Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

математика 1229

.pdf
Скачиваний:
7
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
459.93 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Запорізький національний технічний університет

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання контрольних робіт

та самостійної роботи студентів факультетів радіоприладобудівного та інформатики і обчислювальної техніки денної та заочної форм навчання за темою “ІНТЕГРАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ”

2003

2

Методичні вказівки до виконання контрольних робіт та самостійної роботи студентів факультетів радіоприладобудівного та інформатики і обчислювальної техніки денної та заочної форм навчання за темою “Інтегральне числення”/ Укл. : Левицька Т.І. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2003. – 50с.

Укладач: Левицька Т.І., доцент, к. т. н.

Рецензент: Мастиновський Ю.В. , доцент, к. т. н.

Відповідальний за випуск : Левицька Т.І . , доцент, к .т .н .

Затверджено на засіданні кафедри

прикладної математики ЗНТУ Протокол № 3 від 28.12.2002 р.

Затверджено радою РПФ ЗНТУ

Протокол № 3 від 07.02.2003 р.

 

3

 

 

ЗМІСТ

С.

 

Контрольна робота № 3

 

 

Невизначений та визначений інтеграли

 

1

Первісна. Невизначений інтеграл …………………………………

4

2

Техніка інтегрування ………………………………………………

6

3

Інтегрування деяких виразів, що містять квадратний тричлен

10

4

Інтегрування раціональних функцій ……………………………..

12

5

Інтегрування тригонометричних функцій ……………………….

15

6

Деякі інтеграли від ірраціональних функцій …………………….

18

7

Обчислення визначеного інтеграла ………………………………

21

8

Невласні інтеграли ………………………………………………...

22

9

Застосування визначеного інтеграла ……………………………..

27

Індивідуальні завдання ……………………………………………… 35

Література …………………………………………………………… 50

4

Контрольна робота № 3

НЕВИЗНАЧЕНИЙ ТА ВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛИ

1 ПЕРВІСНА. НЕВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ

Функція F(x ) називається первісною функції

f (x )

на деякому

проміжку,

якщо

вона

диференційовна

в

кожній

внутрішній

точці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

цього проміжку, причому F (x ) = f (x ) .

 

 

 

 

 

Теорема. Якщо F(x )

-

первісна

функції

f (x ) на [a, b] , то

всяка інша первісна функції

f (x )

на цьому проміжку має вигляд

F(x ) +C

, де C

- стала величина .

 

 

 

 

 

 

Сукупність

усіх

первісних

функції

f (x )

називається

невизначеним інтегралом функції

f (x )

і позначається

f (x ) dx .

Тобто

за

означенням

і

попередньою

теоремою

маємо

f (x ) dx = F(x ) +C ,

де

F(x )

– деяка первісна функції

f (x ) ,

C – довільна стала.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні властивості:

 

 

 

 

1.

(f (x ) dx )= f (x )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

dF(x ) = F (x ) dx = F(x ) +C

 

 

 

 

 

 

3.

kf (x ) dx = k f (x ) dx , k R

 

 

 

 

4.

( f1(x ) ± f2 (x ) ) dx = f1(x ) dx ±f2 (x ) dx

 

 

5.

Якщо f (x ) dx = F(x ) +C

і

u =ϕ (x )

- довільна функція,

що має неперервну похідну , то f (u) du =F(u) +C .

Таблиця основних інтегралів

Нехай функція u = u(x ) неперервна разом із своєю похідною. Тоді справедливі такі формули:

uα+1

1. uαdu = α +1 + c , α ≠ −1

5

2.

du

= ln

 

u

 

+ c

 

 

u

 

 

 

 

au

 

3.

audu =

 

+ c

 

ln a

 

 

 

 

 

 

4.eudu = eu + c

5.sin u du = −cos u + c

6.cos u du = sin u + c

7.shu du = chu + c

8.chu du = shu + c

9.tgu du = −ln cos u + c

10.ctgu du = ln sin u + c

11.cosdu2 u = tgu + c

12.sindu2 u = −ctgu + c

13.

du

= thu + c

 

 

 

 

 

ch2u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14.

du

= −cthu + c

 

 

 

 

sh2u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15.

du

= ln

 

tg

u

 

+ c

 

 

 

 

 

 

sin u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

du

 

 

 

 

 

 

u

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16.

 

= ln

tg

 

+

 

 

 

+ c

cos u

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

17.

du

 

=

 

1

arctg

u

+ c

u2 + a2

 

a

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

18.

 

du

2

= arcsin

u + c

 

 

 

 

 

 

a

2

u

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

du

 

=

1

 

u a

 

+ c

 

 

 

19.

ln

 

 

 

 

u2 a2

 

u + a

 

 

 

 

 

 

2a

 

 

 

 

 

20.

 

du

 

= ln u +

u2 ± a2 + c

 

 

u2 ± a2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

21.

u2 ± a2 du = u

u2 ± a2

± a2

ln u +

u2 ± a2 + c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

22.

a2 u2 du = u

a2 u2

+ a2

arcsin

u

+ c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

a

 

2 ТЕХНІКА ІНТЕГРУВАННЯ

2.1 Метод безпосереднього інтегрування

Це обчислення інтеграла за допомогою основних властивостей невизначеного інтеграла і таблиці інтегралів.

 

x

7

 

3x +

x

dx = 3x dx +

 

 

 

 

 

 

1

 

x 2

= 3x dx + x 2 dx 7dx

= 3

 

 

 

x

 

2

=

3 x 2

+

2 x x 7 ln x + c

 

 

2

 

3

 

 

x dx 7 dxx =

1 +1

+ x 2 7 ln x + c =

21 +1

2.2 Метод підстановки

Базується на властивості 5 невизначеного інтеграла.

Нехай f (x ) dx = F(x ) +C та x =ϕ (t ) .

7

Тоді f ( ϕ (t ))ϕ(t )dt = F(ϕ (t )) +C .

Розрізняють ,,введення функції під знак диференціала’’ та просто

підстановку. Розглянемо перший спосіб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРИКЛАДИ

 

 

sin6 x

 

 

1)

 

sin5 x cos x dx = sin5 x d(sin x ) =

+ c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

Тут використано формулу з таблиці інтегралів

 

 

 

u5du =

u6

+ c

де слід потім покласти u = sin x .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При

введенні

 

функції

під

 

знак

диференціала

необхідно

користуватися формулою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тобто

у даному

 

d(u(x )) = u (x ) dx .

прикладі d(sin x ) = (sin x )dx = cos x dx

 

 

 

 

 

 

2)

 

(7 ln x + 4)3

dx =

1

(7 ln x + 4)3

7

dx =

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

=

1

(7 ln x + 4)3 d(7 ln x + 4) =

1

 

(7 ln x + 4)4

+ c =

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

4

 

 

 

 

 

(7 ln x + 4)4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

+ c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Далі розглянемо другий спосіб – заміну змінної (безпосередньо

підстановка).

 

 

 

 

 

 

 

ПРИКЛАДИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1)

 

x

1 + x dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зробимо підстановку

1 + x

= t

. Звідки 1 + x = t2 , x = t2 1 .

dx = d(t2 1) = (t2 1)dt = 2t dt .

 

 

 

 

 

 

Переходячи в інтегралі до нової змінної, будемо мати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

x 1 + x dx = (t2 1)t 2t dt = 2(t4 t2 ) dt =

 

 

 

 

 

 

5

t

3

 

 

 

 

 

(1 + x )

5

(1 + x )

3

 

 

= 2 t

 

 

 

+ c =

t =

1 + x

= 2

 

 

+ c

 

5

3

 

 

 

 

 

5

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зауваження. Функцію x = ϕ (t ) у підстановці слід вибирати таким

чином, щоб вираз під знаком інтеграла став зручнішим для інтегрування.

 

 

 

 

 

 

 

 

x = sin t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2)

 

 

1 x 2 dx = dx = d(sin t ) = cos tdt

 

= cos2 t dt =

 

 

 

 

 

 

 

 

1 x 2

= 1 sin2 t

= cos t

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

(1 + cos 2t ) dt =

 

t +

 

 

 

cos 2t d(2t ) =

 

 

 

 

2

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin 2t =2 sin t cos t =

 

 

 

 

=

1

(t + 1 sin 2t ) + c = =2 sin t

1 sin2 t =

=

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

=2x

 

1 x 2 , t = arcsin x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

1 arcsin x + 1 2x 1 x 2 + c = 1

(arcsin x + x 1 x 2 ) + c

 

2

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За

 

допомогою

підстановки

обчислюють

інтеграли виду

R(ex )dx , де R - деяка раціональна функція.

 

 

 

 

Підстановка: ex

= t ,

x = ln t , dx =

dt

.

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3)

e2x dx

=

 

ex = t

 

=

t2 dt

=

 

t

 

 

dt = (1

1

 

)dt =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ex +1

 

 

 

 

 

 

 

t +1 t

 

t +1

 

 

t +1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= t ln t +1 + c = ex ln(ex +1)+ c

9

2.3 Інтегрування частинами

Нехай маємо дві диференційовні функції u(x ) та v(x ) . Тоді справджується формула u dv =uv v du , яка має назву формули

інтегрування частинами. Щоб скористатись цією формулою необхідно деяку частину підінтегрального виразу позначити через функцію u , а

та що

залишилася

 

через

d v

. Далі

знаходять

 

 

 

d u = ux dx та

v = d v .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРИКЛАДИ

 

 

 

arctgx dx =

 

u = arctgx

dv = dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1)

 

du =

 

 

1

dx v = dx = x

 

 

=

 

 

 

 

 

 

1

+ x 2

 

 

 

 

= arctgx x

 

 

xdx

 

= x arctgx 1

d(1 + x 2 )

=

1

+ x 2

 

 

 

 

 

 

2

 

1 + x 2

 

 

=x arctgx 21 ln(1 + x 2 ) + c

Удеяких випадках для обчислення інтеграла формула інтегрування частинами застосовується кілька разів.

2) x 2ex dx =

 

u = x 2

dv = ex dx

 

=

 

 

 

 

du = 2xdx

v = ex dx = −ex d(x ) = −ex

 

 

dv = ex dx

 

 

= −x 2ex + 2xe x dx =

u = x

=

 

 

 

 

du = dx

v = −ex

 

 

= −x 2ex +2 (xe x + ex dx ) = −x 2ex 2xe x 2ex + c = = −ex (x 2 +2x +2) + c

10

Деякі типи інтегралів, які зручно обчислювати методом інтегрування частинами:

І. P(x )aαx dx , P(x )eαx dx , P(x ) sin β xdx ,

P(x ) cos β xdx , де P(x ) - многочлен степеня n ,

α 0 , β 0 – дійсні числа.

Покладають u = P(x ) . Інтегрують n разів частинами. II . P(x ) log a xdx , P(x ) ln xdx , P(x ) arcsin xdx ,

P(x ) arccos xdx , P(x )arctgxdx , P(x )arcctgxdx .

Покладають dv = P(x )dx

III . eα x cos β xdx , eα x sin β xdx , α 0, β 0.

Ці інтеграли двічі інтегрують частинами, та отримують в правій частині заданий інтеграл. Далі знаходять його як розв’язок рівняння.

3 ІНТЕГРУВАННЯ ДЕЯКИХ ВИРАЗІВ, ЩО МІСТЯТЬ КВАДРАТНИЙ ТРИЧЛЕН

До цього класу інтегралів відносяться

 

J1

=

dx

 

 

, J2 =

 

Ax + B

 

dx ,

ax 2 + bx + c

ax 2 + bx + c

J3

=

dx

 

 

, J4 =

Ax + B

dx ,

ax 2 + bx

+ c

ax 2 + bx

 

 

 

 

+ c

де A , B , a , b , c - деякі сталі.

 

 

 

Інтеграли J1 , J3

 

за допомогою виділення повного квадрата у

квадратному тричлені зводять до табличного.