1.1.4.5 Використання дискретної змінної у функціях

Для обчислення значень функції з дискретним аргументом треба виконати наступні дії:

1. Задати дискретну змінну;

2. Визначити функцію;

3. Для виведення значень функції відповідно значенням дискретного аргументу ввести ім’я функції та натиснути клавішу “=”, при цьому нижче відображається результат обчислення функції у вигляді таблиці.

Приклад

Обчислити функцію у(х)= х² +5 при зміні аргументу х від 0 до 5 з кроком 0,5

1.1.5 Побудова графіків

У програмі Mathcad передбачена побудова декількох видів графіків:

• двомірні  Декартові та полярні

• трьохмірні  графік трьохмірної поверхні, графік ліній рівня, трьохмірна гістограма.

Для побудови ХУ(декартового) графіку треба виконати наступні дії:

1. Визначити дискретну змінну;

2. Визначити функцію, графік якої треба побудувати;

3. Встановити курсор у те місце документу, де має бути розміщений графік;

4. Меню Вставка  График Точка Х-У → на робочому листі з’являється пуста область графіку з одним або декількома місцями введення;

5. Ввести в місце введення ім’я змінної по горизонталі та по вертикалі ім’я функції з переліченням всіх аргументів, якщо попередні визначення дискретної змінної та функції виконані вірно, у області графіку з’явиться зображення кривої, яка відповідає зазначеній функції.

Приклад

Графік будується у діапазоні зазначеної змінної, діапазон зміни значень функції встановлюється автоматично.

Для розміщення на одному графіку двох кривих треба:

1. Побудувати перший графік;

2. Встановити кому після імені першій функції по осі У, вона не відображається на екрані;

3. Ввести ім’я другої функції;

4. Друга крива з’являється автоматично після щигля за межами створюваного графіка. Друга крива буде позначена іншим кольором

Приклад

1.1.6 Матричні обчислення

Масивами називаються упорядковані послідовності чисел (елементів масиву). Доступ до елементів масиву можливий за його індексом. В програмі Mathcad передбачені два типа масивів:

• вектори (одно індексні масиви), матриці (двох індексні масиви) та тензори(багато індексні масиви);

• дискретні змінні – вектори, елементи яких залежать від індексу.

1.1.6.1 Створення вектору або матриці

1. Встановити курсор у те місце документу, де має бути розміщено вектор або матриця.

2. Меню Вставка  Матрица у вікні Вставить матрицу зазначити розмірність матриці, тобто скільки рядків та стовпців має бути у матриці.

У разі зазначення Столбцы 5, Строки 1 буде створено вектор з 5 елементами, у разі зазначення Столбцы 5, Строки 2 буде створено матриця 2х5.

3. На робочому листі з’являється пуста матриця зазначеного розміру, яку треба заповнити.

Приклад

1. Меню Вставка  Матрица або на панелі Matrix вибрати позначку

2. У вікні Вставить Матрицу зазначити кількість стовпців та рядків створюваної матриці  ОК:

• На позначеному місці з’являється область матриці

• Зробити щиголь на першому знакомісці матриці та ввести першій елемент, відповідно ввести всі елементи матриці

1.1.6.2 Створення матричної змінної

1. Ввести ім’я змінної.

2. Натиснути клавішу “;”.

3. На панелі Matrix вибрати позначку Создать матрицу.

4. У вікні Вставить матрицю зазначити розмір матриці  ОК.

5. Ввести елементи матриці.

За допомогою індексів здійснюється доступ до елементів матриці

1. Ввести ім’я матриці

2. Натиснути клавішу ”” або на панелі Matrix вибрати позначку “Х_n”

3. Зазначити номер елементу матриці, якій треба визначити. У разі двомірної матриці індекси елементу ввести через кому “,”.

4. Натиснути клавішу “=”

Приклад

Створити змінну Х матричного типу. Забезпечити доступ до елементів цієї матриці за допомогою індексів