Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

математика 1874

.pdf
Скачиваний:
7
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
530 Кб
Скачать
☆

21

2 Диференціальне рівняння F(y, y′, y′′) = 0 , яке не містить

змінну х.

Знизимо порядок диференціального рівняння шляхом заміни y′ = p(y), y′′ = p p′

Отримаємо ДР-1: F(y, p, pp′) = 0 . Розв′яжемо його відноснофункції p:

p = ϕ (y,C1 ) або y′ = ϕ (y, C1 )

Проінтегруємо це диференціальне рівняння і отримаємо розв’язок ДР-2:

∫

dy

 

= x + C2 .

ϕ (y,C

)

1

 

 

Приклад 13. Знайти частинний розв′язок ДР-2

y3 y′′ = y 4 − 16, y(0) = 2 2, y′(0) = 2

Розв′язання.

Диференціальне рівняння не містить змінну х. Знизимо порядок

ДР-2

шляхом

 

заміни

 

y′ = p; y′′ = pp′ .

 

 

 

Маємо ДР-1

y3 p p′ = y 4 − 16

 

з відокремлюваними змінними. Розв′яжемо його:

 

 

 

 

 

 

y

4

− 16

 

 

 

 

16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

pdp =

 

 

 

 

 

 

 

 

dy

∫ pdp = ∫ y

−

 

 

 

 

 

dy + C1

 

 

 

 

 

y

3

 

 

 

y

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p2

=

y2

+

8

+ C | 2 p2 = y2

 

+

16

+ 2C ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

y2

 

1

 

 

 

 

 

 

y 2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p =

 

y2 + 16 + 2C

або y′ =

y

2 + 16 + 2C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y 2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

y2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо значення сталої С1,

застосовуючи початкові умови:

 

2 =

 

8 + 16 + 2C ;

2 = 2

 

5 + C C = −4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маємо

ДР-1

y′ =

 

 

y2 + 16 −

8 = y 2 − 4

з

 

відокремлюваними

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y2

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

змінними. Розв’яжемо його:

 

 

 

 

22

 

 

 

 

ydy

 

= dx;

∫

ydy

=

∫

dx + C

 

y2 −

4

y2 − 4

2

 

 

 

 

1 ln y2 − 4 = x + C2

2

Знайдемо значення сталої С2 , застосовуючи початкові умови:

1 ln 8 − 4 = 0 + C2 C2 = ln 2.

2

Частинний розв′язок заданого ДР-2 має вигляд

1 ln y2 − 4 = x + ln 2 y2 − 4 = 4e2x .

2

Приклад 14 Знайти загальний розв′язок ДР-2

(y − 1)y′′ = (y′)2

Розв′язання.

Диференціальне рівняння не містить змінну х. Знизимо порядок

ДР-2 шляхом заміни y′ = p; y′′ = p p′.

 

Маємо ДР-1 :

(y − 1)p p′ = p2

з відокремлюваними змінними.

Розв′яжемо його.

 

p = 0,

 

p((y − 1)p′ − p) = 0

(1)

 

(2)

З (1) маємо y′ = 0;

 

( y − 1) p′ − p = 0

y = C - загальний розв′язок ДР-2

 

Рівняння (2) є ДР-1 з відокремлюваними змінними. Розв’яжемо його

 

 

dp

=

 

 

 

 

dy

 

dp

=

 

 

dy

 

+ lnC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

y − 1

 

 

∫ p

 

 

 

 

∫ y −

1

1

 

 

 

 

 

 

ln

 

p

 

= ln

 

y − 1

 

+ ln C1 ;

 

p = C1 (y − 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y′ = C1(y −1) це

 

 

ДР-1 з відокремлюваними змінними. Знайдемо

його розв'язок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dy

= C dx;

 

 

dy

 

 

 

= C

dx + lnC

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y − 1

1

 

 

∫ y − 1

 

1

∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln

 

y − 1

 

= C x + ln C

2

.

 

 

 

 

y − 1 = C

eC1x

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

23

y = C2eC1x + 1 - загальний розв′язок ДР-2.

3 Диференціальне рівняння F(x, y′′) = 0 , яке не містить шукану

функцію у та її похідну у′.

Можна знизити порядок ДР, як у випадку 7.1.1 або розв’язати ДР відносно у′′, якщо це можливо, і двічі проінтегрувати його:

y′′ = f (x) y′ = ∫ f (x)dx + C1

y = ∫(∫ f (x)dx + C1 )dx + C2 - загальний розв′язок ДР-2.

Приклад 15. Знайти загальний розв′язок ДР-2. y′′ = x − ln x

Розв’язання.

Рівняння розв′язане відносно у′′. Тому

 

 

 

 

 

 

(x − ln x)dx + C

 

 

u = ln x; dv = dx

 

 

 

 

 

 

y′ =

∫

 

 

=

du =

 

dx

 

 

 

=

∫

xdx −

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

; v = x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

+ ∫ x

dx

+ C1 =

x2

 

− x ln x + x + C1 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u = ln x; dv =

 

 

 

 

x

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

− x ln x + x + C1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

y = ∫

 

 

 

dx + C2

=

=

 

; v =

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

du

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

1

 

 

x2dx −

 

x2

ln x +

 

 

x2

 

 

dx

+

 

 

xdx + C

 

 

 

dx + C

 

2 ∫

2

∫ 2

 

 

 

 

∫

 

∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

1

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

1

 

x3

 

−

x2

 

ln x +

1

 

x2

 

+

x2

 

+ C1 x + C2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

3

 

2

 

 

 

 

2

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальний розв′язок заданого ДР-2

x ln x +

xdx x2 =

2

=

y =

x3

−

x2

ln x +

3

x

2 + C x + C

2

 

 

 

6

2

4

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24

 

 

 

4 Диференціальне рівняння F(y′, y′′) = 0 , яке не містить шукану

функцію у та змінну х.

y′′ = (y′)′ , можна знизити порядок ДР шляхом

Враховуючи, що

заміни y′ = z,

 

 

y′′ = z′ . Матимемо ДР-1 F(z; z′) = 0 . Розв’яжемо

його відносно z:

z = f (x)+ C1 або y′ = f (x)+ C1 . Проінтегруємо це

рівняння:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = ∫( f (x)+ C1 )dx + C2

- загальний розв′язок ДР-2.

Приклад 16. Знайти загальний розв′язок ДР-2.

y′ + 2 = y′′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв′язання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Враховуючи, що y′′ = (y′)′

=

d

(y′), зробимо заміну y′ = z , y′′ = z′

 

матимемо:

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z + 2 = z′

dz

= dx . Проінтегруємо це рівняння:

z + 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dz

 

=

 

dx + lnC ln

 

z + 2

 

= x + lnC

 

 

 

 

 

∫ z +

2

∫

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1

z + 2 = C ex ;

z = C ex − 2

або y′ = C e x − 2

 

 

 

 

 

1

 

 

 

1

 

 

 

1

Маємо ДР-1 з відокремлюваними змінними.

y = ∫(C1e x − 2)dx + C2 = C1e x − 2x + C2

y = C ex − 2x + C

2

- загальний розв′язок заданого ДР-2.

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 Для ДР-2

 

F(x, y, y′, y′′) = 0

необхідно підібрати відповідну

заміну, яка дозволить знизити порядок диференціального рівняння та розв′язати його. Якщо заміну підібрати складно, то ДР розв′язують, застосовуючи наближені методи.

Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами (ЛОДР-2).

Ці рівняння мають вигляд

25

y′′ + a1 y′ + a2 y = 0 , де a1 , a2 - дійсні числа. Загальний розв′язок ЛОДР-2

y = C1 y1 + C2 y2

де y1 , y2 -частинні розв′язки ЛОДР-2, які лінійно незалежні.

Щоб отримати загальний розв′язок цих рівнянь, необхідно скласти характеристичне рівняння, замінивши в заданому ДР похідну функції на змінну, степень якої співпадає з порядком похідної:

y′′ ~ k 2 ; y′ ~ k; y ~ k o = 1

Маємо алгебраїчне рівняння другого степеня:

k

2 + a k + a

2

= 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

Розв′яжемо

його.

Дискримінант

D = a2

− 4a

2

. За формулою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

k1,2 =

− a1 ±

D

знаходимо корені цього рівняння.

Можемо мати

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

три випадки:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

 

D > 0 k1 , k2

- дійсні,

різні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв′язок ЛОДР-2 має вигляд:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = C ek1x

+ C

2

ek2x ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б)

D = 0 k1 = k2 = k - дійсні, рівні.

 

 

 

 

 

 

 

Розв′язок ЛОДР-2 має вигляд:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = (C + C

2

x)ekx ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в)

 

D < 0 k1,2 = α ± β i

-

комплексні,

де

 

− 1 = i - уявна

одиниця, α = a1 ;

β =

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв′язок ЛОДР-2 має вигляд:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = eαx (C cos βx + C

2

sin βx)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 17. Знайти загальний розв′язок ЛОДР-2.

 

 

 

 

 

 

y′′ + 4y′ − 5y = 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Складемо характеристичне рівняння k 2 + 4k − 5 = 0 ,

знайдемо його

корені:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

26

D = 16 + 4 5 = 36;

 

D = 6

k1

= − 4 + 6 = 1, k

2

= − 4 − 6 = −5

 

2

 

 

2

Загальний розв′язок ЛОДР-2

 

e−5x

 

y = C ex + C

2

 

1

 

 

 

Приклад 18. Знайти частинний розв′язок ЛОДР-2

y′′ − 8y′ + 16y = 0, y(0) = 2; y(0) = 6

Розв′язання.

Складемо характеристичне рівняння k 2 − 8k + 16 = 0 , знайдемо його корені:

D = 64 − 4 16 = 0 , k1 = k2 = 4

Загальний розв′язок ЛОДР-2

y = (C1 + C2 x) e4x

Для знаходження частинного розв′язку визначимо сталі С1 і С2, застосовуючи початкові умови.

2 = (C1 + C2 0) e4 0 C1 = 2

y′ = C2 e4x + (C1 + C2 x) 4e4x

6 = C2e4 0 + (2 + C2 0) 4 e4 0 C2 = −2

Частинний розв′язок ЛОДР-2

yчаст

= (2 − 2x)e4x

 

 

Приклад 19. Знайти загальний розв′язок ЛОДР-2

y′′ + 4y′ + 5y = 0

 

 

Розв′язання.

 

 

 

Складемо характеристичне рівняння

k 2 + 4k + 5 = 0 , знайдемо його

корені:

 

 

= − 4 ± 2i = −2 ± i

D = 16 − 4 5 = −4;

D = 2i ,

k

 

 

1,2

2

α = −2; β = 1

 

 

 

 

 

Загальний розв′язок ЛОДР-2

27

y = e−2x (C1 cos x + C2 sin x)

Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами (ЛНДР-2).

Ці рівняння мають вигляд

y′′ + a1 y′ + a2 y = f (x), де а1, а2 – дійсні числа, f (x) - функція змінної х.

Загальний розв′язок цього рівняння складається із суми загального розв′язку відповідного ЛОДР-2 та частинного розв′язку ЛНДР-2: y = yодн + y , де уодн - загальний розв′язок відповідного

ЛОДР-2, y - частинний розв′язок ЛНДР-2. Знаходження загального розв′язку ЛОДР-2 розглянуто вище. Знаходження частинного розв′язку ЛНДР-2 залежить від вигляду функції f (x). Розглянемо окремі випадки вигляду функції f (x).

 

 

1 f (x) = eαx P (x),

 

де α - дійсне число, P (x)- многочлен п-го

 

 

 

n

 

 

 

 

 

n

 

 

 

степеня.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= eαx Qn (x) xS ,

 

 

Частинний розв′язок

 

 

знаходимо у вигляді

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

y

де α - відповідає значенню α з функції

f (x);

Qn (x) - многочлен

такого ж степеня як і Pn (x), записаний в загальному вигляді:

Q

n

(x) = b xn + b

n−1

xn−1

+ ...+ b x3

+ b x

2 + b x + b ,

 

n

 

3

2

1

0

де bi (i = 0,1,...,n)

невідомі коефіцієнти; s – дорівнює числу збігів α з

коренями кі характеристичного рівняння для ЛОДР-2.

Для знаходження bі, необхідно в задане ЛНДР-2 підставити

y, y′ , y″ . З отриманого рівняння складемо систему рівнянь для

визначення bi, прирівнявши коефіцієнти при однакових степенях змінної х.

Приклад 20. Знайти загальний розв′язок ЛНДР-2. y′′ − y′ − 6y = e−2x (x + 4)

Розв'язання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальний розв’язок має вигляд

 

y = yодн +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо уодн, розв′язуючи відповідне ЛОДР-2:

y′′ − y′ − 6y = 0 .

Характеристичне

рівняння

для

 

 

нього

 

k 2 − k − 6 = 0

k1 = −2, k2

= 3 . Тоді загальний розв′язок ЛОДР-2 має вигляд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

одн

= C e−2 x

+ C

2

e3x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

f (x) = e−2x (x + 4),

 

 

В правій частині заданого ЛНДР-2

функція

де α = −2 i n = 1.

Тому

Q1 (x) = b1 x + b0 , s = 1 ,

так як

 

k1 = α .

Частинний

 

 

розв′язок

ЛНДР-2

 

шукатимемо

у

 

вигляді

 

 

 

 

= e−2x (b x + b )

x = e−2x

(b x2 + b x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

0

 

 

1

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

′ ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

″ , а

 

 

Знайдемо значення коефіцієнтів

b

та b . Для цього

y

,

y

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

саме :

 

 

′ = e−2x (− 2)(b x2 + b x)+ e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

−2x (2b x + b ) =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

0

 

 

 

 

1

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= e

−2x (− 2b x2 − 2b x + 2b x + b

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

0

 

1

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

″ = e−2x (− 2)(− 2b x2 − 2b x + 2b x + b

 

)+ e−2x

(− 4b x − 2b + 2b ) =

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

0

1

 

0

 

 

 

 

1

 

 

0

1

= e−2x (4b1x2 + 4b0 x − 8b1x − 2b0 + 2b1 )

підставимо в задане ЛНДР –2. Отримаємо рівняння e−2x (4b1x2 + 4b0 x − 8b1x − 2b0 + 2b1 )−

− e−2x (− 2b1x2 − 2b0 x + 2b1x + b0 )− 6e−2x (b1x2 + b0 x)=

 

= e−2x (x + 4)| ÷ e−2x

або

 

 

 

 

 

 

4b x

2 + 4b x − 8b x − 2b + 2b + 2b x2

+ 2b x − 2b x − b − 6b x2

−

1

0

1

0

1

1

0

1

0

1

 

− 6b0 x = x + 4

Приведемо подібні

− 10b1x − 3b0 + 2b1 = x + 4

Маємо рівність двох многочленів. Прирівняємо коефіцієнти при однакових степенях змінної х:

29

 

 

 

 

 

 

 

x

 

− 10b1 = 1

 

 

 

 

b1 = −0,1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xo

 

− 3b + 2b = 4

b = −1,4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

1

 

 

0

 

 

 

 

 

Частинний розв′язок ЛНДР-2

 

 

 

 

 

= e−2x (− 1,4x2 − 0,1x).

 

 

y

 

Загальний розв′язок ЛНДР-2

 

 

 

 

 

 

 

e3x + e−2x (− 1,4x2 − 0,1x)

 

 

 

 

 

 

 

 

y = C e−2x

+ C

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 21. Знайти частинний розв′язок ЛНДР-2.

 

 

 

 

 

 

 

y′′ − 3y′ + 2y = 36e− x , y(0) = 8, y′(0) = 2

 

Розв′язання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = yодн +

 

 

 

Загальний розв’язок має вигляд

y

 

 

Знаходимо загальний розв′язок

ЛОДР-2:

 

y′′ − 3y′ + 2y = 0 .

Характеристичне

 

 

рівняння

 

 

 

 

для

нього

k 2 − 3k + 2 = 0

 

k1 = 1;

k2 = 2 . Тоді загальний розв′язок ЛОДР-2 має вигляд

 

 

 

 

 

 

 

y

одн

= C ex

+ C

2

e2x .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x) = 36e− x ,

 

В

правій

частині

ЛНДР-2

функція

 

де

α = −1,

n = 0, s = 0 (α ≠ k1;

α ≠ k2 ). Частинний розв′язок ЛНДР-2

шукатимемо у вигляді

 

 

= Ae− x . Знайдемо значення коефіцієнта А.

 

y

Для цього

 

,

 

′ ,

 

″ , а саме :

 

 

 

 

′ = − Ae− x ,

 

″ = Ae− x , підставимо в

y

y

y

 

 

 

 

y

y

задане ЛНДР –2. Отримаємо рівняння

 

 

 

 

 

 

Ae− x + 3Ae− x + 2Ae− x = 36e− x | ÷e− x

 

 

 

6A = 36 A = 6 . Тоді

 

= 6e− x .

 

 

 

y

 

 

 

Загальний розв′язок ЛНДР-2 має вигляд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = C ex

+ C

2

e2x + 6e− x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо частинний розв′язок ЛНДР-2, застосовуючи початкові умови:

8 = C1e0 + C2e0 + 6e0 C1 + C2 = 2 y′ = C1ex + 2C2e2x − 6e− x

2 = C1e0 + 2C2e0 − 6e0 C1 + 2C2 = 8

30

Отримаємо значення C1 = −4

 

і

C2 = 6 . Частинний

розв′язок

заданого ЛНДР-2 має вигляд:

 

 

 

 

+ 6e− x

 

 

 

 

yчаст = −4ex + 6e2x

 

 

2 f (x) =eαx (P (x)cos βx)+ Q

n

(x)sin βx ,

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

де α , β - дійсні числа; Pn (x)i Qn (x) - многочлени одного степеня,

вони можуть бути і сталими числами, а один із них навіть нулем.

Частинний розв′язок

 

знаходимо у вигляді

 

 

y

 

 

 

 

 

 

= eαx (Sn (x)cos βx + Rn (x)sin βx) xS ,

 

 

 

 

y

 

де α i β -

відповідають

значенням

α i β

з функції f (x);

Sn (x)i Rn (x)

-

многочлени

одного

степеня

рівного

степеню

многочленів

Pn (x)i Qn (x),

але

записані

у загальному вигляді; s -

дорівнює числу

збігів α ± β i

з коренями k1,2

характеристичного

рівняння для ЛОДР-2.

 

 

 

 

 

 

 

Sn (x) та

Для знаходження невідомих коефіцієнтів многочленів

Rn (x) необхідно в задане ЛНДР-2 підставити y, y′ , y″ . З отриманого рівняння складемо систему рівнянь для визначення шуканих

коефіцієнтів, прирівнявши коефіцієнти при sin βx

та cosβx .

Приклад 22. Знайти загальний розв′язок ЛНДР-2.

y′′ − 4y′ + 53y = 200cos 7x

 

Розв′язання.

 

 

 

 

Загальний розв′язок ЛНДР-2 y = yодн +

 

.

 

y

 

Знаходимо загальний розв′язок ЛОДР-2:

y′′ − 4y′ + 53y = 0 .

Характеристичне рівняння для нього k 2 − 4k + 53 = 0

D = 16 − 4 53 = 16 − 212 = −196; k

= 4 ±

− 196 = 2 ± 7i

1,2

 

 

 

2

 

 

 

 

Загальний розв′язок ЛОДР-2 має вигляд

yодн = e2x (C1 cos 7x + C2 sin 7x)