 
        
        математика 1874
.pdfМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Запорізький національний технічний університет
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання контрольних робіт з вищої математики
для студентів заочної форми навчання транспортного факультету
(3-й семестр)
2006
2
Методичні вказівки до виконання контрольних робіт з вищої математики для студентів заочної форми навчання транспортного факультету (3-й семестр)./ Укл.: Килимник І.М., Паталаха Л.І., Полякова Т.Г., – Запоріжжя: ЗНТУ, 2006.-90 с.
Укладачі: Килимник І.М., к.т.н., доцент Паталаха Л.І., асистент Полякова Т.Г, асистент
Рецензент: Засовенко В.Г., доцент, к.ф.-м.н.
Відповідальний за випуск: Килимник І.М., к.т.н., доц.
| Комп′ютерна верстка | Давиденко С.І. | 
Затверджено на засіданні кафедри вищої математики ЗНТУ Протокол № 2 від 27.09.06 р.
| 3 | 
 | 
| ЗМІСТ | 
 | 
| Правила оформлення та виконання контрольної | Стор. | 
| 4 | |
| роботи. | 
 | 
| Контрольна робота № 5. Диференціальні рівняння. | 5 | 
| Вказівки до виконання індивідуальних завдань. | 
 | 
| Індивідуальні завдання. | 39 | 
| Контрольна робота № 6. Ряди. Вказівки до виконання | 54 | 
| індивідуальних завдань | 
 | 
| Індивідуальні завдання | 82 | 
| Література | 90 | 
4
ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
1.Студент повинен виконувати контрольну роботу в окремому зошиті.
2.На обкладинці зошита треба записати назву контрольної роботи, дисципліну, з якої виконується контрольна робота, номер
академічної групи, прізвище, ім′я та по батькові повністю. В правому верхньому куті вказати шифр – номер залікової книжки, а в правому нижньому – домашню адресу.
3.В контрольній роботі повинні бути розв′язані всі завдання вказані викладачем. Розв′язання задач необхідно записувати в порядку номерів завдань, зберігаючи їх послідовність. Умова задачі переписується повністю.
4.Номер задачі в завданні вибирають таким чином: передостанню цифру шифру помножити на номер завдання і додати останню цифру шифру. Номером задачі є число одиниць в отриманому числі.
Наприклад. Дві останні цифри шифру 65. Розв′язуємо 11 завдання. Необхідно 6 11+5=71. Номер задачі в 11 завданні буде 1.
Якщо число одиниць дорівнює нулю, то студент розв′язує 10 задачу завдання.
5. Контрольна робота подається викладачеві на перевірку і захищається студентом на консультаціях. Контрольні роботи виконані не за своїм варіантом не зараховуються.
5
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5
Диференціальні рівняння
Вказівки до виконання індивідуальних завдань
Загальні поняття
Рівняння, яке, крім незалежних змінних і невідомих функцій цих змінних, має в своєму складі і похідні невідомих функцій або їх диференціали, називається диференціальним рівнянням.
Диференціальне рівняння називається звичайним, якщо невідомі функції, які входять в нього, залежать від однієї незалежної змінної.
Порядок диференціального рівняння визначається найвищим порядком похідної або диференціала невідомої функції, що входять у диференціальне рівняння.
У загальному вигляді диференціальне рівняння n –го порядку це
F (x, y, y′, y′′,..., y(n))= 0
Функція y = f (x), що задовольняє диференціальне рівняння при будь-якому значенні аргументу в деякій області, називається розв′язком або інтегралом диференціального рівняння.
Загальним розв′язком диференціального рівняння n –го порядку називається таке рівняння, в яке входить x, y і довільні сталі С1,
С2,…,Сп і яке дає для y вираз, що задовольняє задане диференціальне рівняння.
Кожна функція, яку дістаємо з загального розв′язку при окремих значеннях довільних сталих, називається частинним розв′язком диференціального рівняння.
Задача розв′язування диференціального рівняння з початковою умовою називається задачею Коші. Кількість початкових умов відповідає порядку диференціального рівняння. Для диференціального рівняння (ДР) n –го порядку маємо n початкових умов:
y(x0 ) = y0 , y′(x0 ) = y10 , y′′(x0 ) = y20 ,..., y(n−1)(x0 ) = yn−1,0,
де x0 , y10 , y20 ,..., yn−1,0 - задані числа.
6
Загальний розв′язок – це множина інтегральних ліній. Частинний розв′язок – це одна інтегральна лінія, яка проходить через точку
(x0, y0 ).
Диференціальні рівняння першого порядку (ДР-1)
ДР-1 може бути розв′язане відносно похідної: y′ = f (x, y), де
f (x, y) - задана і неперервна функція двох змінних х і у в деякій області на площині.
ДР-1 не розв′язане відносно похідної:
F(x, y, y′)= 0
де F(x, y, y′)- задана функція трьох зміннихx, y, y′ , які змінюються в деякій області тривимірного простору.
| ДР-1 може бути записане у вигляді | 
 | ||||
| P(x, y)dx + Q(x, y)dy = 0 , | 
 | 
 | |||
| де P(x, y), | Q(x, y) - задані і | неперервні функції двох змінних x і y у | |||
| деякій області на площині. | 
 | 
 | 
 | 
 | |
| Загальний розв`язок ДР-1 має вигляд | 
 | ||||
| ϕ (x, y, c)= 0 , або | y = ϕ (x, c) | 
 | |||
| Для задачі Коші ДР-1: | 
 | 
 | 
 | F(x, y, y′)= 0 | |
| 
 | y′ = f (x, y) | 
 | 
 | ||
| 
 | y(x0 )= y0 | , | або | y(x0 )= y0 | |
| частинний розв`язок має вигляд | 
 | y =Ψ (x, c0 ) | |||
| 
 | ϕ (x, y, c0 )= 0 | або | |||
| Розглянемо деякі типи ДР-1. | 
 | 
 | |||
| 
 | ДР-1 з відокремлюваними змінними. | ||||
| y′ = f (x, y) називається ДР- з відокремлюваними змінними, якщо | |||||
| функцію | f (x, y) можна зобразити як добуток функцій ϕ (x)та Ψ (y) | ||||
f (x, y)= ϕ (x) Ψ (y)
 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 7 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| Маємо | рівняння | 
 | 
 | y′ = ϕ (x) Ψ (y), | яке можна записати | ||||||||||||||||||||||||||||||
| 
 | dy | 
 | = ϕ (x)dx | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||
| Ψ (y) | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||
| Проінтегруємо обидві частини рівняння: | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ∫ | dy | 
 | 
 | 
 | = ∫ϕ (x)dx + c | |||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | Ψ (y) | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||
| Таке співвідношення називають загальним розв`язком або | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| загальним інтегралом. | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||
| Приклад 1. Розв`язати ДР-1 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | (x2 + 1)(y 2 − 1)dx+ xy dy = 0 | |||||||||||||||||||||||||||
| Розв`язання. | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||
| Запишемо рівняння у вигляді | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | (x2 + 1) | dx = − | 
 | 
 | 
 | y | 
 | dy | |||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | x | 
 | 
 | y 2 − | 
 | |||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 1 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ∫ | 
 | 
 | x2 + 1 | 
 | 
 | dx + c = −∫ | 
 | 
 | 
 | 
 | ydy | 
 | |||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 2 − 1 | |||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | x | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | y | |||||||||||||
| Загальний розв`язок | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | x2 | 
 | 
 | + ln | 
 | x | 
 | + c = − | 1 | ln | 
 | 
 | y 2 − 1 | 
 | . | |||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 2 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 2 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||
| Приклад 2. Розв`язати задачу Коші. | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||||||||||
| 2(1 + e x )yy′ = e x | 
 | y(0)= 0 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||
| Розв`язання | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||
| Запишемо рівняння у вигляді | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | y′ = | 
 | 
 | e x | 
 | 
 | 1 | ; | ||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 1 + e x | 
 | 
 | |||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 2y | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||
| 2ydy = | 
 | e x | dx ; | ∫2ydy = ∫ | 
 | 
 | 
 | ex | 
 | 
 | dx + C | ||||||||||||||||||||||||
| 
 | x | 
 | 
 | 
 | x | 
 | |||||||||||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 1 | + e | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 1+ e | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||
y2 = ln 1 + e x + C - загальний розв`язок Знайдемо С, застосовуючи початкову умову:
0 = ln1+ e0 + C C = − ln 2
 
8
y2 = ln1+ ex − ln 2
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | y2 | 
 | = ln | 1+ ex | 
 | - частинний розв`язок. | 
 | ||||||||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 2 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ДР-1 однорідні | 
 | ||||||||||||||||||
| y′ = f (x.y) | 
 | 
 | 
 | називається однорідним | 
 | ДР-1, якщо | f (x, y) є | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| однорідною функцією нульового виміру, | тобто f (xt, yt)= f (x, y). За | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| допомогою | підстановки | 
 | y = u(x) x = u x , | 
 | y′ = u′x + u | однорідне | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ДР-1 зводиться до ДР-1 з відокремлюваними змінними. | 
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Приклад 3. Розв`язати ДР-1. | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | y | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | y | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||
| x − y cos | 
 | 
 | 
 | dx + x cos | 
 | 
 | dy | = 0 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | x | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | x | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||
| Розв`язання. | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||
| Запишемо рівняння у вигляді | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||||||||||||||||
| 
 | x − y cos | 
 | y | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||
| y′ = − | 
 | x | ; | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | y′ = | y | 
 | − | 
 | 1 | 
 | 
 | . | 
 | ||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | y | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | x | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | x cos | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | cos | y | 
 | 
 | |||||||||||||||
| 
 | 
 | x | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | x | 
 | |||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||
| Маємо | f (x, y)= | y | − | 1 | 
 | . | Перевіримо однорідність функції | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | x | cos | 
 | y | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||
| f (x, y): | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | x | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||
| f (xt, yt)= | yt | − | 
 | 1 | 
 | 
 | = | y | − | 
 | 
 | 
 | 1 | 
 | 
 | 
 | 
 | = f (x, y). | 
 | |||||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | yt | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | y | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | xt | 
 | 
 | cos | 
 | 
 | 
 | x | 
 | cos | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | xt | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | x | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||
| Заміна : | y = ux, | 
 | y′ = u′x + u | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||||||||||||||
| u′x + u = u − | 
 | 
 | 
 | 1 | 
 | 
 | ; | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | u′x = − | 1 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||||||
| 
 | cos u | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | cosu | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||
Відокремимо змінні
 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 9 | 
 | 
 | 
 | ||
| cosudu = − | dx | ; | ∫cos udu = −∫ | dx | + C | |||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | x | 
 | 
 | 
 | x | ||||||||
| sinu = − ln | 
 | 
 | 
 | x | 
 | 
 | 
 | + C , | u = | y | 
 | |||||||
| 
 | 
 | |||||||||||||||||
| 
 | 
 | x | ||||||||||||||||
| 
 | y | = − ln | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | + C - | 
 | ||||||||
| sin | 
 | x | 
 | загальний розв`язок. | ||||||||||||||
| 
 | 
 | |||||||||||||||||
| 
 | ||||||||||||||||||
| 
 | x | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||
Приклад 4. Знайти частинний розв`язок ДР-1.
| y′x2 = xy + y2e− x y , | y(1)= 1 | 
Розв`язання.
Запишемо рівняння у вигляді
| 
 | y | 
 | 
 | y | 2 | − x | 
 | f (x, y)= | 
 | y | 
 | y 2 | |||||
| y′ = | 
 | 
 | + | 
 | 
 | e | 
 | y , де | 
 | 
 | + | 
 | 
 | 
 | |||
| x | 
 | 
 | 
 | x | 
 | 
 | |||||||||||
| 
 | 
 | x | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | x | |||||||
| Перевіримо однорідність функції f (x, y). | 
 | 
 | |||||||||||||||
| f (xt, yt) = | 
 | yt | 
 | yt | 2 | − xt | y | y 2 | − x | y = | |||||||
| 
 | xt | + | 
 | e yt = | 
 | + | 
 | e | |||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | xt | 
 | 
 | x x | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||
| Заміна: | y = ux; | y′ = u′x + u | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||
e− x y
f (x, y)
u′x + u = u + u2 e−1/ u ; u′x = u 2 e−1/ u .
Відокремимо змінні
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 1 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| e | 1/ u | du = | dx | ; | ∫ | e | u | du = ∫ | dx | + C; | ||
| 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||
| u | 2 | 
 | u | 2 | 
 | |||||||
| 
 | 
 | x | 
 | 
 | 
 | 
 | x | |||||
− e1/ u = ln x + C, u = y / x
− e− x / y = ln x + C - загальний розв′язок
Знайдемо С, застосовуючи початкову умову:
− e−1 = ln1+ C; c = −e−1
− e− x / y = ln x − e−1 - частинний розв′язок
| 
 | 10 | 
 | 
| 
 | ДР-1 лінійні. | |
| Це ДР виду | y′ + p(x)y = q(x), де | p(x),q(x) -неперервні функції | 
| на деякому проміжку. Зробимо заміну | 
 | |
| 
 | y = u(x) v(x) = uv; | y′ = u′v + uv′ , | 
| тоді рівняння матиме вигляд: | 
 | |
| 
 | u′v + uv′ + uvp(x) = q(x); | |
| 
 | u′v + u(v′ + v p(x)) = q(x); | |
| Знайдемо | такі розв′язки його, | щоб v′ + v p(x) = 0 , тоді | 
| u′v = q(x). | 
 | 
 | 
Маємо систему двох ДР-1 з відокремлюваними змінними.
| 
 | v′ + v p(x) = 0, | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||
| 
 | 
 | u′ v = q(x) | 
 | 
 | −∫ p(x)dx | 
 | 
 | ||||||
| Одним із розв′язків першого рівняння є | v = e | . | Підставимо | ||||||||||
| 
 | |||||||||||||
| його в друге рівняння системи | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||
| 
 | u′ e− ∫ p(x)dx = q(x) | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||
| Розв′яжемо його. Матимемо | 
 | u = ∫q(x) e∫ p(x)dx dx + C . | 
 | ||||||||||
| Загальний розв′язок лінійного ДР-1 має вигляд | 
 | 
 | |||||||||||
| y = e | −∫ p(x)dx | 
 | 
 | 
 | ∫ p(x)dx | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||
| 
 | 
 | 
 | ∫q(x)e | 
 | dx + C | 
 | 
 | ||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||
| Приклад 5. Розв′язати ДР-1 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||
| (1+ x2 )y′ − 2xy = (1+ x2 )2 . | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||
| Розв′язання. | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |
| Це лінійне ДР-1. Перепишемо його у вигляді: | 
 | 
 | 
 | ||||||||||
| 
 | 
 | y′ − | 
 | 2xy | = 1+ x2 | 
 | 
 | 
 | |||||
| 
 | 
 | 1+ x2 | 
 | 
 | 
 | ||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||
| p(x) = − | 
 | 
 | 2x | ; q(x) = 1+ x2 | 
 | 
 | |||||||
| 
 | + x2 | 
 | 
 | ||||||||||
| 
 | 
 | 1 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||
Заміна: y = uv; y′ = u′v + uv′
