- •6.091501 ”Комп’ютерні системи та мережі” та
- •6.091503 “Спеціалізовані комп'ютерні системи “
- •2.1 Загальні відомості 44
- •2.2 Лабораторне завдання 50
- •Лабораторна робота № 1
- •1.1 Загальні відомості
- •1.1.1 Вікно програми Mathcad
- •1.1.2 Введення та редагування формул
- •1.1.3 Оператори
- •1.1.4 Функції
- •1.1.4.1 Визначення функції користувача
- •1.1.4.2 Виведення числового значення функцій
- •1.1.4.3 Повторні обчислення
- •1.1.4.4 Визначення дискретної змінної
- •1.1.4.5 Використання дискретної змінної у функціях
- •1.1.5 Побудова графіків
- •1.1.6 Матричні обчислення
- •1.1.6.1 Створення вектору або матриці
- •1.1.6.2 Створення матричної змінної
- •1.1.6.3 Обчислення з матрицями
- •1.1.7 Обчислення сум та добутків
- •1.1.8 Використання комплексних чисел
- •1.1.9 Розв’язання рівнянь
- •1.1.9.1 Розв’язання систем рівнянь
- •1.1.10 Аналітичні обчислення
- •1.2Лабораторне завдання
- •1.2.1 Обчислення функцій
- •1.2.2 Використання дискретної змінної
- •1.2.3 Побудова графіків
- •1.2.4 Обчислення сум та добутків
- •1.2.5 Використання матриць
- •1.2.6 Використання комплексних чисел
- •1.2.7 Розв’язання рівнянь
- •1.2.8 Розв’язання систем рівнянь
- •1.2.9 Символьні обчислення
- •1.4 Контрольні питання
- •2.1.2 Побудова алгоритмів у графічному редакторі
- •2.1.2.1 Створення схем алгоритмів
- •2.1.3 Побудова алгоритмів у тестовому редакторі word
- •2.2 Лабораторне завдання
- •2.2.1 Розробка лінійного алгоритму
- •2.2.2 Розробка розгалуженого алгоритму
- •2.2.3 Розробка циклічного алгоритму
- •2.4 Рекомендована література
1.4 Контрольні питання
1. Призначення та можливості програми Mathcad.
2. Панелі інструментів програми Mathcad.
3. Що таке ранжірована зміна?
4. Які існують способи розв’язання рівнянь?
5. Як розв’язати системи лінійних рівнянь?
6. Як створити дискретну зміну?
7. У яких випадках використовують дискретну змінну?
8. Способи створення дискретної змінної.
9. Як побудувати графік?
10. Як розмістити на одному графіку дві криві?
11. Як змінити інтервал змінної для побудованого графіка?
12. Як визначити матрицю у документі Mathcad?
13. Які операції з матрицями передбачені у програмі Mathcad?
14. Як визначити значення елементу матриці за допомогою індексів?
15. Яка матриця має назву вектор?
16. Як знайти суму елементів вектору?
17. Як знайти суму елементів матриці?
18. Як визначити зазначений стовпець матриці?
19. Якими способами можна ввести матрицю на робочий лист програми?
21. Як вирівняти об’єкти робочого листа?
22. Як привласнити значення змінній?
23. Як побудувати графік функції у програмі Mathcad?
24. Яки види графіків можна побудувати у програмі Mathcad?
25. Як визначити функцію користувача?
26. Керування режимами виконання обчислень.
27. Як привласнити значення змінній?
28. Правила побудови обчислювального блоку.
29. Пояснити термін Символьні обчислення.
30. Як використати вбудовані функції у обчисленнях?
31.Які функції використовуються при розв’язання рівнянь?
32. Пояснити використання команди Expend при виконанні символьних обчислень.
33. Пояснити використання команди Simplify при виконанні символьних обчислень
34. Пояснити використання команди Collect при виконанні символьних обчисленнях
35. Пояснити використання команди Factor при виконанні символьних обчисленнях
36. Як створити текстовий блок?
37. Чим відрізняються текстові та обчислювальні блоки?
38. Як параметри форматування можна встановити для текстового блоку?
39. Як знайти суму елементів послідовності?
40. Як знайти добуток елементів послідовності?
41. Які різновиди знаку рівності використовують у програмі Mathcad?
42. Пояснити як виконується складання матриць у програмі Mathcad?
43. Як знайти похідну у символьному вигляді?
44. Як знайти значення визначеного інтегралу?
45. Які матричні оператори передбачені у програмі Mathcad?
46. У якому вигляді подаються комплексні числа у програмі Mathcad?
47. Які функції використовують при обчисленнях з комплексними числами?
48. Як визначити функцію користувача?
49. Якими способами можна обчислити значення функції?
50. Дати пояснення щодо аргументів функції root().
51. Що таке обчислювальний блок?
52. Дати пояснення щодо функції Find().
Варіанти контрольних питань до лабораторної роботи
№ варіанту |
Контрольні питання |
||
1 |
2 |
3 |
|
|
|
1 |
31 |
20 |
|
|
2 |
32 |
21 |
|
|
3 |
33 |
22 |
|
|
4 |
34 |
23 |
|
|
5 |
35 |
24 |
|
|
6 |
35 |
25 |
|
|
7 |
36 |
26 |
|
|
8 |
37 |
27 |
|
|
9 |
38 |
28 |
|
|
10 |
39 |
29 |
|
|
11 |
40 |
10 |
|
|
12 |
41 |
11 |
|
|
13 |
42 |
12 |
|
|
14 |
43 |
13 |
|
|
15 |
44 |
14 |
|
|
16 |
45 |
15 |
|
|
17 |
46 |
16 |
|
|
18 |
47 |
17 |
|
|
19 |
48 |
18 |
|
|
20 |
49 |
19 |
№ варіанту |
Контрольні питання |
||
|
1 |
2 |
3 |
|
|
22 |
1 |
31 |
|
|
23 |
2 |
32 |
|
|
24 |
3 |
33 |
|
|
25 |
4 |
34 |
1.5 Рекомендована література
5.1 Кирьянов Д. Самоучитель MathCad 2001 – СПб: БХВ-, 2002. - 543с.
Лабораторна робота № 2
“Побудова схем алгоритмів”
Мета роботи – освоїти основні прийоми створення схем алгоритмів
2.1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
2.1.1 Види алгоритмів
Вимоги до оформлення графічних документів.
Схеми алгоритмів, програм, даних та систем виконуються згідно ГОСТ 19.701-90, ГОСТ 19.002-80, ГОСТ 19.003-80 [6-8].
Схеми алгоритмів, програм, даних та систем (далі схеми) складаються з наявних значень символів, стислого пояснювального тексту та з’єднувальних ліній.
Нижче надані символи для використання в документації даних і наведені їх умовні зазначення (Таблиця 1.1) для використання їх в схемах алгоритмів, даних, програм, системи, взаємодії програм та тощо.
Таблиця 1.1
Найменування |
Позначення й розміри, мм |
Функція |
|
|
Виконання операції або групи операцій, в результаті яких змінюється значення, форма подання або розташування даних |
Рішення |
|
Вибір направлення виконання алгоритму або програми в залежності від деяких змінних умов |
|
|
Визначення послідовності зв’язків між символами |
Найменування |
Позначення й розміри, мм |
Функція |
Модифікація
|
|
Виконання операцій, які мають команди або групу команд, що змінюють програму
|
виведення |
|
Перетворення даних в схему, яку можна використовувати для обробки (введення) або відображення результатів обробки (виведення)
|
Паралельні дії |
|
Початок або кінець двох або більше одночасно виконаних операцій |
Пуск, зупинка |
|
Початок, переривання, кінець обробки даних або виконання програм |
|
|
Визначення зв’язку між перериваннями ліній потоку, які зв’язують символи |
|
|
Зв’язок між елементом схеми та поясненням
|
Розмір а повинен бути вибиратися з ряду 10, 15, 20 мм. Розмір а дозволяється збільшувати на число кратне 5. Розмір b дорівнює 1,5а.
В схемах, якщо направлення лінії потоку зліва направо або зверху вниз то стрілка не ставиться, в інших випадках стрілка ставиться. В випадках, коли відображаються варіанти рішення (наприклад, так, ні), вони ставляться над лінією потоку або справа від неї.
Усі символи в схемі повинні бути пронумеровані. Порядковий номер проставляють зліва в верхній частині символу у розриві контуру (рис. 1.1).
Рисунок 1.1 – Приклад частини алгоритму програми

Процес
Введення
–
Коментар