математика 1874
.pdfМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Запорізький національний технічний університет
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання контрольних робіт з вищої математики
для студентів заочної форми навчання транспортного факультету
(3-й семестр)
2006
2
Методичні вказівки до виконання контрольних робіт з вищої математики для студентів заочної форми навчання транспортного факультету (3-й семестр)./ Укл.: Килимник І.М., Паталаха Л.І., Полякова Т.Г., – Запоріжжя: ЗНТУ, 2006.-90 с.
Укладачі: Килимник І.М., к.т.н., доцент Паталаха Л.І., асистент Полякова Т.Г, асистент
Рецензент: Засовенко В.Г., доцент, к.ф.-м.н.
Відповідальний за випуск: Килимник І.М., к.т.н., доц.
Комп′ютерна верстка |
Давиденко С.І. |
Затверджено на засіданні кафедри вищої математики ЗНТУ Протокол № 2 від 27.09.06 р.
3 |
|
ЗМІСТ |
|
Правила оформлення та виконання контрольної |
Стор. |
4 |
|
роботи. |
|
Контрольна робота № 5. Диференціальні рівняння. |
5 |
Вказівки до виконання індивідуальних завдань. |
|
Індивідуальні завдання. |
39 |
Контрольна робота № 6. Ряди. Вказівки до виконання |
54 |
індивідуальних завдань |
|
Індивідуальні завдання |
82 |
Література |
90 |
4
ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
1.Студент повинен виконувати контрольну роботу в окремому зошиті.
2.На обкладинці зошита треба записати назву контрольної роботи, дисципліну, з якої виконується контрольна робота, номер
академічної групи, прізвище, ім′я та по батькові повністю. В правому верхньому куті вказати шифр – номер залікової книжки, а в правому нижньому – домашню адресу.
3.В контрольній роботі повинні бути розв′язані всі завдання вказані викладачем. Розв′язання задач необхідно записувати в порядку номерів завдань, зберігаючи їх послідовність. Умова задачі переписується повністю.
4.Номер задачі в завданні вибирають таким чином: передостанню цифру шифру помножити на номер завдання і додати останню цифру шифру. Номером задачі є число одиниць в отриманому числі.
Наприклад. Дві останні цифри шифру 65. Розв′язуємо 11 завдання. Необхідно 6 11+5=71. Номер задачі в 11 завданні буде 1.
Якщо число одиниць дорівнює нулю, то студент розв′язує 10 задачу завдання.
5. Контрольна робота подається викладачеві на перевірку і захищається студентом на консультаціях. Контрольні роботи виконані не за своїм варіантом не зараховуються.
5
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5
Диференціальні рівняння
Вказівки до виконання індивідуальних завдань
Загальні поняття
Рівняння, яке, крім незалежних змінних і невідомих функцій цих змінних, має в своєму складі і похідні невідомих функцій або їх диференціали, називається диференціальним рівнянням.
Диференціальне рівняння називається звичайним, якщо невідомі функції, які входять в нього, залежать від однієї незалежної змінної.
Порядок диференціального рівняння визначається найвищим порядком похідної або диференціала невідомої функції, що входять у диференціальне рівняння.
У загальному вигляді диференціальне рівняння n –го порядку це
F (x, y, y′, y′′,..., y(n))= 0
Функція y = f (x), що задовольняє диференціальне рівняння при будь-якому значенні аргументу в деякій області, називається розв′язком або інтегралом диференціального рівняння.
Загальним розв′язком диференціального рівняння n –го порядку називається таке рівняння, в яке входить x, y і довільні сталі С1,
С2,…,Сп і яке дає для y вираз, що задовольняє задане диференціальне рівняння.
Кожна функція, яку дістаємо з загального розв′язку при окремих значеннях довільних сталих, називається частинним розв′язком диференціального рівняння.
Задача розв′язування диференціального рівняння з початковою умовою називається задачею Коші. Кількість початкових умов відповідає порядку диференціального рівняння. Для диференціального рівняння (ДР) n –го порядку маємо n початкових умов:
y(x0 ) = y0 , y′(x0 ) = y10 , y′′(x0 ) = y20 ,..., y(n−1)(x0 ) = yn−1,0,
де x0 , y10 , y20 ,..., yn−1,0 - задані числа.
6
Загальний розв′язок – це множина інтегральних ліній. Частинний розв′язок – це одна інтегральна лінія, яка проходить через точку
(x0, y0 ).
Диференціальні рівняння першого порядку (ДР-1)
ДР-1 може бути розв′язане відносно похідної: y′ = f (x, y), де
f (x, y) - задана і неперервна функція двох змінних х і у в деякій області на площині.
ДР-1 не розв′язане відносно похідної:
F(x, y, y′)= 0
де F(x, y, y′)- задана функція трьох зміннихx, y, y′ , які змінюються в деякій області тривимірного простору.
ДР-1 може бути записане у вигляді |
|
||||
P(x, y)dx + Q(x, y)dy = 0 , |
|
|
|||
де P(x, y), |
Q(x, y) - задані і |
неперервні функції двох змінних x і y у |
|||
деякій області на площині. |
|
|
|
|
|
Загальний розв`язок ДР-1 має вигляд |
|
||||
ϕ (x, y, c)= 0 , або |
y = ϕ (x, c) |
|
|||
Для задачі Коші ДР-1: |
|
|
|
F(x, y, y′)= 0 |
|
|
y′ = f (x, y) |
|
|
||
|
y(x0 )= y0 |
, |
або |
y(x0 )= y0 |
|
частинний розв`язок має вигляд |
|
y =Ψ (x, c0 ) |
|||
|
ϕ (x, y, c0 )= 0 |
або |
|||
Розглянемо деякі типи ДР-1. |
|
|
|||
|
ДР-1 з відокремлюваними змінними. |
||||
y′ = f (x, y) називається ДР- з відокремлюваними змінними, якщо |
|||||
функцію |
f (x, y) можна зобразити як добуток функцій ϕ (x)та Ψ (y) |
f (x, y)= ϕ (x) Ψ (y)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Маємо |
рівняння |
|
|
y′ = ϕ (x) Ψ (y), |
яке можна записати |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
dy |
|
= ϕ (x)dx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Ψ (y) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Проінтегруємо обидві частини рівняння: |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∫ |
dy |
|
|
|
= ∫ϕ (x)dx + c |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ψ (y) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Таке співвідношення називають загальним розв`язком або |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
загальним інтегралом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Приклад 1. Розв`язати ДР-1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
(x2 + 1)(y 2 − 1)dx+ xy dy = 0 |
|||||||||||||||||||||||||||
Розв`язання. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Запишемо рівняння у вигляді |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(x2 + 1) |
dx = − |
|
|
|
y |
|
dy |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
y 2 − |
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
∫ |
|
|
x2 + 1 |
|
|
dx + c = −∫ |
|
|
|
|
ydy |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 − 1 |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|||||||||||||
Загальний розв`язок |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 |
|
|
+ ln |
|
x |
|
+ c = − |
1 |
ln |
|
|
y 2 − 1 |
|
. |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Приклад 2. Розв`язати задачу Коші. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
2(1 + e x )yy′ = e x |
|
y(0)= 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
Розв`язання |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Запишемо рівняння у вигляді |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y′ = |
|
|
e x |
|
|
1 |
; |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 + e x |
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2y |
|
|
|
|
|
||||||
2ydy = |
|
e x |
dx ; |
∫2ydy = ∫ |
|
|
|
ex |
|
|
dx + C |
||||||||||||||||||||||||
|
x |
|
|
|
x |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
1 |
+ e |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1+ e |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y2 = ln 1 + e x + C - загальний розв`язок Знайдемо С, застосовуючи початкову умову:
0 = ln1+ e0 + C C = − ln 2
8
y2 = ln1+ ex − ln 2
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y2 |
|
= ln |
1+ ex |
|
- частинний розв`язок. |
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ДР-1 однорідні |
|
||||||||||||||||||
y′ = f (x.y) |
|
|
|
називається однорідним |
|
ДР-1, якщо |
f (x, y) є |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
однорідною функцією нульового виміру, |
тобто f (xt, yt)= f (x, y). За |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
допомогою |
підстановки |
|
y = u(x) x = u x , |
|
y′ = u′x + u |
однорідне |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ДР-1 зводиться до ДР-1 з відокремлюваними змінними. |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Приклад 3. Розв`язати ДР-1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
x − y cos |
|
|
|
dx + x cos |
|
|
dy |
= 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Розв`язання. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Запишемо рівняння у вигляді |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
x − y cos |
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
y′ = − |
|
x |
; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y′ = |
y |
|
− |
|
1 |
|
|
. |
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
x cos |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
cos |
y |
|
|
|||||||||||||||
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Маємо |
f (x, y)= |
y |
− |
1 |
|
. |
Перевіримо однорідність функції |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
cos |
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
f (x, y): |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
f (xt, yt)= |
yt |
− |
|
1 |
|
|
= |
y |
− |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
= f (x, y). |
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
yt |
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
xt |
|
|
cos |
|
|
|
x |
|
cos |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
xt |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Заміна : |
y = ux, |
|
y′ = u′x + u |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
u′x + u = u − |
|
|
|
1 |
|
|
; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
u′x = − |
1 |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
cos u |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
cosu |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відокремимо змінні
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
||
cosudu = − |
dx |
; |
∫cos udu = −∫ |
dx |
+ C |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
x |
||||||||
sinu = − ln |
|
|
|
x |
|
|
|
+ C , |
u = |
y |
|
|||||||
|
|
|||||||||||||||||
|
|
x |
||||||||||||||||
|
y |
= − ln |
|
|
|
|
|
|
+ C - |
|
||||||||
sin |
|
x |
|
загальний розв`язок. |
||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад 4. Знайти частинний розв`язок ДР-1.
y′x2 = xy + y2e− x y , |
y(1)= 1 |
Розв`язання.
Запишемо рівняння у вигляді
|
y |
|
|
y |
2 |
− x |
|
f (x, y)= |
|
y |
|
y 2 |
|||||
y′ = |
|
|
+ |
|
|
e |
|
y , де |
|
|
+ |
|
|
|
|||
x |
|
|
|
x |
|
|
|||||||||||
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|||||||
Перевіримо однорідність функції f (x, y). |
|
|
|||||||||||||||
f (xt, yt) = |
|
yt |
|
yt |
2 |
− xt |
y |
y 2 |
− x |
y = |
|||||||
|
xt |
+ |
|
e yt = |
|
+ |
|
e |
|||||||||
|
|
|
|
|
xt |
|
|
x x |
|
|
|
|
|
||||
Заміна: |
y = ux; |
y′ = u′x + u |
|
|
|
|
|
|
|
e− x y
f (x, y)
u′x + u = u + u2 e−1/ u ; u′x = u 2 e−1/ u .
Відокремимо змінні
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
e |
1/ u |
du = |
dx |
; |
∫ |
e |
u |
du = ∫ |
dx |
+ C; |
||
|
|
|
|
|||||||||
u |
2 |
|
u |
2 |
|
|||||||
|
|
x |
|
|
|
|
x |
− e1/ u = ln x + C, u = y / x
− e− x / y = ln x + C - загальний розв′язок
Знайдемо С, застосовуючи початкову умову:
− e−1 = ln1+ C; c = −e−1
− e− x / y = ln x − e−1 - частинний розв′язок
|
10 |
|
|
ДР-1 лінійні. |
|
Це ДР виду |
y′ + p(x)y = q(x), де |
p(x),q(x) -неперервні функції |
на деякому проміжку. Зробимо заміну |
|
|
|
y = u(x) v(x) = uv; |
y′ = u′v + uv′ , |
тоді рівняння матиме вигляд: |
|
|
|
u′v + uv′ + uvp(x) = q(x); |
|
|
u′v + u(v′ + v p(x)) = q(x); |
|
Знайдемо |
такі розв′язки його, |
щоб v′ + v p(x) = 0 , тоді |
u′v = q(x). |
|
|
Маємо систему двох ДР-1 з відокремлюваними змінними.
|
v′ + v p(x) = 0, |
|
|
|
|
||||||||
|
|
u′ v = q(x) |
|
|
−∫ p(x)dx |
|
|
||||||
Одним із розв′язків першого рівняння є |
v = e |
. |
Підставимо |
||||||||||
|
|||||||||||||
його в друге рівняння системи |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
u′ e− ∫ p(x)dx = q(x) |
|
|
|
|
||||||||
Розв′яжемо його. Матимемо |
|
u = ∫q(x) e∫ p(x)dx dx + C . |
|
||||||||||
Загальний розв′язок лінійного ДР-1 має вигляд |
|
|
|||||||||||
y = e |
−∫ p(x)dx |
|
|
|
∫ p(x)dx |
|
|
|
|
||||
|
|
|
∫q(x)e |
|
dx + C |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Приклад 5. Розв′язати ДР-1 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
(1+ x2 )y′ − 2xy = (1+ x2 )2 . |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Розв′язання. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Це лінійне ДР-1. Перепишемо його у вигляді: |
|
|
|
||||||||||
|
|
y′ − |
|
2xy |
= 1+ x2 |
|
|
|
|||||
|
|
1+ x2 |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
p(x) = − |
|
|
2x |
; q(x) = 1+ x2 |
|
|
|||||||
|
+ x2 |
|
|
||||||||||
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
Заміна: y = uv; y′ = u′v + uv′