає, що ряд (2.2) розбігається.

3 Ряд (2.3) розбігається, причому

lim un = 0

n→∞

В цьому випадку збіжність ряду (2.2) можна спробувати установити за допомогою ознаки Лейбніця (теорема 2). Якщо ряд (2.2) є рядом Лейбніця, то він збігається( має місце умовна збіжність ряду (2.2). Якщо ряд (2.2) не є рядом Лейбніця, то потрібні додаткові дослідження.

Зауваження. Зверніть увагу на те, що з розбіжності ряду (2.3) не випливає розбіжність ряду (2.2): ряд (2.2) при цьому може бути або збіжним(див. п. 3 схеми дослідження), або розбіжним (див. п 2 тієї ж схеми)

Приклад 12. Дослідити на збіжність ряд

 

(31)

 

n

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

Розвязання.

n=1 n

n + 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Складемо ряд з абсолютних величин членів даного ряду

 

 

n

 

 

 

( )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1 n3 n + 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Порівнюючи останній ряд (

 

 

) із збіжним рядом

(за

 

2

 

 

 

 

 

 

n=1

n

ознакою порівняння 2), можна показати, що ряд ( ) збігається. (Виконайте це самостійно). За теоремою 1 даний ряд також збігається, тобто має місце абсолютна збіжність ряду.

Приклад 13. Дослідити на збіжність ряд

()n

1

n=2 n ln n

Розвязання.

Складемо ряд з модулів членів даного ряду

65

1

n=2 n ln n

Застосовуючи до цього ряду інтегральну ознаку збіжності, можна показати, що даний ряд розбігається. (Зробіть це самостійно). Знайдемо границю загального члену un даного ряду.

lim un

= lim

1

= 0

ln n

n→∞

n→∞ n

 

Ми знаходимось в ситуації, що описана в п.3 схеми дослідження. Перевіримо, чи буде даний ряд рядом Лейбніця.

Даний ряд –знакопочережний, загальний член його прямує до нуля. Крім того, виконана умова (4).

1

>

 

1

> ... > n

1

> (n + 1)

2 ln 2

3

ln 3

ln(n + 1)

Всі умови теореми Лейбніця виконано. збігається. (Збіжність умовна).

Приклад 14. Дослідити на збіжність ряд

π

(1)n n!sin

n

n=1

2

1

> ...

ln(n + 1)

Значить,

даний ряд

Розвязання.

Складемо ряд з абсолютних величин членів даного ряду

π

n!sin

n

n=1

2

Застосовуючи до цього ряду ознаку Даламбера, одержимо:

 

 

 

 

(n + 1)!sin

π

 

 

 

n!(n + 1)

 

π

 

lim

un+1

= lim

2n+1

 

= lim

 

2n+1

= ∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

π

 

n→∞ u

n

n→∞

n!sin

n→∞

n!

 

 

 

 

 

 

2n

 

2n

 

Звідси випливає, що

un+1 > un для

п

N,

тому для ряду з

абсолютних членів, а значить, і для даного ряду, не виконується необхідна умова збіжності ряду:

lim un ≠ 0

n→∞

66

Тому даний ряд розбігається.

3. СТЕПЕНЕВІ РЯДИ

Функціональним рядом називається ряд виду

(x)= u0 (x)+ u1 (x)+ ... + un (x)+ ....

 

un

(3.1)

n=0

де функції u(x) визначені на деякій множині D дійсної вісі.

Множина точок з області D, в якій ряд (3.1) збігається, називається областю збіжності ряду (3.1).

Степеневим рядом називається функціональний ряд виду

 

an x n = a0 + a1 x + a2 x 2 +... + an xn + ...

(3.2)

n=0

де a0 , a1 , a2 ...- дійсні числа (коефіцієнти ряду).

Область збіжності степеневого ряду (3.2) завжди є інтервал довжиною 2R з центром у початку координат. В кожній внутрішній точці цього інтервалу ряд (3.2) збігається абсолютно, а в точках, що лежать за ним, ряд розбігається (рис.4.1).

 

Ряд збігається

 

-R

0

R

x

Ряд розбігається

 

 

Ряд розбігається

Рисунок 3.1

Число R називається радіусом збіжності степеневого ряду. Радіус збіжності степеневого ряду можна знайти за формулами

R = lim

an

 

або

R =

1

 

(3.3)

an+1

 

 

 

n→∞

 

 

 

lim n

an

 

при умові, що границі існують.

 

n→∞

 

 

 

 

 

 

На кінцях інтервалу

збіжності (тобто при х=R та

при х=-R)

питання про збіжність чи розбіжність даного ряду для кожного конкретного ряду розглядається окремо.

67

Степеневим рядом називається також функціональний ряд виду

+ a1 (x x0 )+ a2 (x x0 )2 + ... + an (x xn )n + ...

 

an (x x0 )n = a0

(3.4)

n=0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При х=0 одержимо ряд (3.2), який є частинним випадком ряду

(3.4). Інтервалом

збіжності

ряду (3.4)

 

є інтервал

( x0 R; x0

+ R) з

центром в точці x0

(рис.4. 2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ряд збігається

 

 

 

 

 

 

 

 

x0-R

x0

x0+R

x

 

 

 

 

 

 

Ряд розбігається

 

 

 

 

 

Ряд розбігається

 

 

 

Рисунок 3.2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Радіус збіжності R ряду (3.4) знаходять за тими ж формулами

(3.3), що і для ряду (3.2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 15. Знайти область збіжності степеневого ряду:

 

 

 

 

 

 

(x 1)n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2n + 1)3n

 

 

 

 

 

 

Розвязання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо радіус збіжності ряду по одній із формул (3.3):

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

3(2n

+ 3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R = lim

 

an

 

= lim

 

(2n + 1)3n

= lim

= 3

 

an+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n→∞

 

n→∞

 

 

1

 

 

n→∞ 2n + 1

 

 

 

 

 

 

 

(2n + 3) 3n+1

 

 

 

 

 

 

Значить ряд збігається абсолютно в інтервалі (-2; 4) з центром в

точці x0 = 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дослідимо ряд на збіжність при х=4 і х=-2. При х=4 одержимо ряд

3

n

 

1

 

 

=

(2n + 1)3

n

2n + 1

n=1

 

n=1

Порівнюючи його з гармонійним рядом

68

 

 

1

 

 

2n + 1

 

lim

 

n

= lim

= 2

1

 

n

 

n→∞

 

n→∞

 

 

2n + 1

 

 

 

 

за другою ознакою порівняння робимо висновок, що він розбігається. При х=-2 одержимо знакопочережний ряд

()n

1

n=1 2n + 1

З попередніх міркувань випливає, що ряд з модулів членів даного ряду розбігається. За теоремою Лейбніця одержимо, що при х=-2 ряд збігається умовно.

Отже. Областю збіжності даного ряду є півінтервал [-2; 4). Приклад 16. Знайти область збіжності степеневого ряду:

(1)n n!xn

n=1

Розвязання.

Знайдемо радіус збіжності ряду

R = lim

 

 

an

 

= lim

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

n→∞

n+1

n→∞ (n +1)!

= lim 1 = 0

n→∞ n +1

Це означає, що ряд збігається тільки в одній точці при х=0. Приклад 17. Знайти область збіжності степеневого ряду:

 

4

n

 

 

x2n+1.

n

2

 

n=0

 

+ 1

Розвязання.

Звернемо увагу на те, що коефіцієнти an , що стоять при xn з п

парним, дорівнюють нулю. Тому границі в формулах (3.3) не існують, отже, формули (3.3) в цьому випадку використовувати не можна.

Розглянемо при будь-якому фіксованому х числовий ряд

n

 

n=0

4

 

 

x

 

2n+1 ,

( )

 

 

 

n2

+ 1

 

 

 

 

 

складений з модулів членів даного ряду. Застосуємо до нього ознаку Даламбера

69

lim

un+1

= lim

4n+1

 

x

 

2n+3

 

 

n

2

+ 1

 

= 4x2 lim

 

n

2

+ 1

= 4x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2n+1

 

 

 

 

 

n→∞ un n→∞ n2 + 2n

+ 2 4n

 

x

 

 

 

n→∞ n2 + 2n + 2

 

 

 

 

Якщо 4x2 < 1, то ряд (

)

збігається, якщо 4x2

> 1,

то ряд ( )

розбігається. Розвязуючи ці нерівності, одержимо, що при

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

< x <

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

ряд ( ), а звідси і даний ряд збігаються, а при x > 1обидва ряди: ( ) і даний, розбігаються.

Дослідимо даний ряд на збіжність при x =

1

і x = −

1

.

 

 

 

 

2

2

 

При x =

1

одержимо ряд

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

4n

 

1 2n+1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

.

n

2

+ 1

 

2(n

2

 

n=0

 

 

2

n=0

 

+ 1)

Порівняємо його з узагальненим гармонійним рядом

1

n=1 n2 .

Одержимо, що він збігається (доведіть самостійно).

 

 

1

 

 

4n

 

 

1 2n+1

1

 

При

x = −

 

одержимо ряд

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

,

 

 

2

 

 

 

2(n

2

+ 1)

 

 

2

 

n=0

n

 

+ 1

 

 

2

n=0

 

 

який також, як і попередній ряд збігається. Отже, областю збіжності

даного ряду є відрізок

1

;

1

 

 

 

 

2

2

 

Розкладання функцій в ряд Тейлора

Якщо функція f (x) визначена в деякому околі точки x0 і в самій точці x0 має похідні всіх порядків, то до неї може бути застосована формула Тейлора:

f (x) = f (x0 )+ f (x0 )(x x0 )+ f ′′(x0 )(x x0 )2 + ...

2!

70

+

f

(n1) (x

0

)

(x x0 )n1

+ Rn

 

 

 

 

(n 1)!

 

 

 

 

 

 

(n) (ξ )

 

 

 

 

 

 

де

Rn =

f

(x x0 )

n

ξ -між х0

і х , п

будь-яке натуральне

 

 

 

 

 

(

 

 

 

n!

число)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо для деякого значення х Rn

0 при

n → ∞ , то в границі

формула Тейлора перетворюється для цього значення х в ряд Тейлора

f (x) = f (x0 )+ f (x0 )(x x0 )+ ... +

f (n) (x

0

)

(x x0 )

n

+ ... =

n!

 

 

 

 

 

 

 

(x0 )

 

 

 

 

 

 

 

(n)

 

 

 

 

 

 

 

 

=

f

 

(x x0 )n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=0

n!

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, функція f (x) може бути розкладена в ряд Тейлора

для розглядуваного значення х, якщо: 1) вона має похідні всіх порядків;

2)

залишковий

 

член

R0 0 при

 

n → ∞

 

для розглядуваного

 

значення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо х=0, то ряд Тейлора називають рядом Маклорена і тоді

 

f (x) = f (0)+ f (0)x +

 

 

f ′′(0)

2

 

 

 

 

 

f

(n) (0)

n

f

(n) (0)

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

+ ... +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

+ ... =

 

 

x

 

2!

 

 

 

 

 

 

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=0

n!

 

Справедливі такі розклади елементарних функцій:

 

 

 

1.

ex = 1 + x +

x2

 

 

+

x3

+ ... +

xn

+ ...

 

 

 

 

 

 

 

 

(− ∞ < x < ∞)

 

 

 

 

 

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2!

 

 

 

3!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2n+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x3

 

 

 

 

x5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

sin x = x

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

... + (1)

 

 

 

 

 

 

 

+ ... (− ∞ < x < ∞)

 

3!

5!

 

 

 

(2n + 1)!

 

 

 

 

x2

 

 

 

 

x4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

x2n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

cos x = 1

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

... + (1)

 

 

 

 

 

+ ...

(− ∞ < x < ∞)

 

 

2!

4!

 

 

 

 

(2n)!

 

4.

ln(1 + x)= x

x2

 

 

+

x3

 

... + (1)n1

 

xn

 

+ ...

(1< x < 1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.

arctgx = x

x3

 

+

x5

 

 

 

... + (1)n

 

 

 

x2n+1

 

+ ...

(1x 1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2n + 1

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

5