Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

математика 1874

.pdf
Скачиваний:
7
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
530 Кб
Скачать
☆

 

 

 

 

 

11

 

 

 

Маємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u′v + uv′ −

2xuv

 

= 1+ x2 ,

 

 

 

 

 

 

1+ x2

 

 

u′v + u(v′ −

 

 

 

2xv

 

) = 1+ x2

 

1

+ x2

 

Отримаємо систему

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2xv

 

 

 

 

 

 

 

v′ −

 

 

 

 

 

= 0,

 

(1)

1+ x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

1+ x

2

 

 

(2)

u′v

 

 

 

 

 

∫

2x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

= eln

 

1+x

 

 

 

Розв’язком (1) є

v = e

1+x

 

 

 

 

 

= 1+ x2 ;

 

 

 

 

з (2) маємо u′(1+ x2 ) = 1+ x2 ;

u′ = 1;

 

∫du = ∫dx .

 

u = x + C .

 

 

 

 

 

 

Загальний розв′язок має вигляд

y = u v = (1+ x2 )(x + C)

Приклад 6. Знайти частинний розв′язок ДР-1

2ydx − (y2 − 6x)dy = 0, x(1) = 0

Розв′язання.

Це рівняння є лінійним відносно х та х′. Перепишемо його у вигляді:

x′ +

3

x =

 

y

.

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p(y) =

3

,

 

 

 

 

q(y) =

 

y

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

2

 

Заміна: x = uv; x′ = u′v + uv′ .

 

 

 

 

 

 

u′v + uv′ +

3

uv =

y

;

 

 

2

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

u′v + u(v′ +

3

v) =

y

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

2

 

 

Маємо систему двох ДР-1 з відокремлюваними змінними

 

 

 

 

 

 

12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

v′ + v

 

 

 

= 0,

 

 

(1)

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u′v =

 

 

(2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

−∫

3

de

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

−3ln

 

y

 

 

= y−3

 

Розв’язком (1) є

v = e

y

 

 

 

 

= e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

з (2) маємо

u′

1

 

=

y

;

 

u′ =

 

 

 

y4

.

 

 

y3

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫du = ∫

y4

 

dy + C;

u = 0,1y5

+ C.

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальний розв′язок має вигляд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x = u v = y−3 (0,1y5 + C).

 

Знайдемо С, застосовуючи початкову умову:

 

 

 

0 = 1−3

(0,1 15 + C),

C = −0,1

 

 

x = y −3 (0,1y5 − 0,1) - частинний розв′язок.

 

 

 

 

ДР-1 Бернуллі.

 

 

Це ДР виду

y′ + p(x)y = q(x)yn , де

p(x), q(x)

- неперервні

функції на деякому проміжку, n – дійсне число, відмінне від нуля. Поділимо рівняння на y n . Матимемо y− n y′ + y− n+1 p(x) = q(x).

Зведемо це рівняння до лінійного ДР-1. Для цього зробимо

підстановку

 

z = y − n+1 , z′ = (− n + 1)y− n y′

Отримаємо рівняння:

 

 

z′

 

+ p(x)z = q(x)| (− n + 1)

 

− n + 1

 

 

 

z′ + p(x)(− n + 1)z = q(x) (− n + 1)

13

Це лінійне

q1(x) = q(x)(− n + 1).

Знайдемо v i u:

v =

ДР-1.

Позначимо

p1 (x) = p(x)(− n + 1),

Зробимо

заміну

z = u v , z′ = u′v + uv′ .

e− ∫ p1 (x)dx ;

u = ∫ q1 (x)e∫ p1 ( x)dx dx + C

Тоді

z = e

−∫ p1(x)dx

∫

q

(x)e

∫ p1(x)dx

 

+ C

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

Знайдемо шукану функцію y (загальний розв′язок): y = z1−n Приклад 7. Розв′язати ДР-1

xy′ = 3y − 4x4 y2 .

Розв′язання.

Це ДР-1 Бернуллі. Запишемо його у вигляді:

y′ − 3 y = −4x3 y2 x

p(x) = − 3 , q(x) = −4x3 , n = 2 x

Поділимо рівняння на y 2 і перейдемо до лінійного ДР-1 шляхом

підстановки:

 

 

 

 

 

 

 

z′ = − y−2 y′

 

 

 

 

z = y −2+1 = y−1 ,

Отримаємо рівняння:

 

 

 

 

 

z′

−

3

z = −4x3 | (− 1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

− 1 x

 

 

 

 

 

z′ +

3

z = 4x3 -

лінійне ДР-1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

p (x) =

3

,

q (x) = 4x3 . Зробимо заміну: z = u v, z′ = u′v + uv′ .

 

1

x

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо v i u:

v = e−∫ 3x dx = e−3ln x = x−3

14

u = ∫4x3e∫

3

dx dx + C = 4∫ x3e3ln

 

x

 

dx + C = 4∫ x3 x3dx + C =

 

 

 

x

 

 

= 4∫ x6dx + c =

4

 

x7 + C.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1− 2

 

 

 

 

 

z = u v = x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

−3

 

 

x7 + C ,

y = z = z −1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

Загальний розв′язок заданого ДР-1 Бернуллі має вигляд

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

−1

 

 

 

 

x3

 

 

 

 

 

 

 

y = x−3

 

 

 

 

x7 + C

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

x

+ C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 8. Знайти частинний розв′язок ДР-1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

− y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xdx =

y

 

 

dy, y(0) = 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв′язання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Це ДР-1 Бернуллі відносно функціїx(y). Перепишемо його у

вигляді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x′ −

1

 

x = − y3 x−1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p(y) = −

1

;

 

q(y) = − y3 ;

n = −1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поділимо рівняння

на x−1 і

 

перейдемо до лінійного ДР-1 шляхом

підстановки z = x1+1

= x2 ;

 

 

 

 

 

z′ = 2x x′ .

Отримаємо рівняння:

 

 

 

 

 

z′

−

1

z = − y3 | 2

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z′ − 2 z = −2y3 - лінійне ДР-1

y

15

p (y) = −

 

2

,

q (y) = −2y3 . Зробимо заміну z = u v,

 

 

1

 

 

 

y

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо v i u:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

−

−

2

dy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

v = e

 

 

= e2ln

 

y

 

= y2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

−

 

 

dy

 

 

 

 

 

 

u = ∫(− 2y3 ) e

 

y dy + C = −2∫ y3e−2ln

 

y

 

dy + C =

 

 

 

= −2∫ y3 y −2dy + C = −2∫ ydy + C = − y2 + C

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

z = u v = y2 (− y 2 + C), x = z

 

=

 

 

 

 

 

 

 

1−(−1)

Загальний розв′язок заданого ДР-1 Бернуллі

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x = [y 2 (− y2 + C)]

 

= y C − y 2

 

 

 

 

 

 

 

 

2

Знайдемо С, застосовуючи початкову умову:

0 = 1

 

C − 1;

 

 

 

 

C = 1

x = y

1− y2

 

- частинний розв′язок.

ДР-1 у повних диференціалах.

z′ = u′v + uv′ .

1

z 2 .

ДР-1 виду P(x, y)dx + Q(x, y)dy = 0 називається ДР-1 у повних диференціалах, якщо його ліва частина є повний диференціал деякої функції u = u(x, y), тобто

∂P = ∂Q ∂y ∂x

Тоді P(x, y)dx + Q(x,x)dy = du(x, y) = 0

Загальний інтеграл рівняння в повних диференціалах

 

 

u(x, y) = C

 

Маємо

P(x, y) =

∂u(x, y), Q(x, y) =

∂u(x, y)

 

 

∂x

∂y

16

Знайдемо u(x, y) = ∫ P(x, y)dx + ϕ (y), де ϕ (y) - невизначена функція,

яка залежить від у. Знаходимо її з умови, що ∂u(x, y) = Q(x, y).

∂y

 

∂

∫

 

 

 

 

 

 

Матимемо

(

P(x, y)dx + ϕ (y))= Q(x, y)

 

∂y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідси випливає, що

 

∂

 

 

 

 

 

 

 

ϕ ′(y) = Q(x, y)−

 

∫ P(x, y)dx

 

 

 

 

∂y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂

 

∫

 

 

 

 

 

 

∫

 

 

 

Знайдемо

 

 

ϕ (y) =

Q(x, y)−

 

 

P(x, y)dx

dy + C

 

 

∂y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і підставимо у вираз для функції u(x,y):

 

 

 

 

 

∫

 

 

 

∂

 

∫

 

 

 

 

∫

 

u(x, y) =

 

P(x, y)dx +

Q(x, y)−

 

P(x, y)dx =С.

 

∂y

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальний інтеграл

рівняння у повних

 

диференціалах можна

також знайти за однією із двох формул:

x

y

 

∫ P(x, y0 )dx + ∫Q(x, y)dy = C;

x0

y0

 

x

y

 

∫ P(x, y)dx + ∫Q(x0 , y)dy = C;

x0

y0

 

де т. M 0 (x0 , y0 ) належить

області визначення функцій P(x,y) та

Q(x,y).

 

 

Приклад 9. Розв′язати ДР-1.

 

(x + y)dx +

(x + 2y)dy = 0

Розв′язання.

Q(x, y) = x + 2y .

Позначимо P(x, y) = x + y,

Перевіримо виконання умови

∂P =

∂Q :

 

∂y

∂x

 

17

 

 

∂P = 1;

∂Q = 1. Умова виконується. Задане рівняння є рівнянням у

∂y

∂x

 

повних диференціалах.

 

u(x, y) = ∫ P(x, y)dx + ϕ (y) = ∫(x + y)dx + φ ( y) =

x2

+ yx + ϕ (y).

 

 

2

 

Знайдемо

∂u(x, y) = x + ϕ ′(y).

 

∂y

Для функції ϕ (y) маємо диференціальне рівняння

x + ϕ ′(y) = x + 2y, або ϕ ′(y) = 2y,

звідки ϕ (y) = ∫2ydy + C = y2 + C . Шукана функція

u(x, y) = x2 + yx + y2 + C.

2

Задачі, які приводять до поняття диференціального рівняння.

Приклад 10. Крива проходить через точку В(5; 0). Довжина перпендикуляра, який опущений із початку координат на будь-яку дотичну до кривої, дорівнює абсцисі точки дотику. Знайти рівняння кривої.

Розв′язання.

У

 

 

 

P

М(х,у)

 

 

 

 

N

0

х

Х

Нехай y = f (x)

- шукане рівняння кривої. Проведемо дотичну

MN в довільній точці M(x, y) до кривої. За умовою задачі |OP|=x. Рівняння дотичної

Y − y = y′(X − x) або y′X − Y − xy′ + y = 0 .

Знайдемо |OP| як відстань від точки О(0, 0) до дотичної:

18

 

 

OP

 

=

 

y′ 0 − 0 − xy′ + y

 

=

− xy′ + y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(y′)2 + 1

 

 

(y′)2 + 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маємо диференціальне рівняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

− xy′ + y

 

= x ↑ 2 ;

 

 

 

 

x2 (y′)2 − 2xyy′ + y2

 

= x2 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(y′)2 + 1

 

(y′)2 + 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2 (y′)2 − 2xyy′ + y2 = x2 (y′)2 + x2 .

 

 

Звідки

y′ =

 

 

 

y2 − x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2xy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Це ДР-1 однорідне. Зробимо заміну y = u x;

y′ = u′x + u . Тоді

 

u′x + u =

u 2 x2 − x2

;

u′x + u =

u 2 − 1

 

 

 

 

2x2u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2u

 

 

 

u′x = −

u 2 + 1

 

 

або

 

2udu

= −

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2u

 

 

 

 

 

 

u 2 + 1

 

x

 

 

Проінтегруємо це рівняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫

 

 

 

2udu

 

 

 

= −∫

dx

 

 

+ lnC ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u2 + 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln

 

u 2 + 1

 

 

 

= − ln

 

x

 

+ lnC ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u 2 + 1 =

C

 

, де u = y

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді загальний розв′язок має вигляд

 

 

 

 

 

 

 

 

y2

+ 1 =

C

або

y2

+ x2

= Cx .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Крива проходить через точку В (5; 0). Маємо у(5)=0. Знайдемо С.

0+25=5С;

С=5. Тоді шукана крива y 2 + x2 = 5x .

19

Диференціальні рівняння вищих порядків

Диференціальні рівняння другого порядку, що допускають зниження порядку.

Розглянемо деякі типи цих рівнянь.

1. Диференціальне рівняння F(x, y′, y′′) = 0 , яке не містить

шукану функцію y.

Знизимо порядок диференціального рівняння шляхом заміни y′ = z(x), y′′ = z′.

Отримаємо ДР-1: F(x,z,z′) = 0. Розв′яжемо його відносно функції z:

z = ϕ (x,C1 ) або y′ = ϕ (x,C1 ).

Проінтегруємо це диференціальне рівняння і отримаємо розв’язок ДР-2:

y = ∫ϕ (x,C1 )dx + C2

Приклад 11. Знайти частинний розв′язок ДР-2. y′′(x2 + 1)= 2xy′, y(0) = 2, y′(0) = 3.

Розв′язання.

Диференціальне рівняння не містить функцію у. Знизимо порядок ДР-2 шляхом заміни y′ = z; y′′ = z′ .

Маємо z′(x2 + 1)= 2xz . Це ДР-1 з відокремлюваними змінними.

dz

(x2 + 1)= 2xz

dz

=

2xdx

 

 

 

 

 

 

 

 

x2 + 1

 

 

 

dx

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

dz

 

 

2xdx

 

ln

 

 

 

 

2 + 1

 

+ lnC

 

=

 

+ lnC

 

z

 

= ln

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

∫ z

∫ x2 + 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z = (x2 + 1)C y′ =

(x

2 + 1)C

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

Знайдемо значення сталої С1, застосовуючи початкові умови: 3=(0+1)С1 С1=3. Маємо ДР-1 y′ = 3(x2 + 1) з відокремлюваними змінними. Розв′яжемо його

 

 

20

 

 

 

 

y = 3∫(x

2

+ 1)dx + C2

 

x

3

 

 

 

 

 

+ C2

 

= 3

3

+ x

 

 

 

 

 

 

Знайдемо значення сталої С2 , застосовуючи початкові умови: 2=3(0+0)+С2 С2 =2. Частинний розв′язок заданого ДР-2

y = x3 + 3x + 2

Приклад 12. Знайти загальний розв′язок ДР-2. y′′x ln x = 2y′ .

Розв′язання.

Диференціальне рівняння не містить функцію у. Знизимо порядок

ДР-2 шляхом заміни y′ = z;

 

 

 

 

y′′ = z′.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маємо

z′x ln x = 2z.Це

 

 

ДР-1 з відокремлюваними змінними.

Розв′яжемо його відносно функції z:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dz

=

2dx

 

 

 

 

 

 

 

dz

= 2

 

 

dx

 

+ lnC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫

 

 

 

∫ x ln x

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

x ln x

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln

 

z

 

= 2ln

 

ln x

 

+ ln C z = C ln2

x .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

Маємо ДР-1: y′ = C ln2

x з відокремлюваними змінними. Розв′яжемо

його:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u = ln

x;

 

 

 

dv = dx

 

 

 

 

y = C1 ∫ln

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xdx + C2 = du =

2ln x

dx;

v = x =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x − ∫

 

2ln xdx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u = ln x;

dv = dx

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= C1

x ln

 

 

 

 

 

 

 

 

x

+ C2

 

 

 

dx

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

du =

 

 

;

 

v = x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

x − 2x ln x + 2∫ x

dx

 

 

 

 

= C1 (x ln2 x − 2x ln x + 2x)+ C2

= C1

x ln2

 

 

 

 

+ C2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальний розв′язок заданого ДР-2 має вигляд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = C

(x ln2 x − 2x ln x + 2x)+ C

2

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1